Один із найдовших самітів в історії ЄС, і одночасно - один із найбільш непередбачуваних. 

Після 4 днів та 4 ночей перемовин, о 05.30 ранку 21 липня європейські лідери погодили План семирічного бюджету ЄС (Multiannual Financial Framework) (MFF) та спеціальний План порятунку "Наступне покоління ЄС" (NGEU). 

На знак досягнутих домовленостей Шарль Мішель написав  у Twitter лише одне слово "Домовилися!"

Втім, за цим словом - не лише напружені переговори та пошук компромісу, але й умови, за якими Євросоюз буде виходити із кризи, викликаної пандемією.

А на додачу країни ЄС домовилися про те, на чиї плечі ляже основна частина фінансового тягаря.

Більше позик, менше грантів

Як зазначала два місяці тому президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, представляючи план порятунку, "особливі часи вимагають особливих кроків". Навіть якщо вони покликані на певний час змінити існуючі у ЄС правила гри.  

Це були пропозиції ЄК. Щоби стали реальністю, на них мали погодитися усі без винятку держави-члени блоку.

Два місяці складних переговорів між ними показали, що компроміс таки можливий, хоча шлях до нього виявився зовсім непростим. 

Єврокомісія початково пропонувала виділити країнам-членам 500 млрд євро безповоротно, а 250 - у вигляді позик, але такий розподіл був до вподоби не усім. Після складних перемовин був знайдений компроміс: обсяг грантів зменшили до 390 млрд євро, зі збільшенням розміру позик до 360 млрд.

Загальний обсяг плану порятунку "Наступне покоління ЄС" - 750 млрд - залишився незмінним. 

Більшу частину цього фінансування забере на себе нова, "коронавірусна" бюджетна програма під назвою Фонд відновлення та стійкості (Recovery and Resilience Facility). Його обсяг становить 672.5 млрд євро, з яких позики складають 360 млрд євро, а гранти - 312.5 млрд.

Компромиссный план восстановления Европы: как ЕС планирует спасать свою экономику

Решту суми, виключно у вигляді грантів, ЄС розподілить у рамках вже існуючих програм:

-Фонд швидкого реагування ЄС(ReactEU) – 47,5 млрд євро,

-Дослідницька програма Horizon Europe - 5 млрд,

-Інвестиційна програма InvestEU – 2,1 млрд,

-Програми підтримки сільського господарства (Rural Development) – 7,5 млрд,

-Перехідний фонд у рамках "зеленої трансформації" (Just Transition Fund - JTF) – 10 млрд,

-Програма цивільного захисту та реагування на надзвичайні ситуації RescEU – 1,9 млрд.

-Програма сусідства, розвитку та міжнародної співпраці (NDICI) – 3,5 мільярда євро.

70% грантів у рамках Фонду порятунку Європи має бути призначено у 2021-2022 роках, ще 30% - до кінця 2023 року. 

Як правило, максимальний розмір позики для кожної країни-члена не має перевищувати 6,8% від ВНП. Семирічний бюджет ЄС (Multiannual Financial Framework) залишився у розмірі 1,074 трлн. євро.

Одне із ключових місць в рамках нового бюджету зайняли кліматичні питання.

Кліматичні питання вперше інтегровані в програми, які фінансуються у рамках MFF та NGEU. 

Відповідно, 30% усіх витрат у рамках нового бюджету будуть спрямовані на програми досягнення кліматичних цілей ЄС до 2030 року, передбачених Паризькою угодою.

Де взяти кошти і хто їх отримає?

З метою забезпечити ЄС коштами, необхідними для вирішення викликів, пов'язаних з пандемією COVID-19, Комісія буде уповноважена позичати кошти на фінансових ринках. 

Отримані кошти будуть передані програмам Союзу відповідно до Плану порятунку "Наступне покоління ЄС".

Зважаючи на те, що NGEU є винятковою відповіддю на тимчасові, але екстремальні обставини, викликані пандемією та економічною кризою, повноваження, надані Комісії для запозичення, чітко обмежені за обсягом (750 млрд євро), тривалістю (лише до кінця 2026 року) та цільовим призначенням (тільки для подолання наслідків пандемії Covid-19). 

Яким чином буде розподілятися допомога?

Критерії виділення коштів у 2021- 2022 роках залишаються такими, які запропонувала Єврокомісія - основними показниками у формулі виступають ВНП на душу населення та рівень безробіття між 2015 та 2019 роками. 

При виділенні коштів у 2023 році критерії дещо зміняться: показник рівня безробіття буде рівнопропорційно замінений на розмір загального спаду ВНП  протягом 2020 року та сукупною втратою реального ВНП протягом  2020-2021 років. 

Найбільше фінансування отримує найбільш постраждала від пандемії Італія.

Розмір фінансової допомоги становить 209 мільярдів євро, з яких 82 мільярди буде виділено у вигляді грантів, а 127 мільярдів - у кредитах. Порівняно з попередньою пропозицією, розмір грантів зменшений на 3,8 млрд євро, однак сума позик збільшилася на 38,8 млрд євро).

Попереднє фінансування за програмами Фонду відновлення та стійкості має бути здійснене вже у 2021 році і становити 10% від загального обсягу програми.

Для отримання цих коштів кожна країна-член ЄС має подати заявку з планом відновлення національної економіки. Важливо, щоб національні програми були спрямовані на збільшення кількості робочих місць, посилення економічної та соціальної стійкості держави-члена. 

Комісія протягом двох місяців планує розглянути заявку на відповідність розробленим нею критеріям. 

Ціна компромісу

Досягнутий компроміс став особистою перемогою канцлерки Німеччини Ангели Меркель та президента Франції Еммануеля Макрона, які власне й виступили з ініціативою 500-млрд плану відновлення Європи. 

Задоволена досягнутими домовленостями й Італія, яка найбільше постраждала від пандемії, а відповідно - має можливість розраховувати на найбільшу допомогу. 

Натомість "ощадлива четвірка" -  Австрія, Данія, Нідерланди та Швеція - які від початку критикували план, добилися не лише зменшення розміру грантів, а й значного зменшення свого внеску.  

Зменшення розміру внеску Австрії до бюджету ЄС становить 565 мільйонів євро на рік, Нідерландів - 1,9 мільярда євро. Знижка Німеччини залишається незмінною на рівні 3,7 мільярда євро.

Скептичну оцінку щодо досягнутих домовленостей озвучив лише прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

Водночас, Нідерланди отримали і деякі непрямі вигоди для себе, адже відповідно до прийнятих рішень, Нідерланди отримують більшу частину доходів від митних платежів, що надходять через найбільший морський порт Європи - Роттердам. 

Крім того, завдяки позиції Нідерландів, у фінальному документі з’явився механізм "припинення платежів". Він буде задіяний у випадку, якщо уряд країни-реципієнта не буде виконувати своїх обіцянок із втілення реформ. 

****

"Ми це зробили! Європа сильна! Європа об’єднана!", - заявив на ранковій прес-конференції президент Європейської ради Шарль Мішель.

Чи виправдана така радість? Адже екстрені заходи, які були потрібні вже "на вчора", були узгоджені країнами ЄС із таким запізненням - і з такими труднощами. 

Проте, підстави для радощів дійсно існують.

Попри прогнози скептиків, ЄС довів, що залишається єдиним цілим, і що країни, які менше постраждали від пандемії, готові простягнути руку допомоги тим, кому пощастило менше. 

І нехай рішення Європейської Ради ще потребує затвердження у Європарламенті - свій тест на життєздатність ЄС все ж склав.

Автор: Світлана Ковальчук, 

кандидат політичних наук, виконавчий директор YES