Голосование для инфицированных: чем завершились парламентские выборы в Хорватии

У неділю в Хорватії відбулися дострокові парламентські вибори, одні з перших в Європі під час пандемії. 

Дострокові вибори – це завжди ризик, а особливо якщо вони проходять у розпал кризи. Разом із тим, коронавірус лише додав популярності правлячій правоцентристській партії "Хорватський демократичний союз".

Тепер на хорватські партії чекають тривалі коаліційні переговори. Втім, результати виборів надали ХДС можливість створювати коаліцію із невеликими центристськими партіями, уникнувши союзу із праворадикалами. 

Спробуємо розібратися, які наслідки це матиме для балканського регіону. І окремо – для України.

Епідемія допоможе

Початково парламентські вибори у Хорватії мали відбутися восени. То навіщо було проводити дострокові вибори, а особливо – у розпал пандемії?

Перш за все, партія "Хорватський демократичний союз" (ХДС) чинного прем'єра Андрея Пленковича була зацікавлена у виборах якнайшвидше, щоб скористатися вигідною для себе позицією. В тому числі – через протидію коронавірусу. Станом на травень, коли парламент було розпущено, дії хорватського уряду щодо подолання коронавірусу підтримувала більшість населення.

І це невипадково – ще донедавна у країні було зафіксовано невелику кількість інфікованих осіб, порівняно з рештою Європи. Так, навіть станом на 6 липня було зафіксовано трохи більше 3200 випадків та 113 померлих (серед населення майже в 4 мільйони осіб). Втім, в останні два тижні через ослаблення заходів безпеки епідеміологічна ситуація в Хорватії погіршується.

Однак ставка влади на позачергові вибори все ж спрацювала. "Хорватський демократичний союз" здобув 66 зі 151 місця у парламенті, що стало найкращим результатом партії за останнє десятиліття.

Несподівана перемога ХДС показала, що тактика Пленковича щодо проведення дострокових виборів до другої активної хвилі коронавірусу та більш суворих економічних наслідків виявилася успішною. Останнє могло спричинити падіння підтримки його партії протягом літа, оскільки тих же поїздок до країни, що дуже залежить від туризму (майже 20 відсотків ВВП країни), на тлі пандемії буде менше.

Крім того, міські рухи і нові партії мали небагато часу на підготовку до виборів. І менша, порівняно з минулими виборами, явка на виборах – 46,85% проти 52,6%, теж зіграла на користь партії влади.

Але головне, 

пандемія допомогла хорватському прем'єру Андрею Пленковичу успішно відвернути увагу від внутрішніх проблем і зосередитися на протидії коронавірусу.

А відвертати увагу було від чого – достатньо згадати, що за чотири роки нинішнього уряду дев'ять міністрів залишили свої посади з причин, пов’язаних з корупцією.

Єдина гучна "коронавірусна поразка" уряду – підтримка прем'єром турніру з тенісу, організованого в  приморському місті Задар Новаком Джоковичем, першою ракеткою світу. Цей турнір мав підсилити туристичну індустрію країни, але завершився інфікуванням декількох учасників.

Ще один гучний скандал – оприлюднення ХДС незадовго до дня голосування відеоролику з провідними політиками з Європейської народної партії, що підтримували хорватських правоцентристів та повторювали гасло ХДС "Безпечна Хорватія".

Серед зазначених політиків була чинна голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, хоча зазвичай керівники євроструктур утримуються від втручання у національні вибори. І хоча Ляєн переконувала, що взяла участь як приватна особа, гучного конфлікту уникнути не вдалося. 

Втім, зі зростанням випадків зараження лунали пропозиції перенести вибори.

Влада намагалася вирішити цю проблему, заборонивши участь у виборах громадянам, інфікованим коронавірусом. Однак згодом Конституційний суд країни скасував заборону, дозволивши таким громадянам голосувати через довірених осіб.

Загроза для Пленковича

Попри попередні опитування, де дві головні партії Хорватії йшли пліч-о-пліч, супротивник ХДС – лівоцентристська коаліція Restart, яку очолює Соціал-демократична партія (СДП), отримала лише 41 місце в парламенті. Значною мірою, досягти кращого результату блоку завадили численні внутрішні конфлікти. 

Значна частина есдеків виступають проти лідера лівоцентристської коаліції Давора Бернадича. Останній, до речі, вже визнав свою провину за поразку на виборах і запропонував подати у відставку.

Чому провал есдеків такий важливий?

Річ у тім, що обидві партії присутні у політичній системі Хорватії від перших парламентських виборів в країні. Ймовірно, незмінність партійної системи була пов'язана з потребою в консенсусі лівих і правих, що, приміром, дозволило країні у 2013 році приєднатися до Європейського Союзу.

Цей тандем працює по сьогодні. Зокрема, чинний президент Хорватії Зоран Міланович є представником СДП.

Причому сторони домовляються про суттєві аспекти економічної чи зовнішньої політики. Наприклад, жодна зі сторін не хотіла б виходити з ЄС, вони підтримують соціальні програми. Розбіжності стосуються радше ставлення до минулого, включаючи війну 1991-1995 років, та питань, пов’язаних з ідеологією.

Саме тому важливо, хто наростив популярності на тлі провалу есдеків. 

Третє місце на виборах посів націоналістичний "Вітчизняний рух" (Domovinski pokret) під керівництвом співака Мирослава Шкоро, який отримав 16 місць у парламенті. Рух намагається порушувати такі теми, як націоналізм і позиція сербської меншини в Хорватії, фашистське минуле, питання заборони абортів тощо.

Партія Шкоро користується підтримкою жорстких націоналістів, але це не зовсім нова політична сила. Частина цієї партії – колишні депутати ХДС, як і сам Шкоро. І, відповідно, парламентська кампанія популістської партії була орієнтована на залучення виборців із більш консервативного та націоналістичного рангів ХДС.

А справжня мета руху – повернення контролю над ХДС. За останні роки партія стала більш центристською, захоплюючи голоси поміркованих виборців, і Пленковичу вдалося маргіналізувати деяких жорстких правих членів партії.

Тому більш радикальні елементи приєдналися до руху Шкоро, який, до речі, посів третє місце на президентських виборах минулого року.

Така перемога свідчить про те, що багато хто задоволений "поміркованим лідерством" Пленковича.

Крім зазначених партій, до парламенту пройшли центристська партія MOST – 8 місць; зелено-ліва платформа "Mozemo!" – 7; ліберально-центристська коаліція Pametno/Fokus/SSIP– 3; ліберальні "Хорватська народна партія" (HNS) – 1 та "Реформатори" (Reformisti) – 1.

Альтернатива для партії влади

У Хорватії, окрім 140 місць у десяти виборчих округах, вісім місць належать національним меншинам, а три – діаспорі, що становить 151 загалом. Отже, партія-переможець для отримання більшості у 76 місць має сформувати коаліцію.

Ще до виборів найімовірнішим сценарієм майбутньої коаліціади вважався союз ХДС із "Вітчизняним рухом" Шкоро. За такого розкладу ультраправі отримали б право вето і просувати більш жорстку позицію у певних питаннях внутрішньої політики Хорватії, а також у її відносинах із сусідами.

Такий сценарій здатен посилити і так наявні проблеми у регіоні. Достатньо згадати, що наразі Хорватія має дуже гостру суперечку про розмежування морської частини кордону із Словенією, висловлює претензії щодо політичного представництва хорватів Боснії та Герцеговини, а на додачу – має традиційно складні відносини із Сербією.  

Поява праворадикалів у коаліції здатна "плеснути бензином" у вогнище цих конфліктів.  

Тому, на щастя, результати виборів дали Пленковичу альтернативу. Наразі ХДС може створити коаліцію з невеликими центристськими партіями та тими, що представляють етнічні меншини.

Як прокоментував у твіттері речник уряду, "ці сили надали чітку підтримку новій парламентській більшості та уряду ХДС. Разом їхні результати забезпечать більшість у парламенті, що дозволить Пленковичу уникнути складніших коаліцій".

Важливо, що такий результат виборів є позитивним для України.

Він не несе загроз двостороннім відносинам і позиції Хорватії щодо російської агресії та збереження територіальної цілісності та суверенітету України.

Хорватія і далі буде солідарною з іншими членами ЄС щодо санкцій проти РФ та решти аспектів, що вона продемонструвала під час першого головування в Раді ЄС.

До речі, сам Андрей Пленкович, колишній депутат Європейського парламенту, є знаковою постаттю для України. Він був головою комітету парламентської співпраці Україна-ЄС, є прихильником євроінтеграції України та виступав за надання нам безвізового режиму.

Крім того, саме він ініціював створення при уряді Хорватії робочої групи зі співробітництва з Україною, до кола завдань якої входить обмін досвідом щодо мирної реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Для України своєю чергою також дуже корисний досвід Хорватії щодо адаптації національного законодавства до стандартів ЄС, доступу до фондів ЄС тощо. Крім того, "Ініціатива трьох морів", одним із засновників якої є Хорватія, є перспективною для співпраці обох країн.

Автор: Тетяна Левонюк,

експерт Центру "Нова Європа"