Якими стали перші санкції США, введені проти Росії за часів президентства Джо Байдена?

Цих санкцій чекали чи не найбільше. Адже перші "санкції Байдена" мали дати відповідь, яким буде курс Вашингтона на стримування РФ. Чи будуть там жорсткі покарання? Чи справа обмежиться лише декларативними кроками?

Показово, що новини про санкції з’явилися після того, як президент США Джо Байден запропонував Владіміру Путіну особисту зустріч для обговорення цілої низки питань, що було дуже позитивно сприйнято ринками.

Водночас після цього New York Times і Wall Street Journal повідомили про можливі санкції проти РФ та їхнє поширення на операції з російськими облігаціями, що викликало певну нервозність на ринку.

Чи виправдали нові санкції ці очікування? Не зовсім. Нові санкції проти РФ були сприйняті загалом скептично – багато хто очікував від США набагато більшої жорсткості.

Проте ці санкції не варто вважати слабкими – вони показали готовність Вашингтона вводити обмеження в тих сферах, які ще донедавна знаходилися за "червоною лінією".

Детальніше – у цьому тексті та у відеоблозі на нашому YouTube-каналі.

Плюшеві санкції?

15 квітня Сполучені Штати оголосили про видворення 10 російських дипломатів та нові санкції щодо Росії за втручання у вибори і зловмисну кібердіяльність.

Зокрема, США вводять санкції проти шести російських технологічних компаній, які надають підтримку російським розвідувальним службам та сприяють шкідливій кібердіяльності.

Крім того, відповідно до директиви Казначейства США американським фінансовим установам заборонено брати участь на первинному ринку рублевих або нерублевих облігацій, випущених після 14 червня 2021 року Центральним банком РФ, Фондом національного добробуту РФ або Міністерством фінансів РФ; а також позичати рублеві або нерублеві деноміновані кошти Центральному банку РФ, Фонду національного добробуту або Міністерству фінансів.

Останнє обмеження – дещо нове у санкційній практиці США.

До цього стосовно російського боргу діяло лише одне обмеження – з серпня 2019 року американські інвестори не могли брати участь у первинних розміщеннях суверенних єврооблігацій.

І це було майже символічне обмеження, оскільки американці могли легко купувати ці єврооблігації на вторинному ринку. Однак американські фінансові компанії могли абсолютно вільно фінансувати російський уряд через купівлю облігацій у рублях, що розміщувалися на внутрішньому ринку.

А цей сегмент становить близько 75% загального державного боргу РФ – і саме тому нові санкції США такі важливі. 

Щоправда, оголошені санкції виявилися достатньо м’якими (дехто навіть називає їх "плюшевими"), з досить обмеженим прямим впливом.

Зокрема, американськими фінансовими установами забороняється купівля російського боргу лише на первинному ринку. Тобто за бажання ніхто не забороняє американцям купувати папери на вторинному ринку, ще й при цьому російські банки мають можливість заробляти комісію на перепродажі.

Як висловився відомий лондонський аналітик Тімоті Еш, ця ситуація нагадує заборону 16-річному підлітку купувати алкоголь, коли в того є можливість попросити старших товаришів купити йому бажані напої замість нього.

Тим більше, що участь американських фінансових компаній для російського ринку зовсім не є критичною.

Зовнішній попит на місцевий суверенний борг РФ певний час був низьким; здебільшого місцеві банки були основними покупцями нового боргу, тому частка іноземців, за останніми даними Центрального банку РФ, впала до 19,7% з піка у 35% роком раніше (питома вага нерезидентів у купівлі облігацій на первинному ринку становила лише 10% у березні).

Крім того, загалом у РФ невеликий загальний держборг – станом на лютий він складав лише 17,8% ВВП, або 19 трлн рублів.

Не дивно, що вчорашня реакція курсу рубля на введені санкції була досить позитивною – російська валюта укріпилася приблизно на 1%.

Попри це, недооцінювати потенційний вихід американських інвесторів з російських цінних паперів явно не варто. Цей крок може мати вкрай неприємні наслідки для економіки РФ.

Рубікон у відносинах з РФ

Чому нинішні санкції не варто вважати "плюшевими"?

Перш за все, навіть незважаючи на можливість придбання російських державних паперів на вторинному ринку, вони стають дедалі токсичнішими.

Тим більше, що заява Білого дому містила застереження, що американський уряд може за необхідності розширити санкції по суверенному боргу РФ.

Фактично Сполучені Штати перейшли Рубікон у відносинах з РФ, продемонструвавши можливість використовувати обмеження на американські інвестиції у російські цінні папери. Зробивши перший крок, американці тепер з легкістю можуть посилити тиск, що вже зараз призведе до зміни поведінки міжнародних інвесторів.

З високою ймовірністю їхні ризик-менеджери суттєво скорочуватимуть чи взагалі закриватимуть ліміти на вкладення в російські державні папери. А це зумовить подальше скорочення обсягів рублевих облігацій у портфелях нерезидентів.

Відповідно, нові санкції ще більше обмежуватимуть можливості для РФ залучати дешеві фінансові ресурси і таким чином стимулювати своє економічне зростання.

За різними оцінками, більш жорстка монетарна та фіскальна політика в РФ унаслідок санкцій з боку США та інших західних країн з 2014 року уповільнює потенційне зростання російської економіки на 1-2 відсоткових пункти на рік.

І вплив нових санкцій у цьому аспекті ми можемо побачити вже за тиждень, коли Центральний банк РФ ухвалюватиме рішення щодо своєї ключової ставки.

І ринкові аналітики наразі прогнозують, що ЦБ РФ тепер буде змушений підвищити її на 50 б.п., до 5%, хоча раніше припускали повільніше її підняття. А це своєю чергою означає, що монетарні умови в РФ будуть більш жорсткими, ніж у сценарії без санкцій, а отже, і економіка після коронакризи відновлюватиметься повільніше.

Якою може бути реакція РФ?

Низка російських чиновників уже прокоментувала, що РФ зреагує відповідними санкціями зі свого боку. Стосовно впливу на західні фінансові ринки – зрозуміло, що він буде близьким до нуля.

Фактично з боку РФ дієвим може бути лише підвищення ставок за рахунок ескалації конфлікту на сході України.

Однак, враховуючи потенційну здатність американського уряду ще більше закрутити фінансові гайки, це може мати дуже високу ціну для російської економіки.

І тут принципово важливим є те, що разом із новими санкціями США дали чіткий сигнал своєї готовності їх посилювати.

І це суттєво збільшує ймовірність того, що це вплине на Путіна – напередодні важливого для нього саміту з Байденом російський президент обмежиться показовими контрсанкціями для створення картинки в ЗМІ, але не підвищуватиме градус напруги.

* * * * *

І наостанок, як це все вплине на український фінансовий ринок?

Хоча існує теоретична можливість переорієнтації частини американських інвестицій з російського ринку в українські цінні папери, ймовірність цього невисока.

Тут навіть може зіграти свою роль ефект доміно, коли американські фінансові компанії приймуть рішення про скорочення своїх інвестицій у весь регіон.

Однак найбільше подальший інтерес західних інвесторів у вітчизняних облігаціях залежатиме від градуса напруги на сході України. Якщо РФ все-таки вирішить відповісти на американські санкції ескалацією конфлікту, це призведе до подальшого виходу нерезидентів з українського суверенного боргу та складнощів для Мінфіну з отриманням коштів для фінансування дефіциту бюджету, що ми вже спостерігаємо декілька тижнів.

Натомість більш показушна реакція з боку РФ і затухання конфлікту може спровокувати повернення інтересу нерезидентів до гривневих ОВДП.

Автор: Сергій Ніколайчук, 

голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU,

ексзаступник міністра економіки, торгівлі та сільського господарства