Правляча польська коаліція переживає непрості часи. 

Численні конфлікти між її лідерами вже суттєво вплинули на рейтинги. Зокрема, підтримка партії "Право і справедливість"  вже пів року є меншою за 40%. Наразі вона складає 30-33%, що не лише не гарантує незалежної більшості, але й навіть уряду з потенційними партнерами по коаліції.

Ба більше, частина правого електорату вже переметнулась до ультраправої "Конфедерації" (що є тривожним сигналом і для України).

Продовження такої динаміки може зробити "Право і справедливість" "кульгавою качкою" ще за декілька років до чергових парламентських виборів.

Відповіддю "ПіС" на падіння рейтингів має стати черговий пакет соціальних ініціатив "Польський лад",  презентований 15 травня.

Ці ініціативи мають стати основою економічної політики Польщі на наступні роки. За словами віцепрем’єра та лідера партії "ПіС" Ярослава Качинського, ця програма допоможе в реалізації бажань та прагнень поляків щодо підвищення рівня життя.

Проте чи здатні чергові соціальні ініціативи розвернути політичні тренди у сусідів?

"Життя, як на Заході"

"Поляки глибоко переконані, що вони заслуговують на такий самий рівень життя, як на Заході", – заявив Ярослав Качинський під час презентації програми "Польський лад".

Ця програма, за словами Качинського, покликана реалізувати польські мрії про процвітання, соціальну справедливість та могутність.

Ключова ініціатива – позбавлення необхідності сплати податку на прибуток для більшості поляків.

Цього обов'язку позбудуться ті, чиї доходи не перевищують 30 тисяч злотих на рік. Як наслідок, цей податок не платитимуть 9,5 мільйона поляків. Ще для 6 мільйонів поляків податковий тягар залишиться незмінним, однак для 2,6 мільйона – тих, хто має високі прибутки,  – податкове навантаження збільшується. 

Ще одна важлива ініціатива – різке збільшення витрат на охорону здоров'я. Витрати на медицину у 2023 році мають зрости до 6% ВВП, а до 2027-го – до 7%.

І це далеко не все. Перелік анонсованих реформ дуже довгий: окрім зміни податкового законодавства, він містить реформування служби охорони здоров’я, зміни у правах працівників, нові фінансові програми для фермерів, а також нові інфраструктурні проєкти, аж до реконструкції Саксонського палацу у Варшаві.

"Якби у мене було одне речення, щоб описати, що таке "Польський лад", я сказав би, що це чудова інвестиційна програма: велика програма інвестицій у польське здоров'я, у польську сім'ю, в демографію, у відбудову польської інфраструктури та економічного потенціалу, де він був ослаблений COVID-19, і розширення там, де ця інфраструктура потребує розширення", – заявив прем’єр Матеуш Моравецький.

Програма переважно базується на фінансовій допомозі, яку Польща отримає від ЄС. Нагадаємо, в рамках масштабної програми відновлення економіки від наслідків пандемії Польща у найближчі сім років має отримати 76 млрд євро, а разом з іншими європейськими фондами країна може отримати до 115 млрд євро.

Втім, навіть цих коштів недостатньо для фінансування такої програми. За підрахунками польських економістів, на реалізацію цієї програми у найближчі 10 років доведеться знайти 651 млрд євро, які не покриваються коштами ЄС.

Частина цієї суми буде знайдена за рахунок підвищення податків для багатих, а також збільшення витрат на медичне страхування. 

Попри це, можливість знайти необхідні кошти викликає питання.

А це своєю чергою означає збільшення державного боргу.

І якщо на цей рік ЄС призупинив дію своїх вимог щодо граничного розміру бюджетних дефіцитів через пандемію, то у наступні роки це може стати проблемою. 

Удар по опозиції

Потужна економічна програма заморозила суперечки всередині коаліції.

Невипадково разом із презентацією "Польського ладу" відбулося підписання декларації лідерами усіх партії, що входять до "Об’єднаної правиці".

Варто зазначити, що спочатку в "ПіС" не припускали участі у презентації нової програми партнерів по коаліції. Адже лідери обох партій союзників – і Ярослав Говін, і Збігнев Зьобро – протягом останніх місяців були у перманентному конфлікті з "ПіС", що навіть поставило під загрозу існування коаліції.

Переламний момент у таборі влади стався на початку травня, коли уряд у Сеймі ратифікував європейський Фонд відбудови за допомогою голосів лівих сил, але з опозицією "Солідарної Польщі".

Для останньої, яка намагається подати себе як справжніх консерваторів та традиціоналістів, було неприйнятним прийняття цих коштів за умови диктату ЄС щодо таких делікатних справ, як контроль за рівнем демократії та гарантіями прав для представників ЛГБТ. 

Втім, Качинському вдалося зробити практично неможливе.

Попри існуючі величезні суперечності в "Об’єднаній правиці", небажання коаліціантів, зокрема, йди на позачергові вибори зробило тимчасове примирення можливим.

Та це не означає, що коаліція продовжить працювати, як раніше. В цьому контексті варто звернути увагу на дві показові деталі.

Перша – відсутність будь-якої згадки про роль у реалізації "Польського ладу" президента Анджея Дуди. Схоже, в партії влади взяли курс на м’яке дистанціювання від глави держави, з яким вже мають численні конфлікти.

Друга показова деталь – поява на презентації нової програми спікера Сейму Ельжбети Вітек, підпис якої стоїть у спільній декларації лідерів "Об’єднаної правиці". Це важливо через різке збільшення політичного впливу Вітек, яку все частіше називають наступницею прем’єра Моравецького.

Показова поява Вітек серед коаліційних лідерів має лише посилити такі припущення.

Фальстарт чи дострокові вибори?

Проте ключове питання полягає у тому, чи здатні нова програма та демонстрація єдності коаліції вплинути на політичні розклади.

Потужні соціальні ініціативи чинна влада презентує перед кожними виборами – і досі ця стратегія була вдала.

Та чи здатна ця стратегія забезпечити третю поспіль перемогу "ПіС" на парламентських виборах – успіх, якого досі в постсоціалістичній  Польщі не могла досягти жодна партія?

Звертає на себе увагу, що це може стати фальстартом – до виборів 2023 року позитивний ефект втратить свій вплив на електоральні настрої, проте буде помітний зворотний бік такої політики.

Звісно, в умовах пандемії влада не могла відтермінувати презентацію антикризових заходів, однак презентація нових соціальних ініціатив може мати й інше пояснення. 

Далеко не факт, що штабісти "ПіС" чекатимуть осені 2023 року.

Особливо в ситуації, коли ключові опозиційні сили (в першу чергу "Громадянська платформа" та "Польша-2050") знаходяться у далекій від оптимальної формі.

У такій ситуації новий економічний план із потужними соціальними ініціативами дає польській владі унікальне вікно можливостей для нової перемоги на парламентських виборах.

Не виключено, що це вікно можливостей не залишатиметься відкритим довго, і восени 2023 року ефект "Польського ладу" добіжить кінця. Особливо зважаючи на те, що суперечки всередині коаліції залишаються невирішеними і конфлікти рано чи пізно знову вийдуть назовні.

Автори:

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка,

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"