Екологічна суперечка може розсварити Польщу з її сусідкою Чехією, а разом із тим – суттєво посилити критику дій Варшави з боку керівництва ЄС.

Йдеться про конфлікт навколо шахти "Турув" – копальні, розташованої у Польщі неподалік кордонів з Чехією і Німеччиною.

Залагодити цей конфлікт спробував прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький: 24 травня під час зустрічі лідерів Європейського Союзу у Брюсселі він обговорив це питання з чеським колегою Андреєм Бабішем. Втім, ця розмова лише підкреслила проблему. 

Зокрема, за її результатами Моравецький заявив, що Польща наближається до угоди з Чехією щодо "Турува" – за його словами, чеська сторона погодилася відкликати заяву, подану до Суду ЄС. Останнє оперативно спростував Бабіш – за словами чеського прем'єра, планів відкликати скаргу поки немає. 

Така різниця у заявах невипадкова – в обох країнах ця суперечка активно використовується опозицією для критики влади. 

І це збільшує ризик того, що конфлікт між Прагою та Варшавою продовжить поглиблюватися. 

Польський забруднювач

Шахта "Турув", на якій видобувають буре вугілля, та однойменна електростанція належать концерну "PGE Górnictwo i Energetyka Konwencjonalna". Електростанція виробляє 7% електроенергії у Польщі і є однією з найпотужніших у державі.

Обидва об’єкти розташовані неподалік від кордонів із Чехією та Німеччиною – країнами, які заявили про шкоду довкіллю від шахти. Зокрема, Прага наполягає, що видобуток вугілля негативно впливає на прикордонні райони, де зменшився рівень ґрунтових вод.

Попри це, Польща захотіла експлуатувати шахту до 2044 року. Відповідно до польських норм, термін дії дозволу на видобуток бурого вугілля може бути продовжений ще на шість років без проведення досліджень щодо впливу гірничих робіт на навколишнє середовище.

Так і сталося у справі Турува, коли Міністерство клімату Польщі продовжило концесію на видобуток вугілля до 2026 року.

Саме ці положення Чехія вирішила оскаржили. Але це ще не все.

Польща вирішила не надавати чеській стороні повну інформацію, пов’язану з процедурою видачі дозволу на видобуток корисних копалин до 2026 року, що також, на думку чехів, є прямим порушенням принципу щирої співпраці, що випливає з Договору про Європейський Союз.

У Празі вирішили діяти радикально – на початку березня Чеська Республіка подала скаргу до Суду Євросоюзу проти Польщі у зв’язку зі збільшенням видобутку бурого вугілля у Туруві.

Рішення Суду ЄС? Ні, не чули

Чеський позов є унікальним з багатьох причин.

Перш за все, досі жодна країна Євросоюзу не подавала позову проти Польщі до Суду ЄС. Також не було судових позовів між державами-членами щодо питань довкілля.

А враховуючи тісну співпрацю між Прагою і Варшавою, такий розвиток подій ще не так давно взагалі важко було уявити.

6 квітня Польща попросила Суд ЄС відхилити заяву Чехії про призупинення видобутку корисних копалин у Туруві. Варшава стверджувала, що тимчасовий захід, якого вимагала Чеська Республіка, був непропорційним і не забезпечував належного балансу інтересів, "а його застосування завдасть Польщі та її громадянам значної і непоправної шкоди".

Втім, 21 травня Суд ЄС наказав Польщі негайно припинити видобуток бурого вугілля у Туруві до врегулювання суперечки з Чехією.

"Польща зобов’язана негайно припинити видобуток бурого вугілля на копальні "Турув". Звинувачення, висунуті Чехією щодо фактичного і правового статусу, виправдовують порядок введення запитуваних тимчасових заходів", – йдеться у рішенні.

Політики від правлячої партії "Право і справедливість" гостро відреагували на таке рішення. Вони виступили проти виконання рішення суду.

"Рішення Суду ЄС є скандальним та неприйнятним для польської сторони. Виконання цього рішення означатиме негайне припинення виробництва, що є неможливим. Це мало би незворотні наслідки. Це може становити загрозу для енергетичної безпеки Польщі, а також втрату робочих місць десятками тисяч людей на шахті", – наголосила прессекретарка "ПіС" Аніта Червінська.

Червінська також послалася на заяву прем’єр-міністра Матеуша Моравецького щодо рішення Суду ЄС, в якій той зазначив, що жодні рішення ЄС не можуть порушувати сфери, пов’язані з базовою безпекою країн-членів, а саме такою є енергетична безпека.

Прем’єр Моравецький також підкреслив, що це рішення було безпрецедентним і суперечить основним принципам функціонування ЄС, а вжиті заходи є непропорційними. Він заявив, що уряд не вживатиме жодних дій, які можуть зашкодити енергетичній безпеці Польщі.

Хай там як, а в ситуації, що виникла, для Варшави залишилося два варіанти дій.

Перший – це переговори з чеським урядом про відкликання заяви. У такому разі ситуацію на певний час можна буде взяти під контроль, хоча для цього будуть потрібні зміни в роботі шахти і електростанції.

Інший варіант міг би полягати у зміні умови судового рішення.

Наприклад, через встановлення суддею факту, що соціально-економічна шкода, пов’язана з ліквідацією робочих місць для працівників шахти та електростанції, а також субпідрядників, становить втрату фінансового характеру, яку можна усунути виплатою компенсації.

Варшава пристала до першого варіанта, обравши доволі зручну нагоду для переговорів – зустріч лідерів Європейського Союзу у Брюсселі. "Я особисто зустрівся з прем’єр-міністром Бабішем, тому що ми маємо дужу складну ситуацію, пов’язану з неправильним, а також несправедливим вироком чи рішенням Суду ЄС", – заявив Моравецький.

Втім, у Празі довгий час навіть не хотіли слухати про компроміс. 

Прага не йде на поступки

Чим пояснювалася така непоступливість Чехії?

За даними деяких польських джерел, після рішення Суду ЄС у Празі запанувала справжня ейфорія. І це не дивно. Адже у жовтні цього року в Чехії мають відбутися чергові вибори до нижньої палати парламенту.

Відповідно, як вважають у Польщі, багато груп хочуть за її рахунок наростити політичний капітал. Приміром, фаворитом майбутніх виборів є "Чеська піратська партія", яка зосереджується на питаннях екології.

"Спір має суто політичний характер і пов’язаний із виборами. Тим більше, щоб захистити джерела води для чехів, був побудований спеціальний підземний екран для захисту від потенційного потоку води", – впевнений міністр державних активів Польщі Яцек Сасін.

Тож не випадково, що і чеська влада не хотіла давати опозиції такі потужні козирі. 

Своєю чергою, за повідомленням чеського вебпорталу Seznam Zprávy, у Брюсселі прем’єр-міністр Чехії стверджував, що під час саміту Європейської ради не говорив з Моравецьким про шахту.

"Я нічого не обіцяв прем’єру Моравецькому. Я навіть не хотів говорити про Турув. Прем’єр наполягав на цьому, але я, власне, сказав, що це оцінюватимуть чеські експерти", – заявив Бабіш.

Тим часом офіційний представник уряду Польщі Пьотр Мюллер заявив, що "в засобах масової інформації виникло непорозуміння".

"Сьогодні в ЗМІ виникло непорозуміння щодо Турува. Вчора було прийнято рамкову угоду – керівні принципи до угоди, яка буде підписана між Польщею і Чехією. Завершення цієї угоди є умовою для відкликання скарги до Суду ЄС", – заявив Мюллер під час пресконференції у Брюсселі.

Зі свого боку, прем’єр-міністр Чехії Бабіш заявив, що не планує відкликати скаргу проти Польщі, оскільки згоди досі не досягнуто. За його словами, за результатами зустрічі прем'єрів сторони лише окреслили можливий компроміс.

Отже, кризу іще не подолано. І хоча про політизацію цього питання говорить в основному Варшава, наслідки кризи можуть сильно вдарити по польській владі, яка вже підставилася під потужну критику опозиції.

"Перш за все, польська дипломатія зазнала невдачі, тому що питання оскарження державою дій іншої держави є обов’язком дипломатії. У нас немає посла в Чехії, не було кому подати сигнал, і в підсумку прем’єр не зробив відповідних дій, особливо на саміті Вишеградської четвірки у лютому цього року, за кілька днів до рішення чехів, які поскаржилися на Польщу до Суду ЄС", – заявив депутат від "Громадянської платформи" Пьотр Борис.

"Ця ситуація має символічний вимір, тому що маємо в Польщі уряд "Об’єднаної правиці", який продовжує піддавати сумніву проблеми клімату. Найбільшою загрозою для енергетичного суверенітету нашої країни є уряд, який применшує значення проблеми", – додає одна з лідерів руху "Польща-2050" Пауліна Хенніг-Клоська.

Відмова виконувати рішення Суду ЄС, очевидно, лише посилить цю критику. 

Тож бажання польської влади відкласти вирішення складної проблеми на період після парламентських виборів 2023 року і президентських 2025-го може дорого їй коштувати. 

А головне, доброго для польської влади виходу з цієї кризи поки не видно. 

Автор: Станіслав Желіховський,

кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка