Надвечір 10 липня на сайті Верховної Ради України нарешті з’явилися остаточні версії законопроектів №6674 та №6675, якими скасовується обов’язок для членів неурядових організацій (НУО) бути суб’єктами е-декларування, але, натомість, вводиться ряд нових норм щодо підзвітності діяльності державі.

Аргументація авторів документів - Адміністрації президента - ґрунтується, як вони зазначають, на кращому міжнародному досвіді, зокрема, на досвіді ЄС. Зокрема, автори законопроекту посилаються на Фундаментальні принципи щодо статусу неурядових організацій в Європі, що є документом Ради Європи, затвердженим учасниками багатосторонньої зустрічі у Страсбурзі 5 липня 2002 року.

Ми вирішили самостійно проаналізувати цей документ для того, щоб пересвідчитись, чи дійсно в ЄС практикують таку детальну податкову звітність, яку запропонували автори законопроекту.

Європейський досвід 

Ось як трактують принципи прозорості та підзвітності в цьому документі:

60. НУО повинні представляти щорічний звіт  своїм  членам  чи директорам   щодо   їхніх   рахунків   і  діяльності.  Також  може вимагатися,  щоб   ці   звіти   були   представлені   призначеному наглядовому  органу  у  випадку,  коли  відповідним  НУО надаються податкові привілеї чи інша суспільна підтримка.

61. НУО  повинні  подавати досить детальні звіти донорам,  що вимагають їх,  про використання зроблених пожертв  для  того,  щоб продемонструвати виконання будь-яких умов, що додавалися до них.

62. Відповідні книги,  звіти  і  дії  НУО,  можуть,  коли  це визначено  законом чи відповідно до договору,  підлягати інспекції контролюючим органом.  Від НУО може також вимагатися  оприлюднити, який    відсоток   їхніх   фондів   використовується   для   цілей фандрейзингу.

63. Усе   звітування   і   інспектування   повинне  підлягати обов'язку поважати передбачену законом таємність донорів, осіб, що отримують  допомогу  і  персоналу,  так  само  як  право на захист легітимної ділової конфіденційності.

64. НУО  мають  проводити  аудит  їхніх рахунків установою чи особою, незалежною від їхнього керівництва.

65. Іноземні НУО повинні підлягати цьому звітуванню і вимогам відносно інспекції тільки щодо їхніх дій у приймаючій країні.

Отже, як видно з європейських принципів,

НУО повинні звітувати своїм членам, керівництву та донорам, включаючи досить детальні звіти щодо здійсненої діяльності та руху коштів на рахунках.

Держава ж, при цьому, якщо НУО отримує так звану "суспільну підтримку", в тому числі шляхом встановлення пільгових режимів оподаткування, дійсно, може встановлювати певні вимоги до фінансового звітування і відкритості НУО (ст. 58 Принципів), але там ніде не йдеться, що держава має право визначати форму та наповнення таких звітів, запроваджувати додаткові вимоги до податкової та бухгалтерської звітності НУО ніж ті, які вже визначені законодавством.

Українська ініціатива

Що ж пропонують ці законопроекти?

Фактично, на додачу до вже існуючих вимог у Податковому кодексі щодо подання річної податкової звітності (ст. 133 Податкового кодексу України), яка розкриває суми надходжень та витрат НУО, стан її активів, а також вимоги звітувати про цільове використання коштів, якщо фінансування НУО здійснюється за рахунок бюджетних коштів,  пропонується створення нової розширеної системи звітності, що передбачатиме наступне:

НУО, загальний річний дохід яких на 1 січня звітного року буде перевищувати 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (510 тис. грн або 19 тис. дол. США станом на 01 січня 2018 року), будуть зобов’язані подавати до ДФС детальний річний фінансовий звіт про діяльність, який буде містити наступні пункти:

−   Персональний склад керівних органів;

−  Кількість членів НУО та суму їхніх внесків;

−  Загальну суму доходів від усіх донорів, в т. ч. і фінансування в рамках реалізації в Україні проектів міжнародної технічної допомоги (далі - МТД), а також перелік донорів, від кожного з яких НУО отримало дохід у розмірі не менше 50 прожиткових. мінімумів. (85 тис. грн або 3 тис. дол. США станом на 01 січня 2018 року);

−  Кількість працівників НУО, що працюють "в штаті" організації, а також перелік з 10 працівників НУО, яким у звітному році виплачено найбільші суми заробітної плати;

−  Загальну суму видатків НУО на користь інших осіб, в т. ч. фізичних осіб-підприємців, т. зв. ФОП-ів, а також перелік таких осіб із сумою видатків на користь кожного з таких суб’єктів за умови, якщо річний обсяг таких видатків на користь окремого суб’єкта перевищує 50 прожитковихмінімумів (85 тис. грн або 3 тис. дол. США станом на 01 січня 2018 року);

−  Участь керівників НУО у керівних органах інших громадських об’єднань, і так само участь таких осіб у інших юридичних особах приватного права.

Більш того, ті ФОП-и, які отримали дохід від донорів міжнародної технічної допомоги будуть повинні готувати окремий додаток до своєї податкової декларації, де мають відобразити перелік таких донорів та суми отриманого від них доходу, а також суми виплат за рахунок такого доходу третім особам із зазначенням переліку третіх осіб за умови, що разовий обсяг таких виплат перевищує 3 прожиткових мінімуми.

За неподання звіту у визначений строк та порушення умов звітування НУО будуть позбавляти статусу неприбутковості, а ФОП-ів, які отримують дохід від донорів МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, будуть позбавляти права використовувати спрощену систему оподаткування.

Що не так з цими нормами?

По-перше, більшість із "нововведень" вже існують у чинному законодавстві, зокрема інформація про загальні суми отриманих доходів та здійснених витрат, а також перелік штатних працівників НУО із зазначенням розміру виплаченої заробітної плати та нарахувань ЄСВ, мають фіксуватися у річному звіті НУО до податкових інспекцій Державної фіскальної служби (ДФС).

Інформація ж про засновників, членів НУО та керівні органи є публічно доступною у системі Мін’юсту, а якщо донорами є проекти МТД, то інформацію про донорів, реципієнтів та бенефіціарів таких проектів також можна знайти у вільному доступі на державному порталі.

До того ж, відповідно до статті 23 Закону України "Про громадські об’єднання", НУО зобов’язані:

− готувати річні фінансові звіти із зазначенням детального аналізу доходів і витрат;

−  здійснювати заходи контролю, щоб забезпечити зарахування і витрачання повністю всіх коштів у спосіб, що узгоджується з цілями та завданнями заявленої діяльності громадського об’єднання;

− забезпечити ведення обліку та зберігання не менше п’яти років усіх необхідних облікових документів стосовно внутрішніх та міжнародних операцій, .... і надавати її компетентним державним органам на відповідний запит, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, НУО і так мають зобов’язання про публічне звітування про свої доходи та видатки на сьогоднішній день.

По-друге, НУО і так досить детально звітують донорам та бенефіціарам про використання отриманих донорських коштів, часто НУО самостійно оприлюднюють такі звіти у себе на сайтах. Для чого вигадувати нову складну систему звітності, що є у багатьох випадках паралельною із чинними нормами і адміністративно обтяжувати НУО, особливо невеликі, які не мають можливості утримувати окремого бухгалтера?

В цій ситуації можна просто отримати вже готові звіти, що робить НУО для своїх членів чи донорів для перевірки, як це і передбачено Фундаментальними принципами.

По-третє, про яку "таємність донорів, осіб, що отримують  допомогу,  і  персоналу,  та  право на захист легітимної ділової конфіденційності" можна говорити, якщо вся ця інформація у наказному порядку має бути оприлюднена? Оприлюднення переліку з 10 працівників НУО, яким у звітному році виплачено найбільші суми заробітної плати, є прямим порушенням вищезгаданої ст. 63 Фундаментальних принципів.

По-четверте, вищезгадані норми в законопроектах далеко не "сприятимуть приведенню положень чинного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів та позитивних практик іноземних держав", як зазначено у пояснювальних записках до законопроектів.

Ми уважно розглянули практики звітування НУО перед державними органами у США та низці країн ЄС, і у жодній з них звітність НУО перед державою не переходить розумних рамок податкової та бухгалтерської звітності, не передбачаючи при цьому деталізації у розрізі окремих статей доходів і витрат, яка, зазвичай, подається лише для членів та донорів НУО.

Більш того, для відносно невеликих НУО держава намагається максимально спростити подання звітності. Натомість,  ініціативи, закладені у законопроекти, найболючіше "вдарять" якраз саме по невеликим ГО, що здійснюють соціально важливі проекти, спрямовані на відбудову Донбасу, боротьбу з ВІЛ-СНІД, а також покращення доступу до лікарських засобів.

По-п’яте, всі проекти МТД вже зараз щоквартально подають дуже детальну звітність своєму бенефіціару, який завжди є органом державної влади.

Звіт складається із 2-х частин: першої - описової, де відображена проектна діяльність, та другої – фінансової, де наводиться постатейний перелік витрат. Бенефіціар має право задавати питання з будь-яких частин звіту, і це активно практикується.

Якщо бенефіціар не задоволений звітом – він має повне право його не затвердити, а це передбачатиме великі проблеми для подальшого виконання проекту. Невже цього недостатньо?

І наостанок, після ознайомлення із запропонованими новаціями щодо звітування НУО складається враження, що першочерговим завданням Адміністрації президента було не запровадження "принципів прозорості та публічності", а бажання отримати потужний важіль впливу на діяльність НУО з боку податкової служби, яка дуже часто в довільній формі трактує норми Податкового кодексу в роботі з бізнесом.

Доброчесні НУО не бояться звітувати до найменших деталей включно.

Адже це закладено у саму сутність їхньої роботи, коли донор встановлює досить жорсткі вимоги до прозорості витрачання кожної копійки наданих донорських коштів. Однак, введення фактично такого ж паралельного звітування перед державою викликає припущення, що за допомогою ДФС чиновники та політики потенційно матимуть змогу зводити рахунки із "незручними" НУО.

В тому ж ЄС, на досвід якого люблять посилатися вітчизняні політики, у ст. 77 Фундаментальних принципів визначено, що "урядові органи можуть  працювати  з  НУО  для  досягнення цілей  державної  політики,  але  не повинні намагатися заволодіти ними чи змусити їх працювати під своїм контролем".

Також, відповідно до ст. 78 Принципів, "з  НУО  повинні  також  консультуватися під час написання проектів первинного і вторинного законодавства,  що зачіпає  їхній статус, фінансування чи сфери діяльності".

Широких консультацій з різними представниками громадського сектору поки не відбулось, адже ці норми стосуватимуться не лише антикорупційних НУО, а всіх – від тих, хто допомагає боротись з ВІЛ-СНІДом, до тих, хто розробляє аналітичні документи для уряду та парламенту.

Автори:

Любов Акуленко, Дмитро Науменко, Олена Степаненко,

ГО "Український центр європейської політики"