Вже 22 квітня розпочнеться створений за ініціативи Джо Байдена глобальний віртуальний Лідерський саміт з питань клімату, запрошення приєднатися до якого отримали лідери 40 країн.

В Україні новини про цей саміт зазвичай обмежуються повідомленнями, що президент США запросив Владіміра Путіна та Сі Цзіньпіна, лідерів країн, з якими Сполучені Штати мають досить напружені відносини.

Втім, цей саміт вартий уваги сам по собі. Адже кліматична політика посідає одне з пріоритетних місць у політиці нової американської адміністрації.

Що планують досягти Сполучені Штати на цьому саміті? І з якими проблемами вже зіштовхнулася екологічна дипломатія нового президента?

Пріоритет для Байдена

З новим президентом Сполучені Штати взяли курс на досягнення до 2050 року нульового рівня викидів. 

І з перших днів свого президентства Джо Байден розпочав роботу над досягненням цієї амбітної мети.

Вже у свій перший робочий день Байден підписав указ, який розпочав процес повернення США до Паризької кліматичної угоди. Також у перший робочий день був призначений спецпредставник президента США з питань клімату – Джон Керрі. 

Наступного дня було оголошено про проведення Лідерського саміту з питань клімату, що стало практичним свідченням важливості кліматичних питань. 

Саміт стане підготовкою до традиційної Конференції ООН з питань клімату (COP26), яка має відбутися у листопаді у Глазго. 

Проте ця зустріч має й додаткове значення: участь у ній світових лідерів має показати важливість спільних дій у сфері клімату. 

Тим більше планується, що США напередодні саміту оголосять про свої нові цілі щодо скорочення викидів, а на саміті обговорюватимуть економічні переваги від дотримання кліматичних цілей.

Кліматична дипломатія

У рамках підготовки до квітневого саміту уже були досягнуті окремі домовленості про міжнародну співпрацю задля досягнення кліматичних цілей. 

Зокрема, 24 лютого з'являється спільна заява Джо Байдена та прем'єр-міністра Канади Джастіна Трюдо щодо співробітництва задля досягнення нульових викидів до 2050 року.

"Ми запускаємо міністерський діалог високого рівня щодо кліматичних амбіцій і погоджуємо нашу політику і наші цілі з досягнення нульового рівня викидів до 2050 року", – сказав Байден у своїй промові за підсумками двосторонньої зустрічі.

9 березня виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Франс Тіммерманс та спецпредставник президента США Джон Керрі підтвердили намір активно співпрацювати у боротьбі з кліматичними змінами.

16 квітня після перемовин у Вашингтоні Байдена та прем’єр-міністра Японії Йосіхіде Суга з'являється спільна заява щодо Американсько-японського кліматичного партнерства з питань кліматичних амбіцій, декарбонізації та чистої енергетики. 

США та Японія заявили, що мають намір досягти кліматичної нейтральності до 2050 року шляхом сприяння відновлюваним джерелам енергії, енергоефективності та енергозбереженню, а також за допомогою інновацій та співпраці щодо прискорення переходу до декарбонізованого суспільства в третіх країнах, особливо в країнах Індо-Тихоокеанського регіону.

Втім, екологічна дипломатія США вже зіткнулася з першими проблемами. 

Не мали успіху переговори Джона Керрі і міністра енергетики США Дженніфер Гранхольм з країнами-виробниками нафти та газу в Перській затоці.

Безрезультатно завершилися й перемовини з Індією. 

А міністр охорони навколишнього середовища Індії Пракаш Явадекар після зустрічі з Джоном Керрі навіть заявив, що його країна не буде піддаватися тиску з боку заможних країн, які зробили найбільше для перегріву Землі. "Ми не несемо відповідальності за кліматичні зміни, що відбуваються", – сказав він.

Натомість більш успішним став триденний візит Джона Керрі до Китаю: сторони заявили, що спільно боротимуться зі зміною клімату "з тією серйозністю та терміновістю, яку вони вимагають". 

Варто зазначити, що спільна боротьба з глобальним потеплінням може бути чи не єдиною сферою, де співпраця між США та Китаєм видається можливою. Проте глава КНР Сі Цзіньпін ще не прийняв запрошення приєднатися до саміту, але він взяв участь у подібній конференції, проведення якої ініціювали 16 квітня президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Ангела Меркель.

Джон Керрі також планує свій візит до Африки, де він заохочуватиме більше інвестицій у відновлювані джерела енергії.

Треба менше викидати

Відповідно до попередніх зобов'язань Сполучені Штати до 2025 року зобов'язуються зменшити викиди парникових газів на 26-28% у порівнянні з рівнем 2005 року. 

Наразі в рамках підготовки до саміту розглядається можливість скорочення викидів удвічі до 2030 року як частина нових зобов'язань США у рамках Паризької угоди. 

Відповідно до різних джерел, обговорюється можливість зниження до 2030 року кількості викидів парникових газів від 48% до 53% від рівня 2005 року.  

Проте навіть із такими амбітними планами США відстають від обіцянок з боку Великої Британії та Європейського Союзу, які зобов'язуються за цей час скоротити викиди відповідно на 68% та 55%.

Низка представників екологічних організацій, зокрема Friday from Friends of the Earth, ActionAid USA, вважають, що враховуючи тривалий статус країни як головного емітента парникових газів, США повинні до 2030 року зменшити власні викиди щонайменше на 70% та виділити сотні мільярдів доларів на фінансування вирішення проблем клімату. 

Густаво Де Віверо, аналітик з питань кліматичної політики Нового кліматичного інституту, який є частиною програми "Відстеження кліматичних дій", зазначає: "Зобов'язання США скоротити викиди вдвічі буде недостатньо, щоб досягти обмеження потепління до 1,5 градуса. Для досягнення цієї мети США потрібно буде зменшити викиди на 57-63%".

Проте і таке скорочення стане потужним викликом для Сполучених Штатів. 

За словами Аманди Левін, політичного аналітика Ради оборони природних ресурсів, "зараз США отримують близько 40% електроенергії з ядерної та відновлюваної енергетики, але їм доведеться подвоїти свою безвуглецеву потужність до 80% до 2030 року, щоб забезпечити країні можливість зменшити викиди, необхідну для досягнення цієї нової мети"

Бізнес – за збільшення податків

Підтримка корпорацій важлива тим, що за всі ці цілі потрібно платити. А на практиці підвищення кліматичних цілей означатиме підвищення корпоративних податків, що, звісно, викликає обурення низки корпорацій.

Проте понад 300 підприємств, включно з Google, McDonalds та Walmart, поставили свої підписи під офіційним листом Джо Байдену з пропозицією майже вдвічі збільшити цілі США щодо скорочення викидів, пов’язаних із потеплінням планети, що відповідає 50% відсотків нижче рівня 2005 року до 2030 року.

Представники бізнесу сподіваються, що таке звернення матиме вплив на Конгрес, в першу чергу на республіканців.

Останні залишаються противниками такого зменшення та вважають такі дії руйнівними для економіки. 

Зокрема, сенатор від Вайомінгу Джон Баррассо уже зробив заяву, в якій зазначив, що "Паризька кліматична угода призведе до збільшення енергетичних витрат для американців, тоді як Росія та Китай збільшать викиди парникових газів".

Свої підписи під листом поставили десятки компаній, що базуються в республіканських округах, наприклад, такі як Target, Verizon та Altria Group, материнська компанія тютюнового гіганта Philip Morris USA, яка колись вважалася твердим союзником Республіканської партії, та Philip Morris International.

Патрік Флінн, віцепрезидент з питань сталого розвитку Salesforce, який підписав цей лист, зазначив: "Ми знаємо, що це створить мільйони робочих місць, ми знаємо, що це добре для економіки, і ми знаємо, що якщо ми робимо це правильно, то ми можемо зробити це так, щоб ніхто не залишався позаду". Він також закликав до чистого стандарту електроенергії та пообіцяв нові норми для комунального сектора, автомобілебудування та нафтогазової промисловості.

Патрік Флінн заявив, що його компанія підтримувала підвищення податків у минулому, і назвав пропозицію президента Байдена щодо інфраструктури у розмірі 2 трильйони доларів "доброю інвестицією" на довгострокову перспективу. 

* * * * *

Немає сумнівів, що кліматична політика є одним з основних пріоритетів адміністрації Байдена. 

Проте проведення дієвої кліматичної політики та ухвалення не завжди популярних рішень, враховуючи також особливе ставлення республіканців до цього питання, вимагає високої дипломатичної майстерності, як всередині країни, так і зовні.  

Нещодавно Джон Керрі назвав кліматичні проблеми справжньою кризою: "Це – криза, але водночас і найбільше вікно можливостей, мабуть, з часів промислової революції. Це винятковий час для відновлення наших економік, коли з'являться нові продукти, нові технології".  

І ось уже зовсім скоро на Лідерському саміті ми зможемо спостерігати, чи вдається США ефективно перетворювати кризу на можливості.

Автор: Світлана Ковальчук,

кандидат політичних наук, виконавчий директор YES