Южное измерение евроинтеграции: как воспринимают ЕС в Одессе и Херсоне
Південь України, різноманітний і багатоетнічний регіон, завжди давав приводи і для тривоги, і для оптимізму в контексті європейської інтеграції.
Хоча після російської агресії цей регіон переглянув своє ставлення до Заходу та Росії, він досі не повністю прийняв проєвропейський порядок денний, а ставлення та сприйняття його мешканців часто залишаються поза увагою та полем зору Києва.
Сприйняття ЄС
Регіон, у якому правила гри диктує Одеса, займає більш скептичну щодо реформ та євроінтеграції позицію навіть після того, як Україна спромоглася витримати російську агресію та здійснити певні реформи.
Одеська область є найбільш євроскептичним регіоном у країні.
50% виступають проти європейської інтеграції і лише 24% підтримують її. Це означає, що Одеса є більш антиєвропейською, ніж Харківська область, що межує з Росією, де кількість скептиків приблизно аналогічна (49%), але кількість тих, хто підтримує інтеграцію до ЄС, значно більша (33%).
Ситуація в Херсоні відповідає регіональній динаміці, однак симпатики ЄС тут переважають: 36% проти ЄС і 43% за.
Деякі лідери громадської думки з Одеси часто говорять, що в більшості випадків опитування не віддзеркалюють розбіжностей в українському суспільстві на місцевому рівні. За їхніми словами, Одесу можна приблизно поділити так: 30% є проєвропейськими, 20% — проросійськими, а 50% зберігають нейтралітет або не бажають відповідати.
Однією із суперечливих особливостей, яка нерідко відзначається в Одесі, є пряма асоціація ЄС із НАТО. Це є частиною наративу російської пропаганди, вкоріненого в місцевому суспільстві.
Позиція регіону щодо реформ і європейської інтеграції в багатьох аспектах залежить від ставлення місцевих еліт. В Одесі існує кілька центрів впливу, сформованих бізнесовими та (екс)-кримінальними елітами. Поширена оцінка, що вони створили "державу всередині держави" на рівні Одеси з паралельними інституціями, в яких державні чиновники працюють, але не приймають жодних рішень.
Мешканці Одеси, як і харків’яни, сприймають результати, досягнуті завдяки фінансуванню ЄС, як заслуги місцевої адміністрації. Тому візуальне визнання підтримки ЄС залишається проблемою.
У більшості випадків державні інституції вимагають від ЄС допомоги, наприклад у вигляді обладнання (автомобілі, комп’ютери, тощо), але стрімко втрачають оптимізм, коли йдеться про глибокі зміни в системі. У результаті органи місцевого самоврядування практично не просять нічого, окрім грошей. ЄС переважно розглядають як "банкомат", за винятком частини громадянського суспільства.
Аналогічно Херсон не довіряє органам влади, і тому євроінтеграційна риторика чиновників призведе лише до її дискредитації.
Так само у Херсоні не довіряюють високопосадовцям з ЄС. Люди швидше прислухаються до простих людей з ЄС, таких як польський фермер або, ще краще, український фермер з історією успіху, що міг би розповісти про досвід, який люди можуть приміряти до себе.
Утім, Херсон також демонструє позитивне сприйняття ЄС. Це стало можливим завдяки численним досягненням, таким як розширення програм обміну з ЄС та співпраця з університетами, фінансування різноманітних проектів збоку ЄС, безвізовий режим та відкриті реєстри.
Передвиборчі стратегії
Населення Одеської області досить патерналістське, і тому місцеві жителі стверджують, що з високою ймовірністю область голосуватиме за чинну владу.
Проте, на відміну від Херсона, європейська інтеграція не стане частиною порядку денного майбутніх виборів, якщо ж і стане, то лише в негативному контексті, оскільки аргументи проти неї використовуються такими партіями, як "Опозиційний блок" та "За життя".
Принаймні деякі експерти вважають, що і Петро Порошенко, і Юлія Тимошенко не спиратимуться на питання, пов’язані з європейською інтеграцією, у своїх кампаніях в Одеській області.
Водночас варто зазначити, що саме відсутність довіри до національних політиків є причиною того, що підтримка ЄС знижується, адже місцеве населення асоціює чинного президента з Європейським Союзом, і, відповідно, падіння довіри до першого відбивається на ставленні до останнього.
Сьогодні здається, що реальним предметом для мешканців Одеси на виборах може стати пропозиція щодо розв’язання конфлікту на Сході України. Політичні сили, що просувають ідею "компромісу", можуть виграти в Одесі й уже набирають електоральні бали.
Херсон є менш складним у цьому плані, оскільки проєвропейська політика як фактор, що визначає рішення принаймні деяких виборців у Херсоні, ще матиме значення на виборах наступного року. Це стосується скоріше міських, а не сільських жителів, оскільки в селах вибір громади зазвичай визначається позицією місцевих органів влади.
Економічні фактори
Аналізуючи ситуацію в Одесі, варто пам’ятати, Одеса насамперед — місто підприємців. Одним із цікавих зауважень, підтверджених статистикою, є те, що головні торговельні напрями для Одеси — не ЄС і не Росія, а Азія та Близький Схід.
Це може бути ще одним поясненням того, що Одеса є "нейтральною" в контексті геополітичного вибору.
Херсон, ще більше залежний від сільськогосподарського виробництва, постраждав від анексії Криму та російської агресії.
З одного боку, по виробниках фруктів і овочів вдарила торговельна блокада Криму, і тому вони явно незадоволені. З іншого — туристичний сектор отримав значну вигоду від ситуації після 2014 року, коли попит на херсонські приморські курорти стрімко зріс.
Крим сприймається в Херсоні як джерело загрози, а місцеві ОТГ допомагають українським військовим на лінії розмежування. Цікаво, що ще більше розчарування викликає той факт, що колишня влада Криму, яка зараз перебуває в екзилі в Херсоні, отримує вищі зарплати, ніж херсонські держслужбовці, і це призводить до відчуття несправедливості серед останніх.
Окремою проблемою є розвиток інфраструктури.
Одесити скаржаться на дуже погане автомобільне та повітряне сполучення між Одесою та ЄС. Більшість європейських бюджетних авіакомпаній, що працюють в Україні, досі не дійшли до Одеси. Поки що одесити змушені їхати до Кишинева або Львова, щоб скористатися лоу-костом до ЄС.
Херсонська інфраструктура також перебуває в поганому стані. Попри це, місцевий автовокзал пропонує численні щоденні поїздки до різних міст Польщі та в інших європейських напрямках. Також активізувався й херсонський міжнародний аеропорт.
Рецепти для непростого регіону
Комунікація про євроінтеграцію в Україні є досить важким завданням, що пов’язано з багатовимірним і складним характером інформації про процеси, пов’язані з ЄС.
Одеса та Херсон не є винятком, адже тут "продати" проєвропейські реформи ще важче, ніж в інших регіонах України.
По-перше, мешканці Одеси (як і їхні співвітчизники з Херсона) бажають монетизувати свою підтримку цієї великої ідеї і тому завжди запитують про особисту вигоду, коли йдеться про європейську інтеграцію (найпоширенішим питанням є: "А що я буду з цього мати?").
Тому слід підкреслювати особисті вигоди (економічні та грошові) інтеграції в ЄС. Окрім того, потрібно демонструвати реальні розрахунки, а не вигадані цифри.
По-друге, конкретні приклади того, як скористатися різними програмами ЄС, такими як "Дунайський єврорегіон", "Горизонт 2020" або "Еразмус+", нададуть дискусії фокусу та вимірюваності. Досить часто пересічні громадяни думають про європейську інтеграцію як про щось, чого неможливо "торкнутися".
З іншого боку, навіть такі відчутні переваги, як безвізовий режим, часто ігноруються і більше не розглядаються як частина процесу європейської інтеграції.Тому дуже важливо поширювати надихаючі історії успіху — наприклад, про виробника холодильників з Одеси, який експортує свою продукцію до ЄС— серед місцевого населення.
По-третє, дуже важливо, щоб порівняно невеликий табір прибічників європейської інтеграції на Півдні не відчував себе покинутим напризволяще київською владою, а також партнерами з ЄС.
Попри наявність двох місій ЄС (EUBAM та EUAM) і тринадцяти почесних консульств країн-членів ЄС в Одесі, місцеві респонденти, а також їхні співвітчизники з Херсона, скаржаться на недостатню кількість публічних заходів, присвячених ЄС та європейській інтеграції.
Треба підкреслити, що ця рекомендація стосується не лише центральної влади, якій регіон не дуже довіряє, а й європейських дипломатів та представників громадянського суспільства в Києві.
По-четверте, досить важливо підкреслювати історичні паралелі Одеси з Європою та позиціонувати її як європейське місто. Незважаючи на те, що Одеса була частиною Російської імперії, а пізніше — Радянського Союзу, історично вона була набагато ближчою до Європи, ніж більшість інших міст України.
Нарешті, абсолютно важливо, щоб Південь України залишався "інтегрованим у процес європейської інтеграції", а також перебував у центрі уваги Києва. На тлі сильної місцевої ідентичності, кримінальної ієрархії та вразливості до впливу Росії цей регіон довів, що він здатний протистояти російським гібридним атакам. Проте Києву ще належить здобути лояльність регіону до проєвропейського вибору України.
Автори:
Леонід Літра, Катерина Зарембо,
Центр "Нова Європа"
Ця стаття є другою у низці публікацій за підсумками регіональних поїздок, які здійснює Центр "Нова Європа" за підтримки USAID/ENGAGE.