Индивидуальное соседство – ЕС пересматривает политику отношений со странами региона
18 листопада Єврокомісія оприлюднила в Брюсселі переглянуту Європейську політику сусідства (ENP Review). Цей формат встановлює рамки відносин ЄС з 16 країнами-сусідами – і на сході, Євросоюзу, і на півдні.
Одною з таких держав є Україна.
Та що зміниться для України? Які нові можливості ми матимемо і чи будуть вони взагалі?
Про те, що політика сусідства ЄС потребує змін, в Брюсселі говорили вже давно – це вважається очевидним.
Формат ENP був розрблений ще в 2003, а запущений – в 2004 році.
Однак за останні 12 років в регіоні змінилося... буквально все!
Змінилося у Східній Європі, де в 2009 році стартувало Східне партнерство, а наразі три країни підписали угоди про асоціацію з ЄС.
Змінилося у середземноморських державах, де події так званої "арабської весни" радикально змінили ситуацію, де триває війна в Сирії, а проблема мігрантів з країн-сусідів болюче вдарила по самому Євросоюзу.
Тому зміна формату сусідства справді була необхідною. Але не факт, що стала достатньою.
Схід і Південь разом
Ті, хто чекав, що ЄС нарешті розділять свою політику щодо південних та східних сусідів, буду розчаровані. Ні, не завершили.
"Ми і далі вважаємо, що спільний рамковий формат для співпраці з нашими східними і південними сусідами – є доброю ідеєю. Просто ми маємо створювати більшу диверсифікацію в межах цієї рамки", - заявила Могеріні, представляючи ENP Review в Європарламенті.
Водночас в Єврокомісії підготували "компенсацію" і стверджують, що кожна країна матиме свої можливості. Навіть за спільної рамкової програми.
Більше того – і Україна, і інші держави отримають право участі у формуванні політики сусідства відносно себе.
Таким чином ЄС страхується – щоби не "нав’язувати" країнам те, на що вони не готові – як це відбулося, приміром, з Азербайджаном, який отримав право, але не мав наміру виконувати план дій візової лібералізації або ж створювати глибоку ЗВТ – за прикладом української.
"Диференціація та спільна власність (участь у формуванні політики) будуть ключовими ознаками політики сусідства", - стверджується в Review.
Відповідальний за Україну єврокомісар Йоганес Ган в інтерв’ю Європейській правді позначив ключові напрямки співпраці з Україною
– виконання Угоди про асоціацію
– реформа держслужби
– відновлення та зростання економіки
– міжлюдські контакти
– енергетика
"Наш оновлений підхід полягає в тому, що ми оберемо декілька сфер, де будуть сконцентровані зусилля ЄС, щоби не розпиляти ресурси на всі сфери одночасно", - пояснив комісар (вовне інтерв’ю читайте на сайті ЄП в четвер, 19 листопада).
Український вектор
Звісно ж, в оновлені політиці сусідства є й прямі згадки про нашу країну.
"На Сході постійно зростаюча самовпевненість російської зовнішньої політики призвела до порушення українського суверенітету, незалежності та територіальної цілісності. Затяжні конфлікти і далі ускладнюють розвиток регіону", - йдеться на початку документу.
Є кілька пріоритетів ЄНП щодо України, які чітко прописані в ENP Review.
Перш за все – це пріоритет, пов’язаний з угодою про асоціацію, в ЄС готові надавати допомогу для того, щоби ЗВТ запрацювала на практиці, а не лише була "вільною торгівлею на папері".
Увага ЄС прикута і до енергетичної безпеки України – зокрема, Брюссель на рівні установчого документу своєї політики підтримує ідею реверсного постачання газу в України. І це – серйозний важель.
Ще одне нововведення – ідея створити "трастові фонди", що будуть наповнюватися країнами-членами на добровільній засаді, поза межами бюджету ЄС, і допомагати в Україні та Сирії вирішувати конкретні проблеми, спричинені збройним конфліктом.
Водночас жодних інструментів безпекової політики щодо України ЄС не запропонував, і це, можливо, головне розчарування.
Хоча, з іншого боку, Брюссель і не давав таких обіцянок. Більше того, досі в ENP взагалі був відсутній безпековий компонент. Тепер з’явився, але... він не про нас.
"Новий імпульс буде наданий співпраці (ЄС та країн-сусідів) у питаннях, що стосуються спільної безпекової політики ЄС. Щоби підтримати дух партнерства та спільну відповідальність, ЄС – на індивідуальній основі – запрошуватиме країни-партнери до участі в безпекових операціях ЄС, бойових формуваннях ЄС а також до участі у відповідних агенціях – таких як Європейська оборонна ініціатива або Європейський коледж з питань безпеки та оборони", - йдеться в ENP Review.
Як бачите, жодних натяків на миротворчі місії ЄС у документі немає.
Що далі?
Те, що презентоване в Брюсселі в середу – не є останнім словом.
Великим, чи навіть плюсом переглянутої політики сусідства є його масштабованість.
Реальні обриси, масштаби та інструменти співпраці з Україною ще мають бути визначені і залежатимуть від подальших домовленостей.
"ЄС пропонує розпочати в 2016 році нову фазу взаємодії с з партнерами, під ас якої консультуватиметься з ними про природу та фокус партнерства", - йдеться в тексті документа ЄК.
То ж тепер важелі – в руках українського МЗС – чи зможемо ми переконати Брюссель у наших потребах, які часом відрізняються від бачення ЄС. А також, звично, в руках Євросоюзу - чи буде він готовий чути Україну.