Євросоюз вирішив активізуватися для допомоги Грузії подолати гостру політичну кризу.

Голові Європейської ради Шарлю Мішелю під час візиту до Тбілісі вдалося не лише змусити владу та опозицію знову сісти за стіл переговорів, але й схвалити робочий план, за допомогою якого країна може вийти з кризи.

Втім, оптимістичні очікування вже наступного дня були розвіяні грузинською владою. 

Штурм в Тбилиси: как арест оппозиционного лидера уничтожает перспективы Грузии в НАТО

За словами прем’єра Іраклія Гарібашвілі, виконання ключових опозиційних вимог – звільнення лідера найбільшої опозиційної партії ЄНР Ніки Мелії та дострокові вибори – залишаються тією червоною лінією, яку влада переступати не буде.

Попри це, візит Шарля Мішеля, а головне – озвучені ним у Тбілісі меседжі суттєво збільшують ймовірність дострокових виборів. Адже тепер відсутність прогресу в політичному діалозі Євросоюз сприйматиме в першу чергу як провину чинної влади.

І вже незабаром у Брюсселі планують запитати у грузинської влади, як просувається реалізація цього антикризового плану.

"Час для лідерських якостей"

Візит Шарля Мішеля до Тбілісі планувався давно і початково жодним чином не був пов'язаний зі спробами владнати кризу в країні.

Президент Євроради прилетів до Тбілісі транзитом через Кишинів, а після – відбув до Києва. Таке турне мало показати зацікавленість ЄС у продовженні формату Східного партнерства, а заодно – дозволити обговорити шляхи його поглиблення, які відповідали б амбіціям Молдови, Грузії та України, але водночас були би прийнятні для "старої Європи".

Проте останні події у Грузії змусили суттєво скорегувати цей план.

Політична криза у Грузії триває з кінця жовтня, коли опозиція не визнала результати парламентських виборів і відмовилася брати мандати. Проте її загострення сталося нещодавно, коли за рішенням тбіліського суду заарештували лідера найбільшої опозиційної партії Ніку Мелію, до того ж, щоби зробити це, поліція взяла штурмом офіс опозиції.

Відео штурму справило вкрай негативне враження на Захід, який до цього був більше на боці влади, закликаючи опозицію відмовитися від ультиматумів та взяти свої мандати.

Втім, це жодним чином не наблизило вихід із кризи.

Тому в ЄС вирішили діяти активніше.

"Ключова теза, з якою Мішель приїхав до Тбілісі: не позбавляйте нас шансу допомогти вам. Дійсно, наразі наші країни, не лише Грузія, але й Молдова та Україна, мають "вікно", щоби отримати багато нових можливостей при перегляді Східного партнерства. Проте криза у Грузії суттєво зменшує ці шанси", – пояснює радник з міжнародних питань експрезидента Георгія Маргвелашвілі Тенгіз Пхаладзе. 

Втім, одними закликами Шарль Мішель не обмежився.

"Мене дуже турбує поглиблення існуючої у Грузії політичної кризи... Поляризація і криза під час вашого перебування на посаді прем'єр-міністра, дії ваших колег і лідерів опозиції повинні бути виправлені. Поляризації необхідно покласти край. Уряд будь-якої країни має проявляти лідерські якості, а також протистояти викликам і діяти з урахуванням інтересів Грузії", – у цій публічній заяві, що пролунала на початку зустрічі із грузинським прем'єром, Шарль Мішель озвучив прагнення ЄС.

І водночас – висловив готовність Євросоюзу активніше сприяти вирішенню політичної кризи у Грузії.

Попри те, що Шарль Мішель говорив про відповідальність обох сторін у розгортанні кризи, його промова стала вкрай важливим пасом саме опозиції. Досі влада не визнавала, що у країні відбувається політична криза, пояснюючи ситуацію лише "хворобливими амбіціями сторони, що програла вибори". 

Тепер грузинській владі довелося визнати факт кризи, а це на крок наближає дострокові вибори, адже найнадійнішим виходом з таких криз є звернення по мандат довіри до народу.

"Я закликаю всі сторони до деескалації та об'єднання сил для політичного діалогу. Час перейти від фасилітації до медіації (від сприяння перемовинам до прямого посередництва). Настав час політичного діалогу", – з цими словами президент Євроради анонсував новий раунд переговорів влади та опозиції, офіційним посередником у яких стає Євросоюз. 

Вже сам по собі факт відновлення діалогу ЄС міг би вважати своїм очевидним успіхом, адже востаннє такі консультації відбувалися ще у грудні, а після арешту Мелії їх взагалі вважали неможливими.

Проте результати цих переговорів принесли ще більшу сенсацію.

Шість пунктів Шарля Мішеля

"Сьогодні я пишаюся тим, що був зроблений хороший і важливий крок в правильному напрямку", – заявив глава Європейської ради після більш ніж двох годин переговорів влади та опозиції, що проходили у президентському палаці за його участі та завершилися біля опівночі.

Як стало відомо, влада та опозиція узгодили між собою шість пунктів, виконання яких дозволить подолати політичну кризу.

Виходячи із заяв учасників переговорів, йдеться про звільнення Мелії (та інших політв’язнів, додають в опозиції), про відставку керівництва Центрвиборчкому, реформу виборчого законодавства, судову реформу, а також політичну реформу, що передбачає збільшення впливу парламентської опозиції.

Ще одним пунктом, ймовірно, є гарантії відмови від використання сили під час вирішення кризи – як з боку влади, так і з боку опозиції.

Виконання цих пунктів має створити фундамент для того, щоб наступні вибори були визнані всіма сторонами.

Проте питання дострокових виборів, схоже, залишається відкритим.

Щоправда, Шарль Мішель озвучив компромісну ініціативу. Швидше за все, її запропонувала опозиція, проте офіційно автором є ЄС. 

Компроміс полягає у проведенні спочатку лише загальнонаціонального референдуму про довіру чинному парламенту, негативний результат якого й дасть старт достроковим виборам.

Цей сценарій може дозволити грузинській владі "зберегти обличчя" – дострокові вибори означали б її згоду з тим, що парламент обраний нечесно, а референдум – це лише звернення до суспільства за мандатом довіри.

Зустріч Шарля Мішеля з лідерами грузинських опозиційних партій,
фото пресслужби Європейської ради

Крім того, необхідні реформи з шести пунктів потребують чимало часу, через що дострокові вибори можливі лише наступного року.

Втім, не факт, що такий компроміс влаштує грузинську владу.

Ще один "фактор ризику" – на зустрічі з опозицією владу представляв лише прем’єр Іраклій Гарібашвілі. А відповідно, узгоджений ним компроміс може бути відхилений партією.

Втім, у ЄС залишається ще один козир.

За словами Шарля Мішеля, питання подолання політичної кризи буде поставлено на черговому засіданні Ради асоціації, яке має відбутися в Брюсселі через два тижні.

Відповідно, відсутність прогресу може посилити критику з боку ЄС, в першу чергу – на адресу грузинської влади.

Проте чи схилить це офіційний Тбілісі до поступок?

"Коридори ганьби"

Втім, офіційно "план Мішеля" з шести пунктів не оприлюднили. Це лише посилювало небезпеку того, що сторони читатимуть його по-різному. 

Вже наступний день довів: влада по-своєму тлумачить досягнутий компроміс.

Так, прем’єр Гарібашвілі заявив, що питання дострокових виборів, як і раніше, залишається "червоною лінією" для влади, переступати яку вони не збираються.

А на додачу він заявив про готовність звільнити Мелію лише на тих умовах, які не влаштовують опозицію.

Наметове містечко під парламентом Грузії. Тут і далі – фото ЄвроПравди

Йдеться про готовність змінити для Мелії запобіжний засіб, якщо той погодиться сплатити встановлену судом суму застави. Цю пропозицію влада озвучила ще раніше, коли арешт опозиціонера викликав міжнародний резонанс.

Проте Мелія не лише відмовився від такої пропозиції, але й заявив, що якщо хтось сплатить цю заставу за нього, то "стане для нього найбільшим ворогом".

"Пропозиція прем’єра дозволяє владі зберегти обличчя, але не вигідна опозиції, особливо після того, як попередній прем’єр заявив, що у партії були дискусії, чи треба саджати Мелію. Виходить, тоді на найвищому рівні влада визнала, що вирок політичний, а відповідно, саме влада має бути зацікавлена у найшвидшому вирішенні цієї проблеми, адже тепер час працює на опозицію", – пояснює Тенгіз Пхаладзе. 

Однією з причин, яка призвела до корекції позиції грузинської влади, стала невисока чисельність протестного мітингу 2 березня, який опозиція анонсувала як мегамасштабний.

Опозиція збиралася перекрити дороги навколо парламенту, щоб депутати могли прибути на робочі місця лише пішки, "коридором ганьби".

Такий план, втім, міг призвести до бійок з поліцією, тож згодом опозиція відмовилася від перекриття доріг, лише супроводжуючи машини депутатів криками "Ганьба" та "Ви негідні цих посад". Щоправда, до кінця уникнути конфліктів не вдалося – кількох протестувальників затримали за спроби перекрити дороги та вербальну агресію в бік депутатів.

Проте найважливішим є інше. Мітинг, анонсований опозицією як демонстрація сили, зібрав лише кількасот учасників. І цей факт додає владі впевненості у тому, що їхні дії не збурили народ.

Поліція не дозволяє протестувальникам заблокувати під'їзди до парламенту

Відповідь вулиці

Втім, говорити про відсутність протестів неправильно. 

Наметове містечко під грузинським парламентом постійно зростає. Кілька днів тому там не було й десяти наметів. Зараз – більш двох десятків. Грузинська опозиція готується до затяжного протистояння. І схоже, заяви президента Європейської ради додали їй оптимізму.

Однак, як показує практика, тиск на грузинську владу буває успішним лише за умови поєднання тиску Заходу та вулиці. Ще донедавна опозиція не могла похвалитися жодним із цих факторів.

Тепер є всі підстави говорити про більш жорстку позицію ЄС (і ймовірно, США).

Що стосується підтримки вулиці, то вона значною мірою залежить від стану грузинської економіки. Наразі Світовий банк прогнозує цього року 4% зростання ВВП, що дозволить частково перекрити падіння минулого року на 6%.

Проте оприлюднена на днях статистика січня виявилася катастрофічною – на початку року грузинська економіка додатково впала на 11,5%. Така статистика змусила грузинську владу терміново йти ва-банк – прискорювати темпи послаблення карантинних обмежень (і це в ситуації, коли вакцинація у Грузії ще не стартувала), зокрема, відкривати країну для іноземців.

Та якщо ці кроки не матимуть швидкого позитивного ефекту, або навіть призведуть до стрибка захворюваності, то до політичних протестів проти влади додадуться ще й економічні.

І тоді шанси уникнути дострокових виборів стануть просто примарними.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди", з Тбілісі (Грузія)