Перезагрузка Словакии: почему отставка премьера не остановила протесты
Після кількох тижнів перерви Словаччину знову охопили протести. Десятки тисяч словаків вийшли на вулиці 4 квітня, вимагаючи відставки голови поліції Тібора Гашпара.
Як виявилося, попередні поступки, серед яких – відставка голови уряду, аж ніяк не заспокоїли суспільство. І це не випадково: проблеми у словацькій політиці накопичувалися вже дуже давно. А тому й "лікування" не буде швидким.
Варто нагадати, що з 2006 року у словацькій політиці домінує одна партія – SMER-SD ("НАПРЯМОК – соціальна демократія"). За цей час вона змогла чотири рази перемогти на парламентських виборах. А завдяки приголомшливому успіху на виборах 2012 року – соціал-демократи здобули 44,4% голосів – партія SMER-SD сформувала однопартійний уряд.
Наступні чотири роки врядування соціал-демократів супроводжувалось корупційними скандалами: від махінацій з поверненням ПДВ до домовлених перемог у тендерах на публічні закупівлі. Корупційний шлейф вплинув на електоральні успіхи партії SMER-SD: на виборах 2016 року вона втратила 16% підтримки.
Тож соціал-демократам довелось сформувати коаліцію з партією MOST-HÍD, яка передусім відстоює інтереси угорської меншини, та націоналістичною Словацькою національною партією.
Останні кілька років незмінному лідеру соціал-демократів Роберту Фіцо вдавалось балансувати. Європейським партнерам він висловлював бажання бути частиною "ядра" глибшої інтеграції ЄС, для внутрішньополітичних потреб – активно використовував антиміграційну риторику.
Утім, донедавна в дискусіях про антиліберальні тенденції в Центральній Європі на тлі Угорщини та Польщі Словаччина залишалась у тіні.
Усе змінилось 25 лютого, коли журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його наречену було знайдено застреленими у власному домі. Куцяк вивчав податкові махінації великих бізнесменів та їхні відносини з політиками. Його останнє розслідування в співпраці з Центром дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) стосувалось діяльності італійської мафії в Словаччині та її зв’язків з урядом.
Опублікована посмертно частина розслідування продемонструвала, як бізнесмен італійського походження Антоніно Вадала, якого на батьківщині звинувачували у зв’язках з калабрійською мафією "Ндрангета", через бізнес-партнерів Марію Трошкову та Вільяма Ясаня мав вихід на прем’єра Фіцо, оскільки Трошкова працювала радницею прем’єра, а Ясань був секретарем Ради безпеки Словаччини.
Вадала активно підтримував соціал-демократів, а менеджерка його компаній балотувалась від партії SMER-SD на місцевих виборах.
Прем’єр-міністр Фіцо, міністр внутрішніх справ Роберт Каліняк та голова поліції Тібор Гашпар провели брифінг, виклавши на стіл 1 млн євро, який вони пообіцяли за цінну інформацію про подвійне вбивство. Поспостерігавши тиждень за невиразними діями уряду, президент Словаччини Андрей Кіска заявив, що бачить два виходи з політичної кризи: реконструкцію влади з новим отриманням довіри парламенту або позачергові вибори.
Протест 4 квітня |
Заяву президента Кіски прем’єр Фіцо сприйняв болісно. Стосунки між ними й так були прохолодними від президентських виборів 2014 року, коли Фіцо в другому турі програв нинішньому президенту.
На початку політичної кризи президент Кіска не наполягав на відставці прем’єра, тож Фіцо мав можливість "пожертвувати" міністром внутрішніх справ Каліняком, зробити ще декілька змін в уряді та зберегти крісло прем’єра. Натомість він вирішив контратакувати, звинувативши президента в конспіративній зустрічі з фінансистом Джорджем Соросом.
Бундючність Фіцо не сподобалась коаліційному партнеру соціал-демократів партії MOST-HÍD та розбурхала громадянські протести "За порядну Словаччину" у понад 20 містах.
Додали олії у вогонь політичної кризи нові деталі про масштаби топ-корупції.
Прокурор спеціальної прокуратури Василь Шпірко розкрив та пояснив схему, за якою міністр Каліняк отримував "відкати" за перемогу конкретних компаній у тендерах на поліпшення IT-забезпечення Міністерства внутрішніх справ. І хоча міністр Каліняк був важливим політичним гравцем, йому довелось піти у відставку.
На горизонті замайорів розкол у коаліції. Лідер партії MOST-HÍD Бела Бугар скликав загальний партійний з’їзд, який постановив: якщо коаліційні партнери не домовляться про дострокові вибори, партія MOST-HÍD вийде з коаліції.
Подальші кілька днів інтенсивних переговорів між коаліційними партіями завершились неочікуваною розв’язкою. Прем’єр Фіцо погодився подати у відставку в обмін на право соціал-демократів як переможців виборів 2016 року запропонувати кандидатуру наступного прем’єра.
Лідери MOST-HÍD знизили ставку й задовольнилися відставкою Фіцо. Для партії, орієнтованої на словацьких угорців, спрацювала своя логіка: важливо бути учасником владної коаліції й боронити преференції для регіонів компактного проживання меншини.
До подальшої співпраці в чинній коаліції партію MOST-HÍD спонукали також непевні виборчі перспективи – рейтинг партії в березні був на рівні 5,6% при прохідному бар’єрі 5%. Тож питання позачергових виборів відійшло з порядку денного.
На посаду нового прем’єра соціал-демократи запропонували Петера Пеллегріні, який в уряді Фіцо був віце-прем’єром з інвестицій та інформатизації. Президент Кіска доручив Пеллегріні формування уряду, але активно впливав на його персональний склад. Президент не погодився з двома запропонованими кандидатурами на посаду міністра внутрішніх справ, тому як компроміс МВС очолив Томаш Друкер, який в уряді Фіцо був міністром охорони здоров’я. Оскільки MOST-HÍD погодилась на продовження співпраці з соціал-демократами та націоналістами, то уряд Пеллеґріні без проблем отримав довіру парламенту.
Значно складніше новому уряду з довірою громадян.
Подаючи президенту заяву про відставку, Фіцо з посмішкою сказав, що буде активним лідером партії SMER-SD. Це означає, що він зберігатиме значний вплив на прем’єр-міністра Пеллегріні та інших членів уряду від соціал-демократів.
Тож не дивно, що учасники протестів вважають зміну уряду косметичним кроком. А отже, словацьке суспільство поки не вважає, що їхні вимоги були враховані.
Протестувальники вимагають незалежного та ефективного розслідування подвійного вбивства й закликають до відставки голови поліції Гашпара через помилки, яких припустилась поліція від початку слідства. Новий міністр внутрішніх справ Друкер наголосив, що потребує принаймні тижня, щоб ознайомитись із проробленою поліцією роботою, і лише тобі зможе ухвалити рішення про долю Гашпара.
Однак протестувальники обурені зволіканнями в розслідуванні, й перша квітнева акція "За порядну Словаччину" показала, що протестний потенціал не вщухає.
А отже, зміна голови уряду не стала виходом із політичної кризи. Словаки продовжують вимагати глибшого очищення політичної системи.
Автор: Борис Зайцев,
аналітик Центру міжнародних досліджень
Дипломатичної академії України ім. Г. Удовенка