Цього тижня я здійснюю свій перший віртуальний візит до України.

Я хотіла б частіше їздити до Києва "вживу", але поки що підтримувати тісний контакт з українськими партнерами, колегами та друзями дозволяють відеозустрічі. Моя мета – наголосити, що ЄС і надалі підтримує Україну. Окрім того - "заміряти температуру" ключових реформ, особливо тих, що стосуються надання Києву макрофінансової допомоги та сприяють подальшому зближенню України з ЄС.

Зараз непрості часи для усіх, і особливо для України.

Попри те, що окремі показники, пов’язані з пандемією, поліпшуються, коронавірус завдав нищівного удару по життю багатьох людей. Я рада, що завдяки платформі COVAX, донором якої є Євросоюз, Україна отримала додаткові партії вакцини, хоч їх і не так багато, як нам хотілося б. Ми продовжимо просувати в усьому світі ідею про необхідність ділитися вакцинами і подбаємо про те, щоб Україна не лишилася в кінці черги у боротьбі за доступ до них.

Торік ми надали 190 млн євро на підтримку охорони здоров’я та соціально-економічне відновлення. Цього року надходить додаткова підтримка для розгортання кампанії вакцинації.

Нещодавно Україна була у фокусі уваги всього світу через нарощування Росією військової потуги біля ваших кордонів, і тоді очільники МЗС країн ЄС не залишили сумнівів, що Євросоюз підтримає народ і владу України та допоможе реагувати на ці безпекові виклики. ЄС також надав значну цільову підтримку регіонам, що постраждали від бойових дій, понад 600 млн євро, і ця підтримка триватиме.

За моїми спостереженнями, пандемія не сповільнила реформи в Україні.

Фіскальна децентралізація, реформа держслужби, розділення "Нафтогазу", земельна реформа, мала приватизація та цифрова трансформація – лише частина прикладів цього.

Напевно, Україні також варто було би краще розповідати про свої успіхи!

Бо я задоволена тим прогресом, що відбувся у земельній реформі, одній з ключових реформ в Україні, під час мого віртуального візиту. Ухвалення в середу Верховною радою закону про децентралізацію і дерегуляцію управління землею – це серйозний позитивний крок, і ми з нетерпінням чекаємо на схвалення подальших законодавчих актів, які дозволять повністю втілити земельну реформу 1 липня.  

Втім, це не означає, що проблем немає – вони є, особливо у судовій системі.

Ми продовжуємо просувати і підтримувати перезапуск комплексної реформи цієї сфери, що буде охоплювати у тому числі органи суддівського самоврядування та Конституційний суд. Не менш важливо покращити довіру суспільства до судів.

Немає нічого дивного в тому, що ті, хто має корисливі інтереси, б’ють по антикорупційних інституціях. Причина проста: їхня діяльність почала приносити плоди.

Та я переконана, що українці хочуть бачити Україну державою, де усі громадяни рівні перед законом, де рішення судів неможливо купити, а олігархи не впливають на політичне життя та економічну політику. Це стало би чітким сигналом і для європейського бізнесу про те, що Україна – чудовий ринок для інвестицій.  

Один із найважливіших сигналів, який я доносила до України фактично на всіх останніх зустрічах – це необхідність дотримуватися умов для надання макрофінансової допомоги ЄС.

Євросоюз надав Україні доступ до позики в 1,2 млрд євро, з яких половину ви отримали в кінці минулого року. Щоб отримати другу половину, до середини вересня вам необхідно виконати низку умов.

Щоб встигнути, вам потрібно збільшити зусилля.

Принциповість та ефективність судової системи має бути посилена. Це включає потребу створити нову Вищу кваліфікаційну комісію суддів та забезпечити чесність членів Вищої ради юстиції.

Це є особливо важливим зараз, зважаючи на те, що деякі досягнення реформ підриваються рішеннями окремих судів.

Законодавча база корпоративного управління держпідприємств має бути переглянута відповідно до стандартів ОЕСР, і ці стандарти мають дотримуватися. Повага до незалежності держпідприємств і їхній захист від політичного впливу, включно із правилами відбору та оплати незалежних членів наглядових рад та найвищих керівників, лишається життєво необхідною.

Є й інші важливі сфери, як-от прозорість газового ринку та медичні закупівлі.

І треба не забувати, що макрофінансова допомога може бути надана, лише якщо є чинна програма МВФ.

ЄС та Україна поєднані Угодою про асоціацію (УА), яка є найамбітнішою двосторонньою угодою з тих, які ЄС будь-коли підписував з третьою країною. Подальше зближення України з ЄС на основі Угоди про асоціацію залишається ключовим елементом, що підвищує стійкість України.

Україна вже досягла гарного прогресу у багатьох сферах Угоди. Поглиблена і всеосяжна зона вільної торгівлі – це справді історія успіху: загальний обсяг двосторонньої торгівлі між Україною та ЄС до кінця 2020 року зріс на 51%! Але все ще залишається нереалізований потенціал, здатний принести користь обом сторонам.

В умовах глобальної конкуренції ЄС і Україна виграють від інтеграції своїх ринків. А щоби це сталося, Україні важливо зважати на правила, що діють у ЄС, що часто означає потребу змінити законодавство. Наприклад, щоби ЄС та Україна надали одне одному режим внутрішнього ринку щодо телекомунікаційних послуг, Україна має гармонізувати своє законодавство із законодавством, що регулює європейський внутрішній ринок.

Ми вже задіяли гнучкість УА для її поширення на нові сфери. Є плани невдовзі розпочати діалоги стосовно Європейського зеленого курсу (Green Deal) та кібербезпеки. Крім того, Угода передбачає механізм для свого перегляду, що дозволяє враховувати зміни у праві ЄС та краще відповідати реальності. Тому ми розпочали спільний перегляду досягнень у рамках Угоди, який має завершитися до саміту Україна-ЄС наступного року.

Дуже важливо, щоби урядові органи, до компетенції яких входять питання євроінтеграції, мали достатній штат та фаховість, щоби втілювати ці амбітні завдання.  

І насамкінець: Україна може і надалі розраховувати на повноцінну підтримку ЄС на шляху реформ.

Група підтримки України у Єврокомісії, яку я очолюю вже більше року, відіграє у цьому важливу роль. Україна – це єдина держава у світі, для якої у Брюсселі створили таку структуру. Я продовжу працювати над тим, щоб Група підтримки просувала співпрацю Україна-ЄС і залишалася у Брюсселі "точкою фокусу" для надання Україні європейської підтримки.

Авторка: Катаріна Матернова

керівниця Групи підтримки України у ЄК,
заступниця голови генерального директорату Єврокомісії з політики сусідства і розширення,

для "Європейської правди"