Призначення, яке одна частина країна вітає, а інша, орієнтована на Росію, вважає нелегітимним та абсолютно недемократичним.

Усе це – про сучасну Боснію і Герцеговину. Днями у країні змінився "куратор від Заходу" – посаду верховного представника, який відповідно до Дейтонської мирної угоди 1995 року має найбільшу владу у країні і здатний зупиняти будь-чиє рішення, посів німець Крістіан Шмідт.

Тож саме від кандидатури нового верховного представника значною мірою залежатиме, яким шляхом піде Боснія і Герцеговина – до членства в НАТО та ЄС або стане інструментом, за допомогою якого РФ намагається шантажувати Захід.

Чиновник над п’ятьма президентами

Боснія і Герцеговина є федеративною державою, яка складається з двох ентитетів – Федерації БіГ (де більшість населення – бошняки/мусульмани та хорвати) і Республіки Сербської (майже 90% населення – серби), а також округу Брчко (умовно самоврядна адміністративна одиниця під міжнародним контролем).

У країні – п'ять президентів (президія з трьох глав на чолі країни та президенти кожного з ентитетів), п’ять голів парламенту, три прем’єр-міністри, близько сотні міністрів, біля 500 депутатів!

Федерація, але балканська, де кожний високопосадовець та депутат, як і в Україні, вважає себе за небожителя. Де на першому місці – інтереси власні, родини, партії, бізнесові, національні та конфесійні. А багато хто й до сьогодні дивиться на інших (за національністю та релігією) крізь приціл "калашникова".

Але як керувати такою структурою, схожою на бомбу?

Щоб ця бомба не вибухнула, за Дейтонською угодою було створено посаду верховного представника ООН для БіГ з надзвичайно широкими повноваженнями та його офіс (ОВП), а також Раду з імплементації миру (РІМ) з представників 55 країн.

Повноваження верховного представника, підтверджені РБ ООН та доповнені у 1997 році "Боннськими повноваженнями", перетворили верховного представника на найвищу посадову особу в БіГ, яка може все: зупиняти та скасовувати будь-яке рішення влади усіх рівнів; припиняти дію державних органів, парламенту та органів місцевого самоврядування; зупиняти дію законів та скасовувати їх; відсторонювати будь-якого державного службовця; застосовувати (у разі необхідності) силу…

До цього часу посаду верховного представника обіймали сім дипломатів та політиків з держав-членів ЄС.

Передостаннім, протягом 12 років (найдовший термін), був австрійський дипломат Валентин Інцко, який зробив чимало для імплементації Дейтонської мирної угоди, відновлення та реформування БіГ.

Але в останні роки, за деякими оцінками, він надмірно повірив і довірився місцевим політикам, які головну увагу почали приділяти захисту вузькопартійних та релігійних інтересів своїх конституційних народів (бошняків, сербів, хорватів).

І в результаті питання цілісності та стабільності БіГ стали головним викликом для нового, восьмого верховного представника, політика з ФРН Крістіана Шмідта.

Хто він, Крістіан Шмідт? Мабуть, одними з перших спробували відповісти на це питання російські мас-медіа.

У притаманній їм некоректній манері вони уїдливо сповістили про те, що колишній міністр сільського господарства став дипломатом та верховним представником, а тому, мовляв, чого від нього можна очікувати.

Так, дійсно, Шмідт був аграрним міністром. У ФРН та на Західних Балканах він вважається впливовим та успішним політиком. Сербський президент Александар Вучич називає Шмідта "дуже серйозною людиною".

Крістіан Шмідт народився у родині пекаря та став кваліфікованим юристом, увійшов у керівництво ХСС, відповідав у партії за міжнародні справи, зокрема за західнобалканські, і добре обізнаний з ситуацією в БіГ.

З 2005 року він підіймався кар’єрними сходинками та обіймав посади державного секретаря в міністерствах оборони та економічного співробітництва у ФРН, 2014 року став федеральним міністром продовольства і сільського господарства, а 2017-го додатково отримав ще один міністерський портфель – транспорту і цифрової інфраструктури.

Після того, як він спричинив скандал (порушив домовленості з коаліційним партнером та самостійно схвалив використання одного гербіциду), Шмідт сконцентрувався на роботі у комітеті Бундестагу з питань зовнішньої політики.

В Сараєві кажуть, що його призначення лобіювала Ангела Меркель, сподіваючись на те, що він зможе відновити процес реформування БіГ.

І тим самим підштовхнути діяльність ледве діючої влади, яка загрузла в політичних та особистих суперечках.

Попередній верховний представник Валентин Інцко відверто закликав Шмідта "не приходити без Боннських повноважень", тому що сьогодні без них не поновити державу БіГ, не впоратися з сучасними викликами.

А ще в Сараєві чули, що, на відміну від Інцко, новий верховний представник – людина жорстка та вимоглива.

Росія проти, серби не визнають

Які ж виклики зустрічають Шмідта в Сараєві? Їх багато.

Але головним став власне процес обрання Шмідта на посаду. Його створила російська дипломатія, розпочавши спекуляції навколо легітимності рішення Ради з імплементації миру про обрання Шмідта.

Російське посольство у Сараєві бездоказово звинуватило представників 54 країн РІМ у "нелегітимності процедури призначення" верховного представника і "кричущих порушеннях".

Маніпулюючи трактуванням Статуту ООН та Додатка 10 до Дейтонської угоди, офіційна Москва, на відміну від всіх інших членів Ради, вважає процедуру призначення нового представника ще "незавершеною".

Цю позицію російська сторона знову підтвердила 2 червня на засіданні Керівного комітету Ради з імплементації миру.

Очікувано, що і член Президії БіГ від сербського народу Мілорад Додік (великий друг Путіна) також заявив, що не визнає Шмідта як нового верховного представника. Так само президентка Республіки Сербської Желька Цвіянович, членкиня додікової партії (Союз незалежних соціал-демократів) заявила, що ентитет також не визнає новопризначеного представника та не буде з ним співпрацювати.

Для верховного представника викликом стане і протидія спробам Росії та деяких місцевих політиканів знищити інститут верховного представника.

За словами голови МЗС РФ Сергєя Лаврова, він "вичерпав себе", і тому Москва "не бачить у ньому практичної необхідності".

Наслідком стане неминучий розпад держави БіГ, що створить умови для перегляду кордонів у регіоні.

Іншим важливим викликом для Шмідта є відновлення діяльності усіх урядових установ. Адже після парламентських виборів у жовтні 2018 року в країні не заповнено декілька десятків державних посад на всіх рівнях. У тому числі – у Верховному суді, що є потужним гальмом для реформування та діяльності всіх механізмів держави, її подальшого просування на євроінтеграційному шляху.

Причина одна – політики та лідери конституційних народів не можуть пропорційно поділити існуючи вакансії.

Небезпечним викликом залишається член Президії БіГ Мілорад Додік з його закликами виходу Республіки Сербської з єдиної БіГ. Сепаратистські заяви та дії Додіка підтримує Росія, намагаючись перетворити ентитет у підконтрольний собі анклав у центрі регіону.

Ще одна проблема: політики боснійських хорватів знову почали розмови про створення третього, хорватського ентитету. При цьому політикум Хорватії зайняв доброзичливо-нейтральну позицію з цього питання, що на практиці спрямовано на демонтаж Дейтонської угоди.

У відповідь бошняцькі лідери наполягають на посиленні унітарних тенденцій, мовляв, і серби, і хорвати мають свої власні країни, а бошняки – лише Боснію.

Інший болючий виклик – ліквідація сегрегації в школах боснійсько-хорватської Федерації.

Тільки подумайте, в XXI сторіччі в Європі в школах Федерації діє принцип "один дах, дві школи". Тобто в одній будівлі існують бошняцька та хорватська школи – зі своїм керівництвом, зі своєю мовою, історією, підручниками.

І навчаються в них не юні громадяни БіГ, а хорвати та бошняки. При цьому жодна зі сторін не має великого бажання домовлятися про швидку ліквідацію цієї системи.

На порядку денному і вдосконалення виборчого законодавства, яке забезпечить рівні права всім громадянам БіГ, а не лише трьом конституційним народам. Часу для цього практично немає, адже наступного року мають відбутися чергові парламентські вибори, які необхідно провести за новим законодавством.

* * * * *

Чи здатен навіть ефективний призначенець вирішити усі ці проблеми?

І чи взагалі можливе таке розв’язання цих проблем, яке влаштує всіх у БіГ, а на додачу – ще й їхніх сусідів та загалом Європу?

Одна з відповідей на це: треба у повному обсязі застосувати Боннські повноваження верховного представника.

Проте багато хто цього побоюється. Наприклад, Мілорад Додік, який може втратити владу та надію на створення своєї держави.

Не дуже сподобається такий варіант і хорватським та бошняцьким політикам. Першим – тому що будуть поховані надії на створення третього ентитету, а другі мають забути про наміри створення унітарної держави.

І звичайно, цей шлях не подобається Кремлю, який зацікавлений мати ще одну гарячу точку біля кордону з ЄС.

Тож за будь-яких умов легкої роботи Крістіану Шмідту чекати не доводиться.

Проте часу для бездіяльності Євросоюз більше не має.

Автор: Володимир Цибульник,

кандидат історичних наук, тимчасовий повірений у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік)