Вже у вересні у Німеччині пройдуть парламентські вибори, на які християнських демократів вперше за довгі роки поведе не Ангела Меркель. 

Тож кожні вибори, які проходять зараз у німецьких землях, розглядаються саме крізь призму цьогорічних виборів до Бундестагу. 

Особливо якщо вибори, як це було 14 березня, пройшли у Баден-Вюртемберзі – третій за розмірами та другій за кількістю населення землі країни, а на додачу – місці, де розташовані штаб-квартири таких машинобудівельних гігантів, як Porsche, Bosch, Mercedez-Benz та Daimler AG. 

Також 14 березня вибори пройшли й у іншій федеральній землі – Рейнланд-Пфальц.

Це були перші вибори, чия агітаційна кампанія проводилась майже повністю онлайн, поєднуючи одночасні стримінги на Youtube, Facebook і в Instagram. Це створювало додаткові можливості для маловідомих партійних кандидатів, проте за умови відсутності прямої комунікації з виборцями могло створити й неприємні сюрпризи для топ-політиків. 

Проте особлива увага була прикута до цих земель також і з інших причин. Ці вибори мали в першу чергу дати відповідь на питання, як на рейтинги ХДС вплинула зміна партійного лідера – два місяці тому у прямому ефірі відбувся партійний з’їзд "Християнсько-демократичного союзу", під час якого було обрано його нового очільника, близького до Ангели Меркель – досвідченого партійного діяча Арміна Лашета.

То що ж показали вибори 14 березня? І які наслідки це матиме для загальнонаціональної політики?

"Зелений" стрибок 

Протягом останніх п'яти років у Баден-Вюртемберзі правили "зелено-чорні", Партія зелених разом із ХДС.

Втім, якщо досі у місцевому ландтазі "зелені" випереджали християнських демократів на 3%, то після останніх виборів цей розрив збільшився до 8%. За результатами виборів 14 березня "зелені" отримали 32,6% голосів, ХДС – 24,1%, а третє місце зберегли соціал-демократи (11%).

В чому ж полягає причина такої популярності "зелених" у регіоні з доволі консервативними настроями?

Вже певний час ми спостерігаємо поступове розмивання ідеологічних суперечностей між ХДС та Партією зелених, що знаходяться нібито на протилежних кінцях політичного спектра.

"Ліва" проблематика стала майже невід’ємною частиною передвиборчої програми ХДС (наприклад, питання кліматичних змін), в той час як "зелені" не висловлюють таких радикальних ідей, як ще чверть століття тому. Обидві партії тяжіють до політичного центра, намагаючись максимально розширити своє електоральне поле та адаптуватися до запитів сучасного суспільства.

Це перш за все стосується молодого покоління виборців, чисельність якого зростає, так само як і потреба в політиках з більш прогресивними поглядами на соціальний устрій держави.

До того ж Баден-Вюртемберг не є єдиною федеральною землею, де чорно-зелений уряд довів свою ефективність. Подібна ситуація склалася у Гессені, де з 2018 року Партія зелених є молодшим партнером християнських демократів, отримавши однакову з СДПН кількість місць у ландтазі (29).

Разом з тим ХДС та "зелені" надсилають один одному сигнали до готовності об’єднання зусиль і на загальнонаціональному рівні.

Першою спробою таких домовленостей стала спроба створення "ямайської коаліції" (порівняння з державним прапором Ямайки, адже його кольори співпадають з партійними кольорами ХДС/ХСС, СДПН та Партії зелених) після парламентських виборів у Німеччині у 2017 році. Хоча жодних домовленостей тоді досягти так і не вдалося, сам факт розгляду можливості включення "зелених" до уряду вказував на початок трансформацій звичного укладу політичного життя Німеччини.

Тому в цьому сенсі волевиявлення у Баден-Вюртемберзі є достатньо показовим, адже задає певні тенденції щодо того, з яких політичних сил потенційно утворюватиметься майбутній уряд.

ХДС: могло би бути набагато гірше

Провал у Баден-Вюртемберзі став не єдиною поразкою християнських демократів. Не набагато кращими стали для них результати виборів у Рейнланд-Пфальці.

У цьому регіоні при владі була строката коаліції із соціал-демократів, Партії зелених та Вільної демократичної партії на чолі з достатньо популярною прем'єркою Малу Драєр. Саме її вправному керуванню "світлофорною коаліцією" соціал-демократи й завдячують своїм успіхом – 35,7%.

Збільшили свої рейтинги й "зелені" – їхній результат покращився з 5,2% до 9,3%.

Натомість християнським демократам, попри напружену передвиборчу кампанію, не вдалося навіть утримати попередній результат. ХДС втратила більш ніж 4%, отримавши лише 27,7% і тим самим втративши шанс похитнути становище СДПН.

Що ж сталося із "партією Меркель"?

Низькі рейтинги ХДС можна пояснити загальною фрустрацією на тлі жорстких карантинних обмежень та незадоволенням певної частини німців тим, в який спосіб чинний уряд справляється з пандемією, а також корупційними скандалами, що супроводжують його.

Варто лише згадати нещодавній випадок, коли з’ясувалось, що члени Бундестагу Ніколас Льобел (ХДС) та заступник голови фракції Георг Нюсляйн (ХСС) були посередниками у здійсненні закупівель захисних масок, отримавши комісійні за лобіювання інтересів окремих виробників, та спонукали уряд збільшувати масштаби замовлень. Як наслідок, обидва депутати вийшли зі своїх партій, а Нюсляйн відмовився виставляти власну кандидатуру на виборах у вересні.

Ба більше, можна припустити, що другу сходинку на виборах у Баден-Вюртемберзі консерваторам частково забезпечили "рятівні заходи", спрямовані на відновлення довіри до партії. Зокрема, йдеться про заяву, яку підписали всі депутати альянсу ХДС/ХСС з нинішньої коаліції. Документ підтверджує той факт, що ніхто з них не отримував жодної фінансової вигоди, пов’язаної з протидією пандемії COVID-19.

Чи достатньо цього, щоб говорити про провальне лідерство Лашета?

Звичайно, по одному голосуванню робити висновки явно зарано. Щонайменше, попереду на Німеччину чекають місцеві вибори у Саксонії-Ангальт (червень), де ХДС має всі шанси зберегти лідерство – навіть без втрати рейтингів.

Водночас нинішня поразка блоку ХДС/ХСС говорить про нульову толерантність німецьких громадян до корупції. А ще падіння рейтингів може бути наслідком гострого протистояння між Лашетом та лідером ХСС Маркусом Зьодером у питанні визначення єдиного кандидата на пост канцлера. 

Якщо ситуація й надалі розвиватиметься не на користь ХДС/ХСС, вони мають усі шанси перетворитися на аутсайдерів перемовин щодо нової коаліції, віддавши першість СДПН та Партії зелених.

Автор: Ольга Русова,

кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка