На защите роспропаганды: чем опасна война Трампа против соцсетей

Минулий тиждень відзначився новим витком протистояння Дональда Трампа з соціальними мережами. Цього разу конфлікт вийшов за межі словесних образ і ризикує перейти у законодавче поле.

Президент США підписав указ про регулювання соцмереж.

Цей крок – через свій відвертий популізм – безумовно, викличе підтримку великої частини юзерів.

Але при детальному розгляді стає зрозуміло, що він відкриває скриньку Пандори, зменшуючи роль фактчекерів і даючи зелене світло координованій дезінформації в соцмережах.

Дозволено все?

Історія стосунків Трампа і медіа – давня і складна.

Свого часу, назвавши авторитетні медіа, такі як CNN, The New York Times, The Washington Post, ABS news та інші, fake news media (власне, саме ті ЗМІ, які мають чітку політику перевірки інформації), Трамп з часом розширив коло своїх медійних ворогів, долучивши до нього й соціальні мережі, які, на його думку, "змушують повністю замовкнути консервативні голоси".

І тут варто зазначити, що перемога самого Дональда Трампа 2016 року була б малоймовірною без соцмереж. Однак на той момент ані Twitter, ані Facebook не вдавалися до регуляторних методів, які практикують зараз.

За кілька днів до підписаного указу Twitter розмістив поряд з двома твітами президента США помітки, що ця інформація потребує перевірки. Це абсолютно нова практика, до якої фактчекери і експерти з протидії дезінформації йшли роками.

Трампа така поведінка обурила, і він миттєво оголосив війну соцмережам, заявивши, що знайде спосіб покарати їх усіх. І знайшов.

Підписаний Трампом указ дозволить відредагувати законодавчий акт, прийнятий в 1990-х роках минулого століття.

Згідно з останнім, оскільки оператори соціальних мереж є "майданчиками" або "форумами", а не традиційними видавцями, вони не несуть відповідальності за контент, розміщений користувачами.

Але – і це вкрай важливо – при цьому вони також мають юридичний захист, коли блокують дописи, що визнані нецензурними, насильницькими або "такими, що викликають заперечення, незалежно від того, чи є цей матеріал конституційно захищеним".

І ось цей важливий нюанс дозволяв соцмережам останніми роками розгорнути боротьбу проти дезінформації, блокуючи окремі пости та сумнівні акаунти.

Указ Трампа пропонує скасувати цю недоторканність, якщо мережа на власний розсуд блокує дописи, ставить попередження чи мітки біля них, тобто, на думку Трампа, демонструє свою "безперешкодну владу".

Якщо дотепер приватні компанії – такі як Facebook, Twitter, Youtube – могли встановлювати свої правила і стандарти (як справедливо зауважив колумніст New York Times Kevin Roose, подібно до ресторанів, які можуть заборонити вхід людям у невідповідному одязі), то новий указ змусить соцмережі кілька разів подумати, перш ніж перевірити той чи інший пост, а це своєю чергою відкриває широкі можливості для операцій впливу.

Соцмережі гібридних операцій

Чому це важливо?

Для того щоб осягнути рівень можливої небезпеки, варто трохи відмотати назад і поглянути на роль соцмереж у поширені дезінформації. Зокрема, в Україні.

У 2014 році ми бачили безпрецедентні за своїми масштабами дезінформаційні операції Кремля в соцмережах стосовно подій в Україні. Важко зараз визначити, яку ціну ми як суспільство заплатили за свою довірливість та відсутність чіткої політики щодо дезінформації з боку соціальних мереж.

Але вивчивши тисячі кейсів, ми бачимо, як на практиці здійснювалося те, що у підручниках з військової справи називається "психологічно-інформаційними операціями".

Мета цих операцій може бути різна.

У нашому випадку вона була більш-менш зрозумілою. Для досягнення своїх стратегічних цілей Кремлю важливо було (і залишається) зіштовхнути українців у вирі справжньої громадянської війни, аби показати світові державну неспроможність країни до врегулювання внутрішніх викликів.

В 2014-2016 роках соціальні мережі стали одним суцільним полем битви російсько-української війни. Пізніше була доведена вражаюча роль цих платформ у подіях в інших країнах, зокрема на Близькому Сході та Північній Африці.

Однак керівництво соцмереж тривалий час неохоче реагувало на вакханалію під їхнім носом, яка часто вправно розігрувалася професійно підготовленими людьми на службі безпосередньо у Кремля.

І довгий час ті, хто бореться з дезінформацією в усіх її проявах, і відповідальні за політику соцмереж існували у двох різних вимірах.

Але потім нам пощастило. У 2016 році один за одним почався Brexit та відбулися президентські вибори у США.

В обох випадках росіяни застосували добре відпрацьовану на українцях тактику – поляризацію окремих груп через соціальні мережі.

Після довгого розбирання, визнання ролі російських спецслужб у впливі на вибори, соціальні мережі змушені були визнати й свою відповідальність.

Так почалася нова ера, коли фахівці, які давно займалися цим питанням і закликали до дій, раптом стали почуті.

Представники Facebook і Twitter раптово стали частими гостями на спеціалізованих конференціях. Там їм спочатку доводилося вислуховувати безліч закидів, після чого їхнє усвідомлення проблеми поступово поглиблювалося аж до зміни окремих політик.

Свобода слова чи хаос?

З-поміж найбільших закидів до соцмереж – відсутність чітко артикульованих правил гри. Якими критеріями вони користуються, коли один контент банять, а інший – що за змістом може бути максимально контроверсійним – залишають.

Це породжує теорії змови та недовіру до компаній.

І якщо на думку Марка Цукерберга, вони "не можуть бути арбітром, визначаючи, що правда, а що ні", то, принаймні, можна довірити цю функцію тим, хто робить професійний фактчекинг.

Один з багатообіцяючих прикладів – нещодавній початок співпраці Facebook та української організації StopFake. Останні перевіряють інформацію і, якщо бачать недостовірність, надсилають докази у Facebook, після чого біля посту може з’явитися відповідна помітка.

Зрозуміло, що масово перевіряти пости вкрай складно (якщо не неможливо взагалі), однак таким чином можна бодай виявляти джерела неправдивої інформації з найбільшою кількістю фоловерів.

Ці зміни далекі від ідеальних, але вони є непорівнюваними з тим безладом, що панував на цих платформах ще зовсім недавно.

При глибшому розгляді з’ясувалося, що дезінформаційні кампанії там стосуються не лише великих геополітичних питань, а зачіпають буквально усі сфери нашого життя – вакцинацію, вбивство тварин, космічну галузь, расові питання або, як зараз, пандемію…

Рано чи пізно будь-яка з цих тем може еволюціонувати до стану реального конфлікту. Тому блокування акаунтів ботів або цілих їхніх мереж викликали беззаперечну підтримку серед експертів. Ці кроки ще далекі від масштабу дій недобросовісних акторів, але це сприймалося як гарний початок.

Свободу слова не можна плутати з хаосом.

Росія, звісно, обурилася і, традиційно звинувативши західний світ у русофобії, переключила частину своїх ресурсів на пропаганду в найбільш сприятливих для цього месенджерах – Telegram та Viber (у тих країнах, де вони мають найбільшу популярність).

І ось після тривалої багаторічної роботи і подекуди навіть спорадичних компромісів між сторонами цей новий указ ризикує повернути нас туди, звідки ми починали.

Парадоксально, що це рішення йде від країни, яка безпосередньо постраждала від пропагандистських кампаній у соцмережах. І хоча президент Трамп може так не думати, оскільки вибори він виграв, це ставить під удар інституційну спроможність США.

Адже цей крок спрямований на захист в першу чергу самого Дональда Трампа, а не громадян Сполучених Штатів.

* * * * *

Соціальні мережі опиняються затиснутими між двома силами. З одного боку – ті, хто популістськи вважає, що будь-яка цензура на цих платформах неможлива – і вони мають самого президента США у своїй команді – і тими, хто роками відстежує небезпеку повного свавілля на соціальних майданчиках і розуміє, які широкі можливості для втручання воно відкриває.

Безумовно, в цьому хорі голоси, які мають електоральні інтереси, будуть найгучніші та найдієвіші.

Відтак соцмережам буде складно відстояти право своїх юзерів на перевірену інформацію.

Автор: Любов Цибульська,

керівниця Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру