Белград вспомнил о защите соотечественников: Сербия угрожает Косову войной
Ніхто не хоче війни на Балканах, але до неї готуються.
Саме такий опис поточних подій навколо Косова буде, здається, найбільш близьким до реальності.
Ситуація почала загострюватися останніми днями, після того, як 14 грудня парламент частково визнаної республіки ухвалив рішення, що відкривають шлях до створення власної армії.
"Голорукий народ"
На черговій сесії депутати проголосували за закони про Сили безпеки Косова, про службу в Силах безпеки Косова та про Міністерство оборони. Ухвалені документи дозволять перетворити існуючі, по суті, поліцейські підрозділи на повноцінне військо. Армія наймолодшої держави має складатися з 5 тисяч військовослужбовців та 3 тисяч резервістів. Це суттєво менше попередніх планів, згідно з якими армія мала складатися з 15 тисяч військовослужбовців та мати 8-тисячний резерв.
Представники всіх албанських політичних сил практично одностайно голосували "за". Натомість депутати від партії косовських сербів "Сербський список" бойкотували голосування.
Останнє – вкрай важливо, адже конституція Косова вимагає, щоби рішення про змінення мандата Сил безпеки Косова (тобто – створення повноцінної армії) було підтримано більшістю депутатів, що представляють національні меншини. Без сербської партії досягти цього неможливо.
Хоча президент Косова і потенційний верховний головнокомандувач Хашим Тачі запевняв, що армія створюється для захисту та безпеки всіх громадян Косова незалежно від етнічної належності, його запевнення не заспокоїли сербів.
Очільник партії "Сербський список" Горан Ракич на терміновій прес-конференції після голосування в косовському парламенті заявив, що рішення щодо створення косовської армії є загрозою миру у Косово і Метохії.
Спілкуючись із журналістами, він запевнив, що лідери косовських сербів не бояться, що вони готові стати попереду та захищати свій "голорукий", тобто беззбройний народ, наголошував на тому, що Сербська держава не залишить сербів у Косові та обов'язково їх врятує. "Ми не самотні в цьому, держава Сербія з усіма нами, президент Вучич неодноразово заявляв, що не допустить нападу на сербське населення", – запевняв Ракич.
Якою може бути допомога офіційного Белграда косовським сербам, ясно дали зрозуміти верховний головнокомандувач та керівники силових відомств Сербії.
Реакція Белграда була очікувано гострою.
В день затвердження законів щодо армії в косовському парламенті сербський президент Александар Вучич разом із міністром оборони Александаром Вуліним та начальником генерального штабу Збройних сил Міланом Мойсиловичем відвідав війська, розташовані на кордоні з Косовом (формально для Сербії це адміністративна межа, але фактично йдеться про кордон з усіма відповідними атрибутами).
Згідно з повідомленнями сербських ЗМІ, йшлося не просто про інспекцію, а про постановку поточних завдань.
За підсумками поїздки очільник генштабу заявив, що сербська армія готова відповісти на всі виклики, ризики та загрози. В ефірі телеканалу РТС Мілан Мойсилович підкреслив, що "в зоні безпеки вздовж адміністративної лінії" (кордону з Косовом) сербське військо має значний потенціал, а загалом оперативні можливості армії Сербії зараз є набагато більшими, ніж були раніше.
Міністр внутрішніх справ Сербії Небойша Стефанович в той самий час відвідав базу жандармів, де провів щось схоже на мотиваційну зустріч. "Співробітники жандармерії й усіх інших структурних підрозділів МВС готові виконувати всі завдання, поставлені державою, для безпеки громадян", – заявив він, додавши, що поліція уважно стежить за ситуацією у "південній сербській провінції" (тобто в Косові).
Меседж сербських силовиків є чітким та зрозумілим:
Сербія готова захищати своїх людей у Косово і Метохії всіма наявними засобами, аж до військових.
Якщо Приштина захоче силою встановити контроль над районами, які наразі фактично не контролює – а це населена переважно сербами Північ, а миротворці цьому не завадять, то Сербія введе війська. Другої "Бурі" – воєнної операції, за допомогою якої Хорватія поклала край Сербській Країні, – Белград не допустить.
Однозначно та офіційно про такий сценарій у Сербії не кажуть, але деякі заяви високопосадовців підтверджують наявність такої можливості. Про те, що Сербія може надіслати військових до Косова, заявив 14 грудня радник Вучича Нікола Селакович, а раніше такого розвитку подій не виключила прем’єр-міністр Сербії Ана Брнабич.
Глибока стурбованість НАТО
Нинішні події є найсильнішим та найнебезпечнішім загостренням сербсько-косовського конфлікту за останні вісім-десять років.
Розуміючи це, за день до голосування щодо "армійських" законів в косовському парламенті миротворці KFOR розосередилися в північних районах Косова та на кордоні із Сербією, розмістивши військову техніку на потенційно небезпечних ділянках. Про свої маневри вони зняли коротке відео з тривожною музикою та розмістили його в себе на facebook-сторінці.
Меседж миротворчого контингенту НАТО теж є чітким та зрозумілим: ми тут, ми контролюємо ситуацію, ми готові боронити мир усіма наявними засобами.
Північноатлантичний альянс не ставить під сумнів право Косова на створення власної армії. Про підтримку цього рішення вже заявили США.
Але загалом Альянс явно незадоволений тим, яким саме чином і коли Приштина взялася створювати своє військо.
Ситуація вже була напруженою через запровадження косовською владою наприкінці листопада 100% мита на сербські товари. Але після офіційного старту процесу створення власної армії рівень напруги стрибнув до "червоних позначок", чому в НАТО відверто не зраділи і тепер намагаються вмовити сторони заспокоїтися і повернутися за стіл переговорів.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у спеціальній заяві зазначив: "Я шкодую, що це рішення було прийняте".
Він навіть попередив, що Альянс підтримує розвиток Сил безпеки Косова у відповідності з чинним мандатом, а після зміни статусу і перетворення цих підрозділів на армію Північноатлантичній раді доведеться переглянути "рівень взаємодії" з Силами безпеки Косово.
"Я знову закликаю як Приштину, так і Белград зберігати спокій і утримуватися від будь-яких заяв або дій, які можуть призвести до ескалації. НАТО продовжує підтримувати діалог під егідою ЄС між Белградом і Приштиною як єдине довгострокове політичне рішення для регіону", – зазначив генсек Альянсу.
"Насмішка над ідеєю діалогу"
Наразі вже відомі позиції сторін, з яких вони погодяться продовжити переговори.
Сербія хоче скасування Приштиною рішення про 100% мита на сербські товари та відмови від створення власної армії. Про те, що треба все повернути на початкові позиції задля продовження діалогу, Вучич сказав на своєму брифінгу 14 грудня.
Косовська влада свої умови щодо поновлення переговорів затвердила в парламенті.
Наступного дня після голосування за закони щодо армії, на позачерговому засіданні депутати ухвалили резолюцію "про нормалізацію відносин між Косовом та Сербією". У документі наголошується, що відновлення діалогу за посередництва Брюсселя можливе тільки у випадку, якщо його кінцевим результатом буде взаємне визнання державності, членство Косово в ООН, Європейському Союзі та НАТО.
"Після вчорашнього історичного рішення про формування армії Косово йде далі до створення державності", – наголосив Кадрі Весели, глава парламенту. За його словами, мета Приштини – рівноправний діалог із Белградом.
Проголосували парламентарі і за склад переговорної команди від Косова. Її співголовами стали лідер Соціал-демократичної партії Косова Шпенд Ахметі та заступник прем'єр-міністра Фатмір Лімай. Характерно, що останній був одним із командирів Армії звільнення Косова (УЧК). 15 років тому його спочатку звинуватив, а потім виправдав Міжнародний трибунал щодо колишній Югославії.
Це рішення Приштини викликало нове обурення з боку Белграда.
Директор Управління у справах Косово і Метохії уряду Сербії Марко Джурич заявив, що призначення одного з найвідоміших командирів УЧК в якості співголови переговорної команди є насмішкою над самої ідеєю діалогу.
Таким чином, план "нормалізації відносин" призвів лише до ескалації напруги.
Між Московою та Брюсселем
Під час цієї кризи дуже помітним є активне долучення Росії до процесів, що відбуваються навколо Косова. Окрім традиційних заяв МЗС РФ на підтримку офіційного Белграда та візитів російського посла до сербського президента з передачею привітань від Владіміра Путіна, Москва тепер вирішила піти далі.
Як постійний член Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, Російська Федерація підтримала вимогу Сербії та ініціювала скликання сесії РБ ООН. Засідання призначено на 17 грудня. Під час сесії Радбезу запланований виступ Александара Вучича, який представить міжнародній спільноті сербський погляд на останні події.
Засідання Радбезу має для Москви і Белграда принципове значення.
На їхню думку, створення Приштиною власної армії прямо суперечить Резолюції РБ ООН 1244, в якій, зокрема, йдеться про необхідність демілітаризації Армії визволення Косово та інших озброєних косовсько-албанських угрупувань.
Спираючись на цей аргумент, МЗС РФ вимагає від KFOR негайного роззброєння війська Косова у разі його створення.
Втім, з огляду на те, що деякі інші члени Радбезу ООН – США, Велика Британія – дотримуються іншої точки зору, схвалення подібних радикальних заходів очікувати не варто. Навіть за умови, що Китай – а в косовському питанні він однозначно на боці Белграда – підтримає Сербію та Росію.
Зважаючи, що ООН, найімовірніше, не здатна вирішити нову кризу, єдиним, кому це під силу, є Євросоюз. Проте наразі ЄС лише обмежується звичним набором реагування: заява з осудом та запрошення на переговори.
У своєму коментарі останніх подій офіційний представник ЄС критично висловився стосовно ухвалених парламентом Косова рішень щодо створення власної армії, дав зрозуміти, що Приштина не діє у повної відповідності з попередньо досягнутими за посередництва Брюсселя домовленостями та косовською Конституцією.
Єврочиновники ініціювали у середу, 19 грудня, неофіційну зустріч в Брюсселі лідерів Західних Балкан, у тому числі Сербії та Косова. Планується обговорити поточні події в регіоні, підбити підсумки роботи, проведеної в 2018 році, та окреслити плани на майбутнє.
Втім, наскільки ця дискусія стане корисною для охолодження атмосфери у відносинах Белграда та Приштини, наразі невідомо.
Здається, позитивна відповідь може з’явитися тільки у випадку, якщо ЄС зможе знайти нові або суттєво посилити вже існуючи важелі впливу на сторони, щоб змусити їх відмовитися від нинішнього конфронтаційного курсу.
Але поки що про свіжі, проривні ідеї від єврочиновників нічого не чути.
Автор: Наталя Іщенко,
журналіст