70% дорослого населення – саме стільки, як припускають, потрібно для приборкання пандемії COVID-19, для життя без локдаунів та з вільними мандрівками за кордон. 

Для України це звучить як дуже далека перспектива, адже за півтора місяця у нас вакцинували лише 334 576 осіб. Провакциновані обома дозами, станом на 7 квітня, аж дві людини.

На додаток подальше постачання вакцини – індійської Covishield, що виготовляється за ліцензією AstraZeneca, – зірвалося. Індія наклала заборону на її експорт, і терміни його відновлення невідомі.

Так, ця вакцина не єдина. В кінці березня прибула перша партія китайської CoronaVac компанії Sinovac Biotech, яка ще проходить лабораторний контроль, а 6 квітня Володимир Зеленський заявив про укладення контракту на 10 млн доз вакцини Pfizer-BioNTech; тривають перемовини про постачання AstraZeneca з іншого, корейського заводу. 

Але виникає запитання: як бути тим українцям, які отримали першу дозу Covishield, а другої їм можуть і не привезти? 

Відповідь на нього дає досвід ЄС.

Друга доза іншим препаратом? 

У Євросоюзі це питання постало через іншу проблему (яка одночасно вдарила і по популярності вакцинації в Україні).

Це – хвиля паніки з приводу рідкісного побічного ефекту у вакцинованих британсько-шведською вакциною Oxford/AstraZeneca.

Паника вокруг AstraZeneca: почему страны ЕС отказываются от вакцины

Як розповідала "Європейська правда", ця вакцина від початку мала меншу популярність в ЄС через відчутніші побічні ефекти, як-от підвищення температури. 

Але ще задовго до проблем довкола AstraZeneca вчені всерйоз замислювалися про те, чи можна другий укол отримати іншою вакциною.

Відповідь фахівців була одноголосною – напевно, можна.

Звісно (як це завжди відбувається з вакцинацією новими препаратами), це припущення потребує підтвердження клінічними дослідженнями; саме тому необхідно додавати слово "напевно". І байдуже, що Pfizer та AstraZeneca виготовлені за різною технологією. Головне те, що вони обидві викликають в організмі імунну відповідь, а тому є взаємодоповнюючими.

Ще на початку лютого про це говорили австрійські фахівці з вакцинації, а також німецькі.

У січні, коли кампанія вакцинації тільки починалася, Welt цитував експерта з імунології Петера Кремснера, який зауважував, що поєднання різних вакцин – не нова ідея, і клінічні дослідження з вакцинами від вірусу Еболи та малярії вже засвідчили, що імунна реакція особливо хороша і стабільна, якщо використовуються різні типи активних інгредієнтів. 

 "Якщо одна доза – вакцина мРНК, а друга – векторна вакцина, як, наприклад,Oxford/AstraZeneca, імунна реакція може бути навіть кращою", – каже він.  

Але тоді це було радше теорією, а зараз, у квітні, цей сценарій починають застосовувати на практиці.

Поштовхом для цього стала інформація про дуже рідкісні випадки тромбів у пацієнтів, щеплених вакциною AstraZeneca. 

Обирати між ризиками

Першопроходцем знову стала Німеччина. Німецький вакцинаційний комітет STIKO, що працює в рамках Інституту Роберта Коха, стурбували випадки тромбозу у поодиноких пацієнтів невдовзі після щеплення. 

Зауважимо, йдеться про справді поодинокі випадки – приблизно 1 на 100 тисяч щеплень, але майже всі – серед жінок віком 20-63 роки. Щоби прибрати навіть такий ризик, Німеччина призупинила використання вакцини AstraZeneca для людей до 60 років. А оскільки до цього часу багато молодих німців вже отримали щеплення цією вакциною, німецькі експерти рекомендують їм отримати другий укол іншою вакциною.

Звичайно, вони планують отримати дані клінічних досліджень. Але керівник комітету STIKO Томас Мертенс вже заявив, що дані з експериментів на тваринах показують: імунна реакція після другої дози, зробленої іншою вакциною, така сама.

Останніми днями до Німеччини приєднуються дедалі більше країн.

Іспанія, Бельгія, Італія і навіть Грузія теж обмежили вакцинацію AstraZeneca тільки літніми людьми.

Річ у тім, що 7 квітня ЕМА, Європейське агентство лікарських засобів, офіційно підтвердило: утворення тромбів у поєднанні з низьким рівнем тромбоцитів справді є дуже рідкісним побічним ефектом цієї вакцини. 

І хоча ЕМА зазначає, що переваги використання вакцини AstraZeneca продовжують переважувати ризики, частина європейських урядів (які закупили кілька вакцин і мають можливість вибору між ними) вирішили перестрахуватися. 

І практично одночасно – та вперше – застереження щодо AstraZeneca з’явились у  Британії: дорадчий орган щодо вакцин заявив, що людям у віці до 30 років краще зробити щеплення іншою вакциною. 

Тепер перед усіма такими країнами постає питання: якою вакциною вколоти другу дозу тим молодим пацієнтам, які вже частково щеплені AstraZeneca – нею ж чи іншою?

Цікаво, що німецький STIKO, який, нагадаємо, запропонував комбінувати різні вакцини, у своїй рекомендації зазначає: повних даних про безпечність та ефективність поєднання вакцин з різною технологією ще немає. "Доки відповідні дані стануть доступними, STIKO рекомендує людям віком до 60 років замість другої дози AstraZeneca використовувати дозу вакцини мРНК, через 12 тижнів після першої дози", – йдеться у попередній рекомендації.

Окремо звернемо увагу на тезу про 12 тижнів між вакцинаціями. І ВООЗ, і європейські фахівці давно дійшли висновку що таке збільшення часу між уколами додає якості імунізації. Тож у тих, хто уколовся "ковішилдом" у березні, ще є час очікування на другу дозу, хвилюватися тут немає про що. Навіть якщо український МОЗ заявляє протилежне.

Але як можливо надавати рекомендацію про ефективність комбінації вакцин, не маючи однозначної впевненості?

Чому німці зважилися на такий крок?

Тут важливо зауважити, що жодна із затверджених у ЄС вакцин не визнана регулятором 100% безпечною за повноцінною процедурою. Вони отримали умовний допуск, що надається, "коли переваги швидкої доступності лікарського засобу більші, ніж ризик, що витікає з недостатньої повноти даних". Наприклад, якщо йдеться про особливо небезпечну недугу або пандемію.

Вище ми вже наводили думку німецького фахівця про те, що комбінування різних вакцин може навіть підвищити ефективність вакцинації. І це – не поодинока оцінка. 

Схожі думки фахівців наводяться у березневому матеріалі, опублікованому в The Scientist та Pharmazeutische Zeitung. Поєднуючи різні типи вакцин, які стимулюють різні механізми імунної системи, можна отримати навіть кращий результат, каже Вольфганг Лейтнер, вчений та керівник відділу Національного інституту алергології та інфекційних захворювань США. 

Ба більше, за кілька місяців з’являться перші результати "з полів". 

У Британії ще з лютого триває дослідження на 800 волонтерах з поєднанням саме вакцин AstraZeneca i Pfizer.

Перші його результати очікують на початку літа. Науковці, що ініціювали його, теж припускають, що поєднання різних препаратів може давати навіть кращий захист, і явно спростило би перебіг кампанії вакцинації у разі затримок з поставками певної вакцини. 

* * * * *

Питання безпечності поєднання вакцин стало для України вкрай гострим. 

Нагадаємо, що у першій партії ми отримали лише 500 тисяч доз вакцини Covishield, з яких понад 334 тисячі вже витратили на перші щеплення. А це створює питання: що робити тим українцям, яким не дістанеться вакцини для другого щеплення? Особливо якщо сподівання на нову партію Covishield або південнокорейської AstraZeneca через платформу COVAX не справдяться вчасно.

Тож, можливо, рекомендація STIKO стане варіантом рішення і для України. 

Авторка: Марія Ємець, 
журналістка "Європейської правди"

за участі Сергія Сидоренка,
редактора "Європейської правди"