Паніка і безлад – це слова, які не розкривають і частини тих настроїв, що визначають зараз життя європейських держав.

До кінця тижня Європа майже напевно обжене Китай за кількістю хворих та померлих. До того ж, Італія, північ якої небезпідставно порівнюють з китайським містом Ухань, вже має потужних "конкурентів": у трьох державах ЄС кількість хворих перевалила за 5 тисяч, ще декілька стрімко наближаються до цієї позначки.

Між тим континент, який вже офіційно проголошений епіцентром пандемії коронавірусу, розривається між двома шляхами боротьби з епідемією. Більшість із них обирає ізоляцію (яка, втім, не всюди довела свою ефективність), але дехто – навпаки, свідомо не запроваджує обмеження і розраховує, що більшість громадян перехворіють та набудуть імунітету від нової хвороби.

А тим часом вірус довів, що має також побічні дії: за кілька днів він... геть зруйнував Шенген. Спільна європейська зона без кордонів призупинила своє існування до завершення епідемії.

Як надовго – не зрозуміло. Швидкого завершення епідемії ніхто не чекає.

Британський уряд прогнозує, що вона триватиме до 2021 року.

Між тим чимало українських громадян вже стали заручниками цієї кризи та, схоже, надовго застрягли за кордоном.

Яскравою ілюстрацією стала історія з рейсами Lufthansa до України, які були скасовані без пояснень ще за добу до початку дії української заборони на польоти, і тепер їхні пасажири в принципі не мають можливості повернутися до України.

До мільйонів хворих – будь готовий

Британські машинобудівні гіганти Rolls Royce та J.C. Bamford Excavators Limited (третій за величиною у світі виробник будівельного обладнання), а також інші підприємства галузі отримали від британського уряду прохання, від якого вони навряд чи зможуть відмовитися. Прем’єр Борис Джонсон та керівник МОЗ Метт Хенкок просять британських виробників переоблаштувати свої лінії на виробництво медичного устаткування, в тому числі апаратів штучної вентиляції легень для боротьби з коронавірусом, які у них закупить уряд.

Хенкок пояснив, що йдеться про ситуацію, яку можна порівняти з Другою світовою війною.

А щоби виробники не мали сумніву, що допомагати урядові таки доведеться, парламент днями ухвалить закон про надзвичайний стан, який дасть урядові величезні повноваження.

Річ у тім, що за умов тривкого поширення коронавірусу Лондон обрав стратегію боротьби, на яку досі ніхто інший не зважився. Британія взагалі не буде обмежувати поширення вірусу серед молодого населення. Школи та дитсадки не закривають, підприємства продовжать роботу як зазвичай.

Хтось, звісно, помре – але загалом нація набуде імунітету до хвороби.

План неймовірно ризикований.

Щоби він спрацював, потрібно виконати, серед іншого, два завдання: захистити групи ризику, які мають найбільші шанси загинути, якщо захворіють; а також підготувати систему охорони здоров’я до неймовірного напливу хворих. До "умов війни", про які згадав Хенкок. А щоби виконати перше завдання, уряд Британії у найближчі тижні готується ізолювати на тривалий період всіх громадян старше 70 років, щоб уберегти їх від коронавірусу.

Зараз у Британії понад 1300 хворих та 35 померлих, ці цифри подвоїлися за останні два дні, а з урядовою стратегією за кілька днів країна може перетворитися на одного з "лідерів" епідемії.

Офіційні прогнози вражають. Епідемія триватиме до 2021 року, 7,9 млн людей потребуватимуть госпіталізації, а загалом, в тому числі без симптомів, перехворіє 80% населення, прогнозує уряд Британії. Як держава планує витримати таке навантаження – не зрозуміло.

Єдиною державою ЄС, яка розглядала схожу стратегію дій, є Німеччина.

Меркель вже публічно заявляла, що до 70% населення Німеччини, ймовірно, буде інфіковано коронавірусом, і до цього треба бути готовим.

Зараз у Німеччині – майже 6 тисяч хворих на COVID-19, третє місце у Європі. Між тим кількість загиблих – украй мала, лише 13 людей; вважається, що причиною цього є добрий рівень німецької медицини.

Тиждень тому німці також наполягали, що обмеження руку, закриття кордонів, відпустки працівників за свій рахунок тощо лише підірвуть економіку і все одно не зможуть зупинити поширення вірусу – але під тиском суспільства, інших політиків та зростання кількості хворих Берлін здався. Уряд частково закрив кордони з п'ятьма країнами. А кілька земельних урядів у окремих регіонах оголосили про закриття шкіл та дитсадків.

Сузір’я європейських "Уханів"

Головним епіцентром епідемії COVID-19 у Європі незмінно лишається північ Італії. Тут лише в одній провінції Ломбардія від початку епідемії зареєстровано понад 13 тисяч хворих.

Понад 1200 з них померли, і цей показник – більше 9% смертності – є світовим рекордом серед держав, де є велика кількість хворих на COVID-19. У Китаї, приміром, він складає менше 2%, у найбільш постраждалій провінції Хубей – менше 3%.

Показник Ломбардії лякає інші європейські уряди. Адже причиною такої значної смертності вважають те, що італійська медична система захлинулася, не витримавши такого потоку хворих, які потребують штучної вентиляції легенів. Чи не буде такого і в інших державах, якщо там станеться епідемічний вибух?

Загалом в Італії було зареєстровано майже 25 тисяч хворих, і, попри жорсткі карантинні заходи, їхня кількість стрімко зростає. Також на піку є показник смертності – в країні зареєстровано 368 загиблих від коронавірусу за добу, +25% до попереднього дня.

При цьому в Римі вважають, що пік ще не досягнутий, але сподіваються, що принаймні темпи зростання зменшаться.

Однак ця держава вже не є "монопольним епіцентром" епідемії в Європі.

Схоже, що "нова Італія" має назву... Іспанія.

Тут у неділю зафіксований рекордний стрибок заражень, кількість смертей подвоїлася за добу. Нині в Іспанії – майже 8 тисяч інфікованих, майже 300 людей померли.

Уряд Іспанії вже запровадив надзвичайний стан. Пересування громадян обмежене. Переміщуватися (пішки чи особистим автомобілем) можна лише для поїздок в магазин чи аптеку, в лікарню, на роботу та додому.

У Франції, де від захворювання загинуло 127 людей, від суботи закриті кафе, ресторани, кінотеатри та більшість магазинів. Країна з населенням 63,5 мільйона людей зареєструвала 5284 випадки COVID-19. 

Втім, французькі обмеження складно назвати жорсткими. Перш за все, через те, що тут у минулу неділю... відбулися вибори. Та й бунтарська сутність французів дається взнаки. Тому цими вихідними у кількох містах Франції пройшли... вуличні протести проти обмежень, пов’язаних із коронавірусом! Ці настрої лише ускладнюють роботу уряду зі стримування епідемії, тому Франція має всі шанси зіштовхнутися зі значним збільшенням кількості хворих.

Ще дві держави зі значним ступенем ризику – це Німеччина та Велика Британія, про них ми вже згадали.

Та завершити список варто державою за межами ЄС – Швейцарією. У відносно невеликій країні із 8 мільйонами населення зафіксовано рівно 2200 випадків зараження коронавірусом, 14 хворих померли.

Швейцарія "розташована дуже невдало" – вона межує з епіцентром європейської епідемії, північною Італією. А ще – із Францією та Німеччиною, що теж є зонами ризику. Швейцарський уряд у якості протидії епідемії обрав обмеження та карантин.

Шляхом Британії не ризикує йти ніхто.

Європа без Шенгену

Останні дні перетворилися на справжнє пекло для українських туристів, відряджених тощо – тих, хто опинився за кордоном і мав повернутися на батьківщину цього тижня. А разом із ними у це "пекло" потрапили українські консули у тих державах, де є чимало українців.

Про те, що український уряд з 17 березня має скасувати міжнародне пасажирське сполучення, як один із заходів для протидії поширення коронавірусу, стало відомо ще у п’ятницю ввечері. Тоді ж держава звернулася до громадян з рекомендацією повернутися якнайшвидше, але зробити це виявилося непросто.

І йдеться не лише про шалену вартість авіаквитків та відсутність прийнятних пропозицій від національного перевізника, авіакомпанії МАУ, про яку вже багато хто написав.

Додатково цю проблему посилила сама українська влада.

Ухваливши рішення про закриття авіатрафіку в п’ятницю, Київ не поспішав комунікувати його для перевізників. Лише в суботу з’явилися рішення РНБО та уряду, до того ж вони у деталях суперечили одне одному.

А перше офіційне повідомлення для авіаперевізників з інших держав – так званий NOTAM – про новий порядок в’їзду для іноземців з'явився... лише у неділю по обіді. А про скасування регулярних рейсів перевізникам до понеділка офіційно так і не повідомили – тому вони продовжували продавати квитки на весь період заборони.

Брак офіційної інформації у підсумку вдарив по українцях, які всіма силами намагалися повернутися додому в оголошений термін.

Авіакомпанії Lufthansa та Austrian Airlines помилилися та скасували рейси до Києва та Львова ще за добу до заборони! Не лише у Відні та Франкфурті пасажири у розпачі шукали можливість повернутися додому. Ці аеропорти є великими хабами, через які літають транзитні пасажири з пересадкою – ланцюгом скасувалися рейси з усіх куточків планети (приміром, доводилося чути про групу туристів, які спробували терміново повернутися з Домінікани, але Люфтганза відмовила їм у посадці, пояснивши, що вже, мовляв, не має права летіти до Києва.

Таких історій по всьому світові чимало, і тепер повернення людей в Україну стає непростою здачею.

Адже у тому, що карантин триватиме лише два тижні, впевненості немає ні в кого. Майже напевно він буде продовжений. Принаймні частково.

Проблема в тому, що по землі повернутися також неможливо.

Шенгенська зона фактично призупинила роботу на час епідемії.

А чимало держав Шенгену взагалі закрили свої кордони для іноземців – так само, як це зробила і Україна.

Польща самоізолювалася ще в неділю. Варшава не тільки припинила всі авіарейси – закриті також більшість автомобільних КПП. А через ті, що є, до Польщі пускають тільки тих іноземців, хто має дозвіл на проживання або роботу. Проїхати через Польщу транзитом – неможливо. Та навіть виїхати звідти до України украй складно, бо автобусне сполучення зупинене. Останні дні консули займаються тим, що розміщують людей в авто "небайдужих співвітчизників у черзі на перетин".

Так само самоізолювалися Молдова, Словаччина а Румунія перестала пускати транспорт з держав-сусідів на захід від себе. Лишилася Угорщина, де жорсткої заборони немає, але і вона суттєво обмежила допуск транзитних пасажирів. 

По суті, Україна опинилася в облозі. Дістатися сюди з ЄС неможливо, окрім як чартерами.

Та й інші держави у Європі нині обирають між повною ізоляцією (так вчинили Данія, Чехія, Норвегія, Литва, Латвія, Естонія) та обмеженням в’їзду (це обрала переважна більшість інших).

Це – нова реальність Європи епохи коронавірусу. Її вплив на економіку, на бізнес-плани, на родинні контакти людей передбачити неможливо. Тривалість обмежень також невідома, хоча лишається сподівання, що до Пасхи частину обмежень послаблять.

І в цій реальності Україні доведеться вчитися жити. Спершу – евакуювавши додому тих, хто, не бажаючи того, застряг на чужині.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"