Термінове внесення змін до конституції, щоб продовжити каденцію чинному главі держави – саме таким чином польська влада пропонує вирішити, що робити із черговими президентськими виборами, запланованими на 10 травня.

При цьому термін повноважень президента Анджея Дуди пропонується збільшити аж на два роки, а як "противага" – він втратить можливість претендувати на нову каденцію.

Такий план викликав шалений опір польської опозиції, яка й сама підтримує перенесення виборів – проте лише на осінь цього року.

Пандемія COVID-19 призвела до перенесення виборів у багатьох європейських країнах. Проте ніде не вимагали перегляду основного закону. І одночасно – ніде не планують переносити вибори аж на 2022 рік.

Тож виникає питання: навіщо польській владі такий суперечливий план? І взагалі, чи є такий сценарій реалістичним?

Зараз чи ніколи?

Коронавірус поставив польську владу перед вкрай непростим вибором.

Президент по почте: как Польша хочет проводить выборы во время пандемии

Чинний президент Анджей Дуда завжди вважався фаворитом наступних виборів, "із запасом" випереджаючи усіх можливих кандидатів від опозиції.

Епідемія призвела до збільшення рейтингів влади, а водночас – до зменшення рівня підтримки опозиції, яка через карантинні обмеження не має можливості вести повноцінну виборчу кампанію.

Як наслідок, згідно з опитуванням громадської думки Social Changes, у разі проведення виборів у визначений конституцією термін Дуда вже у першому турі може отримати підтримку 59% виборців.

 Своєю чергою рейтинги ключової опозиційної кандидатки – віцеспікерки Сейму Малгожати Кідави-Блонської впали до 9% – і її рейтинг має подальшу тенденцію до спаду.

Попри таку чудову соціологію, у правлячій партії "Право і справедливість" не впевнені у перемозі свого кандидата.

Поступово економічні наслідки карантину стають дедалі помітнішими для рядового виборця. А відповідно, будь-яке перенесення виборів суттєво зменшує шанси провладного кандидата.

Тож не випадково, що "ПіС" на чолі з Ярославом Качинським від самого початку виступали за проведення виборів у терміни, передбачені чинною конституцією.

А зважаючи на те, що саме наприкінці квітня – на початку травня епідеміологи прогнозують вихід на пік поширення COVID-19, у "ПіС" шукали шляхи для проведення виборів у травні.

Такою можливістю стала ініціатива щодо голосування поштою, що мало вберегти країну від масових скупчень та нової хвилі заражень. Саме таку ініціативу нещодавно ухвалив польський Сейм і відправив законопроєкт на розгляд до Сенату.

Дочекатися кінця епідемії

В опозиції виступають категорично проти травневих виборів, пояснюючи це не лише ризиками зараження, а й неможливістю забезпечити реальну конкуренцію у ситуації, коли масові зібрання заборонені.

Вихід із ситуації вони вбачають у перенесенні голосування на осінь, коли епідемічна ситуація стабілізується і буде знято заборону на масові акції.

Втім, якщо на протести опозиції у польській владі вже звикли не звертати уваги, то набагато більшою проблемою стало те, що травневе голосування "за будь-яку ціну" не підтримали й всередині партії влади, а також значна частина її виборців.

Як зазначають опозиційні медіа, то була одноосібна ідея голови партії Ярослава Качинського, де-факто нав’язана всім партійцям.

Відкрито виступити проти такої ініціативи не побоялися лише окремі депутати.

Серед них – лідер політичної партії "Згода", яка є молодшим партнером у коаліції із "ПіС", віцепрем’єр Ярослав Говін, який пропонував відтермінувати перший тур виборів на один рік, мотивуючи це тим, що друга хвиля коронавірусу може поставити під сумнів можливість проведення виборів восени.

А коли у "ПіС" вирішили наполягати на своєму плані травневого голосування поштою, Говін демонстративно відмовився від своєї посади в уряді.

Курс на 2022

Голосування Сейму за можливість проведення виборів поштою, здавалося б, дало відповідь на питання, яку стратегію дій обрала польська влада.

Проте ввечері 15 квітня все змінилося.

На сайті Сейму раптом з’явився проєкт змін до конституції (датований 6 квітня), що передбачає продовження терміну повноважень президента Дуди до семи років і, таким чином, скасування виборів, запланованих на травень.

В обґрунтуванні законопроєкту згадується, серед іншого, про необхідність підвищення стабільності утримання посади президента в ситуації "безпрецедентної загрози правової і суспільної безпеки громадян Республіки Польща, пов’язаної із загрозою COVID-19".

Зазначений законопроєкт підписало близько ста депутатів, серед яких президент "ПіС" Ярослав Качинський та голова "Згоди" Ярослав Говін, а також прем’єр-міністр Матеуш Моравецький і міністр охорони здоров’я Лукаш Шумовський.

Важливо зазначити, що ця ініціатива має ще більше недоліків, аніж голосування поштою.

Ідея перенесення виборів через конституційні зміни має дещо абсурдну, неефективну та небезпечну основу. Адже конституція дозволяє перенесення дати виборів, не порушуючи її.

Наприклад, шляхом запровадження надзвичайного стану, що автоматично відкладає вибори та продовжує повноваження чинного президента на час самого стану і на наступні 60 днів, протягом яких потрібно провести перенесені вибори.

Втім, за такого сценарію президентські вибори все ж мали відбутися восени цього року, як пропонує опозиція, або – у разі нової хвилі коронавірусу – на початку 2021 року.

Проте такий сценарій залишається вкрай небезпечним для влади. Швидше за все, навіть на початку 2021 року економічні шоки ще залишатимуться вагомим фактором виборчих симпатій.

А от до 2022 року цей фактор вже має бути подоланий, сподіваються у "ПіС".

* * * * *

Чи можлива реалізація такого плану? Далеко не факт.

Адже для цього необхідна конституційна більшість, якої у "ПіС" немає. А крім того, навіть набравши додаткові голоси, цей проєкт має бути затверджений у Сенаті, де більшість має опозиція.

І хоча сенатське вето легко подолати, найімовірніше, Сенат скористається повним терміном для розгляду конституційних змін, дочекавшись 10 травня.

Одне можна сказати напевно: спроби польської влади за будь-яку ціну уникнути виборів у незручний для себе період додатково посилює політичну кризу в країні.

Кризу, в якій влада та опозиція готові йти на постійне підвищення ставок. І знайти вихід з якої буде дуже складно.

Автор: Станіслав Желіховський,

кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка