Гучний скандал у сусідній Польщі.

У середу, 20 січня, мала відбутися прем’єра фільму Еви Станкевич "Стан загрози". Однак трансляцію зупинили в останню хвилину. Замість кінострічки про Смоленську катастрофу глядачі могли спостерігати за футбольним матчем.

У Польщі припускають, що за забороною стоять представники чинної влади. І, звісно, не без політичного підтексту.

Як виявилося, документальний фільм, який просував тези, з якою правляча партія прийшла до влади, більше не відповідає її інтересам.

Суперкубок замість Смоленська

"Стан загрози" — останній документальний фільм польської режисерки i сценаристки Еви Станкевич, присвячений Смоленській авіакатастрофі 10 квітня 2010 року.

В результаті катастрофи літака Ту-154, на борту якого перебувала делегація, що прямувала на відзначення 70-річчя Катинського розстрілу, загинули 96 осіб, в тому числі президент Лех Качинський та його дружина Марія, вищі військові командири і останній президент Республіки Польща у вигнанні Ришард Качоровський.

Режисерка Станкевич є прихильницею радикальних поглядів на причини катастрофи під Смоленськом. Вона багато років сповідувала теорію, згідно з якою росіяни могли добивати поранених пасажирів Ту-154.

Зокрема, вона є автором іншої стрічки про Смоленську катастрофу "Солідарні 2010" та головою однойменної асоціації. У 2018 році виступила спікером на конференції, організованій Центром моніторингу свободи преси під назвою "В пошуках правди. Смоленська катастрофа в оповіданнях журналістів".

Така позиція загалом відповідала поглядам чинної влади.

Тож не випадково, що фільм, який мав вийти на провідному польському державному телеканалі у прайм-тайм, анонсували та рекламували ще заздалегідь.

Тим більшим став шок, коли за кілька годин до трансляції, несподівано для глядачів та самої режисерки, телеканал змінив свій графік, показавши замість фільму футбольний матч за Суперкубок Італії.

А близько 22-ї години державний мовник оприлюднив спеціальну заяву, в якій пояснює призупинення трансляції фільму Станкевич з юридичних причин.

"До Польського телебачення надійшли застереження формально-юридичної природи, що викликають серйозні сумніви щодо ризику використання у фільмі захищених законом матеріалів", — йдеться у заяві.

Як виявилося, ці застереження висунув колишній міністр оборони Антоній Мацеревич, який з 2010 року є головою парламентської групи, організованої членами партії "ПіС" для роз’яснення причин аварії урядового літака Ту-154.

"У зв’язку з оголошенням про випуск фільму "Стан загрози" прошу припинити порушення закону", — написав Мацеревич у своєму листі авторам фільму.

На посаді голови Смоленського підкомітету Мацеревич висунув низку теорій змови щодо катастрофи, припускаючи, що авіатроща могла бути політичним вбивством, а падіння літака — результатом нападу або іншого терористичного акту.

Щоправда, наразі ані польські, ані міжнародні розслідування не підтвердили цієї гіпотези, через що Ярослав Качинський та деякі потерпілі сім’ї, пов’язані з "ПіС", вимушені дистанціюватися від нього.

Три аргументи від Качинського

Якою може бути мотивація дій Мацеревича? І чому державний мовник так оперативно пішов йому назустріч?

Відповідь на перше питання — досить очевидна.

І Мацеревич, і Станкевич, чиї погляди на катастрофу 2010 року є дуже схожими, донедавна були близькими союзниками в так званій "смоленській фракції" "ПіС".

Тому лист ексміністра виглядає дуже схожим на елемент війни за першість у "смоленському" електораті. Мацеревич відчув загрозу, тому що Станкевич у фільмі нападає на нього за те, що він не підготував остаточний звіт про причини катастрофи, попри неодноразові оголошення.

Тим більше, що в останні роки Мацеревича, за нездатність довести свої теорії змови й за те, що його підкомітет мало що робить, неодноразово піддавали критиці праві ЗМІ, такі як Do Rzeczy, wSieci або Nasz Dziennik.

Проте набагато складнішим є інше питання: чому TVP пішов назустріч опальному ексміністру?

Згідно з інформацією у ЗМІ, застереження Мацеревича були лише алібі для керівництва TVP, тоді як насправді за таким рішенням стояв сам Ярослав Качинський.

Так, на думку інтернет-порталу Onet.pl, лідер партії "Право і справедливість" мав три застереження до кінострічки Еви Станкевич.

По-перше, на його думку, фільм не додає нічого істотного до розуміння Смоленської катастрофи.

По-друге, як вважає Качинський, стрічка підживлює теорії змови, яких він останніми роками намагається уникати. Адже лідер "ПіС", як вважається, замовчує Смоленськ різними способами: уникає суперечливих заяв, умиротворює Мацеревича і забороняє звернення до Міжнародного суду в Гаазі з вимогою до Росії повернути уламки літака.

І нарешті, за інформацією медіа, Качинський мав ще одне заперечення проти фільму Станкевич, а саме через її чоловіка, данця Гленна Йоргенсена, який є оповідачем у стрічці.

Він бере участь у Смоленському підкомітеті Мацеревича, якому Качинський, м’яко кажучи, не надто довіряє. Адже невідомо, ким він є і звідки взявся. Також є припущення, що саме Йоргенсен розкрив Станкевич секретні матеріали роботи Смоленського підкомітету.

Про що краще не згадувати?

Виникає ще одне запитання. Чому польське державне телебачення взагалі дозволило Станкевич зняти фільм про авіакатастрофу, знаючи про її погляди?

Проблема в тому, що польська режисерка спочатку брала у TVP кошти за документальний фільм про загиблого президента Леха Качинського. Ніхто в "ПіС" не припускав, що вона зніме фільм, що повторює теорії змови, про які партія намагається не згадувати.

Адже протягом багатьох років після Смоленська "ПіС" старанно збирала головоломку, згідно з якою катастрофа Ту-154 була наслідком змови з росіянами уряду Дональда Туска, який приховав причини авіакатастрофи, сфальсифікувавши урядовий звіт комісії Єжи Міллера, чим збив прокуратуру зі шляху слідства.

Втім, за роки правління, маючи у своєму розпорядженні всі служби та документи, правлячий табір так і не зміг довести жодного елементу головоломки.

Схоже на те, що в "ПіС" вирішили замовчувати причини трагедії. Не відмовляючись формально від цих звинувачень, проте стараючись зайвий раз їх не озвучувати.

Провідні політики правлячого табору більше не кажуть про замах, не говорять про вибухи на борту і мовчать про змову Туска з Путіним. Тобто діють так, ніби вони забули про Смоленськ.

І саме тому документальний фільм, який формально відповідав "партійній лінії", раптом виявився таким недоречним.

Автор: Станіслав Желіховський, 

кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка