Найближчими днями Верховний суд Великої Британії має завершити слухання у справі між Україною та The Law Debenture Trust Corporation PLC (Law Debenture) – фактично контрольованим Росією англійським трастом, що вимагає повернення "боргу Януковича" на $3 млрд разом із відсотками.

Розгляд цієї справи розпочався 9 грудня та має завершитися у четвер, 12 грудня. 

Нагадаємо, наприкінці 2013 року, в обмін на відмову від євроінтеграції, Росія пообіцяла надати Україні позику на $15 млрд, розбиту на кілька траншів. Тодішній уряд Азарова розмістив євробонди на $3 млрд через Law Debenture, 100% яких викупила Росія. Фактично це був перший транш, зовні поданий як залучення коштів на ринку капіталу.

Далі був Майдан, втеча Януковича та анексія Криму, після чого жодних траншів більше не було.

Через два роки Law Depenture зажадав повернення заборгованих $3 млрд. Україна відмовилась платити, вважаючи їх політичним хабарем Януковичу, тому на початку 2016-го Law Depenture подав позов до Високого суду в Лондоні – угода з розміщення бондів дозволила англійським судам вирішувати цю справу.

Росія подає спір як "суто комерційний", де Україна просто має повернути Law Debenture позичені кошти, без обговорення причин та підстав виникнення боргу.

Україна стверджує, що тодішній Мінфін не мав повноважень розміщувати бонди, а саму угоду було укладено під тиском Росії, який лише продовжився після траншу – у вигляді анексії Криму та конфлікту на Донбасі.

Позиції сторін

Адвокати України напрацювали чотири лінії захисту, намагаючись довести недійсність угоди та уникнути повернення боргу. Росія, в особі Law Debenture, представила свої контраргументи.

Відсутність повноважень

Україна: Випуск бондів на $3 млрд суперечив тодішньому Закону про держбюджет. Крім того, міністр фінансів, який підписував угоду, не мав на це необхідних повноважень та погодження Кабінету міністрів. 

Росія: За англійським правом (яким регулюється угода про бонди) повноваження суверенного уряду іноземної держави є необмеженими. Тому будь-яка його дія схвалюється, навіть вчинена за межами формальних повноважень ("ultra vires").

Тиск

Україна: Рішення щодо угоди було прийнято під тиском Росії, яка погрожувала економічними та навіть військовими заходами у разі підписання Януковичем асоціації з ЄС. Угода укладена внаслідок тиску є недійсною за англійським правом.

Якщо Україна має довести тиск Росії в міжнародному суді, то англійський суд повинен зупинити розгляд справи про борг до вирішення такого міждержавного спору.

Росія: Питання тиску однієї країни на іншу є питанням міжнародного права, яке не має розглядати англійський суд. Для суду цей спір є "суто комерційним", де має бути вирішено лише пита w seqння про виплату заборгованої позики.

Агресивні дії Росії

Україна: Хоча угода про розміщення бондів цього не передбачає, але протидія її виконанню у формі агресивних дій Росії сама по собі унеможливлює повернення боргу до усунення цих дій.

Росія: Жодних подібних положень в угоді немає і бути не може. Дії Росії не впливають на обов’язок України повернути борг Law Debenture. Такі дії можуть бути питанням міжнародного публічного права, яке не має розглядати англійський суд.

Контрзаходи України

Україна: Рішення не виплачувати борг є контрзаходами України у відповідь на російську агресію в Криму та на Донбасі. Україна має право задіяти такі заходи відповідно до норм міжнародного публічного права.

Росія: Англійське право не передбачає контрзаходів для угод про позику. Контрзаходи є питанням міжнародного публічного права, яке не має розглядати англійський суд.

Успіх РФ та вдала апеляція

У березні 2017 року, через рік після подання позову, суддя Блер (брат експрем’єра Тоні Блера) з Високого суду Лондона задовольнив прохання Росії про розгляд справи за спрощеною процедурою і зобов’язав Україну повернути борг.

Суддя Блер відкинув всі лінії захисту Україну, приставши до контраргументів Law Debenture. Водночас, віддаючи належне позиції України, він зупинив виконання свого рішення та надав Україні право оскаржити його до Апеляційного суду Англії та Уельсу (що не завжди дозволяється).

Україна подала апеляцію і досягла певного успіху: у вересні 2018 року Апеляційний суд скасував рішення, ухвалене за спрощеною процедурою, та повернув справу для розгляду вже за повною процедурою.

Апеляційний суд відкинув усі лінії захисту України, крім однієї – щодо тиску. На думку суду, бажання Росії розглядати спір як "суто комерційний" разом з її відмовою вирішити його в Міжнародному суді ООН позбавляє Україну права довести свою позицію.

Таку можливість Україна матиме або при розгляді справи англійським судом за повною процедурою, або після вирішення міждержавного спору в міжнародному суді – із зупиненням розгляду справи про борг. 

Отже, судді вирішили направити справу для розгляду за повною процедурою та дозволили обом сторонам оскаржити їх рішення до Верховного суду Великої Британії (ВСВ).

Три сценарії для України

Україна та Law Debenture кожен окремо скористалися своїм правом на оскарження до ВСВ. Протягом чотирьох днів, до 12 грудня, Law Debenture доводитиме суддям ВСВ, що єдиний підтриманий аргумент України щодо тиску також потрібно відкинути та залишити в силі рішення Високого суду про повернення Україною боргу.

Своєю чергою Україна намагатиметься довести, що інші аргументи (про відсутність повноважень, агресивні дії Росії та контрзаходи) також заслуговують на увагу.

Можна спрогнозувати три сценарії розвитку подій та подальшого рішення ВСВ (в порядку спадання за рівнем їх бажаності для України):

• ВСВ зупинить розгляд справи до вирішення міждержавного спору між Україною та Росією щодо наявності тиску останньої. Саме лише ініціювання та подальший розгляд такої справи займе кілька років, що виграє для України багато часу.
• ВСВ погодиться з Апеляційним судом та відправить справу до Високого суду на розгляд за повною процедурою. Це дозволить Україні повною мірою розкрити свої аргументи щодо тиску Росії та порушення нею норм міжнародного права, чим поставить англійських суддів у непросту ситуацію з необхідністю вирішувати міждержавні питання у, на перший погляд, "суто комерційному" спорі.
• ВСВ не погодиться з аргументом України щодо тиску та фактично відновить початкове рішення Високого суду про виплату боргу. Це найгірший сценарій, за якого в України практично не залишається подальших можливостей для оскарження.

Втім, у четвер лише закінчиться розгляд справи.

Самого рішення ВСВ варто чекати не раніше квітня наступного року – судді завжди беруть додатковий час на детальний аналіз усіх аргументів сторін та підготовку багатосторінкового документа з глибоким юридичним аналізом позицій.

Автор: Олександр Мельник,

адвокат "Василь Кісіль і Партнери", студент Лондонського університету Королеви Марії