Вакцина против евроинтеграции: как коронавирус стал частью информационной войны
Речниця російського МЗС Марія Захарова нещодавно заявила про початок "війни вакцин".
Це типовий кремлівський спосіб легітимізувати войовничу, надзвичайно агресивну риторику – показати, що "це не ми почали, а Захід; а ми лише вимушені захищатися". Захищаються вони своєрідно, намагаючись використати неполітичну тему для поширення негативних суспільних настроїв – аж до протестів – та змусити владу ухвалювати невигідні рішення.
Це формула, яку Кремль відпрацьовує в усьому світі, але в Україні – чи ненайбільше, завдяки кільком ключовим факторам: наявності проросійських медіа і широкого кола політичних діячів різного ґатунку.
Тож не варто дивуватися, що для нашої країни "Спутник V" вже став не просто інформаційною зброєю, а й вакциною проти євроінтеграції.
Пропагандистська зброя РФ
Для України питання вакцин стоїть дуже гостро, оскільки зачепить усі сфери життя. Туризм, робота та навчання за кордоном – скрізь вакцинація означатиме відкриття, як її зараз називають, COVID-завіси. Проте і це ще не все.
Саме через тему вакцинації країну вже почали "качати" на тему "Росія чи Захід?".
Ще перед новим роком наша аналітична група зафіксувала підвищену активність як російських, так і проросійських гравців в Україні. Поки країна сиділа вдома за святковими столами, їй інтенсивно просували два потужні наративи:
- Європа вакцинує повним ходом своє населення, до України їй байдуже. Україні західні вакцини не дістануться.
- Росія готова протягнути руку допомоги і надати українцям свою вакцину.
Традиційно ці тези спочатку виголошують кремлівські актори, а потім транслюють їхні сателіти в Україні – канали, пов’язані з Віктором Медведчуком, а також депутати його партії.
Паралельно на сайті президента з’являється петиція з вимогою закупити російську вакцину "Спутник V", харківська компанія "Біолік" намагається подати її на реєстрацію, а речник Путіна Дмитрій Пєсков заявляє, що виробництво "Спутника" можливе і в Україні, якщо на це буде воля української влади.
Сюди варто додати ще силу-силенну конспірологічних теорій, спрямованих на противників західних вакцин та вакцинації як такої. Вони поширюються переважно через соціальні мережі та сайти-"зливні бачки" і знаходять там чимало послідовників.
Уся ця пропаганда є системною, скоординованою та скроєною для різних аудиторій.
Маніакально вишукуються недоліки інших вакцин, повідомляється про усі складнощі навколо їх впровадження, кожен летальний випадок висвітлюють як черговий абсолютний доказ їхньої неефективності.
Разом із тим просувають відверто маніпулятивні тези на кшталт чипізації через вакцинацію або "Захід використовує Україну як полігон для тестування".
Натомість будь-які перемовини про російську вакцину позиціонують як велику геополітичну перемогу.
Тож невипадково, що згідно з опитуванням соціологічної групи "Рейтинг" 52% українців не готові вакцинуватися проти коронавірусу, навіть якщо вакцина буде безкоштовною.
Перед точкою неповернення
Незалежно від того, які результати покаже "Спутник V", він вже став потужною інформаційною зброєю РФ. Або навіть вакциною проти євроінтеграції.
Пропагандисти буквально демонструють дива словесної еквілібристики, з одного боку заявляючи про зовнішнє управління Україною, а з іншого – доводячи, що Заходу байдуже до нас, відтак усі наші європейські прагнення – даремні.
І хоч зараз ми звідусіль чуємо, що європейські країни всерйоз розглядають закупівлю російської вакцини, ймовірність цього надто мізерна. Подібні новини покликані показати, що українська влада зумисно не хоче рятувати своїх громадян.
Проте не варто сподіватися, що небезпека йде винятково від медіа, що належать проросійським олігархам.
Є ціла низка ЗМІ (і їхніх власників), що гратимуть на боці Кремля ситуативно – тоді, коли їм це вигідно політично чи економічно. І тема вакцинації, безумовно, відкриває широкі можливості.
Українська влада нині перебуває в тій точці, коли шанси вистояти інформаційно ще зберігаються, але суттєво зменшуються з кожним днем.
Є кілька можливих сценаріїв, на що будуть кинуті зусилля пропаганди. Усі вони залежать від кроків українського уряду.
Найреалістичніший сценарій полягає в тому, аби максимально розхитувати настрої як в Україні, так і проти України на Заході. І тут, звісно, у Кремля – чудові карти на руках. Чи не будь-який рух української влади може бути використано проти неї. Особливо в міжнародній комунікації.
Не вакцинуємось взагалі? – "Україна – дика, не вакцинована країна, яку не варто пускати в ЄС".
Вакцинуємо китайською вакциною? – "Україна – не вартий довіри партнер, що закуповує вакцину сумнівної якості у країни, що стала джерелом коронавірусу".
Вакцинуємо російською вакциною? – "Тоді і війни нема, і санкції можна знімати".
Владі буде дедалі складніше пояснювати своїм громадянам, чому наші сусіди вакцинуються, а ми – ні.
І якщо під потужним тиском українська влада погодиться на російську вакцину, це відкриє скриньку Пандори, з якої на нас впаде внутрішньо- і зовнішньополітична криза, для вирішення якої у влади може забракнути талантів.
Єдиний спосіб зняти напругу серед українців та не втратити довіру міжнародних партнерів – знайти можливість вакцинувати населення західною вакциною з доведеною ефективністю якомога швидше.
Але почати комунікацію цього процесу треба вже зараз. Навіть не маючи ще вакцини.
Системну, всеукраїнську комунікацію, яка матиме чітке пояснення, коли, як і хто буде вакцинуватися і що це означатиме для усієї країни.
Автор: Любов Цибульська,
керівниця Групи з аналізу гібридних загроз УКМЦ