Як швидко Європа надолужить економічні втрати, спричинені пандемією?

Це непросте запитання, адже будь-який економічний розрахунок має базуватися на розумінні, як довго триватиме нинішня хвиля пандемії, коли буде наступна та якою вона буде.

Саме тому прогнози міжнародних інституцій часто виявляються діаметрально протилежними.

Для прикладу, МВФ та Світовий банк очікують, що цього року буде падіння ВВП України на 7,7%, а наступного – відновлення лише на 3,6%. Це означає, що на рівень 2019 року українська економіка вийде лише за два роки.

Проте ці прогнози були озвучені ще у квітні, коли масштаби пандемії були менш зрозумілими.

Натомість новий прогноз, озвучений Європейським банком реконструкції та розвитку, виявився набагато оптимістичнішим.

Отже, спробуємо поглянути, як у ЄБРР бачать відновлення європейської економіки та на що варто звернути увагу Україні.

Між Польщею та Білоруссю

Дві гарні новини. По-перше, цьогорічне падіння українського ВВП може виявитися дещо меншим, аніж прогнозувалося доти – на рівні 4,5%.

А на додачу – це падіння буде повністю компенсовано за результатами наступного року: у 2021-му ЄБРР прогнозує зростання української економіки на 5%.

Загалом цьогорічне падіння ВВП країн "регіону ЄБРР" складе лише 3,5%. Втім, варто зазначити, що в цей регіон входять і країни Центральної Азії, і Північної Африки, по яких криза вдарила набагато менше, аніж по європейських.

В цілому ЄБРР виходить із оцінок, що у період соціального дистанціювання економіка в середньому впаде на 10%, а в окремих країнах – навіть на 25%. Проте поступово пом’якшення карантину дозволить скоротити падіння.

В більшості країн економіка має повернутися до позитивних результатів десь під кінець третього кварталу – тобто на початку осені.

Серед європейських країн найменше постраждають Польща, Угорщина, Сербія, Північна Македонія та Вірменія – їхні економіки впадуть лише на 3,5%. Менше – лише в Азербайджані (на 3%).

Найбільше криза вдарить по країнах із великою складовою туристичних послуг. Наприклад, ВВП Албанії впаде на 9%, Чорногорії – на 8%, Хорватії – на 7%, Греції та Кіпру – по 6%.

Щоправда, дві перші країни зуміють компенсувати це падіння вже наступного року – ЄБРР очікує двозначні темпи зростання їхньої економіки у 2021 році.

Також гірші результати, аніж в Україні, прогнозують у Литві, Латвії (падіння на 7%), а також у Естонії та Словаччині (на 6%).

Причини такого падіння – досить різні. Наприклад, для Словаччини проблемою стало миттєве закриття автомобільних заводів, які мають значну частку в національному виробництві й стали основою словацького "економічного дива".

Ще один фактор, який вплинув на глибину кризи в окремих країнах – обсяг коштів, які їхні уряди змогли залучити в національні пакети антикризових заходів. Такий пакет, зокрема, забезпечив відносно невелику "просадку" польської економіки.

Экономист ЕБРР: За быстрым кризисным спадом из-за эпидемии последует резкий рост

При цьому часто падіння економік залежатиме не від жорсткості карантину, а від стану торгівлі із ключовими партнерами. Як результат, економіка Білорусі, країни, яка не стала вводити жорсткий карантин через економічні причини, впаде навіть більше, аніж українська – на 5%. В першу чергу – через проблеми у торгівлі з Росією.

Хоча темпи падіння російської економіки будуть подібними до українських (на 4,5%), проте відновлення буде повільнішим – у 2021 році ЄБРР прогнозує її зростання лише на 4%. Разом із тим щодо РФ в ЄБРР уточнюють: цей прогноз має особливі ризики щодо перегляду – як внаслідок зміни цін на нафту, так і через ефект від епідемії.

Що стосується України, то у ЄБРР звертають увагу на те, що її економіка почала падіння ще до початку коронавірусної кризи.

"Зростання глобальної невизначеності спричинило кризу довіри, що призвело до знецінення валюти та зростання вартості рефінансування боргу на міжнародних фінансових ринках", – йдеться у звіті.

Хто постраждає найбільше?

Разом із тим короткий звіт дав відповіді далеко не на всі питання щодо економічних наслідків загальноєвропейського карантину.

Тому на додаткові запитання ЄвроПравди відповів провідний регіональний економіст ЄБРР і колишній глава центробанку Македонії Дімітар Богов.

Глибоке падіння та швидке відновлення

Нинішня криза сильно відрізняється за причинами та характером від подій 2008 року. Попередня криза виникла з величезних дисбалансів у світовій економіці і почалася з колапсу фінансових ринків, лише потім викликавши спад попиту.

Натомість теперішня почалася з шоку, спричиненого розривом глобальних торговельних зв'язків, а заходи, вжиті задля стримування пандемії, додатково викликали спад попиту.

Через безпрецедентний рівень економічного зриву негативний вплив цієї кризи міг бути серйознішим, ніж 12 років тому. Та все ж, на відміну від кризи 2008 року, є шанс на швидке відновлення економіки за умови, що пандемія не триватиме довго.

Які країни постраждають більше за інших?

Загалом рівень падіння економіки в країнах Східної Європи та Кавказу коливається у вузькому діапазоні між 3% в Азербайджані та 5,5% у Грузії.

Найбільш постраждалими виявились економіки з найбільшою часткою зовнішньої торгівлі та туризму у структурі ВВП. На них вплинув безпрецедентний спад світової економіки – у 2020 році вона скоротиться на 3,5%, а також ЄС – на 7,4%.

Це зменшить зовнішній попит, тоді як перервані міжнародні поїздки сильно вдарять по туристичній галузі.

Додатково на більшість цих країн негативно вплине очікуване падіння грошових переказів.

Базовий та песимістичний сценарії

Базовий сценарій ЄБРР передбачає поступове послаблення карантинних заходів та повернення до нормальності протягом другої половини року.

Швидше за все, спад у 2020 році буде супроводжуватися порівняно швидким відновленням у 2021 році. При цьому повернення до економічного зростання прогнозується вже наприкінці третього кварталу нинішнього року.

Та все ж на прогнози впливає небачена досі невизначеність. За сценарієм із довшим періодом соціального дистанціювання закриття робочих місць буде настільки значним, а економічне відновлення – настільки млявим, що докризовий рівень 2019 року не буде досягнутий протягом наступних років.

Як соціальне дистанціювання впливатиме на економіку після закінчення активної фази пандемії?

Доки не існує вакцини, доцільно розраховувати на часткове збереження соціального дистанціювання й після скасування суворих стримувальних заходів.

Це безумовно підштовхне до переосмислення багатьох бізнес-моделей та робочих процедур.

Нова реальність може негативно вплинути на попит на такі послуги, як транспорт, туризм, розваги тощо. Натомість сектор інформаційних та комунікаційних технологій може отримати додатковий поштовх від збільшення попиту на віртуальні зустрічі.

Проте щодо багатьох сфер ефект досі не очевидний.

Наприклад, необхідність соціального відсторонення може зробити більш прийнятною роботу з дому та зменшити попит на комерційну нерухомість. Або навпаки, нові вимоги щодо відстані між працівниками можуть призвести до збільшення попиту на нерухомість.

Чи виправдала себе шведська модель реагування на пандемію?

Якщо розглядати це питання лише в економічному аспекті, то здавалося б логічним, що країни, які не запровадили жорсткого блокування, повинні отримати менший негативний вплив на економіку. Принаймні, вони уникнуть спаду багатьох секторів послуг.

Однак вони не можуть уникнути негативного впливу зниження зовнішнього попиту через суворі стримувальні заходи, запроваджені в більшості світових економік. Втрата робочих місць в експортних галузях та подальше скорочення наявного доходу вплинули й на економіки тих країн, які не вводили жорсткого карантину.

Крім того, навіть у таких країнах епідемія вплинула на внутрішній попит на послуги – в першу чергу через самообмеження людей. 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"