Німецький уряд спробував зробити справжній подарунок російському "Газпрому", створюючи умови для виведення газогону "Північний потік-2" з-під дії нової редакції Третього енергопакету ЄС.

А це означає – прибрати останні перепони для завершення його будівництва та запуску в експлуатацію.

І хоча відповідну норму, яку "проштовхує" уряд Меркель, не вдалося затвердити під час нічного голосування у Бундестазі, джерела "Європейської правди" свідчать, що коаліція не облишить свою ідею та ще раз спробує забезпечити "зелене світло" російському газовому монополісту, попередньо провівши "роботу над помилками".

Тож спробуємо розібратися, що означатиме ухвалення Бундестагом такого рішення. Які наслідки воно матиме? Чи можливо буде оскаржити ініціативу уряду Меркель у разі її ухвалення, як це обіцяють в українському уряді?

План Меркель

Про те, що німецька коаліція має намір перехитрити Єврокомісію і ухвалити поправки, покликані вивести "Північний потік-2" з-під дії європейського права, першим повідомило німецьке видання Bild ще у вівторок. 

Тоді газета написала, що у Брюсселі цей крок не приймуть, адже він суперечить офіційній лінії Єврокомісії.

Запропоновані федеральним урядом зміни стосуються 12-мильної ділянки газогону, яка знаходиться у територіальних водах Німеччини.

Зважаючи на те, що запуск "Північного потоку-2" переноситься щонайменше на 2020 рік, ця частина газогону має регулюватися оновленим енергетичним законодавством ЄС, ухваленим цього року. За цими змінами, на новозбудовані морські газогони мають поширюватися норми так званого Третього енергопакету. Його ключова теза – обов’язкове відокремлення бізнесів видобування, транзиту газу та його постачання. 

Ця норма б’є по "Газпрому".

Російський монополіст, як відомо, одночасно видобуває газ та контролює газопровід для його транзиту в Європу.

А отже, за новими правилами, "Газпрому" буде потрібно погоджуватися на створення незалежного оператора газового транзиту (принаймні – щодо цього відрізку). Наразі оператором газогону є компанія Nord Stream 2 AG, 100% акцій якої належать російському монополісту.

На додачу до цього "Газпром" може зіткнутися зі зменшенням прокачки газу через "Північний потік-2" до 50% його пропускної потужності. Аналогічним чином зараз функціонує німецький газогін Opal, який є наземним продовженням першого "Північного потоку". Обмеження, накладені на Opal, удвічі зменшують транзит газу й через цей газогін, що дозволяє росіянам говорити, що вони контролюють "менше половини" потужності газогону.

2016 року "Газпром" намагався скасувати це обмеження для газогону Opal, навіть домігся від Єврокомісії такого дозволу, однак у вересні це рішення скасував Суд ЄС.

Та повернімося до нового російського газогону.

За новими правилами, "Північний потік-2", на відміну від старого, першого "Потоку", підпадає під жорсткіші регулювання. Але для того щоби вони запрацювали, Німеччина як член ЄС має запровадити нову європейську норму в національне законодавство.

Це суперечить планам уряду Меркель, який вирішив врятувати "Північний потік-2".

Німецький уряд вирішив дещо змінити тактику та запровадити нові європейські правила лише частково, змінивши формулювання так, щоби вони давали право зробити виняток для російського газового проєкту.

Так, європейська директива дає урядам можливість запроваджувати "винятки" для старих морських газогонів, але чітко зазначає: це стосується лише тих об’єктів, які запрацювали до 23 травня 2019 року. Однак у проєкті, поданому федеральним урядом, виникли питання з цією датою – то вона зникала взагалі, то з’являлась у місці, яке дозволяло вільніше трактувати потрібні норми.

Таким чином, у разі його ухвалення росіяни мали би всі підстави святкувати перемогу. І це мало статися вже минулої ночі.

Турборежим по-німецьки

Про важливість цієї правки, ініційованої урядовою коаліцією, свідчать і надшвидкі терміни проведення її через парламент. Опозиції дали ознайомитися з документом лише за два дні до голосування, а саме голосування запланували на ніч із четверга на п’ятницю.

До слова, треба зауважити, що нічне голосування не є винятковою подією для німецького парламенту. Таке час від часу трапляється, коли у порядку денному збирається забагато питань. До того ж специфіка голосувань у Бундестазі дозволяє ухвалювати закони навіть за майже порожньої сесійної зали – а отже, урядова ініціатива мала всі шанси бути затвердженою під покровом ночі.

Розголос у німецьких медіа завадив цим планам. 

Спершу обговорення законопроєкту навіть зняли з порядку денного комітету з економічних та енергетичних питань, який мав засідати в середу. А це давало шанс на автоматичне "нічне" затвердження ініціативи – адже без схвалення в комітеті голосування за спрощеною процедурою, без детальної дискусії в сесійній залі, неможливе. 

Проте далі події почали розвиватися у безпрецедентний спосіб і відбулося те, чого, за словами присутніх, раніше ніколи не траплялося. 

На засіданні комітету в середу вранці представник ХДС Йоахім Пфайффер офіційно оголосив, що обговорення урядової поправки не буде. Проте за 23 хвилини до кінця зустрічі він раптово повернув це питання до порядку денного, чим спровокував гарячі дискусії. 

Попри палкий протест "зелених" і "вільних демократів", коаліційні партії ХДС/ХСС і СДПН підтримали законопроєкт і тим самим дали "зелене світло" пізньому розгляду в ніч на п’ятницю.

Голосування за поправки не відбулося з вини проросійської "Альтернативи для Німеччини". Посеред ночі ті поставили під сумнів наявність кворуму.

О 1:45 АдН зажадала перевірити, чи є у залі необхідна для голосування половина депутатів – 355. Поіменне голосування показало лише 133 присутніх, тому віцепрезиденту Бундестагу довелось закрити засідання. 

Виходить, що реалізувати задум коаліції завадили… друзі Путіна. 

Втім, не варто думати, що проросійські депутати раптово стали в опозицію російському газопроводу. "Нічна блокада" може виявитися звичайною помстою колегам по парламенту. 

Та й джерела "Європейської правди" кажуть, що АдН стали лише ситуативними партнерами України.

Німецькі праворадикали вже мали досвід зриву засідання у такий спосіб. Вперше їм це вдалося у січні 2018 року, коли парламент відмовився затверджувати кандидата у віцепрезиденти від АдН. Те саме сталося і вчора, коли Бундестаг не проголосував за чергового, вже четвертого кандидата ультраправих на цю посаду.

Що далі?

Отже, потрібна Москві поправки не відхилена, а лише відкладена.

Це дає коаліції змогу поставити документ на розгляд фактично у будь-який момент. Теоретично це могло статися навіть у п’ятницю 8 листопада, та кілька співрозмовників "Європейської правди" повідомили, що коаліція ухвалила внутрішнє рішення "вимкнути турборежим". 

Отже, уряд візьме невелику паузу, щоб домовитися про підтримку ініціативи з усіма провідними партіями. Також не виключено, що у законопроєкт внесуть мінімальні зміни.

Втім, співрозмовники ЄвроПравди не приховують впевненості, що уряд Меркель не полишить спроб вивести "Північний потік-2" з-під дії Третього енергопакету. 

"Варто визнати, у питанні підтримки "Північного потоку" у Німеччині існує консенсус усіх провідних політичних сил. Тому там не відступлять із його підтримкою", – напередодні прокоментував ситуацію співголова парламентського комітету асоціації Україна-ЄС, ексміністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський.

В українському уряді вже заявили, що у випадку ухвалення це рішення буде оскаржене у Суді Євросоюзу.

За аналогією того, як оскаржувалося рішення Німеччини про виняток для газопроводу Opal. "Таке рішення суперечить рішенням Єврокомісії та зобов’язанням Німеччини, а тому неодмінно буде оскаржене. Це може бути наша скарга, чи скарга Польщі, чи іншої країни", – вважає торговий представник Тарас Качка.

А отже, за будь-якого сценарію голосування у Бундестазі "Газпрому" буде ще зарано святкувати перемогу. 

Тим часом українцям потрібно мобілізувати свої сили та у співпраці з поляками продовжувати тиск. 

Як показала минула ніч, він може давати якісні результати. 

Автори: Юрій Панченко, Христина Бондарєва, Сергій Сидоренко,

"Європейська правда"