Ситуація довкола коронавірусу – це найскладніше, з чим довелося зіткнутися Іспанії з часів Громадянської війни 1936-1939 років.

Саме так висловився іспанський прем’єр Педро Санчес, просячи згоди парламенту на продовження режиму надзвичайної ситуації довше за оголошені урядом 15 днів – принаймні до 12 квітня.

Цей крок став своєрідним "розворотом" реагування Іспанії на ризики, викликані коронавірусом.

Ще тиждень тому іспанські урядовці заявляли, що пріоритетом є мінімізація квартального падіння ВВП (вважалося, що воно сягатиме 20-30%). Саме тому 23 березня віцепрем’єр з економічних питань Надія Кальвіньо заявляла, що "Іспанія не має зупинитися", а вся робота має продовжуватися із заходами безпеки, якщо не дистанційно.

Натомість вже в неділю 29 березня міністр фінансів Марія-Хесус Монтеро оголосила, що іспанська економіка вводиться у "сплячку".

Карантин в іспанському стилі

Карантинні обмеження вводилися Іспанією досить повільно.

З моменту оголошення надзвичайної ситуації (14 березня) уряд закрив для відвідування усі музеї, архіви, бібліотеки, пам'ятні місця, публічні шоу, а також будь-якого роду місця для дозвілля та розваг.

Також мінімізовано прийом громадян в установах та органах влади. Для цього, наприклад, було автоматично продовжено дію паспортів, водійських прав та ліцензій.

На час надзвичайної ситуації прийняті рішення про призупинення дії всіх адміністративних та процесуальних термінів.

Не припинили звичний режим роботи лише Конституційний суд та спеціалізовані суди з насилля над жінками.

Громадянам заборонено виходити з домівок, якщо на це немає нагальної потреби – отримати медичну допомогу, придбати продукти, скористатися банкоматом тощо.

Виходячи з дому з таких приводів, треба зважати на необхідний час та відстань. Відомою стала історія одного з оштрафованих громадян, який вигулював собаку за 800 метрів від місця проживання.

Так само пробіжка чи інше заняття спорту не вважається обґрунтованою причиною для виходу з дому. Також не дозволено зловживати приватними місця загального користування (подвір’я, сходи, тераси, паркінги).

Щодо інших пересувань, то для забезпечення цілей карантину діють такі правила:

- Пішки: пересуватися поодинці (за винятком потреби супроводжувати дітей, літніх людей чи неповносправних), завжди з поважної причини, яку потрібно довести (пред’явленням торгових чеків, медичних рецептів, декларацій тощо).

- Автомобілем: не більше двох осіб в салоні – водій та один пасажир на задньому сидінні, обидва в масках.

- Пасажирські перевезення: заповнення не більше третини місць у салоні для збереження відстані між пасажирами, із обов’язковим відгородженням водія або віддаленням від нього.

На противагу Україні, в Іспанії збережена регулярність руху усіх видів громадського та приміського транспорту, більше того – збережено й частину міжміських маршрутів середньої дальності.  

А ще в Іспанії не передбачається подальшого запровадження надзвичайного стану. Це було б невиправданим, коли законодавством закріплено достатній правовий режим надзвичайної ситуації.

Здавалося, сумлінна та адекватна реакція громадян на обмеження мала забезпечити ефективний захист від поширення епідемії.

Проте статистика останніх днів показала, що цих обмежень явно недостатньо.   

Шанс уникнути колапсу

За показниками кількості підтверджених інфікованих та денної смертності Іспанія фактично зрівнялася з Італією.

Нині п’ять тисяч хворих з коронавірусом перебувають у реанімаціях. Водночас кожен восьмий інфікований – це медичний працівник.

У країні закрито більшість закладів готельного типу, які перепрофільовано для збільшення кількості санітарних ліжко-місць. Під ці ж цілі міністерством взято в підпорядкування приватні клініки, а також розгортаються великі "польові" шпиталі.

Однак влада визнає, що система – на межі колапсу.

Сподіваються лише на те, щоб динаміка дозволених пересувань наблизилася до такої, як на вихідних - коли все, крім критичних сфер, не працює.

На думку іспанського уряду, більша кількість самоізольованих – навіть якщо вдома сидітимуть на 15% більше людей – вже значно скоротить поширення інфекції, а отже, знизить навантаження на медичні заклади.

І цей аргумент виявився сильнішим, аніж бажання уникнути повного зупинення економіки. 

Робота не для всіх

Які кроки могли б додатково зменшити кількість контактів? 

Досі, попри загальний карантин, похід на роботу вважався допустимою причиною для виходу на вулицю.

Нове рішення уряду націлене мінімізувати коло працюючих осіб, а отже, і масовість пересувань.

Так, з 30 березня по 9 квітня (а це – вісім робочих днів, за якими йдуть Пасхальні вихідні) паралізовано всі сфери, крім "базових" для життєдіяльності.

Ними визначені ті, що пов’язані з продовольством для людей і тварин, охороною здоров'я, безпекою та обороною, громадським транспортом, а також сфери енергетики, водопостачання, комунікацій та комп'ютерних послуг.

Повний перелік видів зайнятості, де працівники продовжуватимуть виходити на роботу, займає три сторінки та включає державних службовців для базової підтримки роботи органів влади (на повну працюватимуть соціальний захист населення та податкова), профспілки, послуги з доставки, консалтинг, екстрений юридичний захист, СТО, заводи з безперервним виробничим циклом тощо.

Працівники решти підприємств, які до цього виходили на роботу, тепер мають сидіти вдома. Їм зберігатиметься зарплатня, але ці невиходи вони мають відпрацювати до кінця року.

* * * * *

Якою буде ціна нових обмежень для іспанської економіки?

Вже зараз очевидно, що плани уряду "утримати" квартальне падіння ВВП на рівні 20-30% вже не є реальними. А крім того, нові обмеження означають необхідність пошуку нових коштів на антикризові заходи. 

Попри ці аргументи, урядові ініціативи були схвалені і владою, і опозицією.  

Адже, як зазначив лідер опозиційних консерваторів Пабло Касадо, "ми платимо життям наших людей за кожне запізнення, брехню чи помилку".

Автор: Андрій Якубув,

політолог, активіст української громади в Іспанії