Кліматичні переговори в Глазго: що озвучать країни та чого очікувати від України
"Я хочу, щоб світ повністю усвідомив небезпеку нинішньої ситуації, так само, як і необхідність невідкладних дій", – так прокоментував майбутній кліматичний саміт у шотландському місті Глазго генсек ООН Антоніу Гутерріш.

1-12 листопада у Глазго відбудеться головна подія року щодо міжнародних кліматичних переговорів. Точніше, одночасно пройдуть три заходи: 26-та зустріч Сторін рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК), 16-та сесія Конференції Сторін Кіотського протоколу та 3-тя сесія Конференції Сторін Паризької угоди.

Всі ці події в світі називають коротко – СОР26.
Про важливість цього заходу свідчить той факт, що в перші два дні СОР26 заплановано саміт світових лідерів, а далі – перемовини делегацій
На конференції у Глазго планується п'ять ключових тем для обговорення:

  • адаптація та стійкість до зміни клімату, що включає охорону та відновлення екосистем та розвиток кліматично стійкої інфраструктури та сільського господарства;
  • охорона природи, включаючи затримку вирубки лісів та масштабне введення в практику природоорієнтованих рішень;
  • енергетичний перехід, що включає відмову від вугілля та інвестиції у відновлювані джерела енергії;
  • транспорт (перехід до електричного транспорту
  • фінанси, а саме виконання зобов'язання розвинутих країн щорічно виділяти 100 млрд доларів країнам, що розвиваються, на заходи, пов'язані зі зміною клімату; а також мобілізація приватних та публічних фондів для досягнення кліматичної нейтральності.

Окремо варто приділити увагу енергетичному переходу, бо це – питання, навколо якого у Глазго будуть досить гарячі перемовини. Згідно з Паризькою угодою, людство має прагнути декарбонізації (виробництво, при якому відбувається мінімальний обсяг викидів парникових газів, наприклад СО2 і метану), що сприятиме утриманню приросту глобальної середньої температури між 1,5 та 2°C.

Проте як цього добитися і на які поступки мають піти різні країни – щодо цих питань тривають дуже гострі дискусії.
Позиції країн
Останній рік світ сповнений новинами щодо позицій країн на саміті у Глазго. Основна увага сконцентрована на державах з найбільшим рівнем викидів парникових газів: Китай, США, Індія, ЄС та Росія.

Так, Китай вже оголосив про мету досягнення кліматичної нейтральності до 2060 року, включив глибоку декарбонізацію та захист довкілля до нової п'ятирічки, відмовився від фінансування проєктів видобутку та використання вугілля за кордоном, запустив національну систему торгівлі викидами.

З приходом Джо Байдена на посаду президента США повернулися до участі у Паризькій угоді, включили кліматичні аспекти до головних напрямів своєї міжнародної політики, оголосили намір про декарбонізацію економіки країни до 2050 року, разом з ЄС дійшли згоди щодо скорочення викидів метану на третину до 2030 року.
Європейський Союз перебуває в авангарді зеленої трансформації
У ЄС взяли амбітну мету (і вона не всім подобається всередині блоку) знизити викиди парникових газів на 55% до 2030 року та досягти повної декарбонізації економіки до 2050 року.

Вже досить відомий Європейський зелений курс – програма того, як досягти цієї мети. Одне з гучних положень цієї програми – запровадження так званого вуглецевого корекційного механізму на кордоні (ВКМІ), по суті, податку на вуглецеємну промисловість, яка імпортується до ЄС.

Під дію ВКМІ підпадуть продукція металургії, цемент, аміак, електроенергія. І, не дивлячись на те, що багато країн висловились проти цього механізму через його протекціоністську природу, треба визнати, що багато підприємств-експортерів вже проактивно реагують на нього та розробляють корпоративні стратегії з декарбонізації.

Індія все ще не подала свій оновлений національно визначений внесок (НВВ) до СОР26, але пообіцяла зробити це до саміту.

Російська Федерація щиро здивувала, оголосивши в середині жовтня про те, що у 2060 році досягне кліматичної нейтральності – на відміну від заяви восени минулого року про цю амбіцію до кінця сторіччя.

Нещодавно Туреччина ратифікувала Паризьку угоду та оголосила про досягнення кліматичної нейтральності до 2053 року.
Втім, вже напередодні свого старту СОР26 зіткнувся з чималими викликами
Попри активну кліматичну дипломатію, енергетична криза, що розгорнулася у світі (зокрема, у ЄС, Китаї, Індії, де навіть призупинилися деякі підприємства) підштовхує деякі країни до досить обережного підходу у відмові від вугілля, а в Бразилії та Індонезії навіть розпочали нарощувати його видобуток.
Участь України
Україна вперше бере участь у СОР26 у форматі синергії бізнесу та влади, організовуючи українську панель на великій спільній сцені кліматичного саміту.

Український захід відбудеться 1 листопада перед президентською програмою СОР26, на якій плануються виступи світових лідерів. Панель розпочнеться о 8:45 за Гринвічем. Подивитися її онлайн можна буде, зареєструвавшись за цим посиланням на сайті Chatham House.

"Україна 2030: шлях до зеленої трансформації" відбудеться у вигляді діалогу за попередньої участі президента України Володимира Зеленського, який представить кліматичний порядок денний країни і те, яким чином буде формуватися її "зелене" майбутнє.

Після виступу президента відбудеться панельна дискусія за модерування Королівського інституту міжнародних відносин Чатем Хаус (Chatham House) за участю представників уряду України, Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA), компаній ДТЕК та МХП.

Зважаючи на важливість цього заходу для України, варто детальніше розглянути позицію нашої держави, зокрема, порівняти очікування від саміту української влади та бізнесу.
Що очікують в українському уряді?
"Від міжнародних кліматичних переговорів у Глазго очікуємо узгодження амбітних та системних заходів, що допоможуть кожній з країн-учасниць досягти своїх кліматичних цілей. Зокрема, важливо успішно завершити переговори за статтею 6 Паризької угоди щодо створення ринкових та неринкових механізмів зменшення викидів вуглецю. Це рішення необхідне для ефективної реалізації Паризької угоди, а отже, і виконання Україною своїх зобов'язань", – розповідає віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Вона нагадує: у липні Уряд затвердив амбітний НВВ-2 – про зниження викидів на 65% до 2030 від рівня 1990 року.

"Це і є наш внесок у глобальний рух до повної декарбонізації для протидії зміні клімату", – додає Стефанішина. Втім, лише цим пунктом, яким би він не був важливим, завдання України не обмежуються. Київ має намір долучитися щонайменше до чотирьох екологічних ініціатив:

- Глобальної ініціативи щодо скорочення викидів метану;

- Декларації про лісо- та землекористування;

- Глобальної "Ініціативи зелені мережі – одне сонце, один світ, одна мережа";

- Ініціативи "Лідерська група промислового переходу".

Не виключено, що цей перелік буде розширено. Також Україна планує долучитися до Заяви щодо глобального переходу від вугілля до чистої енергетики.

Ще одне вкрай важливе, хоч і не "екологічне" завдання – не допустити, щоб у звітній документації Росії Крим позначався як російська територія.

"Ми добиватимемося, щоб у кожній згадці Криму стояла зноска, яка уточнює: згідно з рішенням Генасамблеї ООН, це територія України, окупована РФ", – додає Ірина Ставчук, заступниця голови Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.
І нарешті, принципово важливим є питання фінансування
А точніше – доступу до фінансових ресурсів Зеленого кліматичного фонду, хоча це питання дуже політичне і довгострокове і тягне за собою перегляд усього принципу поділу країн та розвинені та такі, що розвиваються.

За словами Ірини Ставчук, потреба України в екологічній модернізації складає близько 102 млрд євро.

"Звичайно, значну частину цих коштів ми можемо залучити як прямі інвестиції у реальний сектор, що вимагатиме судової реформи та посилення захисту інвесторів. Проте частину з них ми сподіваємося отримати з міжнародних екологічних фондів", – додає вона.

Наразі Україна отримує підтримку для зміцнення інституційного потенціалу в рамках Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату та Кіотського протоколу; тож для Києва важливо, щоб ця підтримка була продовжена.

"У Глазго будемо говорити з партнерами про зміцнення інституційної спроможності, залучення фінансових ресурсів, доступ до технологій та нові форми співпраці для спільного досягнення наших кліматичних амбіцій", – резюмує завдання української делегації Ольга Стефанішина.
Як щодо українського бізнесу?
Бізнес в цілому підтримує анонсовані урядом плани.

Проте робить уточнення: досягти цих скорочень ми повинні з врахуванням подальшого розвитку та якісної трансформації існуючих систем нашої енергетичної та продовольчої безпеки.

"Курс українського бізнесу сьогодні повністю відповідає "зеленому" порядку денному, заявленому на саміті G7 у червні 2021 року. Ми, як асоціація, що представляє інтереси українських експортерів, є майданчиком для створення спільних рішень бізнесу та уряду, показуємо готовність допомогти у створенні національних програм галузевої трансформації зеленої угоди, що призведе до сталого розвитку бізнесу та громадянського суспільства. І ці процеси вже запустились. Недавно Україна подала до ООН стратегію трансформації продовольчих систем, що включає кліматичні аспекти та представляє бачення green deal smart в українському агросекторі. Цей документ трансформації продсистем був ініційований та великою мірою розроблений командою UBTA із залученням широкого кола національних та міжнародних експертів. І це лише перші кроки", – розповів Дмитро Лось, голова правління UBTA.

За його словами, для того щоб нарощувати темпи та не стояти осторонь інших країн у своєму прагненні прийти до кліматичної нейтральності, нам потрібно відчувати реальну взаємопідтримку з боку усіх зацікавлених сторін: уряду, бізнесу та громадськості.

Такі кроки назустріч з боку українського бізнесу вже є.

"ДТЕК став на шлях трансформації, що відповідає ціннісному запиту з боку суспільства. Процес декарбонізації відіграє важливу роль у ESG-стратегії компанії. Наше прагнення – досягти вуглецевої нейтральності до 2040 року. В практичному сенсі для ДТЕК це означає трансформацію з високовуглецевого в екологічний, ефективний і технологічний бізнес. На цьому шляху ДТЕК активно інвестує у відновлювані джерела енергії, цифрові мережі, системи накопичення енергії, інновації та нові технології", – зазначив Максим Тімченко, генеральний директор ДТЕК.
Тим більше, жителі України щодня відчувають на собі зміну клімату через природні катаклізми. Ігнорувати ці виклики бізнес не може
"Посухи минулого року поставили під загрозу врожаї багатьох фермерів, а цьогорічні повені в Одесі ледь не зірвали туристичний сезон. На додаток, сільське господарство дуже вразливе до кліматичних змін, і вже сьогодні в Україні кліматичні зони землеробства зсуваються на північ на сотні кілометрів. Чисте повітря, чиста вода, чиста земля, екологічно чисті продукти харчування стають все більшим дефіцитом для великої кількості людей. Український бізнес також не може залишатись осторонь протидії зміні клімату", – зазначає Олександр Домбровський, заступник голови правління МХП, голова правління зеленої платформи Global 100 RE UA.

За його словами, у компанії поставили амбітну кліматичну ціль – досягнення вуглецевої нейтральності до 2030 року. "Це, напевно, найсміливіша задача серед українських компаній, яка в одному тренді з глобальними технологічними лідерами, такими як Google, Facebook, Intel. Інструментами досягнення вуглецевої нейтральності для нас є: використання відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності, впровадження інновацій, досягнення енергетичної незалежності, проєкти з декарбонізації та модель циркулярної економіки ведення бізнесу", – резюмує Олександр Домбровський.

Як бачимо, Україна вже готова до більш відповідального ставлення до клімату та до захисту довкілля.

Тож на саміті у Глазго наша країна не просто очікує нових рішень, що здатні позитивно вплинути на навколишнє середовище, але й готова брати на себе відповідальність по їх впровадженню.

Тому чекаємо на новини із Глазго. Не виключено, що досягнуті у Шотландії домовленості на довгі роки зададуть тренди для урядів та бізнесу всього світу.
Автори:
Тамара Кутонова, експерт з охорони довкілля UBTA,
Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"







© 2014 - 2021, Європейська правда, eurointegration.com.ua

Використання новин з сайту дозволено лише за умови посилання (гіперпосилання) на Європейську правду, www.eurointegration.com.ua. Републікація повного тексту статей, інтерв'ю та колонок - заборонена.