31 березня Італію сколихнув гучний шпигунський скандал, який експерти охрестили "найбільшим з часів закінчення холодної війни". 

Це далеко не перша гучна операція російських спецслужб на території Італії. 

Проте є й принципова різниця – реакція Рима цього разу виявилася як ніколи різкою та оперативною. 

І це дає підстави для обережного оптимізму – Італія намагається відійти від репутації ахіллесової п'яти ЄС, створеної попередніми урядами, в яких було вдосталь симпатиків Путіна.

Нинішній шпигунський скандал може стати поворотним моментом: час вседозволеності для росіян вже минув.

Шпигун на 40 тисяч

На околиці Рима під час передачі секретних матеріалів в обмін на гроші заарештували італійського офіцера морської піхоти Вальтера Бйота та працівника російського посольства в Італії Дмитрія Остроухова. 

За даними попереднього слідства, Вальтер Бйот, офіцер морської піхоти, службовець відділу військової політики та планування Міністерства оборони Італії, був завербований Остроуховим під час офіційного прийому в російському посольстві приблизно п'ять місяців тому. 

Протягом останніх чотирьох місяців він фотографував на виданий йому телефон документи з екрана робочого комп’ютера, архівував їх на карту пам’яті та передавав її в обмін на гроші працівникам російських спецслужб. 

На момент арешту на карті пам’яті були матеріали про військові стратегії НАТО та Італії, зокрема в Іраку, Афганістані, Лівії та Лівані. За це росіяни заплатили італійському офіцеру 5 тисяч євро, які були засунуті у коробки з-під шоколадних цукерок. 

Слідчі припускають, що за чотири місяці "співпраці" Бйот отримав від росіян близько 40 тисяч євро. 

За словами дружини Бйота Клаудії Карбонари, їхня родина переживає фінансові труднощі, тому її чоловік пішов на такий відчайдушний крок.  

Римська шпигунська історія не пролунала як грім серед ясного неба, а стала швидше логічним продовженням російського наступу, який вже роками розгортається на італійській території.

Більше не рівновіддалена Італія

Італійський політолог Вітторіо Еммануеле Парсі характеризує зовнішню політику Італії, починаючи від кінця Другої світової війни, відсутністю чіткої позиції та неприйняттям жодної зі сторін, коли йдеться про вибір між євроатлантичним та євразійським проєктами. 

На думку журналіста-розслідувача Ніколи Біондо, навіть після анексії Криму та вторгнення російських сил на територію України Італія продовжувала применшувати загрозу, яку несе режим Путіна для європейської спільноти, та шукати діалогу та партнерства з Росією. 

Проте за останні два роки, а особливо після приходу до влади у 2018 уряду лівих та правих популістів у складі партій "Рух 5 зірок" та "Ліга", "діалог" та "партнерство" з РФ перетворилися більше на свавілля політичних та пропагандистських операцій на території Італії. 

Перелічимо найгучніші шпигунські скандали в Італії, де були замішані росіяни.

У серпні 2020 року французькі секретні служби DSGI заарештували французького військового за злив Москві секретної інформації. Він квартирувався на військовій базі НАТО біля італійського Неаполя, де власне і передавав інформацію полковнику ГРУ. 

За рік до того, у тому ж Неаполі, за ордером ФБР заарештували Александра Коршунова, військового, директора з розвитку російської компанії United Engine Corporation (ОДК) за підозрою в індустріальному шпигунстві та викраденні технологій італійської компанії Leonardo SPA. ODK виробляє мотори та турбіни для авіаційних літаків і входить до державної корпорації "Ростех", яку очолює старий друг Путіна часів його перебування у німецькому Дрездені, Сергєй Чемезов. 

Італійський уряд на чолі з Джузеппе Конте досить м’яко зреагував на цей скандал, виславши арештованого російського полковника до Росії, а не до США, які видали ордер на арешт – чим цілком задовольнив Москву. 

У березні 2020 року, у розпал пандемії коронавірусу, російські спецоперації в Італії набули показового характеру. Російський гуманітарний конвой проїхався через всю Італію – від Рима до Бергамо (де теж є військовий аеропорт, але висадка там була б не такою видовищною) – міста, яке тоді найбільше потерпало від коронавірусу. 

Російська "гуманітарка" виявилася черговою геополітичною виставою, а не практичною допомогою у боротьбі з коронавірусом – про це на шпальтах видання La Stampa написав журналіст-розслідувач Якопо Якобоні. 

"Спутник" по-итальянски: как российскую вакцину готовят к производству в Европе

У його статтях йшлося про те, що матеріали, надані Росією Італії для боротьби з коронавірусом, на 80% видалися непідходящими для боротьби з пандемією — засоби для бактеріологічної дезінфекції, польова лабораторія зі стерилізації та хімічно-бактеріологічної профілактики й таке інше. 

Росія відреагувала на розслідування погрозами на адресу Якобоні з боку представника свого міністерства оборони. 

Кампанію з просування російської вакцини "Спутник V", матеріал для виготовлення якої російські військові медики, за даними того ж журналіста, зібрали саме в Бергамо, аналітики також називають геополітично продуманим наступом з боку Росії.

Римський розворот

На шпигунський скандал новоспечений технічний італійський уряд під керівництвом проєвропейського прем’єр-міністра Маріо Драгі реагує швидко і жорстко. 

Міністр закордонних справ Луїджі Ді Майо (попри приналежність до проросійського "Руху 5 зірок") висилає з країни двох причетних до шпигунської оборудки дипломатів та публічно суворо засуджує дії Москви. 

Така реакція може сигналізувати Москві про те, що Рим розвертається у бік Вашингтона та НАТО.

Відновлення з боку американського президента Байдена втраченого за президентства Трампа діалогу між Америкою та Європейським союзом в подальшому може вдарити по Росії та її позиції на міжнародній геополітичній арені. 

Втім, перешкодою для цього є потужне проросійське лобі серед італійських політиків, як і представників правих партій (лідер партії "Ліга" Маттео Сальвіні та давній друг Путіна та лідер "Форца Італія" Сильвіо Берлусконі), так і лівих популістів з "Руху 5 зірок".

Гучна шпигунська історія здатна послабити позиції "друзів РФ".

Не випадково найбільш дружні до РФ італійські політики поки ніяк не коментують цей скандал. 

Усе це накладається на інші дії уряду Маріо Драгі – зокрема, на активізацію міжнародної позиції Рима. 

За нового прем'єра Італія прагне довести, що вже перестала бути, як її раніше називали, ахіллесовою п’ятою ЄС.   

І якщо Риму це вдасться, російську агентуру чекатимуть інші неприємні сюрпризи.  

Автор: Ярина Груша-Поссамай,

з Італії, для "Європейської правди"