Виктор Орбан и его новое правительство: с кем будет иметь дело Украина

Менше трьох тижнів знадобилося Віктору Орбану, аби сформувати свій четвертий уряд. Впевнена перемога на парламентських виборах правлячого блоку "Фідес-ХДНП" дала можливість зробити це самостійно, без будь-яких коаліціад.

Минулої п’ятниці прес-секретар діючого прем’єр-міністра Угорщини Бертолон Говоші повідомив: консультації щодо утворення нового уряду завершені.

Головними його завданнями офіційно визначено "збереження культури Європи та Угорщини, заснованої на християнських цінностях; захист державних кордонів; забезпечення повної зайнятості населення; підтримка бажання мати та виховувати дітей; повага до літніх громадян Угорщини".

Ось так, патерналістсько та еклектично. Жодних сумнівів, 8 травня, коли збереться новий угорський парламент на перше засідання, ми почуємо ще чимало подібних фраз у промові Віктора Орбана. А поки ж маємо змогу оцінити його кадрові рішення.

Всі свої

Лідер "Фідес" відразу після виборів обіцяв суттєве оновлення уряду – і персонально, і структурно. Зберігши ту саму кількість міністрів – 14, Віктор Орбан скоротив два старих та утворив два нових "портфелі", а також на 50% змінив особовий склад свого нового уряду в порівнянні з попередньою версією.

Чимало кадрових рішень стали несподіванкою для багатьох угорських експертів, навіть наближених до правлячої партії. Наприклад, те, що без міністерського крісла залишилася Коталін Новак, яка досі працювала держсекретарем у справах сім’ї та молоді. Її донедавна називали новою фавориткою Віктора Орбана та пророчили Міністерство людських ресурсів, яке досі очолював 60-річний Золтан Балог.

Та у новому уряді це міністерство-монстр, яке відповідає за медицину, освіту, культуру, релігію та інше, очолюватиме 68-річний Міклош Кашлер. Наразі він працює керівником Національного інституту онкології, а угорцям відомий завдяки словам про те, що більшість смертельних хвороб можна вилікувати, дотримуючись 10 Божих заповідей.

Але не Кашлер буде найстаршим міністром у четвертому уряді Орбана, а 69-річний Шандор Пінтер, який зберіг портфель міністра внутрішніх справ. Ще в лютому на цю посаду дехто "сватав" ще поки діючого очільника офісу прем’єр-міністра Яноша Лазара, але в підсумку той взагалі залишився без портфеля і працюватиме в парламенті як депутат. Деякі угорські аналітики пояснюють це кадрове рішення тим, що Лазар – занадто сильна фігура й Орбан бачить у ньому конкурента. Звісно ж, не зараз, але в майбутньому.

Місце Лазара у новому уряді займе Гергей Гуйяш, який досі очолював фракцію "Фідес" у парламенті. Та куди більше він відомий тим, що був одним із авторів нової угорської конституції 2011 року, за яку Угорщину чимало критикували, особливо – в ЄС. Гуйяша розцінюють як рівнозначну заміну Лазару, тим більше, що той не претендує на лаври Орбана.

Також новими обличчями в урядовій команді стануть міністр сільського господарства Іштван Нодь та міністр без міністерства Андреа Бартфої-Могер, яка займатиметься національними активами. Остання посада – це новий "портфель". Андреа також, схоже, стане єдиною жінкою-міністром у четвертому уряді Орбана.

Ще одне новостворене Міністерство інновацій очолить Ласло Полкович, який у попередньому уряді працював держсекретарем у Міністерстві людських ресурсів, де, до речі, відповідав за сферу освіти.

Та, мабуть, найбільшою кадровою несподіванкою Віктора Орбана є призначення на посаду міністра оборони замість Іштвана Шімічки 62-річного Тібора Бенко, який досі очолював Генштаб.

Справа не в ротації, а в тому, що Бенко – це професійний військовий, генерал, а не партієць.

І саме це є "чутливим" моментом такого кадрового рішення, адже усі попередники Бенко на цій посаді, аж до епохи Яноша Кадара, були цивільними особами.

Не виключено, що через це кадрове рішення до Орбана будуть питання в НАТО.

Водночас цим призначенням угорський прем’єр відкрито засвідчує, що захист державних кордонів – це одне з його завдань №1.

Решта кадрових рішень Орбана в новому уряді – без несподіванок. Свої портфелі зберегли:

– віце-прем’єр Жолт Шем’єн, який займається також темою закордонних угорців;

– голова кабінету прем’єр-міністра Антал Роган, якому "приписують" управління всією медіа-машиною партії влади та успішний менеджмент останньою виборчою кампанією;

– міністр юстиції Ласло Трочані, якому поки вдається юридично обґрунтовувати політичні рішення Віктора Орбана та шукати "шпарини" в законодавстві ЄС;

– міністр фінансів Міхай Варга, який у попередньому уряді очолював Міністерство економіки та, судячи з усього, працював краще, ніж його колега з Міністерства національного розвитку Міклош Шестак, чиє відомство ліквідували;

– міністр без міністерства Янош Шулі, який відповідає за проект Пакш - будівнцтва "Росатомом" двох нових енергоблоків АЕС. У даному випадку – пояснення зайві;

– міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Петер Сійярто. Для багатьох в Україні та ЄС це кадрове рішення тягне на сенсацію, але тільки не для угорського політикуму. І точно не для Віктора Орбана, який називає його "молодим титаном з угорським серцем".

"Молодий титан"

Це може прозвучати несподівано, але Петер Сійярто – один iз найбільш ефективних та результативних міністрів минулого уряду Віктору Орбана. Водночас він – не просто один з найближчих соратників прем’єра, а його "alter ego".

Руками свого міністра закордонних справ Віктор Орбан робить те, без чого не уявляє себе як політика, але чого не може собі відкрито дозволити як європейський лідер, – постійно генерувати конфлікти. Інколи навіть у відверто брутальній манері.

Петер Сійярто – ідеальний виконавець, який на 100% відданий Віктору Орбану. Є низка інтерв’ю, в яких Сійярто в цій відданості буквально присягається, зізнаючись, що головна мрія його життя – працювати поруч з Орбаном. Останні 5 років так і є: спершу Петер був прес-секретарем Орбана, а тоді очолив МЗС.

Залишити Петера Сійярто на посаді керівника міністра закордонних справ – це ще одне показове рішення Віктора Орбана, мовляв, Будапешт не збирається змінювати ні свій зовнішньополітичний курс, ні стиль, чого багато хто очікував.

За останні 10 днів саме Сійярто зробив найбільше заяв з усіх міністрів старого та нового уряду. Всі ці заяви, як і було досі, – войовничі. Він встиг вже кілька разів розкритикувати Київ за "безпрецедентно ненависну та цілеспрямовану атаку" на національні меншини, а Брюссель – за "кваліфіковану брехню" проти Угорщини в оцінках стану прав і свобод в країні.

Київ повинен бути готовий дебатувати з Сійярто щонайменше чотири роки, причому в такому ж режимі, як це було останні 8 місяців після ухвалення закону про освіту.

І при цьому нарешті усвідомлювати, що, насправді, це дебати особисто з Віктором Орбаном, який досі на українську тематику відмовчується.

Але дуже важливо розуміти, що не тільки через Сійярто Будапешт працюватиме з Україною. Це не в стилі Орбана.

Його уряди зазвичай мають серйозну команду держсекретарів у кожному з міністерств. У минулому уряді їх було 60. У новому буде приблизно стільки ж. Один з них відповідатиме за освіту, і налагодити професійний діалог з ним – першочергове завдання українського Міністерства освіти, аби перевести дискусії про освітній закон у професійне русло.

Те саме – з інших чутливих для українсько-угорських відносин питань, як-то мова, громадянство та інші виміри прав нацменшин.

Ще одне важливе питання для Києва – чи збережеться посада уповноваженого уряду Угорщини в співпраці з Україною, яку наразі ще займає Іштван Грежа. За останні три роки він проявив себе дуже ефективним і результативним менеджером Орбана в регіоні, через який Угорщина, власне, дивиться на Україну і до якого в Києва ніяк не дійдуть руки у вигляді системної регіональної політики. Мова, звісно ж, про Закарпаття. Свій вплив тут Будапешт не збирається втрачати.

А точніше особисто прем’єр Угорщини не збирається втрачати свій інтерес не тільки до Закарпаття, а й до України.

І саме Віктор Орбан особисто визначає політику уряду за всіма напрямками. Так було останні вісім років. Так буде й найближчі чотири роки, в тому числі у відносинах з Києвом.

Автор: Дмитрий Тужанский,

для "Европейской правды"