(Не)зависимый от Орбана: что думает об Украине и РФ венгерский комиссар по вопросам соседства

У новій Європейській комісії за відносини з Україною відповідатиме єврокомісар від Угорщини – тієї самої Угорщини, яка блокує наші зустрічі високого рівня в НАТО і, ймовірно, робила б це і на рівні ЄС, але не має такої можливості.

Рішення віддати угорському кандидату портфель єврокомісара з питань політики сусідства та розширення ЄС було несподіваним, а перший кандидат Ласло Трочані не пройшов процес відбору в комітеті Європарламенту.

Трочані вважався близьким соратником угорського прем’єра Віктора Орбана, який повністю відкидає міграційну політику ЄС, а його уряд ухвалив кілька суперечливих законів, що призвело до критики з боку Брюсселя і судових справ. Депутати Європарламенту також послалися на стурбованість з приводу його "зв'язків з Росією".

Тоді Угорщина запропонувала дипломата Олівера Варгеї, який багато років працює у Брюсселі і нині очолює угорське представництво в ЄС.

Цього кандидата сприйняли більш позитивно. Обрана президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн затвердила його кандидатуру і навіть вже доручила Варгеї у межах його повноважень, серед іншого, підтримувати українські реформи.

14 листопада у профільному комітеті Європарламенту з питань закордонних справ відбулися слухання, на яких Варгеї обіцяв повну підтримку Україні, заперечував залежність від Орбана і уникав прямих згадок про Росію.

Після завершення слухань брюссельські ЗМІ повідомили, що комітет поки не затвердив Варгеї і просить його письмово надати відповіді на додаткові запитання. Втім, за даними джерел ЄвроПравди, цього разу вірогідність затвердження кандидатури угорського кандидата є дуже високою. 

Саме тому "Європейська правда" вибрала головне з майже тригодинних слухань.

Хто такий Олівер Варгеї

47-річний Варгеї вже понад 20 років залучений до європейських справ, він відіграв важливу роль у процесі гармонізації законодавства Угорщини для вступу країни в ЄС у 2004 році. Перше призначення у Брюсселі він отримав ще в 2001-му, ставши юридичним аташе місії Угорщини в ЄС, після чого перейшов на посаду керівника юридичного департаменту.

Три роки він очолював юридичний департамент у Міністерстві юстиції Угорщини, а потім три роки працював в Єврокомісії на посаді керівника департаменту Генерального директорату з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та малого та середнього бізнесу. У 2011 році його призначили заступником посла Угорщини в ЄС, а з 2015 року він став постійним представником.

У Брюсселі його знають як досвідченого дипломата і експерта з європейського законодавства, саме це розглядалося як одна з переваг при визначенні його портфеля.

Однак на слуханнях у євродепутатів була одна ключова претензія до Варгеї – його потенційна залежність від угорського прем’єра та дії за його вказівками. Іспанський депутат Ернест Уртасун вказав на те, що Орбан дивиться на портфель єврокомісара як на свою національну власність: "У нас тут проблема лояльності. Вам потрібно показати нам, що ви будете лояльні до європейських інституцій та до європейської політики".

"Як комісар, з дня мого обрання я діятиму абсолютно незалежно. Я не виконуватиму жодних інструкцій ні від уряду Угорщини, ні від інших інституцій. Якщо я буду затверджений членом наступної Комісії, то діятиму колегіально і буду дотримуватися лінії ЄС і лише лінії ЄС", – пообіцяв Варгеї.

Він також вказав, що доказом його незалежності є робота, яку він виконував для Комісії. "Протягом чотирьох років я був керівником підрозділу, якому доручено виконати завдання, яке неможливо було досягти 40 років. Незважаючи на дуже важкі і дуже складні переговори з низкою держав-членів, я вирішував це завдання вкрай незалежно, без будь-якого зовнішнього впливу. Для мене це доказ, реальний, відчутний, чіткий доказ моєї здатності діяти самостійно", – наголосив Варгеї.

Він додав, що ніколи не був членом жодної політичної партії, а тому немає ніяких підстав пов'язувати його із правлячою угорською партією "Фідес", як це зробив під час дискусії один із євродепутатів.

"Повна підтримка Україні"

Друге ключове питання, яке неодноразово звучало на слуханні, – плани Варгеї щодо України в контексті того, що Будапешт та Київ останнім часом мають напружені стосунки.

У вступній промові Варгеї одразу заявив, що "Україна має ключове геополітичне значення для ЄС".

"І я маю намір зробити все можливе, щоб інтегрувати її у стільки європейських програм, скільки буде можливо. Особливо коли йдеться про розвиток інфраструктури або нові інвестиції", – додав він вже під час відповідей на запитання.

Дипломат заявив, що його пріоритетом на посаді буде допомога Україні у створенні міцної ринкової економіки, яка приваблюватиме іноземних інвесторів, створюватиме економічне зростання і робочі місця.

"Я вважаю однією з причин вразливості України, якою користується один із сусідів (Варгеї прямо не назвав Росію. – Ред.), нестачу сильної економіки… Щодо геополітичних завдань – нашою метою має бути створення стабільності і безпеки у "Східному партнерстві".

Варгеї окремо наголосив, що ЄС має зробити все необхідне, щоб допомоги Україні у відновленні її суверенітету над окупованими територіями.

"Ми маємо особливу відповідальність перед цією країною. Ми маємо допомогти їм відновити їхній суверенітет над усією територією, і ми підтримуватимемо їх. Ми захищатимемо їх у різний спосіб, включаючи продовження санкцій проти РФ, поки не побачимо прогрес у Мінському процесі", – заявив він.

Про протидію впливу Росії

На слуханнях неодноразово звучало слово "Росія" – і не тільки в контексті агресії в Україні. Німецька євродепутатка спитала, як Варгеї збирається діяти, щоб зупинити зростання впливу Кремля на Балканах та в країнах "Східного партнерства", "коли ваш уряд активно просуває і діє від імені інтересів Росії в ЄС".

Вона нагадала, що з моменту окупації Криму президент РФ Владімір Путін був у Будапешті чотири рази, а угорський уряд нещодавно дозволив діяльність російського Міжнародного інвестиційного банку, який підозрюють у причетності до шпигунства, а його співробітники отримали дипломатичні паспорти.

Відповідь була досить розпливчастою і навряд чи задовольнила авторку запитання: "Завдання уповноваженого – не слідувати жодній національній лінії, і я не збираюся слідувати будь-якій національній лінії. Чи то угорська, чи будь-яка національна лінія. Моє завдання – проводити європейську політику, яку створює Рада та ця Палата. Це я робитиму, і це буде моєю роботою".

"Як я вже казав, я був здатний робити це чотири роки, я мав достатню довіру від Єврокомісії, щоб бути залученим до дуже чутливих справ і дискусій, і я діяв у дуже незалежний спосіб".

Оновлення "Східного партнерства"

"Ми знаходимося у процесі перегляду "Східного партнерства". Станом на зараз завершилися консультації колегії комісарів, і тепер Єврокомісія має дати відповідь щодо майбутніх пропозицій.

Моя ідея щодо перезавантаження "Східного партнерства" – допомогти країнам збудувати ринкову економіку, яка підвищить їхні шанси протистояти зовнішньому тиску, а також створить клімат для інвестицій.

Щодо країн СхП, які мають Угоди про асоціацією з ЄС, то, на мою думку, якщо вони хочуть збільшити співпрацю з нами, ми маємо бути готові інтегрувати їх до такої кількості програм та сфер співпраці, скільки вони відчувають можливість подужати.

З іншого боку, я маю підкреслити, що Угода про асоціацію має бути повністю імплементована.

Згідно з домовленностями, ці країни мають імплементувати майже 70% європейського законодавства. Ми маємо допомогти їм, і попереду ще багато роботи".

Про політичну кризу в Молдові

"Я працюватиму з Молдовою і для Молдови, щоб реформи не зупинялася або не відкотилися назад.

Ми повинні упевнитися, що навіть якщо є внутрішня криза, реформи продовжуються. Якщо ні, нам доведеться зупинити фінансову підтримку, як це вже робилося в минулому. Зрозуміло, що фінансова допомога чітко і безумовно пов'язана з прогресом у реформах".

Про розширення ЄС на Балкани

"Верховенство права у країнах-претендентах – ключова умова для розширення. Без цього не буде розширення, і ми всі про це знаємо.

Ми маємо забезпечити, щоб Північна Македонія та Албанія розпочали переговори про приєднання до саміту в Загребі (у травні 2020 року). Нам доведеться працювати над проблемами, які в основному пов'язані з наданням притулку, фальшивими заявами на притулок, корупцією та іншими частинами верховенства права.

Ключовим щодо Боснії та Герцеговини є заохочення до впровадження 14 пунктів, які Комісія проаналізувала та запропонувала як пріоритетні напрямки реформ у країні. Ми маємо працювати з БіГ для створення уряду, якого немає вже понад рік. Країна не може стати кандидатом на вступ, якщо вони не виконують реформ.

Я сподіваюся на досягнення мирної угоди між Сербією та Косовом і на те, що її укладання призведе до лібералізації візового режиму з ЄС для Косова.

Я працюватиму разом із Жозепом Боррелем для того, щоб довести діалог між Белградом і Приштиною до успішного завершення в 2020 році".

Про напругу між ЄС і Туреччиною

"Ми маємо чітку лінію, що потрібно зробити у сфері дотримання верховенства права. На даний момент ми бачимо сповзання назад у цьому питанні. І це одна з головних причин, чому переговори про вступ призупинені. Європарламент і Рада ЄС мають провести переговори щодо майбутніх відносин з Туреччиною.

Коли йдеться про незаконне буріння поблизу узбережжя Кіпру, міністри закордонних справ вже чітко висловилися щодо можливості запровадження обмежувальних заходів. Якщо це буде необхідно, їх потрібно використати".

Автор: Юрій Онищенко,

"Європейська правда"