От і закінчилися перемовини щодо зміни клімату у Глазго. Вони напевно будуть записані в історії як одні з найуспішніших, хоча, звісно, критиків саміту теж багато.

Отже, з 30 жовтня по 12 листопада у Глазго (Велика Британія) відбулася головна подія року – 26-та зустріч Сторін рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК).

1 та 2 листопада проходив саміт лідерів держав, далі – технічні перемовини на рівні державних делегацій, численні багато- та двосторонні зустрічі, виставки, паралельні івенти окремих організацій та партнерських проєктів (у тому числі українська подія!). Остаточні версії рішень затвердили 13 листопада, наступного дня після офіційного закриття саміту.

Які ж основні результати СОР26? Давайте подивимося з точки зору поставлених цілей саміту, які ми описували у першій статті цього циклу.

Один з важливих результатів – те, що країни, які створюють 90% глобального ВВП, охоплені заявами про досягнення кліматичної нейтральності. Майже 140 країн поставили за мету досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року (розвинені країни) та 2060 року (країни, що розвиваються, у тому числі Україна, Китай, Росія).

Це дуже амбітний результат, який вже тягне за собою масштабну перебудову фінансових потоків, так званий новий енергетичний перехід, соціальні наслідки. В першу чергу світ відмовляється від вугілля як найбільш вуглецевоємного джерела енергії. І якщо ви бачили новини про нестачу аміаку (основного добрива у сільському господарстві), яка може призвести до браку продуктів харчування – то це, власне, пов'язане з відмовою від вугілля та підвищенням цін на газ, паливо, яке вважається перехідним між брудним вугіллям та чистими альтернативними джерелами енергії типу вітру та сонця.

Але ми розуміємо масштаб, наміри та мету змін, які зараз запроваджуються.

Згідно з висновками Міжнародного енергетичного агентства, якщо обов'язки щодо скорочення викидів парникових газів країн, включаючи ті, які було анонсовано на СОР26, будуть виконані, середня температура на Землі до кінця сторіччя підніметься до 1,9^оC від доіндустріального рівня. Зараз середнє значення зростання температури у світі – 1,1^оС, у рішенні СОР26 наголошується на тому, що мають бути докладені зусилля для стримування показника зростання температури на рівні 1,5^оС.

Але для виконання цих національних зобов'язань потрібне значне фінансування.

І це – ще одне питання.

В ЄС виділено 1 трильйон євро на Європейський зелений курс – амбітну програму перебудови та «озеленення» економіки. 15 жовтня у США було підписано так званий інфраструктурний закон, на який виділено 1,2 трильйона доларів, чимала частка яких піде на розвиток залізниці, чистої енергії, електромобілів, підвищення стійкості протипаводкових дамб, ерозії та інших проявів зміни клімату.

«Зупинення глобального потепління неможливе без мобілізації всіх країн, міжнародної координації та підтримки, співпраці між урядами та бізнесом, обміну інноваціями та технологіями. Саме тому важливе значення мають спільні ініціативи, запущені на СОP26. Україна приєдналася до ключових серед них (щодо скорочення викидів метану, збереження лісів), ще до низки ми приєднаємося після закінчення внутрішньодержавних процедур.

Для делегації України, яку я мала честь очолювати, принциповим було закріпити принцип рівності країн, тобто однакове ставлення до розвинених країн та країн, які розвиваються, у питаннях кліматичної звітності. А також збереження доступу до фінансових ресурсів для країн з перехідною економікою», – розповіла у коментарі «Європейській правді» віцепрем'єрка Ольга Стефанішина.

Згідно з глобальними домовленостями, багаті країни, які несуть найбільшу відповідальність за глобальну зміну клімату через індустріалізацію, мають щорічно виділяти 100 млрд доларів для країн, що розвиваються – на адаптацію до зміни клімату та перебудову на низьковуглецеву модель економіки.

Наразі є домовленість про 98 млрд доларів, які будуть доступні з 2023 року, тобто вже є затримка на три роки від попередньої домовленості.

Україна, які і інші країни з перехідною економікою, може розраховувати тільки на допомогу інституційного характеру (наприклад, розробку документів), інвесторів та власні сили.

Виглядає так, що легко не буде.

Але потенціал, звичайно, є: у перебудові екологічного податку, створенні кліматичного фонду, створенні привабливого інвестклімату, впровадженні «зелених» умов видачі кредитів та облігацій – у тому числі в державних банках.

Але красномовним є те, що в цьому році майже щомісяця газети приголомшують заявами інвесторів, які мають разом 14, 34, 41, 46, 100 трильйонів доларів – про вимоги розробити чіткі показники «зелених» проєктів. А глобальний вуглецевий ринок на сьогодні оцінюється у 100 млрд доларів, національні моделі вже запущені в ЄС, Китаї, Ізраїлі тощо. Важливо сказати, що у Глазго досягли – вперше за п'ять років перемовин – домовленостей щодо механізмів добровільного вуглецевого ринку, і він скоро запрацює.

У рішеннях СОР26 також наголошується на необхідності втілення заходів щодо адаптації до зміни клімату.

Це те, що багато організацій та бізнесів вже роблять: аграрії все більше запроваджують зрошення замість очікування природних опадів, змінюють час посівів, більше вкладаються у захист рослин від шкідників, бо їхня кількість та різноманіття зростають; національні енергетичні системи вимушено перемикаються на інші, ніж гідро-, джерела енергії з причини маловоддя. Ми не завжди навіть знаємо, що інтуїтивно підлаштовуємося. Але приклад країн з розвиненими економіками показує, що для обґрунтованої адаптації потрібні науково доказові прогнозування та моделювання, серйозні секторальні управлінські рішення, виділення бюджетів. Українському бізнесу слід звернути увагу на обґрунтовані підходи до адаптації до зміни клімату.

На СОР26 було оприлюднено чимало ініціатив, до яких долучилися уряди країн та бізнес. Ось кілька з них, до яких приєдналась і Україна:

- 105 країн приєдналися до глобальної ініціативи США та ЄС щодо скорочення викидів метану на третину від рівня 2020 року до 2030 року;

- 133 країни доєдналися до Декларації про використання землі та припинення вирубки лісів до 2030 року. Уряди 28 країн проголосили про припинення знищення лісів задля ведення сільського господарства (вирощування сої, пальмової олії та какао);

- 165 учасників приєдналися до Альянсу виведення вугілля з економічного обігу.

Українська сцена у межах COP26 підтвердила готовність влади йти на діалог з бізнесом та надала можливість вітчизняним виробникам показати вже втілені напрацювання у напрямку декарбонізації.

«Для зберігання та нарощування експортних позицій країни на світовому ринку усі виробники мають зайняти проактивну позицію щодо мінімізації свого впливу на довкілля шляхом зменшення викидів CO₂. Це має бути свідомим, зваженим рішенням, яке матиме на меті досягнення кліматичної нейтральності країни без втрат економічних показників», – коментує Дмитро Лось, голова Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA).

Український другий національно визначений внесок – один із найамбітніших у світі, адже зобов'язанням зафіксовано скорочення викидів до 35% до 2030 року. Такий показник має бути досягнутий протягом наступних 10 років за допомогою модернізації енергетичних та промислових підприємств, розвитку відновлюваних джерел енергії, термомодернізації будівель, збільшення частки органічного сільського господарства та ресурсозберігаючих практик сільського господарства, електрифікації транспорту, збільшення лісистості та реформи управління лісовим фондом. Однак виконання амбітних цілей неможливе без синергії влади та бізнесу.

Саме тому українська сцена була представлена учасниками від уряду, асоціацією експортерів UBTA та представниками з боку бізнесу, що є активними ініціаторами змін кожен у своїй галузі – ДТЕК та МХП. Саме енергетика та агропромисловий комплекс здатні зробити вагомий внесок у процес декарбонізації економіки України.

Енергетичний сектор потребує швидких та ефективних рішень, а також залучення всіх учасників ринку до реалізації кроків задля енергетичної трансформації, яка сьогодні у всьому світі перейшла в активну фазу. Один з її основних технологічних компонентів – відновлювані джерела енергії (ВДЕ). Тому так важливо масштабувати сонячні та вітрові енергетичні станції та оновити електричні мережі, аби досягти стратегічних цілей України на шляху декарбонізації економіки.

Однак коли ми говоримо про «зелені» технології, то йдеться не лише про вітряки й сонячні панелі. Також це стосується й інфраструктури. Згідно з System Value Approach, ключовим компонентом інфраструктури у енергетичній трансформації є системи накопичення енергії (ESS), адже без них неможливо далі збільшувати потужності зеленої генерації.

У травні 2021 року ДТЕК відкрив нову технологію для України – встановлена промислова літій-іонна система накопичення енергії потужністю 1 МВт. А вже у вересні вона пройшла сертифікацію «Укренерго» і почала надавати допоміжні послуги оператору системи передачі. Її запуск став важливим кроком до трансформації та нового майбутнього енергетики України.

Інвестиції в розвиток ESS здатні забезпечити новий рівень енергобезпеки та є частиною економічних інтересів кожної країни. Ця інвестиція має стати частиною державної програми декарбонізації економіки.

Аграрний сектор у межах заходу представляв холдинг МХП, адже компанія вже кілька років втілює у своїй діяльності унікальну модель циркулярної економіки. Ця модель передбачає підвищення рівня ефективності використання ресурсів на кожному етапі виробництва й одночасно мінімізацію впливу на довкілля.

Екологічність та дбайливе ставлення до ресурсів – це цінність, що давно знайома МХП. Холдинг започаткував втілення мети бути зеленим eco friendly бізнесом майже десять років тому. Ще у 2013 році було введено в експлуатацію комплекс з виробництва біогазу ПрАТ «Оріль-Лідер», а у 2019 році було запущено першу чергу найбільшого в Європі біогазового комплексу «Біогаз Ладижин», що є успішним прикладом співпраці приватних інвестиційних проєктів України та Німеччини. Загальна наявна енергетична потужність двох комплексів – 17,5 МВт.

Сьогодні МХП має мету виробляти відновлювані чисті енергетичні ресурси, що на 100% задовольнятимуть потреби холдингу, а також розвинути новий напрям – виробництво біометану. Амбітна мета компанії, що була озвучена зі сцени у Глазго – експорт зеленої енергетики в країни ЄС, і в найближчому майбутньому вона буде реалізована.

«У 2020 році у межах Цілей сталого розвитку було затверджено намір холдингу МХП стати вуглецево нейтральним за всіма напрямами діяльності до 2030 року. Для цього холдинг ще у 2018 році почав робити заміри викидів парникових газів. За останні два роки підприємства в Україні вже показали динаміку скорочення викидів на 8,3%, а Європейський сегмент лише за останній рік скоротив викиди на 7%. Це відбулось за рахунок енергозберігаючих заходів та зменшення споживання бензину та дизельного палива. Крім того, в 2021 році МХП розпочала співпрацю з незалежною третьою стороною Alltech ECO2, яка проводить аудит існуючих викидів СО2 та надає консультації щодо потенційних можливостей їх скорочення. Нашею амбітною ціллю є вуглецева акредитація в Carbon Trust», – прокоментував Олександр Домбровський, заступник голови правління МХП, президент MHP Eco Energy.

© 2014 - 2021, Європейська правда, eurointegration.com.ua

Використання новин з сайту дозволено лише за умови посилання (гіперпосилання) на Європейську правду, www.eurointegration.com.ua. Републікація повного тексту статей, інтерв'ю та колонок - заборонена.

Матеріали з позначкою PROMOTED або ЗА ПІДТРИМКИ публікуються на правах реклами.