Впервые в свободной Польше: почему новые президентские выборы обещают стать самыми скандальными

"Ми збираємося розпочати виборчу кампанію. Я сподіваюся, що конкуренція буде справедливою – тож давайте не дозволимо забрати в нас право на вибори 28 червня", – із цими словами маршалок Сейму Польщі Ельжбета Вітек дала старт новим президентським виборам у країні.

Вибори, які мали відбутися ще 10 травня, через пандемію були визнані такими, що не відбулися. А відповідно, перед країною постало питання: як і коли буде обрано нового президента.

Частину відповідей вже отримано: вибори пройдуть в останню неділю червня, а голосування буде "гібридним" – і традиційне на дільниці, і через пошту.

Попри це, вибори обіцяють бути найдраматичнішими за новітню польську історію.

Зокрема, вперше з часів повалення комуністичного режиму ключовий опозиційний кандидат ризикує не бути допущеним до перегонів. Також незрозуміло, чи зможе чинний президент утримати свій високий рейтинг – протягом останніх тижнів він почав стрімко падати.

Джокер від опозиції

Оголошення де-факто нових виборів дало політичним силам унікальний шанс провести "роботу над помилками".

Цим шансом скористалася провідна опозиційна сила "Громадянська платформа". Замість віцеспікера Сейму Малгожати Кидави-Блонської, чия підтримка впала до катастрофічних 2%, партія висунула кандидатом у президенти чинного мера Варшави Рафала Тшасковського.

Попри запевнення керівництва правлячої партії "Право і справедливість" у тому, що чинному президенту Анджею Дуді немає різниці, в кого вигравати, ця заміна ключовим образом змінила передвиборчі розклади. Вже відразу після оголошення імені нового кандидата його рівень підтримки склав 15% – і з цього часу неухильно зростає.

І якщо ще місяць тому соціологи передбачали перемогу Анджея Дуди навіть у першому турі, то тепер загальний результат виборів виглядає неясним.

Згідно з останніми опитуваннями, у першому турі виборів Тшасковський може розраховувати на 27% голосів, тоді як чинний президент – на 39%.

Проте вже у другому турі розрив буде зовсім незначний – за останніми опитуваннями IBRiS, Дуда матиме у другому турі 51,3% підтримки, тоді як Тшасковський – 48,7%.

Більш того, існують опитування, які вже прогнозують перемогу опозиціонера. Так, опитування SWPS показує, що у другому турі Тшасковський може отримати 57% голосів.

У такій ситуації партія влади зробила ставку на створення максимальних проблем для опозиціонера.

Так, цього разу виборчі перегони мають рекордно малий термін для збору підписів – і це при збереженні карантинних обмежень. Зважаючи на те, що кандидати, які брали участь у попередніх перегонах, звільнені від необхідності повторного збору підписів, ця новація спрямована виключно проти Тшасковського.

Збір голосів на підтримку нового кандидата завершиться вже 10 червня – у нього є лише сім днів, щоб зібрати 100 тисяч підписів за себе. Ба більше, польський Центрвиборчком вирішив змінити дизайн підписних листів – а відповідно, ті голоси, які опозиція завбачливо почала збирати ще до офіційного оголошення нових виборів, не будуть прийняті.

Складно сказати, по кому більше вдарять такі вимоги.

Найбільша опозиційна партія Польщі майже напевно зуміє зібрати необхідні підписи навіть у такий обмежений термін – таким чином записавши собі в актив першу перемогу над владою.

Своєю чергою гіпотетичне недопущення до виборів кандидата від ключової опозиційної сили поставить під сумнів легітимність як самих виборів, так і їхнього переможця.

Невипадково Тшасковський відразу після оголошення виборів напряму звернувся до Анджея Дуди: "Пане президенте, якщо ми готуємо двобій, давайте проведемо його за рівних умов".

Він наголосив, що "жодного разу в історії вільної Польщі не було такого короткого періоду для збору підписів", проте підкреслив: у опозиції були готові до такого сценарію.

Як наслідок, у соціальних мережах діляться світлинами із величезними чергами у великих польських містах – чергами на заповнення підписних листів на користь кандидата від опозиції.

Опозиціонери №2 та №3

Висунення Тшасковського відтіснило на другий план інших опозиціонерів.

Однак і тут є цікаві моменти, які здатні вплинути на результат виборів.

Попри очікування, не "здувся" рейтинг антисистемного кандидата Шимона Головні, який у будь-якому разі стане головним відкриттям цієї виборчої кампанії.

Різні опитування дають йому від 12% до 15% підтримки.

Ба більше, вже згадуване опитування SWPS показує, що, як і Тшасковський, Головня здатний у другому турі перемогти Дуду. До речі, цей факт робить неефективним можливе недопущення до виборів кандидата від "Платформи" – навіть у такому випадку залишається опозиційний кандидат, що здатний перемогти чинного президента.

На рейтинг Головні майже не вплинув скандал, викликаний необережною фразою його дружини Урсули Бжезінської-Головні, яка в інтерв’ю "Виборчій" заявила, що не підтримує легалізацію одностатевих шлюбів.

"Я підтримую партнерські стосунки, але для мене шлюб – це відносини між жінкою та чоловіком. Це моя позиція, але я усвідомлюю, що покоління моєї дочки бачить це інакше", – заявила вона.

На реакцію гомосексуальних пар не довелося довго чекати. Незабаром після публікації інтерв’ю кандидат у президенти Польщі, відкритий гей Роберт Бедронь написав у Twitter: "Я знаю, що багато з них страждають, вони не можуть одружитися у власній країні. Я знаю, бо я один із таких людей".

Спокійніше проходить виборча кампанія ще одного з лідерів перегонів – лідера Селянської партії Владислава Косиняка-Камиша, який наразі має близько 7% підтримки.

Політик заявив, що як глава держави хотів би виконати постулати, з якими його партія розпочала останні парламентські вибори. Це стосується, серед іншого, впровадження неоподатковуваної пенсії, відновлення національної спільноти та збільшення фінансування охорони здоров’я.

Ще одна його ініціатива – впровадження компенсацій для фермерів, які постраждали від заморозків цього року. "Наша їжа відома як здорова і добра, тому потрібно піклуватися про неї. Це – наше сімейне срібло", – запевняє кандидат.

Втім, цікавішою виявилася його заява щодо російських санкцій. Косиняк-Камиш закликав покласти край практиці імпорту російського вугілля доти, поки РФ не скасує свої продовольчі контрсанкції.

"План Дуди"

Втім, для чинного президента головну небезпеку становлять не так самі опозиціонери, як наслідки коронавірусу та карантину.

Згідно з опитуванням PFR, лише 20% польських компаній заявили, що їхнє фінансове становище відновилося до рівня до пандемії. Натомість 29% компаній очікують відновлення ближче до кінця року, а 24% – не беруться навіть припускати, скільки триватиме криза.

Усе це негативно впливає й на настрої виборців.

А тому в інтересах Анджея Дуди було якомога швидше провести вибори, поки він не втратив своєї переваги.

Деякі польські аналітики проводять паралелі з президентською кампанією 2015 року, коли Дуда довгий час був настільки слабким кандидатом, що навіть лідер його партії Ярослав Качинський не вірив у його перемогу.

Невипадково у Сеймі, визначаючи день виборів, вирішили обійтися без рішення Верховного суду, що затримало б дату голосування на пару тижнів.

У такій ситуації Анджей Дуда вимушений збільшити свою активність на місцях, використовуючи президентський статус.

Більш того, до агітації за президента підключився й уряд. Зокрема, разом із прем’єр-міністром Матеушем Моравецьким Дуда відвідав будівельний майданчик судноплавного каналу на Віслинській косі – вузькій намивній смузі суходолу, що відокремлює Віслинську затоку від Гданської бухти Балтійського моря.

Зазначеною косою проходить кордон між Польщею та російським ексклавом – Калінінградською областю. А тому новий канал має позбавити порт Ельблонга залежності від РФ – після його запуску вантажні кораблі не матимуть потреби заходити в російські води.

"Анджей Дуда є великим лідером", – заявив на спільній пресконференції прем’єр, наголосивши, що всі основні інвестиції, здійснені у Польщі після кризи, будуть частиною "плану Дуди".

* * * * *

До першого туру президентських виборів у Польщі залишилося лише три тижні.

Проте вже точно можна стверджувати, що вони будуть дуже напружені.

Будь-яка помилка кандидата може позбавити його шансу на перемогу. Але найголовніше – ключовим "учасником" перегонів залишається пандемія та викликана нею криза в економіці.

Автори:

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка,

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"