Українська делегація зробила ще один крок для відставки Аграмунта і знову перевершила власні очікування.

Ще напередодні перемога не була настільки очевидною: керівні посадовці асамблеї лобіювали виняток для Аграмунта, а розподіл голосів був близький до 50 на 50, та після ночі та ранку перемовин політичні схеми розбилися. Процедура "імпічменту" затверджена у жорсткому вигляді і передбачає персональні санкції щодо проросійського президента ПАРЄ.

Однак влітку "показового покарання" не буде: рішення щодо Аграмунта відклали на осінь.

Наразі він відмовляється виконувати домовленості про свою відставку, втік зі Страсбурга в Іспанію і тим самим вкотре погіршив ситуацію для себе.

В кулуарах Палацу Європи доводиться чути думку, що асамблея вже програла, бо втратила півроку  і все одно не змогла вийти з кризи без гучного політичного скандалу. Та для України ситуація склалася навіть краще, аніж у разі, якби Аграмунт навесні сам подав у відставку.

"Європейська правда" у Страсбурзі розібралася в обставинах та наслідках "аграмунтгейта".

Удар по санкціях

Повний склад делегації Азербайджану, всі угорці, більшість іспанців та італійців, рівно половина турків та одиночні голоси у декількох інших національних делегацій – ось повний перелік тих, хто проголосував проти нового механізму, що дозволить притягнути до відповідальності чинного президента ПАРЄ Педро Аргамунта.

Для організації, що об’єднує депутатів із 46 країн, результат – більше ніж однозначний.

Отже, 152 парламентарі підтримали нову процедуру "імпічменту", 30 проголосували проти, 13 – утрималися.

Слово "імпічмент" недарма наведене у лапках, бо в асамблеї підкреслюють: йдеться про іншу процедуру. Ключова відмінність: імпічмент передбачає передачу справи до суду, і цю відповідальність не можна затвердити "заднім числом". На нинішньому етапі Аграмунта в поліції не чекають (хоча в ПАРЄ вже почалася робота також над його кримінальним звинуваченням, та це – окрема історія).

Та навіть на нинішньому етапі ПАРЄ не обмежиться лише звільненням скандального проросійського президента.

В разі, якщо процедура екстреного звільнення Аграмунта буде доведена до кінця, він буде автоматично позбавлений членства у ключових комітетах асамблеї, а також не зможе отримати статус почесного члена та почесного президента асамблеї (хоча за нормальних умов іспанський депутат міг бути впевнений, що отримає ці привілеї).

Також Педро Аграмунт – якщо його виженуть за новою процедурою – буде довічно позбавлений права брати участь у подальших виборах президента, віце-президента або керівника чи заступника керівника будь-якого комітету ПАРЄ. Асамблея, схоже була б рада взагалі виключити його ці свого складу, та не має на це права, таке рішення лишається в компетенції парламенту Іспанії.

Чому "якщо"?

Цей опис недарма поданий в умовному вимірі, адже нині перед Аграмунтом і перед асамблеєю – два сценарії.

Нові правила ПАРЄ передбачають два варіанти відставки, швидкий та повільніший. Для першого треба зібрати більше підписів (близько 120), але він дозволить звільнити скандального президента вже у четвер. Можливо, навіть в четвер вранці. Другий потребує вполовину менше підписів, але процедура затягнеться до осені.

Нині в Страсбурзі є значно більше, ніж 120 депутатів, готових позбутися скандального проросійського президента (адже зміни до регламенту затвердили 154 голосами!), але не всі будуть на місці в четвер. Приміром британці, які є переконаними прибічниками України, в середу мають залишити асамблею ледь не у повному складі через нестачу голосів у власному парламенті.

Асамблея нині - як сапер, не має права помилитися, адже вдруге питання недовіри виносити не можна.

Щоби звільнити Аграмунта, потрібно 2/3 голосів, простої більшості недостатньо. І в залі має бути кворум. До того ж, чи не знайде Аграмунт "групу підтримки" в останній момент?

Саме ці запитання ставили перед собою депутати і, як стверджують, вони, підрахунки не дали впевненості, що в четвер вони гарантовано матимуть успішне голосування про "імпічмент" президента. 

За інформацією "Європейської правди", зрештою було ухвалене рішення обмежитися "синицею в руках" і відкласти розгляд відставки Аграмунта до жовтня – тобто до наступної сесії.

Підписи за відставку проросійського президента збирають норвежці та данці, першим номером у підписному листі стала голова норвезької делегації. У п’ятницю вони офіційно зареєструють пропозицію про відставку у секретаріаті ПАРЄ і відтоді повноваження Педро Аграмунта будуть фактично призупинені – він не матиме права вести будь-які зустрічі в якості президента Асамблеї. А 9 жовтня, під час відкриття наступної сесії, рішення про відставку має буде поставле у порядок денний.

Але...

Цього може і не статися, якщо Педро Аграмунт влітку приїде до Страсбурга і залишить заяву про відставку. В цьому разі він, по суті, уникне покарання.

Та керівником асамблеї цей проросійський політик вже не буде за жодних розкладів.

"Русофоби та скандинави"

Востаннє Педро Аграмунта бачили у Палаці Європи – в будівлі, де відбуваються засіданні ПАРЄ – лише у понеділок вранці.

Після засідання Бюро асамблеї, де було вирішено розглядати зміни до регламенту він відверто нервував та втік від преси. Згодом стало відомо, що президент ПАРЄ сховався не лише від журналістів, але й від однопартійців, а до ранку з’ясувалося, що він залишив місце роботи та поїхав в Іспанію, не чекаючи на розгляд рішення щодо його імпічменту.

Лише у вівторок ввечері з’явилися перші коментарі від скандального політика.

Навряд чи є дивним те, що свою позицію він поширив не через прес-службу асамблеї, а через російські ЗМІ.

Державна агенція ТАСС поширила коментар "офіційного представника" чинного президента ПАРЄ, наданий іспанському кореспондентові агенції.

В ньому політик звинуватив у своїх проблемах "русофобів та скандинавів"

"Важливу роль зіграли антиросійські погляди і переважаюча в Асамблеї русофобія, особливо з боку Скандинавських країн і колишніх радянських держав", - пояснив представник Аграмунта події вівторка.

З’ясувалося, що політик не планує йти у відставку, а натомість хотів би оскаржити рішення ПАРЄ.

"Зміна до регламенту, схвалена Асамблеєю, є атакою щодо правової держави", - сказав представник глави ПАРЄ. За його словами, тепер цей орган "втратить весь свій кредит довіри і розділить держави Ради Європи". Він також уточнив, що "адвокати Аграмунта вивчають питання" можливого оскарження резолюції.

Однак "Європейська правда" має свідчення того, що іспанський депутат справді готується до судової тяганини.

Так, у вівторок голова групи ЄНП Аксель Фішер отримав від Аграмунта лист, в якому той заявив про незаконність декількох рішень групи, ухвалених щодо нього, а також висловив сумнів щодо того, чи мав Фішер право знімати з розгляду поправку, яка мала би гарантувати Аграмунту, що правила імпічменту не діятимуть щодо нього. "Я вважаю, що 26 червня (на засіданні групи) було ухвалене невірне рішення, що не відповідало статуту", - процитував лист президента ПАРЄ один зі співрозмовників ЄвроПравди.

До якого суду Аграмунт має намір позиватися – лишилося незрозумілим.

Півроку на Аграмунта

Варто визнати: криза в Парламентській асамблеї виявилася глибшою, ніж будь-хто прогнозував.

В квітні здавалося, що про все домовилися, адже Аграмунт на закритих зустрічах обіцяв піти, лише зустрівши в Страсбурзі свого короля (детальніше в статті "Жертва токсичної Росії: президент ПАРЄ узгодив деталі своєї відставки").

Згодом стало ясно, що він усіх "кинув", але тоді з’явилася нова домовленість про умови відставки. Тепер – публічна. Та в червні стало зрозуміло, що проросійський іспанець готовий "кидати" партнерів нескінченно довго і не буде виконувати свої обіцянки.

На перший погляд, перемога України в цій історії не є очевидною, адже юридично Педро Аграмунт і досі лишається на посаді. Та насправді ця історія для Києва є безумовно виграшною.

 "Аграмунтгейт" для багатьох європейців став вододілом, який наочно продемонстрував небезпеку дружби з РФ.

Річ у тому, що тривалий скандал зачепив не лише самого Аграмунта – тепер у відставку доведеться йти також лідеру лібералів Жорді Шуклі. Публічно підтримувати як Росію, так і проросійського президента нині не наважується майже ніхто – за винятком хіба що кількох пострадянських політиків та праворадикалів.

Зв’язки з росіянами сприймаються як небезпечні, як такі, що загрожують політичним перспективам.

І це насправді – найкращий можливий результат скандалу навколо іспанського політика.

І, нарешті, ця історія стала каталізатором розслідування звинувачень про підкуп депутатів ПАРЄ. Адже серед тих, хто імовірно брав хабарі, чільне місце також займає Аграмунт, а головними "країнами-донорами" всі вважають Азербайджан та Росію (детальніше в статті "Асамблея політичної корупції: як в ПАРЄ знайшли азербайджанські хабарі та російські інтереси").

У понеділок, вже за відсутності Аграмунта у Палаці Європи, ПАРЄ затвердила рішення про створення слідчого органа для розслідувань звинувачень щодо корупції.

І цілком можливо, що зрештою це призведе до появи у політика нових проблем, вже в Іспанії. А "Європейська правда", як і раніше, слідкуватиме за розвитком подій. 

Автор: Сергій Сидоренко, 

редактор "Європейської правди", зі Страсбурга