Лише 15 днів залишається до планової дати виходу Британії з ЄС, а остаточної ясності із тим як саме це відбудеться – досі немає. Ба більше, відтепер незрозуміло навіть коли настане "день Х". А формально Лондон навіть зберігає шанс взагалі відмовитися від виходу з Євросоюзу (хоч уряд і не планує цього робити).

Досі жодна з держав-членів не виходила з Європейського союзу. Протоптувати цю стежину Брюсселю доводиться вперше, тож загалом не дивно, що все йде не за планом, терміни зриваються і доводиться шукати непередбачувані компроміси.

Та серед усіх сценаріїв є один найбільш реалістичний – це "жорсткий", або "хаотичний" Brexit. І хоча парламент Британії проголосував проти нього, це може відбутися проти волі депутатів. От тільки "день Х" цілком може зміститися рівно на три місяці.

Про всі можливі сценарії таа перепони на шляху до них – у статті "Європейської правди".

Між двома провалами

У тому що Британія ніяк не може вибрати варіанту свого виходу з ЄС, світ остаточно переконався ще в грудні минулого року, коли уряд переніс дату ключового голосування у парламенті за угоду про Brexit – хоча наприкінці листопада Лондон узгоджував цю дату з ЄС.

Ще чіткішими обриси майбутніх проблем стали після провального голосування 15 січня, коли парламент "зарубав" урядову пропозицію рекордною кількістю голосів. Проти угоди тоді проголосували 432 депутати, за – всього 202.

Настільки глибокого провалу в уряді Мей не чекали. Що робити – просто не розуміли. А тому прем’єрка знову винесла питання у парламент лише у березні коли до "дня Х", тобто заплановної дати виходу Британії з ЄС, залишилося всього пару тижнів.

Отже, Тереза Мей представила план із трьох кроків. Вона запропонувала провести 12 березня ще одне голосування щодо її угоди про Brexit. 13 березня, після повторного провалу угоди (в якому мало хто сумнівався) парламент мав розглянути варіант хаотичного, або жорского Brexit. І, наостанок, 14 березня, депутати мали сказати, що вони думають про ідею відтермінування виходу  з ЄС.

Два місяці, які передували цьому, Брюссель повторював, що про зміни до угоди навіть думати не варто – кращої угоди Лондон не отримає.

Але напередодні голосування Єврокомісія все ж пішла на поступки – принаймні формально.

Мінімальні зміни до угоди про Brexit були необхідні, бо правила британського парламенту забороняють повторно виносити на голосування щойно провалені ініціативи.

Тому Мей і Юнкер оголосили, що підправлять "запасний механізм" для британсько-ірландського кордону (найбільш болючого питання Brexit-угоди). Зміни передбачали створення спеціального арбітражу та підписання нової альтернативної угоди до 2021 року.

Британських депутатів та юристів ці зміни ні в чому не переконали, і тому 12 березня вони вдруге провалили угоду – 391 голосом проти 242. А вже наступного дня Палата громад проголосувала проти no-deal Brexit (виходу з ЄС без угоди).

І фінальним акордом, у четвер ввечері, парламент дозволив Терезі Мей просити Брюссель про розширення строку дії статті 50 Договору про ЄС, тобто про відтермінування Brexit до 30 червня.

При чому це не означає, що Brexit вже відкладений: прохання британців має бути затверджене на найближчому саміті. До цього,а саме до 20 березня, Мей хоче провести третє голосування щодо угоди у своєму парламенті.

По-суті, зараз Лондон на роздоріжжі.

Лишилося рівно два тижні до раніше запланованої дати Brexit, 29 березня, а держава досі не має плану дій і навіть не знає, чи буде перенесено "час Х".

Формально є три варіанти розвитку ситуації. Реально – наразі найреальнішим лишається жорсткий Brexit. Просто, можливо, він трохи відкладеться у часі.

Нереальний план Терези

Мей, попри всі провали, і далі наполягає на своєму варіанті угоди про Brexit. Але ймовірність того, що британські депутати схвалять цей документ, є практично нульовою.

Невідомо навіть, чи зможе Мей взагалі винести це питання на розгляд парламенту. Регламент вимагає, щоби для цього в угоду внесли зміни, а Брюссель не втомлюється повторювати, що серйозні корективи – неможливі. І навіть якщо "в останню хвилину" Мей виторгує якісь "косметичні" поправки, вони навряд чи змінять результат: угоду просто провалять втретє. Надто великим був розрив між голосами "за" і "проти" у минулі рази.

В цьому контексті досить дивно, що британська прем’єрка просуває наперед програшний варіант.

Її стратегія "спробуй знову", як влучно висловився один з британських політиків, вже довела свою нежиттєздатність.

Відтермінування Brexit

Головна зміна останнього тижня – це те, що перенесення дати Brexit стало цілком реальною перспективою.

Про таку можливість прем'єрка Британії вперше заговорила наприкінці лютого. У Євросоюзі на це відреагували цілком однозначно, всі ключові гравці заявили, що перенос дати можливий лише у разі, якщо Лондон обгрунтує таку потребу. Наприклад – ухвалить раніше відхилену угоду.

"Розширення строку дії статті 50 можливе, але питання: навіщо і чому", – сказав головний переговірник ЄС з питань Brexit Мішель Барньє. Зі схожою заявою виступили і президент Франції Еммануель Макрон і канцлерка Німеччини Ангела Меркель: "Якщо Лондону потрібно трохи більше часу, ми не відмовимо, але нам потрібний впорядкований вихід Британії з ЄС".

Ключовим тут є те, що рішення про відтермінування приймає не Британія, а лідери 27 держав-членів. Перед вчорашнім голосуванням соратниця Мей Андреа Лідсом попередила Палату громад: ЄС може і відмовитись відкладати Brexit або ж виставити додаткові умови для цього.

Лідерам ЄС вже набридло "тягнути резину", а Британія просить їх саме про це.

Адже просте перенесення дати на три місяці нічого не змінить – просто складне рішення буде відкладене з весни на літо.

Без схваленої угоди про Brexit чи хоча б конкретної перспективи її схвалення Британія 15 червня може опинитися у тій самій ситуації, у якій вона перебуває 15 березня.

Важлива деталь: є ще один, наразі малореальний варіант: відкладення Brexit на триваліший період. Наразі у ньому не зацікавлений ані Лондон, ані Брюссель, передусім, через призначені на травень вибори до Європарламенту, у яких в такому разі доведеться брати участь і Британії.

Втім, у теорії такий варіант залишається: Туск вже заявив, що проситиме лідерів ЄС саме про довгостроковий перенос, але тільки у разі зміни Британією своєї стратегії.

Скасування Brexit

За розмовами про те, коли Британія вийде з ЄС, не варто забувати, що Лондон ще має право взагалі відмовитися від виходу – таке право йому надало грудневе рішення Суду ЄС. Втім, зараз уряд і парламент Британії не розглядають таку опцію всерйоз.

Наразі на відмові від Brexit продовжує наполягати хіба що Шотландська національна партія. "На відміну від прем'єра, яка жалюгідно примушує депутатів схвалити глибоко погану, двічі провалену угоду, ми повинні витягнути країну з цього Brexit-безладу. Прем'єр повинна визнати поразку і прийняти можливість змінити рішення про вихід" – заявила днями перший міністр Шотландії Нікола Стерджен.

Але головна перепона цьому – те, що у Британії немає стійкої переваги прибічників скасування Brexit. Опитування ж наразі демонструють лише незначну перевагу тих британців, які хотіли б лишитися у ЄС.

За комбінованими даними шести опитувань, проведених з 7 лютого по 11 березня, 53% британців підтримують збереження членства Британії в ЄС, за вихід з блоку – 47%. Крім того, опитування YouGov від 8 березня показало, що правильним рішення про вихід з ЄС досі вважають 40% опитаних, а 48% шкодують про нього.

No deal Brexit

І, насамкінець – про найбільш реальний варіант. "Жорсткий", "хаотичний", "болючий" Brexit – тобто вихід з Євросоюзу без Угоди.

Хоча парламент Британії і проголосував за те, щоб виключити вихід з ЄС без угоди "за будь-яких обставин" це може статися і проти волі депутатів.

Дикий Brexit: почему Британия может выбрать худший путь выхода из ЕС

За процедурою, описаною в статті 50 Договору про ЄС, Британія припиняє бути членом Євросоюзу АБО із набуттям чинності угодою про вихід, АБО із закінченням дворічного терміну від початку переговорів, якщо тільки держави-члени не розширять цей термін одноголосним рішенням.

Тобто у разі відмови хоча б однієї з держав-членів погодитися на перенесення дати виходу, членство Британії в ЄС автоматично припиниться 29 березня, о 23:00 за Лондоном, опівночі за брюссельським часом.

І до такого розвитку подій, схоже, всерйоз готуються всі сторони.

"Ризик виходу без угоди ніколи не був настільки високим, як зараз. Ми готові до цього, ми продовжуємо готуватись, хоч це і не той сценарій, якого ми прагнемо" – заявив днями Мішель Барньє. Схожі заяви лунали і від урядовців окремих держав-членів.

Готується до цього і Британія.

Лондон інтенсифікував підготовку до варіанту no-deal ще у грудні, спрямувавши додатково 2 млрд фунтів стерлінгів на ці цілі.

А 13 березня уряд опублікував свій митний план для Brexit без угоди, який має дозволити уникнути так званого "жорсткого кордону" в Ірландії. Уряд заявив, що не буде запроваджувати жодних нових перевірок або контролю товарів, що переміщуються з Ірландської Республіки до британської провінції Північна Ірландія, у разі Brexit без угоди, підкресливши, що план є тимчасовим і одностороннім.

Бо більше: на тому, що Британія вийде з ЄС 29 березня (як йдеться у відомому жарті – "хоч тушкою, хоч опудалом"), побудована і урядова рекламна кампанія.

І якщо це станеться, у заплановану дату то означатиме саме сценарій "хаотичного Brexit", болючого і для Британії, і для Євросоюзу.

Тиждень дебатів і голосувань щодо Brexit у британському парламенті не приніс визначеності. Додати ясності до ситуації може саміт ЄС, який відбудеться 21-22 березня.

Не виключено, що під тиском лідери Євросоюзу все ж погодяться продовжити перехідний період на три місяці, щоби жорсткий Brexit був перенесений з 29 березня на 30 червня. Це принаймні дасть можливість бізнесам (і європейським, і британським) три місяці на підготовку до "жорсткого" розлучення.

Принаймні, зараз всі інші варіанти Brexit видаються набагато менш реальними.