Чи потрібно заради членства у ЄС жертвувати національною ідентичністю?

Таке питання постало перед Північною Македонією, країною, яка нещодавно була вимушена йти на болючі поступки Греції, щоб розблокувати шлях до НАТО та ЄС.

Втім, тепер перед колишньою югославською республікою постав ще один бар’єр. Її шлях до Євросоюзу погрожує заблокувати Болгарія.

Чи здатний ЄС запобігти новому балканському протистоянню? Адже новий конфлікт може стати загрозою не лише для регіону, але й "підкласти міну" під європейську політику розширення.

Але бачення виходу з кризи у Брюсселя поки що немає.

Країни у глухому куті

Тиждень тому Європарламент затвердив звіти та ухвалив резолюції з оцінками процесу євроінтеграції Албанії, Косова, Північної Македонії та Сербії за останні два роки.

Серед звичних тез, на кшталт того, що темпи просування Західних Балкан до вступу в ЄС залежать від реформ у сфері верховенства права, ефективного функціонування демократичних інститутів, посилення боротьби з корупцією, євродепутати згадали і нинішній конфлікт між Болгарією та Північною Македонією.

Висловивши жаль з приводу того, що ці країни досі не досягли порозуміння щодо вирішення проблемних двосторонніх питань, євродепутати закликали їх досягти компромісу і сформувати план дій із конкретними заходами для виходу з цього глухого кута.

Що ж відбувається між двома сусідніми балканськими країнами такого, що навіть завжди обережні у висловлюваннях та максимально дипломатичні європейські інституції характеризують ситуацію як тупикову?

Якщо спробувати підібрати коротке визначення конфлікту між Скоп’є і Софією, то воно буде таким: "битва за ідентичність".

Македонцям знайомий цей процес – вони ось-ось завершили довготривалу суперечку із греками з приводу назви країни та з приводу історії, зокрема, щодо "належності" Александра Македонського.

Путь в НАТО: как Македония вырвалась из круга "друзей РФ" и становится членом Альянса

Нове ім’я країни – Північна Македонія – стало компромісним рішенням, бо Греція взагалі не хотіла бачити назви "Македонія", тому що вважає "справжньою" лише грецьку Македонію – регіон Греції.

А ось із видатним полководцем стародавнього часу вийшло по-іншому – македонцям довелося від нього "відмовитися" та викреслити з офіційного переліку засадничих національних символів нації та держави.

Ці кроки Скоп’є назустріч Афінам дозволили узгодити та підписати двосторонню угоду, яка розблокувала євро- та євроатлантичну інтеграцію колишньої югославської республіки після десятиліть очікування.

Північна Македонія вже вступила до НАТО і мала розпочати процес приєднання до ЄС, але на заваді стала історична суперечка з іншою балканською державою – Болгарією.

Визнати штучність нації та мови

Наприкінці 2019 року болгари висунули сусідам претензії – не менш глобальні, ніж до того були у греків. Цього разу йшлося не про назву держави, а про походження македонської нації.

А вже наприкінці минулого року Болгарія заблокувала відкриття переговорів про приєднання Північної Македонії до ЄС через свої історичні та культурні претензії до сусідньої країни.

Софія оформила свої вимоги у вигляді Меморандуму про відносини із Північною Македонією і відправила до робочої групи із розширення при Раді Європейського Союзу. Документ містив рамкову позицію, схвалену урядом Болгарії та підтверджену в парламенті.

Головна вимога Софії – щоби сусіди порвали з "ідеологічною спадщиною та практикою комуністичної Югославії". В середині XX століття комуністичний режим Йосипа Броз Тіто, на думку болгарської сторони, "перетворив" болгар на македонців для "розриву зв'язків" між населенням тодішньої Союзної Республіки Македонія та Болгарією.

Тепер, як наполягає Софія,

Скоп’є має визнати, що македонська нація та македонська мова були югославською розробкою, і не просувати інших концепцій своєї ідентичності.

Інші вимоги стосуються визначних для обох країн історичних подій та постатей з часів Османської імперії до Другої світової війни. Болгарія хоче узгодити із сусідньою країною питання "спільної історії", прибрати існуючі суперечності з навчальних програм з історії та літератури, зі шкільних підручників та музеїв.

Компромісні рішення мала запропонувати Спільна експертна комісія з історичних та освітніх питань, створена відповідно до Договору про дружбу, добросусідство та співробітництво від 1 серпня 2017 року.

Але робота цього органу не була успішною – як кажуть болгарські представники, "роботі заважає той факт, що колеги в паніці тікають від терміну "спільна історія".

І звичайно, обидві сторони звинувачують одна одну в політизації усіх обговорюваних тем.

"Македонія – болгарська"

І без того досить напружена атмосфера політизованих відносин Софії та Скоп’є просто "заіскрилася" останніми тижнями – якраз перед парламентськими виборами в Болгарії, що відбудуться 4 квітня.

На початку березня президент Болгарії Румен Радев провів зустріч із керівниками силових структур, вимагаючи від них "вжити заходів для належного захисту прав болгарських громадян за кордоном, коли на них нападають лише через їхню національну самосвідомість".

Причиною цієї зустрічі, як повідомляють болгарські ЗМІ, став лист від болгар з Північної Македонії зі скаргами на переслідування через те, що "вони ідентифікували себе як болгари".

З середини березня почався конфлікт навколо представника Північної Македонії на "Євробаченні-2021" Василя Гарванлієва.

Спочатку відеоролик співака викликав цілу бурю в соціальних мережах та медіа через схожу на прапор Болгарії картину в кадрі. Команді співака довелося нашвидкуруч змінювати кліп, видаливши з нього епізод з "болгарським триколором". Але потім з'ясувалося, що співак вже 20 років є громадянином не тільки Північної Македонії, але й Болгарії.

Після інформації про болгарський паспорт виконавця у конфлікт втрутилася офіційна Софія. Віцепрем'єр і міністр закордонних справ Болгарії Катерина Захарієва повідомила, що, за її даними, Василь Гарванлієв отримав понад 400 погроз життю. Керівника посольства Північної Македонії викликали до Міністерства закордонних справ Болгарії через прояви "мови ворожнечі та дискримінації".

А за кілька днів посольство Північної Македонії в Софії саме було змушене звертатися до МЗС Болгарії, але тепер з нотою від Скоп’є. Приводом для обурення став передвиборчий відеоролик, оприлюднений членом Європарламенту від Болгарії та заступником голови політичної партії ВРМО – Болгарський національний рух Ангелом Джамбаскі.

Політик записав та розмістив у своєму фейсбуці кліп із кадрами зі Скоп'є, Охрида та інших північномакедонських міст, в якому він заявляє: "Македонія – болгарська, а Болгарія – понад усе". Загалом весь ролик Джамбаскі присвятив "македонському питанню", зокрема, звинуватив сусідів у вигадуванні фальшивої історії.

У пошуках компромісу

Може скластися враження, що йдеться про окремі одиничні прояви. Але ні – міністр закордонних справ Катерина Захарієва стверджує: абсолютна більшість болгар не погоджуються підтримувати вступ сусідньої країни до Євросоюзу, поки сторони не домовляться з історичних питань.

"В Республіці Північна Македонія відома думка всіх болгарських партій та народу – 83,8% громадян не погоджуються підтримувати Республіку Північна Македонія в ЄС, поки не буде досягнуто згоди щодо фактів про історичне минуле", – зазначає Захарієва.

Це і є той глухий кут, про який згадували у своїй резолюції депутати Європарламенту.

Німецька неурядова організація "Just Access" різко критикує дії Болгарії. На думку експертів, тактика Софії матиме тривалий негативний вплив на Північну Македонію та регіон та завдає шкоди європейській політиці, "відкриваючи двері для подальшого сповзання Західних Балкан до орбіти інших великих держав".

Втім, наразі позиція ЄС полягає в тому, щоб переконати сторони в необхідності досягнення якогось компромісного рішення.

Іншими словами, Скоп’є – як кандидат, що хоче якомога швидше розпочати процес вступу до ЄС, – має піти назустріч Софії. Але проблема в тому, що претензії, які висуває Болгарія до Північної Македонії, не зовсім кореспондуються зі стандартними вимогами до країн-кандидатів.

Кілька європарламентарів, що представляють соціал-демократів та "зелених", намагалися включити в ухвалений ЄП документ поправку, що засуджує болгарську риторику, але зробити цього не вдалося.

Отже, виходить, що македонцям треба піти назустріч болгарам, знову, як у випадку з греками, поступатися якоюсь частиною власної ідентичності, або надовго попрощатися з ідеєю євроінтеграції.

Автор: Наталя Іщенко,

журналіст, редактор порталу "Балканський оглядач"