Польща – одна з дуже небагатьох країн Європи, яка ще жодного разу за 30 років не входила у стан економічної рецесії за результатами року. 

Навіть у кризу 2008-2009 років економіка країни продовжувала зростати попри те, що велика кількість країн Європейського Союзу потрапили тоді у період економічного спаду і мали негативні показники зростання ВВП. 

Чи зможе нинішня влада, уособлена партією "Право і справедливість" та президентом Анджеєм Дудою, так само ефективно подолати нові виклики, пов’язані з тотальним карантином та світовою економічною кризою?

Яких заходів вже вжито та чи будуть вони ефективними?

План надії

Польща із розвитком епідемії коронавірусу почала вживати агресивних заходів для запобігання поширенню хвороби серед громадян країни. Серед цих заходів були також закриття кордонів, обмеження пересування громадян всередині країни та закриття великої кількості закладів та підприємств, окрім аптек та магазинів з продуктами харчування. 

Звичайно, це не могло не мати впливу на економіку. 

Экономист ЕБРР: За быстрым кризисным спадом из-за эпидемии последует резкий рост

Як і по всьому світу, одними з перших постраждали туристичні оператори та авіакомпанії – після початку епідемії люди перестали так активно користуватися їхніми послугами, а з закритими кордонами ця проблема для туристичного бізнесу стала ще більшою. 

Окрім того, не набагато краще почуваються сфери громадського харчування, транспорту і послуг.

Також не слід забувати, що у травні у Польщі заплановані президентські вибори (можливо, вони будуть перенесені через епідемію). У такій ситуації влада має показати своїм громадянам спроможність реагувати на кризові ситуації та виходити з них без провалів для економіки. 

Зрештою, після введення жорстких карантинних заходів для протидії епідемії, уряд розробив план з подолання економічних наслідків цієї кризи.

18 березня прем'єр-міністр Матеуш Моравецький та президент Анджей Дуда презентували цей план, що отримав назву "Антикризовий щит" та загалом, згідно із заявами, включатиме заходів на 212 млрд злотих ($52 млрд).

"Цей пакет ініціатив має дати полякам надію, що незабаром усе налагодиться", –

заявив на його презентації Матеуш Моравецький. 

Що ж пропонує польська влада?

"Кредитні канікули" та компенсація зарплат 

Варто відзначити, що сам план був досить критично сприйнятий бізнесом і згодом доопрацьований.

Зокрема, спочатку планувалося дозволити підприємцям відкласти або ж розбити на частини виплати до Закладу соціального страхування (ZUS) – аналог єдиного соціального внеску в Україні. 

Проте згодом було прийнято рішення взагалі звільнити від виплат до ZUS самозайнятих та мікропідприємців (до дев'яти працівників) на період карантину, за умови, якщо їхній прибуток за березень впаде вдвічі або більше у порівнянні з лютим.

Окрім того, влада планує відтермінувати введення податку на роздрібну торгівлю до січня 2021 року. 

Були оголошені так звані "кредитні канікули", коли підприємства можуть відтерміновувати виплати за своїми боргами перед банками, а ті не будуть нараховувати відсотки на час карантинних заходів. 

Також запроваджується програма річних мікрокредитів під державні гарантії на суму до 5000 злотих (близько $1200). 

Постраждалі підприємства зможуть розраховувати на часткову допомогу держави із виплати заробітної плати для співробітників. 

З Фонду соціальних гарантій працівників можна буде отримати до 40% від розміру середньої заробітної плати по країні на кожного працівника для компенсації витрат на оплату праці. 

Таким чином, за словами Моравецького, 

влада планує врятувати від кризового скорочення до кількох мільйонів робочих місць. 

Тим полякам, які все ж втратять роботу внаслідок кризи, будуть запропоновані місця на масштабних інфраструктурних проєктах: будівництво та ремонт доріг, шкіл, лікарень. Кошти на їх будівництво будуть закладені у спеціальному фонді стимулювання економіки. 

Окрім того, уряд продовжив усі дозволи на легальне перебування та роботу в Польщі для усіх іноземців на час карантину, включаючи, звичайно, й українських робітників.

Польський бізнес сприйняв цю новину позитивно, адже частина підприємств згортає свою діяльність, проте інша частина, навпаки, збільшує обсяги виробництва, що потребує нових працівників. Якими якраз і можуть стати наші співвітчизники, що залишилися у Польщі.

Довгостроковий план чи "латання дірок"?

На презентації проєкту "Антикризовий щит" було заявлено, що загальна кількість витрачених коштів за програмою складатиме 9% від ВВП країни. 

Проте, якщо розібратися, розміри "порятунку" виявляться трохи меншими. 

Більшу частину заходів за програмою складають фінансові гарантії та вливання коштів у фінансовий сектор країни. 

Прямих виплат та допомоги реальному бізнесу і полякам буде всього 3% від ВВП. 

Окрім того, польські експерти вже активно почали критикувати "Антикризовий щит". 

Зокрема, економіст Адам Черняк у коментарі для Financial Times зазначив, що дії влади більше схожі не на глобальний план порятунку економіки країни, а на тимчасові заходи на період карантину.

Слабке місце антикризового плану – його акцент винятково на мікробізнесі.

Адже "податкові канікули" та право на пільгові кредити матимуть лише мікропідприємці, тоді як усім іншим доведеться розбиратися з подоланням кризи самотужки. 

Але й навіть мікропідприємцям пропонують позики лише до 5000 злотих терміном на рік, що теж не є аж надто серйозною допомогою у кризу. 

Розуміють це не лише експерти, але й самі бізнесмени. Зокрема, представники туристичного та готельного бізнесу Польщі звернулися до влади, аби та переглянула свій антикризовий пакет.

У зверненні вони зазначають, що треба піти на ще більше зниження податкового тиску на компанії із цих секторів та активніше допомагати їм у рамках кредитних гарантій та можливостей. 

Дуже схоже, що подібні звернення ми незабаром побачимо і від представників інших галузей польської економіки.

* * * * *

Схожі заходи вже вберегли Польщу від кризи у 2008-2009 роках. 

Проте поки що є підозра, що запропонована програма більше схожа на тимчасовий "порятунок", аніж на довгострокову перспективу для бізнесу та громадян. 

А на додачу ситуацію дещо ускладнюють масштабні соціальні ініціативи уряду, прийняті напередодні минулорічних парламентських виборів та нинішніх президентських. 

То чи будуть ефективними "старі" інструменти у нових умовах? Відповіді на це питання у польської влади поки немає.

Автор: Денис Ліхачов, 

голова громадської організації "Маніфест Харків"