Ястреб без комплексов: кто стал советником Дональда Трампа по нацбезопасности

В американській адміністрації тривають непрості процеси. В ніч на п'ятницю за київським часом з'явився твіт Дональда Трампа про те, що він звільняє свого радника з питань нацбезпеки Герберта Макмастера та призначає на його посаду Джона Болтона.

Якщо відставка першого була прогнозованою (ЗМІ ще тиждень тому повідомляли про намір Трампа звільнити Макмастера), то вибір наступника здивував багатьох. У спостерігачів немає сумніву в тому, що це змінить політику США.

"Європейська правда" публікує український переклад статті канадського видання Nationasl Post з оглядом обставин та можливих наслідків цього кадрового рішення.

* * * * *

Президент Дональд Трамп заявив у четвер, що він призначає своїм новим радником з національної безпеки колишнього посла Джона Болтона, коментатора Fox News та запального консерватора. Болтон замінить на цій посаді генерал-лейтенанта Герберта Макмастера.

Про цю новину світ дізнався з твіта президента, в якому він повідомив, що Болтон обійме цю посаду з 9 квітня. Він стане третім радником з національної безпеки за перші 14 місяців президентства Трампа (першим був Майкл Флінн, який пропрацював на цій посаді менше місяця, детальніше про це – в статті ЄвроПравди "Перша втрата Трампа на російському фронті: чому пішов у відставку радник президента з нацбезпеки").

У твіті про звільнення Макмастера Трамп похвалив його за "видатну роботу" та сказав, що той "завжди залишатиметься другом". Та попри ці добрі слова, Трамп і Макмастер ніколи не були особистими друзями. Понад те, вони часто розходилися у питаннях політики СЩА щодо Ірану та Північної Кореї.

Яструб з Білого дому

Посада радника з нацбезпеки – одна з тих, на яку Трамп має право призначати одноосібно, без згоди Сенату.

Призначення Болтона може привести до різких змін у політиці Білого дому щодо криз в усьому світі.

Перш за все, його призначення безсумнівно суперечить нинішньому курсу американської адміністрації на зустріч Трампа з північнокорейським лідером Кім Чен Ином, яка запланована на кінець травня.

Болтон відомий як безкомпромісний "яструб" у питанні Північної Кореї. У своїх численних публікаціях та телевізійних коментарях він заявляв, що військовий напад "на випередження" буде, ймовірно, єдиним способом запобігти тому, щоби Північна Корея отримання здатність ядерного ракетного нападу на Сполучені Штати.

Болтон захищав "юридичну можливість ударити першими по Північній Кореї" в своїй статті у Wall Street Journal. Згодом, в інтерв'ю Breitbart News, Болтон попередив, що КНДР нині перебуває "на порозі здатності завдати удару по континентальній частині США", і підняв питання того, що Пхеньян може згодом продати ядерну зброю іншим ворожим до США світовим гравцям, таким як Іран, "Ісламська держава" або Аль-Каїда.

"Ми повинні запитати самі себе: чи готові ми діяти на упередження, а якщо ні – то чи готові ми жити в світі, де ядерна зброя є і у Північної Кореї, і у багатьох інших", – сказав він.

До ідеї переговорів з Північною Кореєю він завжди ставився як до марного витрачання часу, і навіть після того, як Трамп оголосив про свою заплановану зустріч з товаришем Кімом, Болтон назвав це рішення "дипломатією шоку й трепету" і припустив, що зустріч між двома лідерами має бути короткою та не схожою на традиційні дипломатичні переговори.

"Скажи, що ти вже зараз почав повне позбавлення від ядерної зброї, бо ми не збираємося говорити з тобою довго. У тебе є варіанти: або ти кажеш це мені просто зараз, або ми починаємо готувати інші варіанти дій", – переказував він тональність переговорів, яку мав би взяти Трамп на зустрічі з лідером КНДР.

У питанні іранської політики Болтон жорсткіший навіть за Трампа.

Він наполягав на тому, щоб президент відмовився від ядерної угоди з Тегераном, досягнутої Сполученими Штатами спільно з п'ятьма іншими світовими державами за часів Обами. За місяць Трамп матиме юридичну можливість розірвати угоду.

У січні в ефірі Fox News Болтон закликав Трампа розірвати ядерну угоду, відновити санкції та працювати над поваленням іранського уряду. А у 2015 році у статті в New York Times він закликав до бомбардування Ірану.

Хто ви, містере Болтон?

69-річний політик вже працював в уряді США – у 2001-2005 роках, за Джорджа Буша, він опікувався контролем над озброєннями. Тодішній держсекретар Колін Пауелл розповідав, що йому настійно рекомендував Болтона віце-президент Річард Чейні, який поділяв віру Болтона в американську військову силу.

Але коли у 2005 році Буш вирішив призначити його послом США в ООН, то стикнувся з опором демократів та частково – республіканців, які заблокували це призначення.

Його критики посилалися на грубий, а часом і принизливий підхід Болтона до спілкування з колегами та підлеглими, а також на його численні образливі висловлювання на адресу ООН. Президент тоді скористався правом на тимчасове призначення в обхід згоди парламенту. Але наступного року демократи взяли під контроль Конгрес, шанси на парламентську підтримку його постійного призначення зникли, і Болтон був змушений піти у відставку.

Болтон пропрацював в ООН трохи більше року; під час цієї короткої кар’єри він часто мав тертя з тодішнім держсекретарем Кондолізою Райс. За її словами, Болтон підставляв її, звертаючись за її спиною до віце-президента Чейні, свого старого друга та покровителя.

Ці проблеми спливли на поверхню, коли Трамп готувався обійняти посаду президента та збирав свою команду.

Трамп планував призначити Болтона заступником держсекретаря. Ця посада потребує затвердження Сенатом, і було очевидно, що він зіткнувся би з опором обох партій. Тоді в Сенаті лунали заклики блокувати його призначення, якщо Трамп вирішить його номінувати.

Із новим призначенням у Трампа не було потреби погоджувати своє рішення.

Однак демократи та деякі республіканці все одно відреагували на це призначення із занепокоєнням. Позиції Болтона щодо Ірану та Північної Кореї "вкрай агресивні в кращому випадку і абсолютно небезпечні в найгіршому", – заявив, зокрема, Крістофер Кунс.

Та Болтон має і прихильників: його призначення вже викликало захоплені відгуки тих конгресменів, яких зараховують до кола "яструбів". "Джон Болтон як радник з питань нацбезпеки – гарна новина для союзників Америки та погана новина для її ворогів", – сказав сенатор Ліндсі Грем.

Як звільняє Трамп

У Білому домі кажуть, що Трамп зробив остаточну пропозицію Болтону в другій половині дня, а потім зателефонував Макмастеру, щоби подякувати йому за службу.

За даними джерел журналістів, Трамп хотів утриматися від публічної зневаги на адресу Макмастера і не вчинив так, як із держсекретарем Рексом Тіллерсоном, який дізнався про своє звільнення з президентського твіта.

Щоправда, "коректність" цього звільнення все одно була підірвана: останнім часом Білий дім був повний чутками про те, що радника з нацбезпеки скоро звільнять.

"Те саме, що було із Рексом. Всі знали, що їхній час пливає, тож їх не сприймали всерйоз".

Свого часу Макмастер прийшов на роботу до адміністрації Трампа, маючи імідж людини, яка досягла успіху у війні в Іраку, репутацію одного з кращих військових аналітиків у питаннях боротьби з повстанцями, а також військових дій майбутнього.

Його суперечки з Трампом часто видавалися особистісними.

Коли президент отримував свій ранковий графік і бачив, що йому слід було витратити 30 хвилин (або навіть довше!) на зустріч з Макмастером, він просив помічників скоротити її тривалість, розповіли два джерела у Білому домі. Під час доповідей Макмастера Трамп часом переривав його словами "та зрозумів, генерал, я з розумів", не бажаючи розбиратися в деталях.

У деякі дні Трамп казав, що він взагалі не бажає зустрічатися з Макмастером.

Як призначає Трамп

До заслуг Макмастера на цій посаді інсайдери відносять покращення моралі та наведення порядку в Раді нацбезпеки після звільнення його попередника, Флінна.

Найбільша перемога Макмастера за рік роботи у Білому домі стосувалася Афганістану: він переконав президента майже вдвічі збільшити військову присутність США. Але Трамп тоді пішов проти власних інстинктів, він так і не повірив у нову стратегію.

Макмастеру бракувало підтримки Трампа.

Крім того, він мав напружені стосунки з міністром оборони Меттісом. Коли Макмастер, виконуючи бажання Трампа, намагався просувати ідею військового вирішення проблем з Іраном та Північною Кореєю, то часто просто не отримував відповіді від Пентагону.

Та залишається велике питання щодо того, як з Меттісом зможе працювати Болтон.

Досі міністр оборони часто намагався стримувати імпульсивні та нестандартні прагнення Трампа у питаннях зовнішньої політики.

До рішення про відставку Макмастера Трампа підштовхували як Меттіс, так і глава президентської адміністрації Джон Келлі, причому останній відігравав головну роль. Але і Келлі, і Меттіс, за чутками, скептично ставляться до Болтона.

Трамп часто бачив телекоментарі Болтона на захист президента в ефірі Fox News і дуже високо їх оцінював. Це переважило навіть скептичне ставлення Трампа до вус цього політика (за чутками, саме пишні вуса Болтона, які дратувати Трампа, стали однією з причин того, що той не отримав посаду ще на початку його президентства. – ЄП).

В інтерв'ю на Fox News невдовзі після президентського твіта про призначення Болтон зізнався, що він був здивований, коли отримав пропозицію від Трампа.

"Мені здається, що я досі працюю на Fox News", – сказав Болтон журналістці, з якою спілкувався.

"Ні, тепер вже напевно – ні", – відповіла вона.

Оригінальна версія англійською опублікована у виданні National Post.

Переклад "Європейської правди"