Що дає Україні участь у Східному партнерстві (СхП)? І взагалі, чи не вичерпав цей формат свій потенціал?

Ці питання все частіше можна почути в Україні. Відповідь на них можна знайти, проаналізувавши стан виконання 20 поставлених цілей Східного партнерства, виконати які планується до 2020 року. Таку роботу провела Українська національна платформа (УНП) Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

Міжсекторальні досягнення: прогрес відчутний

Структурована взаємодія із ширшим колом організацій громадянського суспільства набула додаткового імпульсу із запровадженням інституційної підтримки Української національної платформи Форуму громадянського суспільства СхП та Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС в рамках проекту ЄС "Громадська синергія". Це дозволило значно поліпшити якість аналітичних та інформаційних проектів, які реалізуються вказаними платформами, а також посилити співпрацю з суб’єктами прийняття рішень як в Україні, так і на рівні європейських інституцій.

В контексті гендерної рівності та недопущення дискримінації Україна створила відповідну законодавчу та нормативну базу, посилила національний гендерний механізм. Вартує особливої уваги запровадження посади урядового уповноваженого з питань гендерної політики.

Використання стратегічних комунікацій через запровадження уніфікованих підходів щодо візуалізації проектів в Україні в рамках єдиної промоційної кампанії ЄС "Прямуємо разом" (Moving Forward Together) дозволило більш широко поінформувати українців щодо діяльності та підтримки реформ Європейським Союзом.

В подальшому спільні зусилля слід сконцентрувати на протидії дезінформації та меседжам проти ЄС, які будуть поширюватися у передвиборчий та виборчий період у медіа, що знаходяться під впливом Росії.

Економіка: проблеми з цифровими ринками

В рамках пріоритету І "Економічний розвиток та ринкові можливості" вдалося покращити окремі соціально-економічні показники. Малий та середній бізнес і регуляторне середовище в Україні фіксували позитивні зміни завдяки підтримці з боку програм ЄС. Зокрема, підтримку отримали 840 МСП в період 2016-2017 роки.

Соседство с туманным будущим: удастся ли оживить Восточное партнерство ЕС

Для зменшення прогалин у доступі до фінансів та фінансової інфраструктури Україна оновила програмні документи в напрямку розвитку фінансового сектора та прийняла закони щодо кредитного реєстру та управління кредитними ризиками. Втім, на даний час все ще недостатньо практичних кроків у сфері створення і розробки альтернативних джерел фінансування для МСП та стимулювання кредитування в національній валюті.

Нові можливості на ринку праці на місцевому та регіональному рівнях створюються за рахунок таких проектів ЄС, як "Мери за економічне зростання" та "Smart-спеціалізація", де в 2018 році Україна брала активну участь.

Торгівля та імплементація ПВЗВТ теж демонструють позитивні показники. У 2017 році експорт товарів в ЄС зріс на 30%, імпорт товарів з ЄС збільшився на 21%. Аналогічний ріст спостерігався і у торгівлі з країнами Східного партнерства. У 2017 році експорт товарів до п’яти країн СхП збільшився на 29%, а імпорт – на 30%.

Відсутність узгодженого стратегічного підходу до формування політик у сфері гармонізації цифрових ринків з ЄС та регіоном СхП є найбільшим викликом для України на даний момент попри окремі позитивні кроки, які були зроблені на національному рівні. Це не дає можливості високо оцінити поступ. Українській стороні необхідно розробити і затвердити узгоджену національну стратегію та дорожні карти для всіх основних напрямків даної сфери.

Спірні успіхи в посиленні інститутів

Пріоритет ІІ "Посилення інституцій та належного врядування" можна вважати найбільш контроверсійним з точки зору виконання досягнень.

З одного боку, проведення реформи системи державного управління може вважатися найбільш результативним, що, зокрема, відображено і у звіті програми ЄС SIGMA (2017) за результатами оцінювання сфери держуправління в Україні.

З іншого боку, посилення механізмів верховенства права та боротьби з корупцією, а також реалізація ключових реформ у сфері судочинства в Україні не можуть потішити значними практичними результатами, що відзначено і нижчими оцінками від експертів УНП. Нині Україні не вдається забезпечити ефективну та результативну діяльність системи антикорупційних інституцій, а також впровадити повноцінну автоматичну перевірку декларацій чиновників у єдиній системі декларування.

У процесі реалізації судової реформи 2016 року була змінена Конституція в частині правосуддя, а також прийнятий пакет законів, якими передбачалося підвищення рівня прозорості і підзвітності суддівства. Водночас процедура формування і склад органів суддівського врядування, які мали імплементувати реформу, призвели до консервації проблем у судовій системі, таких як корупція і залежність від політичної влади.

Ефективне завершення антикорупційної та судової реформ в Україні потребує, перш за все, значної політичної волі.

Безпека є критично важливою сферою співпраці з ЄС, де Україна демонструє значний поступ. Ухвалення в 2018 році закону "Про національну безпеку" доповнило існуючу систему стратегічних документів у сфері безпеки, якими передбачено інтеграцію до європейського та євроатлантичного безпекового простору.

Втім, з боку ЄС більше уваги має бути приділено інституційному посиленню боротьби з гібридними проявами російської агресії, а також захисту критичної інфраструктури.

Енергетика – нижче за середній

Пріоритет ІІІ "Взаємопов’язаність, енергоефективність, довкілля та зміна клімату" спрямований на посилення транспортних та енергетичних взаємозв’язків та вироблення спільних підходів у питаннях довкілля та клімату.

В 2017 році підписано угоду про поширення індикативних карт Європейської транспортної мережі TEN-T на Україну (коридори Середземноморський і Рейн-Дунай). Крім того, Україна приєдналася до двох міжнародних проектів в рамках TEN-T - GO-HIGHWAY "Гданськ-Одеса" та Via Carpatia. На цьому тлі для України основним викликом залишається підготовка та реалізація пріоритетних проектів у рамках мережі, пошук фінансування.

[L]

Хоча енергопостачання займає чільне місце в рамках двосторонніх відносин України та ЄС, даний документ містить лише окремі напрями енергетичної співпраці з країнами СхП, більшість із яких не стосується безпосередньо України. 2018 року погоджено національний робочий план в рамках EU4Energy для продовження реформ в енергетиці та розбудови взаємин з країнами СхП, які не є членами Енергетичного співтовариства. Загалом рівень поступу в реалізації вказаного досягнення оцінений нижче за середній показник успішності в інших досягненнях.

Енергоефективність, використання відновлюваної енергії, а також зменшення викидів парникового газу нині передбачають два основних інструменти в рамках цього досягнення для України: укладення Планів дій зі сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) населеними пунктами з України, які є підписантами Угоди мерів (Covenant of Mayors), та створення і запуск Фонду енергоефективності на умовах співфінансування з ЄС. Хоча Україна поряд з країнами СхП перебуває на чільних місцях з підготовки ПДСЕР, якість підготовки та виконання не завжди задовільні.

Фонд енергоефективності був створений у 2018 році та отримав зобов'язання з фінансування на 50 мільйонів євро з боку ЄС, однак потребує додаткових зусиль щодо організації його роботи.

Довкілля та адаптація до зміни клімату теж перебували в фокусі уваги. Реалізація державної політики у сфері зміни клімату визначена концептуальними довгостроковими документами. Було прийнято закони "Про оцінку впливу на довкілля" (2017) та "Про стратегічну екологічну оцінку" (2018), розпочалося їх впровадження. Триває робота з реформування системи управління водними ресурсами. Однак занепокоєння викликає відсутність системних дій держави для подолання нелегальних вирубок лісів.

Активні контакти між людьми

Пріоритет ІV "Мобільність і контакти між людьми" спрямований на окремий суспільний вимір співпраці між ЄС та Україною.

Візова лібералізація та партнерства з мобільності як досягнення в червні 2018 року означилось першою річницею безвізового режиму України з країнами ЄС та Шенгену. За перший рік його дії було видано близько 5 мільйонів біометричних паспортів та майже мільйон українських громадян скористалися безвізовими поїздками.

Молодь, освіта, розвиток навичок і культура мають непересічне значення для формування високої динаміки мобільності громадян України. Україна активно користується програмами EU4Youth, Erasmus+ та Creative Europe.

В контексті досліджень та інновацій варто наголосити, що Україна є асоційованим членом програми "Горизонт 2020", а кількість проектів програми, в яких беруть участь українські організації, збільшилася. Задля посилення інтеграції в європейський дослідницький простір доцільно оцінити виконання рекомендацій аудиту системи досліджень та інновацій України в рамках інструменту peer-review (PSF) програми "Горизонт 2020" (2016).

Документ "20 досягнень СхП до 2020 року" містить також бачення реформування багатостороннього формату. Офіційно запущена в березні 2018 року оновлена багатостороння архітектура СхП покликана посилити його політичну складову. Позитивно сприймається запровадження формату зустрічей старших посадових осіб (Senior Officials Meetings, SOM), надання більшої політичної ваги міжурядовим платформам.

Однак все ще недооціненим з боку ЄС для співпраці є вимір безпеки.

Поряд з активною участю в багатосторонніх форматах для шести країн СхП Україна виявляє інтерес до побудови інституційної співпраці в рамках трьох країн СхП, які підписали угоди про асоціацію.

Варто відзначити, що позитивною є згадка про такі форми співпраці в підсумкових документах саміту Східного партнерства (листопад 2017) та саміту Україна-ЄС (липень 2018 року). 2018 рік став роком практичної імплементації інституційної побудови. У вересні 2018 року відбулася перша неформальна міністерська зустріч у форматі ЄС+3 з питань торгівлі, яка підтвердила перспективність та вагомість такого майданчика для обговорення питань, пов'язаних з імплементацією ПВЗВТ. На громадському рівні в Києві у вересні 2018 року проведено ІІ Форум асоціації (Association Exchange Forum), де представники НДО та аналітичних центрів могли обмінятися думками щодо перебігу імплементації угод про асоціацію в трьох країнах. У жовтні в Тбілісі підписано статут Міжпарламентської асамблеї України, Грузії і Молдови.

* * * * *

Загалом моніторинг, проведений експертами УНП, вказує на додану вартість для України 20 досягнень СхП до 2020 року у порівнянні з нормами Угоди про асоціацію України з ЄС та відповідними імплементаційними документами. Окремі досягнення доповнюють, уточнюють сфери співпраці та інструменти, які передбачені в УА, та сприяють глибшому реформуванню життєво важливих сфер для українського суспільства.

Предметна дискусія щодо майбутнього Східного партнерства може бути офіційно запущена під час ювілейного заходу в травні 2019 року. За окремими стратегічними напрямами українській владі спільно з громадянським суспільством доцільно напрацювати окремі дорожні карти чи плани дій з чіткими індикаторами успіху.

Насамкінець важливо зазначити, що попри відсутність чітких юридичних зобов’язань з боку України щодо виконання плану-2020 все ж офіційний Київ має максимально використовувати фінансові інструменти підтримки в рамках 20 досягнень Східного партнерства, які сприяють імплементації започаткованих реформ та виконанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Автор: Геннадій Максак,

голова правління Ради зовнішньої політики "Українська призма",

координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства

Стаття підготовлена для проекту Eastern Partnership Think Bridge на основі моніторингового звіту Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства станом на 1 вересня