Ініціатива запровадити новий податок для медіа призвела не лише до страйку ЗМІ у Польщі.

Іншим наслідком цієї ініціативи став черговий скандал у правлячій коаліції "Об’єднана правиця".

Як результат, не встигнувши завершити конфлікт із однією партією-партнером – "Солідарною Польщею", "Право і справедливість" розпочинає боротьбу з іншою – "Згодою".

Які наслідки матиме ця політична криза? І чи мають рацію польські політологи, які кажуть про різке збільшення шансів на дострокові вибори?

"Рейдерське захоплення партії"

"Спроба рейдерського захоплення партії", – саме так Ярослав Говін, лідер невеликої, проте коаліційної партії "Згода" охарактеризував конфлікт, який може мати довгострокові наслідки.

Почалося все з того, що керівництво Говіна було поставлено під сумнів Адамом Беланом та його прихильниками (так званими "беланістами"). Підставою цього став той факт, що Говін був обраний лідером партії у 2015 році, а відповідно, його мандат мав закінчитися не пізніше 2019-го.

Втім, така інтрига не була би можливою без допомоги правлячої партії "ПіС" та її лідера Ярослава Качинського, який мав власні причини бажати відсторонення Говіна.

Втім, планам Белана та Качинського не вдалося реалізуватися.

Внутрішньопартійний конфлікт всередині "Згоди" був бурхливим, проте нетривалим. Прихильники Говіна заздалегідь змінили замки на дверях офісу "Згоди", а потім перейшли до превентивної атаки, проголосувавши на засіданні керівництва партії за призупинення повноважень Белана за "неодноразові порушення статуту".

Деякий час у "Згоді" почали діяти два паралельних владних крила, а вже 12 лютого рішенням колегіального суду Адам Белан та народний депутат Каміл Бортнічук були виключені з партії за неодноразові порушення її статуту. А наступного дня з лав партії було виключено ще вісім заколотників.

Втім, завершення конфлікту всередині маленької партії може стати початком нового і більш масштабного конфлікту всередині правлячої коаліції.

Помста за 2020-й

Нинішню кризу у відносинах лідерів двох правлячих партій неможливо розглядати без згадок про минулий рік.

Саме тоді, навесні 2020 року, демарш Говіна ледь не призвів до поразки провладного кандидата на президентських виборах.

Нагадаємо, на початку квітня 2020 року він неочікувано для багатьох виступив проти проведення президентських виборів під час пандемії COVID-19.

Тим самим Говін завдав сильного удару по планах влади проводити вибори у заздалегідь визначену дату 10 травня. Останнє було вкрай важливим для "ПіС", адже влада очікувала різкого падіння рейтингів через пандемію, а тому за будь-яку ціну намагалася провести вибори якомога швидше, поки соціологія прогнозувала безпроблемну перемогу Анджея Дуди.

Зрештою, після консультацій глав обох партій було досягнуто компромісу – вибори було перенесено, але ненадовго – лише на півтора місяця. Втім, це перенесення суттєво послабило позиції Дуди, і перемога йому вдалася набагато важче.

Показовий момент: на відміну від Говіна та інших політиків "Згоди", Белан, на той час – прессекретар виборчого штабу Дуди, вважав, що президентські вибори мають відбутися в конституційну дату, тобто не пізніше 23 травня. А також критично висловлювався про спілкування свого шефа з представниками опозиції щодо дати виборів та того, як їх проводити в умовах пандемії.

Саме тому нинішня політична криза часто розглядається як "помста" Качинського. А також як намагання отримати більш слухняних коаліційних партнерів. 

Конфлікт за конфліктом

Показово, що ще рік-півтора тому експерти пророкували, що у разі перемоги чинної влади на парламентських виборах 2019 року та президентських 2020-го "ПіС" отримає майже два роки спокійного життя.

У ситуації, коли наступні вибори пройдуть лише восени 2022-го (та й то лише місцеві), "ПіС" отримає необхідний час для безпроблемного транзиту влади (Ярославу Качинському цього року виповниться 72 роки), а головне – має завершити реалізацію своєї соціально-економічної програми, яка мала би дати партії шанси й на наступних парламентських виборах у 2023 році.

Втім, вже зараз можна стверджувати, що отримати період спокою владі не вдалося.

І мова не лише про масштабні протести проти рішення Конституційного суду про заборону абортів, яке вивело на вулиці десятки тисяч поляків, або журналістський страйк, викликаний новим податком для медіа.

Гострі та регулярні конфлікти виникають всередині коаліції – і це вже дає підстави говорити про ймовірність дострокових парламентських виборів.

У гучний скандал, який так і не завершився, вилилося суперництво чинного голови уряду Матеуша Моравецького з лідером ще однієї коаліційної партії "Солідарна Польща" Збігневом Зьобро. Щоби зменшити наслідки цього конфлікту, Ярославу Качинському навіть довелося погодитися на призначення віцепрем’єром, за твердженням опозиції – в ролі дядька, який має стежити за порядком та рознімати бійки.

Втім, як показав нинішній конфлікт, Качинський в уряді не лише не здатний зупинити конфлікти, а й, цілком можливо, сам їх створює.

Тиск компроматом

В розпал партійної кризи Ярослав Говін нібито таємно зустрічався із експрем’єром та одним із ключових критиків влади – Дональдом Туском.

За інформацією провладного ресурсу wPolityce.pl, таких зустрічей було декілька. І проходили вони у столичному готелі "Варшава".

Лідер "Згоди" відреагував, оперативно спростувавши цю інформацію. "Коли читається наступна абсурдна брехня про мої мнимі зустрічі з Д. Туском, можна дійти висновку, що метою порталу wPolityce.pl є від імені опозиції якомога швидше покласти край уряду "Об’єднаної правиці". Спокійно, юристи вже працюють над позовом", – написав Говін у своєму Twitter.

Варто також зазначити, що готель "Варшава" розташований поруч із штаб-квартирою "TVP Info", що є підконтрольним партії "ПіС" інформаційним телеканалом. А тому інформація щодо можливих зустрічей Говіна і Туска викликає сумніви. Хоча й виключати факт таких контактів повністю не можна.

Проте не менш вірогідним виглядає пояснення, що такий компромат є продовженням тиску на Говіна з боку Качинського. Тиску, метою якого є васалізація партії-партнера.

Невипадково скандал у "Згоді" відбувся під час обговорення чергової контроверсійної ініціативи влади – нового податку з реклами, який мають сплачувати ЗМІ.

Ця ініціатива вже викликала страйк польських ЗМІ. Там небезпідставно вважають, що податок послабить незалежні медіа і одночасно посилить державні, які не матимуть проблем із фінансуванням.

Цей податок критикує і "Згода".

Адже там швидко зрозуміли, що у Польщі, де повноцінно працюватимуть лише державні ЗМІ, можливість контактувати з медіа залежатиме від ласки або немилості Качинського.

Протидія "Згоди" суттєво зменшує шанси на введення нового податку. І схоже, відповіддю на це від "ПіС" стане лише посилення тиску.

Тиску, який тільки збільшує ймовірність нової кризи і дострокових виборів.

Автори:

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка,

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"