Загострення конфлікту між Ізраїлем та Палестиною, яке триває понад тиждень, лише посилило суперечності всередині як ЄС, так і США.

Для Євросоюзу це є більш звичним. Традиційно є низка європейських країн, які повністю солідаризуються з Ізраїлем, але одночасно для низки країн дії Ізраїлю є так само неприйнятними, як і атаки палестинців. 

Втім, для Сполучених Штатів це протистояння вийшло ще більш болючим.

Якщо попередня адміністрація Дональда Трампа повністю підтримала дії Ізраїлю, то команді Джо Байдена доводиться шукати більш зважену позицію.

І ця позиція стає об'єктом жорсткої критики як республіканців, так і "прогресивного крила" демократів, які все частіше солідаризуються з Палестиною. 

Чи встоїть Джо Байден перед таким потужним тиском? І як може змінитися позиція провідних країн світу щодо палестинського конфлікту?

Війна у реальності та в інфопросторі

Перші ракетні удари по Ізраїлю терористична організація ХАМАС завдала ще 10 травня. 

Причиною загострення стали сутички між ізраїльською поліцією та палестинськими протестувальниками в Єрусалимі та ухвалення рішень про виселення декількох сімей з території Східного Єрусалиму.

На загострення ситуації вплинули й політичні розклади. 

Нещодавно Ізраїль провів свої четверті вибори за останні два роки, проте правляча коаліція так і не з’явилася, і йдеться про проведення п’ятих виборів. 

Палестинці мали провести свої перші за 15 років вибори, але президент Палестинської адміністрації Махмуд Аббас їх скасував, не в останню чергу через побоювання програти їх ХАМАСу.

За даними ізраїльських військово-повітряних сил, ХАМАС випустив понад 3300 ракет в напрямку міст та селищ Ізраїлю, внаслідок чого загинули щонайменше 10 людей. 

У відповідь ізраїльські сили завдали ударів по інфраструктурних об'єктах палестинців. 

Ізраїльські чиновники заявили, що напад спрямований на знищення спроможності ХАМАС створювати і запускати ракети та мережі підземних тунелів, що використовуються угрупованням для переміщення людей та техніки. Внаслідок таких нападів уже загинули щонайменше 212 людей, і без втрат серед мирного населення не обійшлося.

Найстрашніші руйнування відбуваються в Секторі Гази – густонаселеному прибережному районі, в якому живуть близько двох мільйонів людей. 

Страждання населення Гази все частіше використовують для критики дій Ізраїлю, впливаючи на думку Заходу.

Байден між двох вогнів

Показовий момент: попри критичну ситуацію, телефонна розмова між президентом США Джо Байденом та прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу відбулася лише 17 травня, тобто аж на восьмий день після початку загострення.

Така пауза має свої пояснення. 

Джо Байдену необхідно підтримати ключового союзника Сполучених Штатів, проте одночасно – уникнути критики своїх однопартійців, значна частина яких вважає використання сили Ізраїлем надмірним. 

А дехто навіть покладає провину за цей конфлікт саме на Ізраїль. 

"У Ізраїлю є право захищати себе, ці слова демократичні та республіканські адміністрації повторюють із року в рік. А які права є у палестинського народу?" – заявив Берні Сандерс, сенатор від штату Вермонт та суперник Байдена на минулих праймеріз.

І ця позиція не є поодинокою у Демпартії. Зокрема, Байдена закликали відкласти передачу Ізраїлю запланованої партії високоточної зброї. 

Такі настрої однопартійців президент не може ігнорувати. 

Тож не випадково у розмові з Нетаньягу Байден хоч і підтвердив свою рішучу підтримку права Ізраїлю захищатися від ракетних обстрілів, проте одночасно закликав докласти всіх зусиль для забезпечення захисту невинних цивільних осіб. 

Втім, одночасно Байден не дослухався до своїх однопартійців, які вимагали від Ізраїлю негайного завершення бойових дій. 

А днем раніше, 16 травня, Сполучені Штати заблокували пропалестинську заяву Ради Безпеки ООН. У цій заяві організація закликає припинити "кризу, пов'язану з Сектором Гази" та захистити цивільне населення, а також висловлює занепокоєння з приводу завданих збитків інфраструктурі Сектора Гази, де проживають два мільйони людей.

Проте майже одночасно, 18 травня, державний секретар Ентоні Блінкен озвучив більш критичну до Ізраїлю заяву. Пообіцявши активізувати зусилля, щоби "покласти край цьому поточному циклу насильства", він анонсував відновлення роботи "з реалізації бачення майбутнього Ізраїлю та Палестини, які мирно існують поруч, з людьми з усіх громад, які поважають одне одного".

Розкол Європи

Не менш складним був пошук компромісу й всередині ЄС. 

Екстрене засідання Ради Європейського Союзу відбулося лише 18 травня. Причому і тут не обійшлося без скандалу: спільну заяву глав МЗС із закликом до негайного припинення вогню між Ізраїлем та палестинцями не підтримала Угорщина.

"У мене загальна проблема з європейськими заявами щодо Ізраїлю... Вони не надто допомагають, особливо за нинішніх обставин, коли напруженість така висока", – пояснив свою окрему позицію глава угорського МЗС Петер Сійярто.

Тож усі держави-члени, окрім Будапешта, засудили ракетні обстріли ХАМАС, підтримавши право Ізраїлю на самооборону.

Проте, як згодом на пресконференції заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель, ця самооборона мусить "здійснюватися пропорційно і з повагою до міжнародного гуманітарного права". А одночасно топ-дипломат ЄС назвав "неприпустимою" кількість жертв серед цивільного населення в Секторі Гази, "включаючи велику кількість жінок і дітей".

У самій заяві зазначено: "Ми підтримуємо право на захист Ізраїлю та право на безпеку – також і для палестинців – і ми вважаємо, що безпека Ізраїлю та Палестини вимагає справжнього політичного рішення, оскільки лише справжнє політичне рішення може принести мир, і для цього нам потрібно відновити політичний горизонт".

Слабкість позиції Євросоюзу очевидна. 

Якщо такі держави-члени ЄС, як Австрія, Болгарія, Румунія та Угорщина, непохитно підтримують Ізраїль, то такі країни, як Бельгія, Люксембург та Швеція, більш критично ставляться до реакції ізраїльських військових та розширення поселень на окупованій території.

Традиційно для Ізраїлю вагоме значення мають позиції Німеччини та Франції. 

Німці – які загалом підтримують Ізраїль – одночасно намагаються підштовхнути його до режиму припинення вогню. 

На засіданні міністрів закордонних справ ЄС голова МЗС Німеччини Гайко Маас заявив, що "зараз припинення насильства на Близькому Сході є першочерговим завданням, але нам також слід поговорити про те, як уникнути такої ескалації в майбутньому".

Він анонсував гуманітарну допомогу жителям Сектора Гази – близько 40 мільйонів євро.

Схожої позиції дотримується і Франція. На пресконференції 17 травня президент Еммануель Макрон закликав до "процесу якнайшвидшого припинення вогню та побудови можливого шляху до дискусій між різними дійовими особами".

* * * * *

Спільна позиція Заходу могла би позитивно вплинути на конфлікт, змусивши обидві сторони до стриманості. 

Проте така єдина позиція зараз є далекою, як ніколи. 

Єдності щодо шляхів вирішення конфлікту між Ізраїлем та Палестиною немає ані серед країн ЄС, ані всередині Сполучених Штатів. 

Більш того, намагаючись повернути курс США, який за часів Трампа був однозначно проізраїльським, Джо Байден опинився між двох вогнів – гострої критики як з боку республіканців, так і однопартійців-демократів. 

Автор: Світлана Ковальчук,

кандидат політичних наук, виконавчий директор YES