Ультиматум Земана: как президент Чехии наказывает чиновников за нелюбовь к России
Вже за півтора тижня, 22 березня, чеський прем’єр Андрей Бабіш має дати відповідь на ультиматум, висунутий дружнім до Кремля президентом Мілошем Земаном.
Суть ультиматуму – звільнення урядовців, яких Земан вважає "русофобами" і які блокують сертифікацію у Чехії російської вакцини "Спутник V".
Чи витримає голова чеського уряду такий тиск? І які наслідки матиме його відмова або "капітуляція"?
Двоє проти "Спутника"
"Коли корабель тоне, а капітан не здатний керувати, заміна капітана, особливо у ситуації, коли є набагато здібніші морські офіцери, є запорукою виживання", – таку алегорію чеський президент Мілош Земан обрав для ілюстрації своїх вимог терміново провести кадрову чистку в уряді.
Кандидатом №1 на звільнення, за його словами, є чинний глава чеського МОЗ Ян Блатни – відомий у країні дитячий гематолог, донедавна – заступник головного лікаря дитячої лікарні Університетської лікарні в Брно.
На міністерську посаду його призначили лише кілька місяців тому – наприкінці жовтня минулого року, формально – за квотою партії чинного прем’єра Бабіша ANO, але де-факто просто як незалежного фахівця, здатного повернути довіру до міністерства після кількох гучних скандалів навколо попереднього міністра Романа Примули.
Чим так не вгодив новий міністр? Попри те, що Мілош Земан звинувачує його у відсутності менеджерських якостей, а також у непрофільній освіті (точніше, в тому, що він не є епідеміологом), чеський президент не приховує, що причина невдоволення полягає зовсім в іншому.
Голова МОЗ відмовив Земану у проханні сертифікувати російський "Спутник".
За чеським законодавством, сертифікація вакцини до її схвалення Європейським агентством з лікарських засобів можлива у разі, якщо міністр охорони здоров'я підпише відповідний наказ, але лише на основі подання від директора Державного інституту контролю за медикаментами.
Проте за обома пунктами у Земана виникли проблеми.
"Я наполягаю на тому, що вакцини, які використовують у Чеській Республіці, повинні бути безпечними та схвалені Європейським агентством. У мене немає пересторог до "Спутника" лише тому, що він з Росії. Я просто хочу, щоб його оцінювали так само, як і інші вакцини", – заявляє міністр.
Аналогічної позиції дотримується й директорка Державного інституту контролю за медикаментами Ірена Сторова – тож Земан вимагає звільнити і її.
"Цих двох осіб потрібно звинувачувати у нових смертях, яких можна було уникнути, якби ми вакцинували людей цими вакцинами, російською і китайською. У нас вже по дві сотні померлих за добу", – переконує чеський президент.
"Багатоходовка" Земана
Це не єдина кадрова вимога Мілоша Земана. Він також пропонує звільнити голову чеського МЗС Томаша Петршичека.
Формально – через низьку ефективність. "Напередодні виборів у будь-якому разі було би корисно замінити найменш успішних міністрів", – каже Земан. Втім, головний чеський дипломат впевнений, що реальною причиною незадоволення голови держави є його небажання дотримуватися російських інтересів.
"Я розумію, що став "колючкою", бо звертаю увагу на безпекові ризики тендеру на добудову АЕС "Дуковани" та виступаю проти вакцинації людей несертифікованими російськими та китайськими вакцинами. Я виконую свою роботу, дотримуючись коаліційної угоди", – каже Петршичек.
Якщо із претензією щодо вакцин усе зрозуміло, то про "Дуковани" треба пояснити окремо.
Наприкінці минулого року чеський уряд вирішив відкласти найбільший тендер в історії країни – на побудову нового блоку АЕС у Дукованах вартістю як мінімум 6 млрд євро. Зацікавленість в участі у цьому тендері висловлювали Росія та Китай – тож невипадково Мілош Земана до останнього тиснув на уряд, щоби прискорити його проведення.
Варто зазначити, що чеський президент не просто вимагає звільнити двох міністрів – він також пропонує конкретну схему, яка зробить це звільнення максимально прийнятним і для прем’єра Бабіша, і для його партнера по коаліції Яна Гамачека, лідера чеських соціал-демократів.
Для цього Земан пропонує провести кадрову рокіровку.
Він пропонує віддати соціал-демократам квоту на посаду голови МОЗ, пропонуючи на неї Їржі Бегоунека (відомо, що останній набагато лояльніше ставиться до китайських та російських вакцин, аніж чинний міністр). Натомість посада голови МЗС переходить партії прем’єра.
Чому такий обмін може виявитися вигідним для учасників коаліції?
Річ у тім, що соціал-демократи незабаром переобиратимуть свого голову – і ключовим конкурентом Гамачека є нинішній голова МЗС Томаш Петршичек. Відповідно, його звільнення і позбавлення урядової трибуни може посилити позиції чинного лідера чеських есдеків.
Крім того, як вважається, Чехія вже подолала найгіршу фазу пандемії. Відповідно, новий голова МОЗ від соціал-демократів працюватиме у сприятливих умовах, що може позитивно вплинути на рейтинги партії (які наразі не дозволяють сподіватися на збереження парламентської прописки).
Своєю чергою, для чинного голови уряду згода на заміну міністра охорони здоров'я дозволить зняти з себе тиск публічної критики, яка лунає від Земана, і водночас спробувати перекинути на партнерів по коаліції відповідальність за схвалення вакцини.
* * * * *
Це не перша спроба Мілоша Земана "торпедувати" уряд, примушуючи його очільника дослуховуватися до своїх рекомендацій.
Такій активності сприяє й падіння рейтингів ANO, що має робити Бабіша більш залежним від підтримки президента та більш схильним до поступок. Втім, якщо раніше Земан намагався атакувати уряд не власноруч (наприклад, через відмову комуністів голосувати за продовження дії карантинних обмежень), то тепер, схоже, проросійський президент Чехії пішов ва-банк.
Чи витримає Андрей Бабіш такий тиск? Чи все ж піде на поступки?
Єдиної відповіді на ці питання у чеських політологів немає. Проте в чому вони єдині – поступки Земану доведуть, що влада у країні переходить до формально майже безправного президента. Немає сумнівів у тому, що Андрей Бабіш чудово це розуміє і не прагне такого фіналу.
Тим більше, що досвід сусідньої Словаччини показує всі ризики "екстреної" сертифікації "Спутника". Там це рішення, пролобійоване прем'єром Ігорем Матовичем, призвело до глибокої політичної кризи, наслідком якої може стати зміна голови уряду або навіть дострокові парламентські вибори.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"