Два роки тому Україна отримала шанс стати частиною європейської газотранспортної системи.

У лютому 2015 року Єврокомісія започаткувала Central and South Eastern Europe Gas Connectivity Initiative (CESEC – Ініціатива створення газотранспортної системи країн Південної та Центрально-Східної Європи). Цю ініціативу підписали безпосередньо ЄС, а також окремо Австрія, Болгарія, Хорватія, Греція, Угорщина, Італія, Румунія, Словаччина, Словенія, започаткувавши Робочу групу високого рівня (Робоча група).

Згодом, 10 липня 2015 року, під час другої зустрічі Робочої групи високого рівня, до ініціативи приєдналися країни-учасниці Енергетичного співтовариства (ЕС): Україна, Республіка Молдова, Сербія, КЮР Македонія, Албанія, Боснія і Герцеговина, підписавши Меморандум про взаєморозуміння.

Меморандум передбачив готовність підписантів до реалізації Плану дій Ініціативи, а саме:

• Вибір конкретної кількості ключових проектів, які будуть економічно доцільні для Південного та Центрально-Східного регіонів Європи.

• Визначення та вирішення особливих викликів для запланованих проектів.

• Фінансові аспекти, включаючи роль Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

• Вирішення викликів інтеграції ринку.

Секретаріат Енергетичного Співтовариства було запрошено разом із Агентством зі співпраці енергетичних регуляторів ЄС та Єврокомісією детально моніторити застосування Плану дій. Секретаріат ЕС у свою чергу всіляко підтримує країни-учасниці у реалізації Плану дій.

У вересні 2016 року на черговій зустрічі Робочої групи у Будапешті, План дій був доопрацьований (під назвою CESEC Action Plan 2.0) – було оновлено перелік особливих дій для країн-членів ЄС та країн-учасниць ЕС та планів щодо регіональної роботи, а саме: вдосконалити функціонування регіональних ринків газу через механізм вдосконалення умов трейдингу та доступу до ринку, а також, де це є допустимим, оптимізувати тарифи на передачу газу по транскордонних газопроводах.

І вже 7 лютого 2017 року Секретаріат ЕС опублікував п’ятий Моніторинговий звіт щодо стану імплементації Плану дій країнами-учасницями ЕС з відповідною індикацією статусу імплементації.

Проводився аналіз за чотирма ключовими benchmarks (критеріями аналізу).

Забезпечення прозорого та недискримінаційного доступу третіх осіб 

Принцип "third party access" (TPA) діє у країнах-членах ЄС, у країнах-учасницях ЕС – на рівні законодавчих розробок/імплементації. Що потрібно зробити Україні?

Встановити механізми розподілу потужностей (capacity allocation) та правил врегулювання перевантажень (congestion management), які нададуть доступ до аверсного та реверсного режимів третім особам.

Як зазначається у Звіті, у Кодексі газотранспортної системи України (Кодекс ГТС), який набрав чинності у листопаді 2015 року, усі ці механізми передбачені. Проте для повної імплементації Кодексу ГТС слід ще удосконалити регламентацію механізмів регулювання усіх внутрішніх точок входу/виходу.

Встановити ринкові механізми балансування.

Адже різні режими балансування (денний – на інтерконекторах, місячний – на усіх внутрішніх точках входу/виходу), які передбачені Кодексом ГТС, можуть спотворити ринок. Непропорційні фінансові гарантії, необхідні для здійснення послуг балансування, можуть спричинити бар’єри для учасників ринку.

Для цього НКРЕКП повинне розробити відповідні поправки до Кодексу ГТС щодо фінансових гарантій. і вони перебувають на публічному обговоренні.

В свою чергу оператор ГТС отримав консультації, як розробити та втілити режим денного балансування.

"Розмір фінансового забезпечення замовника послуг транспортування щодо послуг балансування системи має бути не меншим 20% вартості природного газу, який планується до транспортування у певному місяці на підставі заявлених планових обсягів транспортування природного газу, та розрахункової вартості базової ціни газу" (ст. 3 ч. 2 розділ 8 Кодексу ГТС). До вищезгаданих 20% варто додати вимогу ст. 2 ч. 2 розділу 8 цього ж Кодексу, що "розмір фінансового забезпечення для замовника послуг транспортування у випадку надання доступу до потужності має бути не меншим за місячну вартість послуг транспортування природного газу, визначену на підставі розподілу потужностей та тарифів на послуги транспортування".

Такі видатки унеможливлюють компаніям, зокрема, тим, які працюють з невеликими обсягами, зайти на ринок трейдингу газу. А це, відповідно, впливає на його неконкурентність та закритість.

Розробити прозорі та недискримінаційні правила тарифікації, які не зашкодять транскордонній співпраці. Методологія тарифоутворення на транскордонних точках транспортування вхід/вихід набрала чинності вже з січня 2016 року, проте тариф на внутрішній вхід/вихід був розрахований на базі старої методології (мається на увазі – не бралися до уваги європейські стандарти). 

У Звіті за цим критерієм стоїть статус "no progress": мається на увазі, що значна частина напрацювань є, проте зрушень немає по іншій частині та подальшому їх втіленні.

Забезпечення вільного потоку газу та конкурентних умов

Тут прогрес України є більш очевидним. Що треба було зробити та що зроблено?

Оптимізувати актуальні потужності в обох напрямках, включно з backhaul (віртуальний реверс).

Тут Україна перебуває в активній фазі співпраці з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією. Реверсивні (реверс та аверс) режими встановлені на відповідних точках інтерконекторів. Подальші дії та фінальні угоди також залежать від рішень відповідних країн-членів ЄС.

Статус – "progress on track" (просування іде за графіком).

Забезпечувати опублікування вимог прозорості відповідно до Regulation (EC) 715/2009 (Директива Європарламенту та Ради ЄС) на інформаційній платформі прозорості ENTSOG (European Network of Transmission System Operators for Gas).

Тут "Укртрансгаз" виконує усі вимоги, регулярно публікуючи усю інформацію про обсяги на усіх транскордонних точках. Також публікуючи інформацію про обсяги газу у сховищах на інформаційній платформі Gas Storage Infrastructure.

Статус – "accomplished" (виконано).

Відповідні заходи щодо інфраструктури

А за цією статтею прогрес менш очевидний. 

Затвердити угоди щодо інтерконекторів.

"Укртрансгаз" вже підписав угоди про інтерконектори з Польщею, Словаччиною, Угорщиною. З Румунією була підписана угода щодо однієї з чотирьох точок інтерконектора. Переговори про підписання угоди щодо усіх точок інтерконетора тривають також із Словаччиною, Польщею, Румунією та Молдовою.

Відповідно до CESEC Action Plan 2.0, кінцевим терміном підписання усіх угод щодо інтерконекторів зазначено 1 січня 2018 року.

Статус – "progress on track".

Забезпечити міждержавний механізм розподілу витрат відповідно до Regulation (EU) 347/2013.

Імплементація відповідної Директиви в українському законодавстві очікувалася на 1 січня 2017 року. Оскільки інформації про стан напрацювань із цього питання немає, статус – "no progress".

Забезпечити узгоджений механізм діяльності об’єднаних систем країн-членів ЄС та країн-учасниць ЕС.

Імплементація Regulation (EU) 703/2015 "Про правила операційної сумісності та обміну інформацією" була обговорена країнами-учасницями ЕС та сусідніми країнами ЄС у 2016 році.

Подальші дії щодо імплементації цього документа залежатимуть від відповідного PHLG Procedural Act (процедурний нормативний акт постійно діючої групи високого рівня ЕС), який очікується у 2017 році.

Статус – "pending" (в очікуванні).

Unbundling (розмежування) оператора ГТС

Розмежувати та затвердити оператора ГТС відповідно до вимого Третього енергопакету ЄС.

У липні 2016 року Кабінет міністрів України затвердив План реструктуризації "Нафтогазу", який був доповнений, коли було створено нового оператора ГТС України – "Магістральні газопроводи України".

Робоча група з реформування "Нафтогазу", яку очолює відповідний віце-прем’єр (Володимир Кістіон), працює над прискоренням процесу розмежування.

Правила сертифікації оператора ГТС були затверджені НКРЕКП у квітні 2016 року.

Статус – "progress on track".

* * * * *

Як зазначається у звіті, з чотирьох критеріїв щодо Україні зрушення є лише за двома.

Безперечно, навіть часткове просування в цьому напрямку – це успіх. Такі документи насправді допомагають, адже зовнішній нагляд завжди стимулює до подальшого вдосконалення.

При цьому в Україні достатньо своїх фахівців, експертів та менеджерів, які беруть участь у процесах інтеграції та транспарентності української ГТС та енергетичного ринку в цілому.

От тільки надто багато бар’єрів відділяють чинних реформаторів від нових та свіжих "енергій".

Автор: Микола Войтів,

керівник енергетичних проектів ГО "Управління нової генерації"

Стаття підготовлена VoxUkraine спеціально для "Європейської правди"