Экономия по этническому признаку: как выплата помощи на детей разрушила правительство Нидерландов
У п’ятницю 15 січня після засідання уряду прем’єр-міністр Марк Рютте сів на велосипед і поїхав до короля країни з проханням про власну відставку.
Він пішов на цей крок попри те, що у березні і без того мають відбутися чергові парламентські вибори. Та "дотягнути" до них Рютте не мав змоги, адже країну без перебільшення трясе скандал, що розпочався через дії уряду під його керівництвом.
Джерелом проблем стала система виплати батькам фінансової допомоги на утримання дітей. З’ясувалося, що за останні роки 10 тисяч родин були безпідставно позбавлені цих грошей. Їх класифікували як шахраїв, а багатьох навіть змусили повернути державі кошти через звинувачення, висунуті на підставі лише... їхньої національності!
І хоча нині прем’єр каже про неприпустимість такої політики та про готовність виправити помилку, є підстави сумніватися у тому, що уряд не знав про системну багаторічну дискримінацію.
"Подарунок" на ювілей
Марк Рютте – довгожитель на посаді голови уряду. Він вже втретє очолював коаліційний кабінет, тобто уряд Нідерландів, щоразу – з новими партнерами по коаліції.
Перший уряд Рютте працював з 2010 по 2012 рік, та коаліція не витримала випробування фінансовою кризою та іншими внутрішніми і європейськими проблемами. Після дострокових виборів 2012 року Рютте сформував свій другий кабінет, який пропрацював повний термін, до 2017-го.
У 2017 році формування коаліції було особливо болючим, затягнулося на рекордні 225 дні, і у підсумку був сформований строкатий уряд за участі аж чотирьох партій. Та Марк Рютте не дарма здобув славу майстра компромісів. Строката коаліція дожила майже до кінця повноважень парламенту Нідерландів – адже чергові вибори заплановані на 17 березня 2021 року.
Восени минулого року Рютте відсвяткував 10 років на посаді прем’єр-міністра і готувався стати другим за тривалістю врядування прем’єром цієї країни з XIX сторіччя, коли була запроваджена ця посада. Але невдовзі після святкування його "ювілею" з’ясувалося те, що в нідерландській суспільній і правовій свідомості підважує самі основи держави і, здавалося, просто не може мати місце.
Спершу Рютте намагався не гарячкувати та заявляв, що обійдеться без кадрових рішень, та суспільний тиск невблаганно наростав. Тож у п’ятницю він був змушений визнати: відставка уряду залишається єдиним можливим кроком у такій ситуації.
Що ж за подія могла спричинити аж такі наслідки?
Річ у тім, що суспільству стали відомі деталі роботи системи соціального забезпечення, а саме – виплати батькам фінансової допомоги на утримання дітей.
10 тисяч "шахраїв"
Ця історія почала розгорятися ще наприкінці 2019 року, коли сотні нідерландців, незадоволених рішенням податкової щодо них, об’єдналися у групу і зробили проблему публічною. Спершу мало хто сприйняв ситуацію всерйоз, аж до початку 2020 року, коли у ЗМІ з’явилися свідчення колишнього співробітника податкової. Він розповів, що проблема є системною.
Але навіть тоді неможливо було уявити, наскільки серйозними є масштаби порушень.
Розслідування доручили відставному міністрові Піту Гейну Доннеру, який вже навесні 2020 року дійшов висновку, що уряд має готувати компенсації тисячам громадян. Далі за розслідування взявся парламент. У грудні спеціально створена парламентська комісія опублікувала звіт за назвою, що її найвлучніше можна перекласти як "Несправедливість, про яку не було відомо".
Звіт проливає світло на зловживання з боку урядових структур, зокрема податкової та фінансової служб, своїми повноваженнями стосовно громадян власної країни.
Та якщо в Україні термін зловживання найчастіше означає розтрату коштів, то у Нідерландах відбувалося протилежне.
Близько 10 тисяч сімей, які мали право на фінансову допомогу на утримання дітей, були позбавлені цієї можливості, а чимало з них були змушені повернути до казни раніше сплачені кошти, одночасно отримавши в урядових базах даних статус "шахраїв", які нібито намагалися обдурити уряд Нідерландів.
Однак, як з’ясувало розслідування, ці рішення були ухвалені без належних підстав.
Медіа рясніють історіями тих, хто мав повернути кількадесят тисяч євро і опинився у шаленій скруті.
Підґрунтя до таких дій було закладене у 2013 році. Тоді парламент, а за ним і уряд Рютте взялися за боротьбу зі зловживаннями державними виплатами, в тому числі на утримання дітей. Приводом стала цілком реальна проблема, так зване "болгарське шахрайство": громадяни Болгарії, яка від 2007 року стала членом ЄС, на певний час переїздили до Нідерландів, щоб отримати соціальні виплати, після чого швиденько зникали з країни.
Однак боротьба з реальними зловживаннями зайшла надто далеко.
"Громадяни шахрайської національності"
Рік потому податкова служба виявила 317 батьків, які нібито зловживали ресурсами бюро із надання послуг нянь для дітей у місті Ейндговен. Податківці, втім, не довели своїх припущень, а суд підтвердив відсутність зловживань. Однак це рішення вважають таким, що запустило маховик бездоказового звинувачення інших батьків як "шахраїв".
Причиною для такої кваліфікації могло стати будь-що – наприклад, незначні чи технічні помилки з боку отримувачів, на кшталт ненадання якогось маленького чека. Однак щойно громадян позначали як "шахраїв", виплати з догляду за дитиною припинялися, і вони отримували штраф у розмірі 10 тисяч євро, які необхідно було повернути з попередніх виплат.
Подальша допомога від держави для них була закрита.
За фінансовою допомогою звертаються не заможні громадяни, тож для більшості такий штраф означав неймовірні фінансові труднощі. Люди втрачали будинки, сім’ї розпадалися або опинялися на межі виживання.
Десь із 2017 року національний омбудсман почав висловлювався проти занадто жорстких заходів і кваліфікації таких зловживань. Та лише згодом проблема отримала увагу медіа.
У податковій службі зізналися, що дискримінація відбувалася також і за етнічним принципом.
Механічні помилки, на підставі яких людям могли відмовити у наданні допомоги, були радше підставою. А справжньою причиною могло бути те, що людина має, приміром, турецьке або арабське прізвище.
До "групи ризику" за цією ознакою потрапляли навіть ті, хто народився і все життя прожив у Нідерландах.
Для держави, де дотримання прав людини не є формальністю навіть для правих партій, практика "покарання за національністю" виявилася далеко за межею прийнятного.
Нідерландська телекомпанія RTL, яка від початку детально висвітлювала скандал із соціальними виплатами, розповідає, що Рютте до останнього намагався вберегти уряд від відставки, хоча усі інші коаліційні партії переконували у тому, що це єдина прийнятна відповідь на такий скандал.
І справді, тиждень тому прем’єр Нідерландів публічно казав, що не бачить потреби у кадрових рішеннях.
Та під суспільним тиском він був змушений здатися. Такі суворі порушення права руйнують самі підвалини правової держави, цього ніколи більше не може повторитися у Нідерландах.
30 тисяч євро на сім’ю, щоби владнати скандал
У п’ятницю міністр економіки Ерік Вібес (Народна партія за свободу і демократію, VVD), який у минулому складі кабінету Рютте був державним секретарем з фінансів, що відповідає за роботу податкових служб, оголосив, що йде з уряду.
"Мені буде важко з цим жити, це вже залишиться зі мною. Я не почуваюся винним, але почуваюся неймовірно співвідповідальним", – заявив він. Зараз, втім, йому дорікають невизнанням своєї провини.
А після урядового засідання Рютте під об’єктивами телекамер сів на свій велосипед та поїхав до королівського палацу, щоби формально попросити короля Нідерландів Віллема-Александра про відставку усього уряду.
Але відставкою прем’єра та міністрів жертвам скандалу не допоможеш, тому уряд також ухвалив рішення про виплату щонайменше 30 тисяч євро компенсації (а в деяких випадках – і більше) усім, хто був безпідставно позбавлений соціальних виплат.
Уряд також вирішив, що система соцвиплат буде замінена на принципово нову – але всі сходяться на тому, що цей процес може забрати роки.
Також розпочалася дискусія про те, як реформувати комунікацію між громадянами та державою. Адже те, що проблема існувала роками та охопила тисячі людей, ігноруючи їхні скарги, означає системні проблеми.
Окремою проблемою залишається також "інституційний расизм", який призводив до голослівних звинувачень на адресу тисяч сімей, не викликавши при цьому обурення співробітників податкової, які часом позбавляли людей допомоги на підстави їхньої національності.
Між тим Рютте та інші міністри, за винятком Вібеса, продовжать виконувати обов’язки до формування нового уряду. Перед тим, не пізніше 17 березня, у Нідерландах мають відбутися парламентські вибори.
Така "неповна" відставка Марка Рютте вже стала приводом для його критики і з боку жертв цієї історії, і з боку політичних опонентів. "Просто відставки уряду недостатньо", – наголошує Пітер Омцігт (член фракції християнсько-демократичної партії CDA).
Однак Рютте не має наміру йти.
Він не приховує бажання знову перемогти на виборах та знову очолити уряд Нідерландів. І цей сценарій є вельми реальним. Адже, попри нинішнє суспільне обурення через скандал про соціальні виплати, у Нідерландах доволі поширені також інші думки. Достатньо згадати, що у 2017 році виборча кампанія супроводжувалася антимігрантськими гаслами. Цікаво, що тоді Рютте також "поправішав". Однією з ознак цього став дипломатичний конфлікт між Гаагою та Анкарою, на піку якого Нідерланди навіть вислали з країни турецького міністра.
Втім, як вважають, тоді цей ухил Рютте допоміг йому збільшити підтримку за рахунок деяких прихильників ультраправих та зрештою стати прем’єром, попри те, що на виборах 2017 року він отримав... лише 21% голосів. Такими є реалії багатопартійних Нідерландів, де уряд завжди є коаліційним.
Хто знає, чи не повториться подібна ситуація у 2021 році. І чи не є для частини виборців нинішня "ганьба" прем’єра приводом підтримати його на виборах.
Автори:
Тетяна Шевчук, Дипломатична академія України ім. Геннадія Удовенка;
Сергій Сидоренко, "Європейська правда"