Чи можна взяти собаку напрокат? Чи прирівнюються прогулянки з дитиною до вигулу домашніх улюбленців? Що буде, якщо вигулювати песика, але плюшевого?

Такими жартами розважали себе українці у цьогорічний День сміху – після того, як Кабмін анонсував нові обмеження на вуличну активність, які планується запровадити для запобігання поширенню коронавірусу.

Особливо збурила багатьох співгромадян заборона на відвідини парків усіма, окрім власників хатніх тварин.

Жарти жартами, але Україна в плані запровадження драконівських антикоронавірусних ініціатив далеко не перша в Європі. І далеко не найжорсткіша.

А те, над чим у нас жартують зараз, подекуди вже давно є реальністю. Як-то на цьому відео, де поліція зупинила чоловіка за спробу "вигуляти" іграшкового песика. 

Pedimos SENSATEZ durante el #EstadoDeEmergencia por culpa del #COVID19.

Estamos ante una situación MUY GRAVE como para andar por la calle intentando engañar a la @policia... NO nos engañas y además serás sancionado.

Es una cuestión de salud pública.#EsteVirusLoParamosUnidos pic.twitter.com/67cjOMNdC3

— JUPOL (@JupolNacional) March 16, 2020

Ми з’ясували, які обмеження на фізичну активність діють у державах Євросоюзу та що про це думають тамтешні громадяни.

Заборони всупереч порадам ВООЗ

Найближчими днями почнуть діяти нові, жорсткі карантинні обмеження, що поширяться на всю територію України, попередили в уряді. Серед них – повна заборона прогулянок у парках чи занять на спортивних майданчиках.

За цих умов особливо актуальними стають відповіді на питання, як не з’їхати з глузду у чотирьох стінах, а також – як, рятуючись від коронавірусу, не підхопити інших захворювань, обумовлених гіподинамією.

Не забуваймо, ВООЗ радить 150 хвилин помірної фізичної активності на тиждень. Це необхідний мінімум, щоб лишатися здоровим і фізично, і психічно. Однак у кількох країнах Євросоюзу виконання цього мінімуму вже зараз під питанням – особливо якщо ви не звикли до фізичних вправ у власній квартирі.

Анонсовані Кабміном обмеження на цьому фоні – ще не жорсткі.

Українців, зокрема, поки не позбавляють розкоші вийти на вулицю без супровідного документа з поясненням, чому вони це роблять, і без ризику влетіти на кругленьку суму штрафу.

А в багатьох країнах Європи, які зазвичай вважають взірцем демократії, зараз геть інакше.

Мільйони європейців живуть в умовах суцільних обмежень вже понад два тижні.

Найжорсткіші правила діють в Італії та Іспанії – країнах, найбільш постраждалих від коронавірусу (Іспанія у середу перетнула планку в 100 тисяч заражених та наздоганяє Італію, де вже померли понад 13 тисяч хворих).

Італійці живуть в умовах "спортивного локдауну" найдовше – з 10 березня. Відтоді по всій країні закрили навчальні заклади і музеї, кінотеатри і спортзали, кафе і ресторани, скасували футбольні матчі, заборонили масові весілля і похорони. Тоді ж закрили доступ до парків, ботанічних садів, спортивних майданчиків та громадських зон відпочинку.

Для виходу з дому, навіть для короткої прогулянки, в Італії потрібно вимагати оформлений належним чином документ, а поліція отримала право зупиняти людей на вулицях, щоб його перевірити. Окрім походу за покупками, в аптеку, до лікаря, на роботу чи вигулу домашнього улюбленця у значної частини італійців донедавна залишалося право на пробіжку чи заняття спортом на відкритому повітрі. Абсолютна заборона діяла лише у кількох регіонах – Кампанії, Ломбардії, Венето і Емілії-Романьї.

Але тепер це – в минулому.

31 березня МВС Італії посилило заборони, і тепер пробіжки та будь-яка інша спортивна активність на вулиці – поза законом. 

Порушникам загрожує штраф від 500 до 5000 євро і навіть ув'язнення на строк від 3 до 18 місяців. Відтепер, окрім невідкладних причин для виходу з дому, дозволяється лише одиночна прогулянка (але не пробіжка), вигул собаки чи прогулянка з дитиною, але без виходу зі свого мікрорайону.

В чому сенс таких обмежень, що, по суті, суперечать рекомендаціям ВООЗ?

В Італійському уряді пояснили, що за старих правил багато італійців не хотіли відмовлятися від занять спортом, а це створювало додаткові ризики зараження.

Іспанський сором

Іспанія запровадила надзвичайні заходи дещо пізніше за Італію, з 16 березня, але вони виявилися значно жорсткішими стосовно любителів спортивних вправ на самоті.

Обмеження були до душі не всім, особливо на початку, коли кількість жертв у державі ще не ставила сумні "рекорди".

Понад 18 тисяч людей підписали петицію велосипедиста з Малаги (лікаря за професією), який зазначав, що самотні бігуни і велосипедисти не стають поширювачами інфекції, а відсутність занять спортом на свіжому повітрі, навпаки, послабить імунітет людей і зробить їх більш сприйнятливими до будь-яких вірусних інфекцій після виходу з карантину.

Однак влада невблаганна: навіть у глухому лісі одинокого бігуна може підловити поліцейський зі штрафною квитанцією на 601 євро. 

Користувачі соцмереж розповідають, що це правило працює невблаганно, а спроби обійти це обмеження не працюють. На форумах бігунів є вдосталь розповідей про те, як людина виходила на пробіжку з господарською сумкою, щоб у разі чого замаскуватися під похід у магазин, але її все одно штрафували.

І хоча заняття спортом в Іспанії популярні, ті, хто обходять або порушують правила, не мають суспільної підтримки.

Деякі відео із затриманнями бігунів в Іспанії стали вірусними. 

Наприклад, на одному з таких відео двоє поліцейських повалили на землю бігунку, яка пручається і благає про допомогу, а очевидці, що знімають процес на відео, при цьому аж ніяк не на її боці. 

В іспанських ЗМІ відзначають, що порушення карантину бігунами-любителями в часи, коли від тренувань відмовилися спортсмени-професіонали, здебільшого викликає осуд серед іспанців, які сумлінно дотримуються рекомендації сидіти вдома.

А іншим лишається жартувати про опанування нових видів спорту, на кшталт такого :) 

Та якщо серйозно, то багатьом іспанцям вдається підлаштуватися і під нові правила, хоч це й нелегко.

Ті, хто не може обійтися без фізичної активності і не хоче порушувати встановлені правила, тренуються або в своїх помешканнях, або на дахах будинків, а дехто навіть влаштовує ультрамарафони, у буквальному сенсі не виходячи з власної кухні.

Прикладом для багатьох став китайський марафонець Пан Шанцу з міста Ханчжоу, який під час карантину пробіг 50 км навколо двох столів у власному помешканні. На подолання цієї відстані йому знадобилося 4 години 48 хвилин.

І цей досвід став у пригоді не лише іспанцям.

"Рухайте тілом, але не довше 1 км"

Героєм репортажів багатьох ЗМІ став мешканець Тулузи Еліса Ношомовіц, який пробіг марафон (42 км 195 м) на власному балконі довжиною всього 7 метрів.

Це означає – понад 3000 разів туди й назад. І це стало не лише фізичним, а й психологічним викликом, розповідає атлет. Каже, що у мозку лунали думки: "Чувак, ти не можеш це закінчити, покинь!". Але зрештою це виявилося підйомним завданням.

Його перший балкономарафон відбувся 17 березня, відтоді він бігав ще двічі, покращуючи результат.

Та є велика відмінність між забігом француза та його іспанських друзів-атлетів. В Іспанії кухонні пробіжки є вимушеними, а Ношомовіц має альтернативу і обирає балкон радше для підтримки тих, хто опинився у більш скрутному становищі.

Франція була у першій хвилі країн, які пішли на карантин, однак обрала інший шлях: вони не стала забороняти усі види одиночної спортивної активності, але жорстко регламентувала їх.

Вправи на свіжому повітрі у країні є однією з офіційних причин для виходу з дому.

Ба більше – французький уряд рекомендував кожному бути активним щонайменше 30 хвилин щодня під час дії карантину (а дітям – щонайменше годину).

"Рухайте тілом, гуляйте, танцюйте, однак дотримуйтесь рекомендацій МОЗ", – заявили в уряді.

Офіційно у Франції дозволяється одна прогулянка чи пробіжка на день тривалістю до години і в радіусі 1 км від помешкання людини. При цьому парки та інші улюблені серед бігунів місця, наприклад набережна Сени у Парижі – закриті.

"Пам'ятайте, не варто виходити, крім як у термінових справах, таких як покупка продуктів або за станом здоров'я. Коротка пробіжка можлива, але ж не 10 км!" – підкреслили в міністерстві спорту. (Хоча треба зауважити, що для вправних бігунів-любителів одна година – це як раз достатній час, щоби пробігти 10 км.)

Така політика уряду, до слова, здатна допомогти Франції навіть після завершення карантину.

ЗМІ та соцмережі рясніють фото французьких вулиць, заповнених бігунами. А ті українці, хто живе у Франції, теж розповідають, що частина французів, які досі не цікавилися такими видами спорту, як біг чи скандинавська хода, під час карантину звернули на них увагу.

І є шанс, що після карантину вони збережуть цю корисну для здоров’я звичку.

А от велосипедистам у Франції пощастило менше. Правила щодо них не такі однозначні, як у випадку бігунів. 

"Єдине, що ми можемо сказати велосипедистам: залишайтеся вдома", – йдеться в Twitter французького уряду. Натомість МВС Франції стверджує, що поїздки на велосипеді дозволені, однак їхню кількість треба максимально скоротити. 

А як щодо інших країн?

Треба визнати, що жорсткі обмеження, на кшталт іспанських – це не правило, а виняток.

І навіть майбутні українські правила на тлі інших охоплених епідемією держав видаються надмірно жорсткими.

Бельгія практично одразу за Італією, Іспанією та Францію встановила жорсткі обмеження для боротьби з коронавірусом, однак обрала навіть ліберальніший підхід, ніж, наприклад, французький.

Зокрема, влада не стала закривати парки і заявила, що одиночні прогулянки, пробіжки та поїздки на велосипеді не те що дозволені, а навіть рекомендовані. Єдиною вимогою є постійне перебування у русі, негайне повернення додому після завершення активності і дотримання соціальної дистанції.

Німеччина, яка є однією з країн-лідерів за кількістю заражень коронавірусом, також не закривала парки і не забороняла одиночну фізичну активність на свіжому повітрі. Так само вчинили і Нідерланди зі Швейцарією та Австрією.

Треба підкреслити, що йдеться саме про одиночні заняття спортом.

Будь-які групові ігри, на кшталт дворового футболу – під забороною практично всюди. А відвідування спортивних клубів заборонили, здається, усі без винятку, навіть найліберальніша Швеція.

Однак у лісах і парках гуляти можна у більшості держав.

Не закрила парки і Британія, яка серед останніх пішла на обмеження звичного способу життя заради протидії коронавірусу. Громадянам дозволили одну фізичну активність на свіжому повітрі на день (наприклад, прогулянку, пробіжку чи поїздку на велосипеді). Звісно ж, з дотриманням соціальної дистанції.

Натомість політику жорстких обмежень обрала Польща, що, як і Україна, поступово посилювала свої обмеження. Останньою краплею для Варшави стали минулі вихідні, коли тепла весняна погода змусила поляків "забути" карантинні вимоги (майже як у Києві, де чимало хто провів вихідні в компанії друзів за шашликами), що викликало справедливе обурення тих, хто карантину все ж дотримувався.

Тому з 1 квітня Польща закрила парки і заборонила ходити в публічних місцях на відстані ближче двох метрів одне від одного.

Втім, за розповідями мешканців Варшави, парки у польській столиці були закриті й до рішення уряду. Гуляти, бігати і кататися на велосипеді при цьому ніхто не забороняв, просто вся активність відбувається вздовж вулиць. Подібне, зрештою, чекає і на Україну, якщо уряд затвердить заплановані заходи.

* * * * *

Чому ж у Європі утворилися два табори держав з абсолютно різними підходами? Імовірно, причиною є різний ступінь довіри між державою та її громадянами. У цьому східноєвропейські країни, як-то Україна та Польща, насправді дуже схожі на південні Італію та Іспанію. Тут громадяни часто не дотримуються м’яких обмежень, а уряди у відповідь віддають перевагу запровадженню тотальних заборон. 

Натомість переважна більшість держав ЄС наразі не пішли на закриття парків, скверів та інших зелених зон; а повна заборона фізичної активності є вибором лише поодиноких урядів.

Більшість держав, навпаки, заохочує фізичні вправи на свіжому повітрі як такі, що сприяють зміцненню імунної системи і супроводжуються низькими ризиками зараження.

Втім, процес "закручування гайок" і мінімізації основних свобод ще триває, і ніхто не може бути впевненим, що саме потрапить під заборону вже найближчими тижнями, якщо хребет епідемії зламати не вдасться.

Авторка: Іванна Костіна,

журналістка "Європейської правди"