Очереди, гостиницы и "уголки для кашля": какой будет жизнь в посткарантинной Европе
Європа потроху виходить з карантину. Звичайно, це дуже повільний процес, причому якщо громадяни одних країн вже однією ногою стоять у посткарантинній реальності, то інших, зокрема й України, - лише готуються до послаблення обмежень.
Проте хоча карантин поступово відступає, вірус залишається. І жити з ним доведеться довго. У найближчому майбутньому обмежень стане менше, але соціальне життя все одно не повернеться до норми.
Похід до ресторану, перукарні чи кінотеатру - все буде геть інакшим.
Адже маски, дезінфекція, дистанція - слова, з якими ми попрощаємося не скоро.
Якою буде Європа "нової нормальності" і до чого готуватися Україні?
Їсти по-новому
Швеція - одна з небагатьох країн світу, яка не стала вводити жорсткий карантин. Тоді як більша частина європейців сиділа "під замком", у цій скандинавській країні працювали школи, дитсадки, бари й ресторани.
Та це не означає, що Швеція ніяк не обмежувала соціальне життя. Чіткі правила діяли і продовжують діяти щодо всіх кафе, барів, ресторанів і громадських їдалень.
У Швеції немає конкретних норм щодо кількості відвідувачів на квадратний метр чи усталеної вимоги дистанції. Проте всі заклади повинні організувати роботу так, аби скупчень людей і довгих черг не було. Якою є дистанція? Хороший орієнтир - клієнти повинні триматись на відстані, трохи довшій, ніж простягнута рука. До слова, те саме "правило руки" стосується і нічних клубів.
Їсти у закладах можна лише за столами або забирати їжу з собою. Посиденьки компанією за барною стійкою - табу.
За потреби власники можуть зробити "дистанційні позначки" чи запропонувати гостям дочекатися своєї черги на вулиці.
Якщо муніципалітет вважає, що ресторан, таверна або бар не відповідають правилам, власник спочатку отримує попередження і шанс виправити помилку. Якщо ж порушення повторюється, в хід іде "важка артилерія" - санінспекція. І це не порожні слова. За порушення коронавірусних правил у Стокгольмі вже закривають бари.
А ось у Лондоні прогнозують, що через правила дистанціювання клієнтам неминуче доведеться звикати до довгих черг у заклади і навіть до туалетів у них. А ще - до офіціантів у рукавичках і масках та постійних дезінфекцій.
Варто бути готовим і до того, що людину з кашлем не пустять до ресторану.
Крім того, дехто готується до переходу на попередні замовлення - так клієнтам не потрібно буде давати меню і термінали для оплати, а отже, зменшується контактність. А ще роздумують над встановленням екранів з оргскла на столиках.
До слова, таку ідею розглядають і в Римі.
Водночас лондонські ресторатори застерігають від надто жорстких вимог дистанціювання (які ще будуть оголошені). Інакше у коронакризі їм не вистояти. Серед рятівних економічних заходів розглядають те, що не надто сподобається клієнтам - зменшення позицій у меню.
Болючість коронавірусної реальності вже відчули ресторатори у Литві. Цього тижня там відкрились вуличні кафе, і спраглих до посиденьок у них виявилося значно більше, ніж доступних столиків.
Багатьом клієнтам не вдалося потрапити до щойно відкритих кафе. А причина - жорсткі правила.
Клієнтів у Литві дозволено обслуговувати лише на вулиці. Столики можна розміщувати лише за метр від пішохідної доріжки і за два метри один від одного. За одним столиком - максимум двоє осіб.
Місць для відвідувачів і так небагато, а якщо на вулиці хмарно чи дощить - рестораторам не позаздриш. Та все одно це краще, ніж нічого.
Аби дозволити більшій кількості закладів "вписатися" у вимоги, влада Вільнюса пішла назустріч бізнесу, дозволивши розмістити літні майданчики у громадських просторах - на площах, у скверах і просто на вулицях.
Чистота на продаж
Плани мадридської мережі готелів VP є прикладом того, як туристична індустрія Іспанії готується до "найчорнішого літа", пишуть іспанські ЗМІ.
В Іспанії ще не відомі правила, за якими працюватимуть готелі та ресторани після карантину, а Асоціація готельного бізнесу в Мадриді ще готує протокол про надання сертифіката "вільного від COVID готелю".
Однак мережа VP вже зараз каже, що ключовим для залучення туристів буде продаж себе як надзвичайно чистого простору.
Швидкий тест на коронавірус після входу, якщо гість здоровий - отримує "вітальний комплект" із рукавичками, маскою та гелем. Кімнати-"бункери" з предметами у вакуумних упаковках, гелі-дезінфектори у кутках.
Замість "шведського столу" - порційні страви, які клієнт забирає сам за визначеним маршрутом.
Суттєве обмеження кількості місць у ресторанах. Такими є складові амбітного, але дорогого плану люксової мережі, який під силу втілити далеко не кожному бізнесу у сфері гостинності.
Посилення дезінфекції номерів і використання теплових камер на входах - це те, що може чекати на готелі Туреччини.
В туристичній країні визнають: гігієна стане очевидним пріоритетом для гостей. Простіше кажучи, їхатимуть туди, де менше шансів заразитися.
Туреччина, як і Іспанія, готується до запуску сертифікації туристичних районів і об’єктів, "вільних від коронавірусу".
Крім того, очікується, що у великих готелях зникне "шведський стіл", а частина з них перейде на індивідуальне бронювання замість пакетних турів.
Тож недаремно Туреччина чекає на відродження туризму у невеликих селах, адже люди, найімовірніше, бронюватимуть відпочинок у пансіонатах, готелях-бутиках і на віллах.
Що ж до інших захисних заходів, то можливе скорочення кількості лежаків на пляжах, людей на екскурсіях та відвідувачів у ресторанах і клубах.
Не виключено, що вимоги будуть і до туристів, які хочуть відпочивати у ЄС. Низка країн пропонує ввести так званий "COVID-паспорт", який підтверджує, що людина не заразна.
Перукарня не для всіх
Тижні очікування, щоб підстригтися - до болю знайома для українців на карантині проблема. Однак немає гарантій, що із завершенням карантину вона зникне. Принаймні, про це свідчить приклад Данії.
Щойно в країні оголосили про відновлення роботи перукарень, системи бронювання у деяких із них "впали". Аби виконати нові коронавірусні вимоги, клієнтів обслуговують лише за записом.
У багатьох перукарів графік роботи розписаний на три тижні наперед - попри подовжений робочий день.
Перукарі в масках чи захисних екранах із оргскла - ще одна риса нової реальності. А ще у данських перукарнях більше не знайти журналів для читання - так мінімізують контакти з потенційно "брудними" поверхнями.
Інструменти, термінали і навіть перукарські крісла дезінфікують після кожного клієнта.
Схожі правила вже діють у Сербії та Швейцарії, де перукарні запрацювали цього тижня.
У Белграді на додачу на вході в салон потрібно створити "антивірусний бар’єр" - килимок, змочений дезінфікуючим засобом. Серед інших вимог - регулярні провітрювання, дезінфекція рук після кожного клієнта, двометрова дистанція і попередній запис.
Клієнт із симптомами COVID-19 (чи просто людина з кашлем) у Белграді підстригтися не зможе - за правилами, "симптоматичного" треба прибрати з салону і сповістити про нього центр охорони здоров’я.
Повернення до навчання
Уроки в спортзалі чи на свіжому повітрі - це реальність школярів у Данії, які в середині квітня повернулись до навчання.
Данія першою в Європі відкрила дитсадки та початкові школи, тому багато країн вивчають її досвід.
У дитячих садках країни заборонені іграшки, які не миються. У дитячих кімнатах має бути площа у 6 квадратних метрів на одну дитину і відстань між столиками у два метри.
Співробітники повинні контролювати регулярне миття рук дітей і дезінфікувати поверхні, такі як крани, столи і дверні ручки - хоча б двічі на день.
У Норвегії заборонили приносити іграшки з дому, а батькам - заводити малюків до садочків. Поверхні та іграшки теж ретельно миють, а дітей вчать дотримуватись особистої гігієни і дистанції.
В одному з дитсадків Осло є навіть куточок, куди можна піти і покашляти.
Крім того, діти стали більше часу проводити на свіжому повітрі.
У початкових школах Данії і Норвегії теж все не так, як раніше. Прикладом є норвезьке місто Берум, де розділили класи на групи по 15 осіб. У межах цих груп діти можуть не дистанціюватися, а от тісно контактувати з учнями інших груп не можна.
Парти у класах відсунули одна від одної, і тепер кожен учень має індивідуальне місце - раніше ж сиділи гуртом. Оскільки груп стало більше, деяким школам довелося збільшити штат.
А ось Австрія, яка планує повернути більшість шкіл на навчання з 18 травня, через заходи дистанціювання планує особливий графік.
Класи будуть розділені, і одна половина школярів ходитиме на уроки з понеділка по середу, а інша половина - в четвер і п'ятницю. Наступного тижня вони міняються.
Крім того, діти носитимуть маски поза класною кімнатою. Для екстрених випадків школи матимуть запасні.
Заняття з фізкультури і музики будуть скасовані.
Нові правила у кінотеатрах
Коли після карантину люди знову зможуть ходити до театрів і кіно, поки складно спрогнозувати.
Тож не дивно, що Мадрид створив мобільний кінотеатр просто неба, аби люди могли дивитися фільми зі своїх балконів.
Однак традиційні кінотеатри прагнуть якнайшвидшого відкриття і вже готують плани захисту глядачів і персоналу від вірусу.
Принаймні, це може стати можливим у Німеччині.
Заради цього кінотеатрам доведеться піти на низку додаткових заходів: захисні екрани перед касами і барними стійками, співробітники у масках і рукавичках, продаж квитків через інтернет, використання після перегляду запасних виходів, аби розділити потоки глядачів, регулярна дезінфекція і провітрювання кінозалів.
У Польщі прогнозують, що на початкових етапах пом’якшення карантину глядачі cидітимуть у масках, а їх розділятиме порожнє крісло.
Такий прогноз, утім, невтішний для кінотеатрів, які чверть доходу отримують від продажів напоїв і попкорну. Їсти у масках неможливо.
Оскільки глядачів поменшає і доходи знизяться, кінотеатрам, ймовірно, доведеться підвищити ціни на квитки.
Через такі жорсткі правила, ймовірно, далеко не всі переживуть коронавірусну кризу - багатьом кінотеатрам доведеться закритися.
Автор: Христина Бондарєва,
журналістка "Європейської правди"