Остаточний вихід Великої Британії зі складу ЄС поставив Лондон перед складним викликом регулювання перетину кордонів.

Причому це стало проблемою не лише безпосередньо для Британії, але й для її заморських територій. В першу чергу йдеться про Гібралтар та його майбутній міжнародний статус в розрізі відносин Британія – Іспанія – ЄС.

Ця тема є вкрай важливою і для України, яка прагне включитися в інфраструктурний простір Європи.

Порт на кордоні

Після узгодження 24 грудня минулого року угоди про вільну торгівлю між Сполученим Королівством та Євросоюзом здавалося, що сторони узгодили всі ключові аспекти майбутньої плідної співпраці.

Принаймні – всі потенційні проблеми, які можуть виникнути у перші місяці після остаточного "розлучення".

Але ось тут знову виринуло питання Гібралтару – порту в Середземномор’ї, який завоювали британці в іспанців ще 300 років тому.

До цього часу офіційний Мадрид вважає цю територію іспанською та всіляко сприяє подвійному управлінню Гібралтаром разом із Британією. За часів диктатури Франсіско Франко Іспанія прагнула всіляко відрізати Гібралтар від зовнішнього світу: був закритий кордон та тривала економічна блокада.

Усе змінилося лише у 1980-х роках, коли Іспанія вступала до ЄЕС.

Гібралтар регулярно підтверджував на референдумах своє прагнення жити під британським управлінням.

Так було, зокрема, у 1967 та 2002 роках: в другому випадку гібралтарці відмовилися від ідеї колективного суверенітету (Британії та Іспанії).

Ця заморська територія в політичному аспекті має власну конституцію, затверджену 1964 року, парламент, а головною фігурою є губернатор, якого призначає британський монарх.

В економічному аспекті Гібралтар лише виграє від статусу вільної економічної зони для іспанців з прикордонних територій, яких налічується нині 15 тисяч, що працюють у порту (це майже половина робочої сили).

Маючи населення в 34 тисячі осіб, британська заморська територія нині має більше шансів виграти від Brexit, ніж сама Британія, зважаючи на суто географічний фактор.

Угода нової нормальності

Зовсім нещодавно, у 2016 році, гібралтарці майже одноголосно (95,9 %) проголосували за те, щоб залишитися у складі ЄС.

Ба більше, питання майбутнього статусу Гібралтару не розглядалося під час перемовин між британцями та європейцями, коли узгоджувалася угода про вихід з Євросоюзу.

І лише 31 грудня 2020 року вдалося узгодити попередній британсько-іспанський документ про економічне та політичне майбутнє Гібралтару. Текст відповідної угоди 11 січня оприлюднила El Pais.

Згідно з домовленостями, прикордонний контроль між Іспанією та Гібралтаром зникає як такий, останній стає частиною Шенгенської зони та поглиблює співпрацю з іспанцями в питаннях охорони правопорядку.

Буде також встановлено пропускні пункти в аеропорту та порту Гібралтару – лише там будуть візові перевірки за нових умов. Дозвіл на в’їзд до Гібралтару надаватимуть місцеві правоохоронці, але потім іспанська сторона перевірятиме відповідність перебування на території Шенгенської зони.

Щоправда, для українців тут добрих новин немає. Наші співвітчизники мусять і надалі отримувати візу для відвідин Гібралтару.

Але як і в будь-якому правилі, тут існують винятки – дозвіл на проживання на території ЄС та Британії більше року, безперервне мешкання в Британії довше двох років, наявність британської мультивізи на шість місяців і довше.

А на додачу - незрозуміло, як буде працювати паспортний контроль, адже згідно із угодою, в'ізд зі сторони Іспанії буде вільним. І це дає надію, що де-факто Гібралтар буде відкритим і для українців. 

Спрощується торгівля британської заморської території з ЄС, зважаючи на незначні обсяги експорту та імпорту. Передбачається також зникнення митного контролю в Ла-Лінеа. Для цього території необхідно буде прийняти мита ЄС.

Іншими словами, відтепер економічно Гібралтар має більше зв’язків з ЄС, ніж країна, яка ним управляє та нещодавно покинула євроспільноту.

Але не забуваймо, що більш детальна угода щодо Гібралтару ще очікує свого узгодження та підписання.

Враховуючи умови пост-Brexit, досить гостро постало питання доставки продовольства до Гібралтару. Хоча вже 30 січня 2021 року прибуло перше торговельне судно "Henneke Rambow" з солодощами, пастою та молоком.

Тут вже з'являється конкуренція між британськими перевізниками та іспанськими супермаркетами за доступ до ринку. А на додачу – вже виникали кумедні ситуації, коли забирали їжу в тих, хто виїжджав з Гібралтару, через обмеження згідно з домовленостями між Британією та Іспанією.

Вільний політ для України

Для України питання кордонів ще довгий час буде актуальним, адже долучення до інфраструктурних проєктів ЄС є важливою складовою процесів європейської інтеграції.

І одним з таких важливих документів, який реалізує це на практиці, є Угода про відкрите небо. Той самий документ, який Україна та ЄС парафували ще у 2013 році. Проте він вже понад сім років чекає на підписання.

Ключова причина цієї паузи – багаторічне суперництво між Британією та Іспанією за Гібралтар, а точніше, юридичні дискусії навколо терміну "територія".

Іспанія блокувала включення аеропорту Гібралтару до системи SES. Але з виходом Британії з ЄС та узгодженням британсько-іспанської угоди 2020 року це питання зникло з порядку денного.

Це добра новина для України, яка дозволяє сподіватися на підписання Угоди про відкрите небо вже найближчим часом.

Хоча вже відомо, що підписання не відбудеться, як було заплановано, під час І засіданні Ради асоціації 11 лютого.

Проте, як запевняють і українські, і європейські чиновники, головну перешкоду вже знято, а тому нинішнє перенесення не призведе до нових багаторічних пауз.

Автор: Єгор Брайлян,

історик, журналіст