"Я тільки хотів запитати російського посла: чому? Я не бачу в цьому логіки", – так президент Сербії Александар Вучич був змушений прокоментувати гучний скандал навколо російського шпіонажу в країні.

Скандал виник після публікації анонімного відео, підписаного автором із ніком Kdjuey Lskduf, на якому співробітник Головного розвідувального управління Генштабу Росії Георгій Клебан дає хабар "сербському агенту – високопосадовцю".

На відео зафіксована вечірня зустріч (згідно з поясненнями до відео – у Белграді), під час якої російський розвідник дає пакет "сербському агенту" і той кладе його до автівки. Коли після зустрічі "сербський агент" повертається і розкриває пакет, то знаходить там гроші.

Сербське агентство безпеки та розвідки офіційно підтвердило справжність цього відео. А тепер ще одна несподіванка: попри швидке підтвердження правдивості запису, злитого в інтернет, у правлячій сербській партії заявили, що це відео відзняла не сербська спецслужба, а… болгарська розвідка.

А ще – проанонсувало розкриття іноземних розвідників, які діють у Сербії.

"Братська" російська розвідка

За словами Вучича, зустріч, зафіксована на відео, відбулася ще 24 грудня минулого року, а сербський урядовець на той момент вже був об'єктом стеження з боку спецслужб через контакти з хорватською контррозвідкою.

Його ім’я офіційний Белград не називає.

Під час стеження спецслужби зафіксували його зв'язок із Клебаном, а на додачу – отримали докази щодо інших російських шпигунів.

"Тільки з Клебаном було зафіксовано 10 контактів, у нас також є фото-, аудіо- та відеофіксація того, як він давав гроші", – розповів Вучич, додавши, що є докази контактів також із іншими представниками російських розвідувальних служб.

Вучич наголосив, що Клебан більше не перебуває на території Сербії, однак не став коментувати нічого щодо інших шпигунів.

Показово, що гучний скандал почався напередодні запланованого візиту Вучича до Москви.

На цьому зробили акцент у Кремлі, подаючи ці новини як провокацію проти відносин Сербії та РФ. За словами речника Путіна Дмитрія Пєскова, у РФ "чудово усвідомлюють, що певні сторони хотіли б заздалегідь затьмарити цей візит".

"Ми переконані, що цим сторонам це не вдасться, і візит буде змістовним, продуктивним і ще раз продемонструє партнерський характер відносин між Росією і Сербією", – підкреслив представник Кремля.

Болгарія як цап-відбувайло

У Сербії натомість натякнули, що за скандалом стоїть... сусідня Болгарія. 

Щоправда, таку гучну заяву зробив не сам Вучич, а його близький соратник, однопартієць та голова парламентського комітету з питань Косова Мілован Дрецун.

Його припущення оперативно спростував віцепрем'єр та міністр оборони Болгарії Красімір Каракачанов. "Те, що у Сербії наявні проблеми, які стали помітними, не означає, що Болгарія повинна бути цапом-відбивайлом, який відволікає увагу від внутрішніх проблем у Сербії", – заявив він.

А болгарське МЗС викликало для пояснень посла Сербії.

"Я сподіваюся, що це особиста думка депутата, а не офіційна позиція. Ці смішні звинувачення жодним чином не відповідають тому доброму духу, який існує у відносинах між двома країнами", – сказала голова болгарського МЗС Єкатерина Захарієва.

Що це означає?

Важливо, що "злив" відбувся під час завершення Сербією політики багатовекторності та початку остаточної переорієнтації на РФ.

Зокрема, наразі Белград підписав угоду про зону вільної торгівлі із Євразійським Союзом. А на додачу – суттєво активізувалися й військові зв’язки Белграда та Москви.

І навіть якщо сербська влада не мала ілюзій щодо РФ, у неї була можливість робити вигляд, що насправді відносини з Москвою залишаються безхмарними.

Тепер це – під сумнівом.

Прем’єрка Ана Брнабіч ще на початку скандалу заявила, що перебуває у постійному діалозі з цього питання із президентом, додавши, що "якщо це (шпіонаж) підтвердиться, то стане серйозною проблемою".

Минуло менше доби – і ці дані підтвердив президент Вучич. Тоді ж йому довелося пом’якшувати гостру заяву керівниці уряду, балансуючи між потребою збереження лояльності Москві та своїм іміджем сильного та незалежного політика для внутрішньої аудиторії.

Тому навіть визнавши, що йдеться дійсно про шпигунство з боку РФ, додав, що попри це він не забуває все те, що Росія зробила для Сербії. "Ми не змінимо нашу політику щодо Росії, яку ми вважаємо братньою і дружньою країною... але ми зміцнимо нашу власну контррозвідку", – заявив Вучич, принагідно нагадавши, що Сербія стала єдиною європейською країною, яка не запровадила санкції проти РФ.

За цим всім залишається без відповіді питання:

хто ж стоїть за оприлюдненням сербського компромату?

Є кілька версій, і в жодній з них немає певності. Кремль цілком може бути правий щодо причетності Заходу до появи цього відео. Це припущення виглядає логічним, але воно – далеко не єдине.

Адже так само реальною є можливість того, що відео санкціоновано злили сербські спецслужби. Приміром, для того, щоби мати додаткові козирі перед зустріччю Вучича та Путіна.

Тепер Кремлю буде складніше висувати Сербії нові стратегічні вимоги. І швидке підтвердження Белградом автентичності відео додає цій версії балів.

І, нарешті, є також версія того, що це частина ширшої стратегії самої РФ.

Річ у тім, що попри все сильніший проросійський ухил, Вучич залишається цілком прийнятним партнером для Євросоюзу. Зважаючи на дуже сильні проросійські настрої у Сербії, Кремль напевно бажає від неї більшої лояльності.

А інформаційні скандали можуть послабити позиції Вучича та привести до влади ще відвертіших симпатиків РФ та її лідера. І тоді можливість для маневру для Сербії остаточно зникне.

Який з цих варіантів мав місце насправді, можна буде припустити, лише спостерігаючи за подальшим перебігом події.

І зустріч Вучича та Путіна цілком може дати ключ для відповіді на це питання.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"