Шість років поспіль Україна на всіх рівнях декларує безальтернативність європейського вибору. Українці отримали безвіз, успішною є реформа децентралізації, декларується покращення інвестиційного клімату тощо.

А що відбувається на регіональному рівні?

На це запитання експерти Центру "Нова Європа" вирішили відповісти у співпраці з Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції, створивши масштабне дослідження під назвою "Євромапа України. Рейтинг європейської інтеграції областей".

Ця ініціатива мала дві мети. По-перше, за допомогою розробленої методології виміряти рівень проникнення євроінтеграційних стандартів та практик у регіони України та зрозуміти, як на місцях використовують ті можливості, які відкриває для розвитку областей та їхніх мешканців процес європейської інтеграції.

По-друге, привернути увагу місцевих можновладців до того, що

європейська інтеграція – це не лише про діяльність центральних органів влади та Києва.

Позаяк завдяки децентралізації частина повноважень передається місцевим органам влади, вони також мають нести відповідальність за євроінтеграційний розвиток України.

Методологія

Для дослідження "Євромапа України-2. Рейтинг європейської інтеграції областей" були обрані дев’ять сфер: економічна інтеграція, інфраструктура, локальна демократія та підзвітність, освітня, наукова, культурна інтеграція, охорона здоров’я, енергетична та екологічна політика, гендерна рівність, комунікація євроінтеграції, ширше партнерство.

Еврокарта Украины: как отдельные регионы интегрируются в ЕС

Вибір таких секторів зумовлений тим, що європейська інтеграція – це не лише про торгівлю та інвестиції, а й про відкритість влади, гендерну рівність, освітні можливості, належну комунікацію процесу євроінтеграції тощо. 

Тому, окрім традиційних індикаторів євроінтеграції, дослідження включає ті речі, які, на думку українців, є ознаками успішної євроінтеграції (за даними соціологічного опитування, проведеного на замовлення Центру "Нова Європа" у липні 2018 року). Наприклад, це – поліпшена транспортна інфраструктура (насамперед відремонтовані дороги), підзвітність місцевої влади, зростання якості обслуговування в закладах соціальної інфраструктури тощо.

Дослідження охоплює період 2018-2019 років та включає 50 індикаторів, які були поділені на три групи залежно від їхньої ваги, тобто важливості, для оцінки наближеності тієї чи іншої області до стандартів та найкращих практик держав-членів ЄС. Індикатори, які мають найбільше значення, оцінювались у 10 балів, середнє – у 7 балів, найменше – у 5 балів. Максимальний бал, який можна було отримати, – 342.

У порівнянні з попереднім рейтингом євроінтеграції областей була додана нова сфера "Охорона здоров’я". Крім того, нове дослідження послуговується тільки 40% індикаторів з минулорічної версії, тому порівняння більшості даних дослідження не є релевантним.

Задля отримання інформації аналітики Центру "Нова Європа" звернулися із запитами до обласних державних адміністрацій та Київської міської державної адміністрації, міських рад обласних центрів України (щоправда, не всі надали відповідь), київських закладів вищої освіти, які брали участь в Erasmus+ у 2018/2019 роках, а також деяких регіональних закладів вищої освіти.

Крім того, були надіслані запити в представництво ЄС в Україні, десять міністерств, декілька державних установ на кшталт Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Національний офіс Erasmus+ в Україні, регіональні громадські організації, які потенційно могли мати культурні та екологічні проєкти з організаціями з країн-членів ЄС або представництвом ЄС в Україні, регіональні управління статистики.

Варто відзначити, що за останній рік значно виріс рівень зацікавленості до дослідження і готовність співпрацювати з боку низки обласних державних адміністрацій.

Лідери та аутсайдери

Лідером другого рейтингу європейської інтеграції областей вдруге поспіль стала Львівщина.

У п’ятірку переможців також увійшли Вінницька, Тернопільська, Харківська області та Київ. При цьому найбільший прогрес у порівнянні із минулорічним рейтингом продемонстрували Тернопільська, Житомирська, Запорізька та Рівненська області та місто Київ.

На останньому місці знов опинилася Луганщина, що можна пояснити складною безпековою ситуацією. Утім, її результат дуже контрастує з Донецькою областю, яка посіла 17-те місце і стала лідером у низці індикаторів.

Крім Луганщини, в останню п’ятірку рейтингу увійшли Миколаївська та Херсонська області, які минулого року також займали низькі позиції.

"Євромапа України-2" вкотре довела, що євроінтеграція не має західноукраїнського обличчя.

Євроінтеграційні успіхи притаманні як областям у Центрі (Вінниччина посіла друге місце у фінальному рейтингу), так і на Сході чи Півдні України.

Трійка лідерів за рівнем приросту експорту товарів до країн ЄС – Кіровоградська, Львівська та Черкаська області.

Вражає збільшення експорту Кіровоградщини, що склав аж 75%. Здебільшого цей приріст забезпечили продукти рослинного походження, які торік складали 38% від загального обсягу експорту до ЄС. У перші пореволюційні роки Кіровоградщина упевнено посідала останні місця за показниками інтеграції в європейський економічний простір. У попередній "Євромапі" область взагалі посіла останнє (25) місце в розділі "Економічна інтеграція".

Донецька і Луганська області – серед лідерів за кількістю проєктів, профінансованих Європейським Інвестиційним банком та ЄБРР у 2019 році. На Донеччині діяло дев’ять проєктів, на Луганщині – п’ять. За 2015-2019 роки в області в рамках проєкту ЄІБ "Надзвичайна кредитна програма для відновлення України" реалізовувалося 156 субпроєктів на загальну суму 3,7 млрд грн.

За часткою прямих інвестицій із ЄС від загального обсягу прямих іноземних інвестицій Луганщина другий рік поспіль посідає друге місце (95,6%), а Полтавська область – двадцать п’яте (21,4%).

Неочевидні результати

Євроінтеграція спрямована на практичні речі, серед яких якісні дороги, побудовані відповідно до стандартів ЄС.

За даними Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодору) у 2018 році було відремонтовано 1411,9 км доріг державного значення, а у 2019 – 847 км (з урахуванням реконструкції та будівництва доріг), тобто разом 2239,5 км. Якщо порівняти ці дані з інформацією минулорічного рейтингу за 2014-2018 роки, то за два останні роки було виконано вже більше половини від п’ятирічного результату.

Прозора робота місцевої влади – основа локальної демократії, яка є однією з європейських цінностей та впливає на реалізацію стандартів ЄС на рівні громад. Чотири міста (Тернопіль, Маріуполь, Вінниця та Львів) демонструють найкращі показники у контексті транспарентності роботи можновладців. Три з чотирьох вказаних міст (крім Тернополя) були серед лідерів і за даними рейтингу Transparency International Ukraine 2018 року.

21,39% – середня різниця у заробітній платні між чоловіками та жінками в Україні. Цей показник дещо зріс у порівнянні із 2018 роком, коли становив 20,7%. У порівнянні з окремими державами-членами Європейського Союзу Україна наразі має кращий показник лише за Естонію (22,7%)

Лідери-області 2019 року: Чернівецька (9,41%), Херсонська (12,5%), третє місце ділять Закарпатська область та місто Київ (14,45% і 14,95% відповідно). Прикметно, що лідери майже не змінились у порівнянні з торішнім рейтингом областей.

Рейтинги індикаторів, що стосуються гендерної рівності, здебільшого очолюють східні області.

У п’ятірку лідерів загального рейтингу по сектору увійшли Луганська, Донецька та Запорізька області.

Попри широке представлення жінок серед працівників обласних державних адміністрацій, вони взагалі не обіймають посади голів ОДА (серед 24 очільників ОДА немає жодної жінки). У 2019 році цей показник становив 16% (4 з 24 очільників були жінками).

Перші позиції у секторальному рейтингу "Освітня, наукова, культурна інтеграція" вкотре посідають Львівська та Харківська області, а також Київ. На останніх сходинках рейтингу – Луганська та Кіровоградська області.

Львівська та Одеська області також входять у п’ятірку лідерів за кількістю екологічних проєктів за підтримки ЄС. Здебільшого прикордонні області є лідерами за цим показником. Донецька область своєю чергою стала лідером за кількістю проєктів, спрямованих на впровадження енергоефективності за підтримки ЄС.

Комунікація європейської інтеграції серед мешканців регіонів є важливою складовою промоції євроінтеграційного шляху України та залежить значною мірою від органів місцевого самоврядування. Утім, деякі місцеві можновладці досі сприймають євроінтеграцію як щось далеке для місцевого розвитку і покладаються на дії центральної влади, посольств країн-членів ЄС чи представництва ЄС.

У порівнянні з минулорічним дослідженням Рівненська і Львівська області залишилися у п’ятірці переможців сектору "Комунікація євроінтеграції". Водночас Волинська область з шостого місця перемістилася на перше. 

У сфері "Ширше партнерство" Львівщина піднялася на 17 сходинок, посівши перше місце, а Волинська область стабільно залишається на другій позиції. Абсолютними лідерами рейтингу за кількістю чинних у 2019 році угод з органами місцевого самоврядування країн-членів ЄС стали Львівська та Волинська області (207 і 103 відповідно). Загалом до першої десятки увійшли західні та центральні регіони України.

* * * * *

Хоча довгий час європейська інтеграція була абстрактною ідеєю, але поступово, маленькими кроками вона проникає в усі регіони України.

І кожна область має місцеві "історії успіху", завдяки яким європейська інтеграція починає сприйматися не як вибір між Європейським Союзом та Росією, а як спосіб модернізації країни та підвищення рівня життя українців.

Автор: Тетяна Левонюк,

експерт Центру "Нова Європа"

Ця публікація підготовлена Центром "Нова Європа" в рамках Програми сприяння громадській активності "Долучайся!", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст публікації є винятковою відповідальністю Центру "Нова Європа" та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)