В Анкориджі, найбільшому місті Аляски, завершилися перемовини США та КНР на високому рівні. Перші після зміни влади у Вашингтоні, а тому особливо важливі. 

Ніхто не сподівався, що вони завершаться примиренням цих наддержав – але те, що сталося у п’ятницю, могло здивувати навіть "яструбів". Безпрецедентно жорсткі "напівпублічні" переговори очільників МЗС Штатів та Китаю мають усі підстави увійти у підручники дипломатії.

Тож зустріч в Анкориджі вплине на розвиток не лише двосторонніх відносин, а й світової політики загалом. 

Зважаючи на важливість цієї події, "Європейська правда" публікує український переклад статті японської агенції Nikkei з незначними скороченнями та з розширеними цитатами за відеозаписами цієї зустрічі. 

* * * * *

У п’ятницю, 19 березня, державний секретар США Ентоні Блінкен та радник з нацбезпеки Джейк Салліван завершили дводенні переговори  зі своїми китайськими колегами.

"Ми, звичайно ж, знали ще до початку зустрічі, що за низкою питань у нас фундаментальні розбіжності", – сказав Блінкен журналістам, навівши приклад дій Китаю стосовно уйгурів, політики щодо Гонконгу, Тибету, Тайваню та діяльності у кіберпросторі. "І не дивно, що коли ми чітко і напряму порушили ці питання, реакція була захисною", – додав він, згадавши й сфери, де інтереси держав перетинаються – Іран, Північну Корею, Афганістан та боротьбу зі зміною клімату.

Топ-дипломат Китаю Ян Цзечі (він є членом політбюро компартії та за китайською ієрархією має статус, вищий за очільника МЗС) своєю чергою назвав діалог "щирим, конструктивним та корисним, попри те, що між сторонами є певні значні розбіжності", і додав, що "Китай твердо стоятиме на позиціях захисту своїх національних інтересів, безпеки та інтересів у сфері розвитку".

Але це все пролунало у п’ятницю. 

А у четвер, перед початком переговорів, між цими ж політиками відбувся гарячий обмін репліками, який рідко буває за присутності відеокамер.

Достатньо згадати, що вступна промова Ян Цзечі тривала 16 хвилин і 15 секунд – замість запланованих двох хвилин.

Він говорив так довго, щоб, серед іншого, вдарити по США звинуваченнями у проблемах з правами людини. Закінчивши, він з ноткою співчуття глянув ліворуч – на перекладачку, яка всі 16 хвилин у шаленому темпі робила нотатки. 

"Це випробування для перекладача", – сказав англійською Ян Цзечі, сам перекладач у минулому. 

Було ясно, що його виступ вийшов далеко за рамки запланованого тексту – і став відповіддю на заяви його американських колег, які відкривали зустріч. 

Ентоні Блінкен вписався у погоджений двохвилинний регламент, але був незвично різким. Держсекретар за присутності журналістів попередив, що американська сторона "обговорить глибоку стурбованість діями Китаю, такими як у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, Гонконгу, Тайвані, кібератаками проти США та заходами економічного примусу щодо наших союзників".

"Кожне з цих питань загрожує порядку, заснованому на правилах, який забезпечує стабільність у світі. Тому ми вважаємо, що ці питання – не лише внутрішні справи Китаю, і вважаємо себе зобов’язаними підняти їх тут", – наголосив Блінкен. 

Настільки різка тональність держсекретаря США, вочевидь, стала несподіванкою для китайського дипломата та спонукала його виголосити перед пресою меседжі, які він спершу планував залишити для закритої зустрічі. 

До таких, певно, належали і його висловлювання про демократію. 

"Багато людей у Сполучених Штатах насправді недостатньо впевнені в американській демократії", – сказав він. 

Причому кожна деталь у заяві китайця була зважена.

Коли перекладачка, перекладаючи його промову за нотатками, припустилася помилки і сказала: "...у Китаї, згідно з соцопитуваннями, лідери Китаю мають широку підтримку китайського народу...", Ян відразу її виправив, додавши: "...американськими соцопитуваннями". 

Після цього обмін випадами продовжився. Міністр закордонних справ КНР Ван Ї, який за протоколом закривав вступну частину зустрічі, у своєму виступі заявив, що нові санкції США, пов’язані з Гонконгом, які Вашингтон оголосив за день до зустрічі дипломатів, "розлютили" китайський народ.

"Це не те, як варто було би вітати своїх гостей, – дорікнув він. – А якщо США вважають, що таким чином можуть створити додаткову перевагу перед Китаєм – то ви прорахувалися".

Ще поки очільник китайського МЗС говорив, Салліван та Блінкен обмінялися якимись записками. А коли після завершення промови китайських дипломатів журналістів попросили залишити приміщення, Блінкен втрутився.

"Секунду! Зачекайте, будь ласка", – звернувся він до співробітників протоколу. А Салліван, що сидів поруч, махнув рукою, запрошуючи журналістів залишитися у кімнаті.

Американці не збиралися залишати останнє слово за Китаєм.

Коли камери знову увімкнулися, Блінкен сказав, певно, найяскравішу річ того дня. 

"За мій короткий час на посаді держсекретаря я поспілкувався із сотнею колег з усього світу, а щойно відвідав Японію та Південну Корею. І маю сказати вам: те, що я чую від інших, дуже відрізняється від того, що описали ви.

Я чую про велике задоволення з приводу того, що США повертаються, що ми знову активно взаємодіємо з нашими союзниками і партнерами. А також я чую про глибоку стурбованість з приводу деяких дій китайського уряду – і у нас буде нагода обговорити це, коли ми перейдемо до роботи". 

Після цього представників ЗМІ попросили вийти – та цього разу їх "завернула" китайська сторона. Вони також хотіли лишити останнє слово за собою і вимагали цього від господарів зустрічі. 

"Чому США бояться присутності репортерів?" – різко сказав Ян англійською у той час, як на камерах було чути прохання протоколу до журналістів виходити із зали.

"Хіба ви не вірите в демократію? Ви мали б дати Китаю право виступити з двома раундами промови, як це щойно зробили США!" – продовжував він.

Senior diplomat: U.S. to be the one to suffer if it suppresses China #ChinaUS pic.twitter.com/uoB3VzMfnk

— CGTN (@CGTNOfficial) March 19, 2021

А коли отримав згоду і перейшов на китайську, то заговорив так, що перекладачка, почувши його слова, навіть привстала – і знов почала переклад.

"Що ж, це була моя помилка. Коли я увійшов до цієї кімнати, я повинен був нагадати американській стороні про необхідність звертати увагу на те, що тон її вступної заяви має бути належним, але не зробив цього. Чи не свідчить це про намір Сполучених Штатів – судячи з того, що і як пролунало у вашій промові, – говорити з Китаєм зверхньо, з позиції сили? Можливо, все це було ретельно сплановано та ретельно розіграно, з усіма приготуваннями? Це в такий спосіб ви сподівалися вести діалог? З китайським народом не можна так поводитися. Якщо Сполучені Штати хочуть належним чином взаємодіяти з китайською стороною – давайте дотримуватися відповідних протоколів і діяти за правилами", – заявив Ян Цзечі.

Словом, перша зустріч між Вашингтоном та Пекіном за президента Байдена почалася непросто. І вочевидь, вона задасть тон відносинам США та Китаю на осяжне майбутнє. 

І тут варто згадати, що саме у цьому приміщенні в Анкориджі, у готелі "Капітан Кук",  президент Китаю Сі Цзіньпін разом із першою леді Пен Ліюань у 2017 році зустрілися для вишуканої вечері з тодішнім губернатором Аляски Біллом Волкером.  

Президент КНР тоді повертався додому після зустрічі з Дональдом Трампом в його резиденції Мар-а-Лаго у Флориді. Зупинка Сі Цзіньпіна на Алясці мала свідчити про інтереси Китаю в Арктиці, а губернатор говорив про експорт скрапленого природного газу на азійські ринки. 

Цього разу вечері не було.

Натомість сторони зійшлися у дебатах, просуваючи власне бачення майбутнього у світі. 

Вище йшлося, що Блінкен дорікав Китаю руйнуванням міжнародної системи, заснованої на правилах (rules-based order, відомий також як "ліберальний міжнародний порядок". – ЄП).

Втім, Китай і не приховує, що він проти такого визначення.

"Ідея, якої дотримуються і яку підтримують Китай та міжнародна спільнота – це міжнародна система, сфокусована на ООН, та система, заснована на міжнародному праві, – а не те, що просувається невеликою кількістю країн, не так званий порядок, заснований на правилах", – заявив Ян. 

* * * * *

Майкл Хірсон, керівник відділу з питань Китаю та Південно-Східної Азії у консультаційному агентстві Eurasia Group, зазначив у своїй записці у четвер: "Обидві країни все більше зосереджені на суперництві за вплив у третіх країнах та внутрішній політиці задля підвищення технологічної та економічної конкуренції". 

"Пекін використовує "дипломатію вакцин" та амбітний торговельний порядок денний, щоб США не обійшли Китай", – пише Хірсон.  

Між тим у понеділок до КНР прибуде глава МЗС РФ Сергєй Лавров – на запрошення китайської сторони, під час візиту він має зустрітися зі своїм колегою Ваном Ї. 

Китайського міністра своєю чергою в четвер чекають в Анкарі.

Автор: KEN MORIYASU, Nikkei Asia chief desk editor,

опубліковане на сайті видання Nikkei

переклад українською і редагування "Європейської правди"