23 червня вдень російські ЗМІ оприлюднили справді сенсаційну новину – що їхні військові "змушені були застосувати силу з метою видворення британського військового корабля з російських територіальних вод біля Криму". Причому говорилось як про застосування військових кораблів, так і авіації, а також випущені снаряди на шляху британського есмінця.

Тільки за півтори години твітер Міністерства оборони Великої Британії випустив коротке повідомлення, що взагалі ніякого інциденту не було, не те що стрільби.

Ситуація виглядала дивною як для експертів, так і для сторонніх спостерігачів, навіть незважаючи на те, що відносини Москви та Лондона не є теплими, особливо у безпековій сфері.

З одного боку, російські ЗМІ багато разів були помічені в перебільшенні, якщо не у спотворенні ситуації. З іншого, провокації російських прикордонників та військових на морі не є новиною і регулярно повторювались останнім часом. Тільки наприкінці травня українська прикордонна служба повідомляла про перешкоджання їхнім спільним з американцями навчанням на відстані 100 миль від берега.

Вже ближче до вечора стало відомо, що на борту HMS Defender перебував кореспондент BBC, який і зробив короткий репортаж прямо з борту. Схоже, що правда – десь посередині між офіційними російською та британською версіями.

Інформація Джонатана Біла додала деталей, але не зняла і третини запитань, які викликала ця ситуація.

Обмін "люб’язностями"

За інформацією Міністерства оборони РФ, яка була моментально розтиражована, ще й з додатковими зневажливими коментарями стосовно британців: "Есмінець був попередньо попереджений про застосування зброї у разі порушення державного кордону Російської Федерації. На попередження не відреагував".

Після цього, за тією ж інформацією, прикордонний сторожовий корабель виконав попереджувальну стрільбу, а літак Су-24М виконав попереджувальне бомбометання по курсу руху есмінця: "Російські бомбардувальники використали чотири осколково-фугасні авіабомби для припинення дій британського корабля". Увесь інцидент зайняв 20 хвилин.

Реакція офіційного Лондона поки не є зрозумілою за своєю логікою.

Дуже стриманий твіт на офіційній сторінці пресслужби Міністерства оборони з’явився лише за півтори години після того, як усі російські ЗМІ, а за ними і багато світових агенцій опублікували новини. Фактично там відкинули сам факт інциденту з есмінцем: "Ніяких попереджувальних пострілів проти HMS Defender не було. Корабель Королівських ВМС здійснює мирний прохід через українські територіальні води відповідно до міжнародного права".

І додали: "Ми вважаємо, що росіяни проводили стрільби у Чорному морі і заздалегідь повідомили про цю діяльність морську спільноту. Жодних пострілів не було спрямовано проти HMS Defender, і ми не приймаємо тверджень, що бомби були скинуті на його шляху".

Ще за пів години підключився твітер самого Міністерства оборони, із заявою міністра, який повідомив, що корабель здійснював звичайний прохід з Одеси в Грузію. І що "як є нормальним для цього курсу, він зайшов у міжнародно визнаний коридор розділення руху. Він безпечно вийшов з нього о 09:45 BST. Як зазвичай, російські кораблі слідували за ним по п’ятах, і було повідомлення про навчання в далеких околицях".

Що цікаво, офіційний твітер есмінця, який до цього активно писав про прибуття в Одесу, про різні заходи, за весь час з моменту інциденту лише репостив твіти Міністерства оборони та його пресслужби.

Експерти в усіх країнах дивуються: навіщо Британія фактично повністю спростувала інцидент?

Особливо коли вже з’явилося повідомлення з деталями того, що відбувалося, від журналіста BBC, який саме перебував на борту корабля і бачив усе на власні очі.

Він повідомив, що "екіпаж уже був на бойових позиціях, коли наближався до південного краю окупованого Росією Криму. Системи озброєння на борту есмінця Королівських ВМС вже були завантажені".

Далі кореспондент пояснює, що, на його думку, "два російських кораблі берегової охорони, які стежили за військовим кораблем Королівського флоту, намагалися змусити його змінити курс. На одному з етапів одне з російських суден наблизилося на 100-метрову відстань". Навіть більше, він розповідає, що по радіо лунали все більш ворожі застереження, в тому числі й те, що "якщо ви не зміните курс, я вистрелю".

Але за фактом, зазначає журналіст, вони тільки чули якусь стрілянину вдалині. Водночас вони помітили кружляння "понад 20 військових літаків" над собою. Двигун одного з них чутно під час аудіодзвінка до редакції.

Трішки пізніше на Youtube з’явилося неверифіковане відео – аудіозапис п'яти хвилин переговорів між російським кораблем та британським есмінцем. Під час переговорів можна почути, що росіяни просять та рекомендують британцям трішки взяти вправо, змінити курс відповідно до "припису 235/21 ….. української прикордонної служби".

Британці на це просто відповідають, що все почули і слідують за міжнародно визнаним маршрутом. Тобто конкретно в цих переговорах ніяких погроз не було, як і вимог покинути "російські територіальні води". Але схоже, що вони з’явились пізніше.

Чому ж саме так відреагував офіційний Лондон? Версій декілька. І одна не виключає іншу.

Перша – британці досягли своєї первинної мети і не хотіли нагнітати ситуацію далі.

Друга – британці у притаманній їм дипломатичній манері все ж таки "потролили" росіян, оскільки це повідомлення містило чітку політичну заяву про те, що корабель проходив через "українські територіальні води" – відповідно, маніфестуючи невизнання російської юрисдикції. Але ще більше, заявивши, що "так десь чули, що там щось стріляло", вони фактично продемонстрували своє ігнорування російських дій, провокацій, особливо в очікуванні липневих навчань Sea Breeze.

Те, що росіяни обурились таким "ігноруванням" – це вже факт.

Швидше за все, вони готувалися до гучних заяв від високих офіційних осіб.

Коли цього не сталося, на вечірній пресконференції речник МЗС РФ Марія Захарова звинуватила Британію в "грубій провокації", а також у своєму телеграм-каналі звинуватила Міноборони і посольство Британії у Москві у брехні щодо обставин інциденту та додала: "У Лондоні втратили манери. Хочеться порадити британським партнерам: наступного разу захочете "мирно зайти" – стукайте".

Пізніше російське Міноборони опублікувало відео прольоту Су-24М над британським есмінцем з промовистою назвою "Зупинили есмінець".

Трішки міжнародного права

Проблема полягає в тому, що навіть якщо не вдаватися в російську дискусію щодо належності Криму та вод навколо нього, британський корабель все одно мав право мирного проходу в територіальних водах.

Тому це є лише доказом певної істерії Москви як щодо майбутніх навчань, так і щодо ігнорування міжнародними партнерами України російських претензій на територіальні води.

Отже, відповідно до статей 17-25 Конвенції ООН з морського права, які регулюють право мирного проходу суден, "за умови дотримання цієї Конвенції судна всіх держав, як прибережних, так і тих, що не мають виходу до моря, користуються правом мирного проходу через територіальне море". "Прохід є мирним, якщо тільки ним не порушується мир, добрий порядок або безпека прибережної держави".

Відповідно, зазначено 12 умов, коли прохід вважається таким, що порушує мир, серед них військові навчання, рибальство, посадки літаків на борт, завантаження товарів, забруднення вод тощо.

Фактично з усього переліку заборон росіяни могли б посилатися лише на два пункти: "будь-який акт, спрямований на збір інформації на шкоду обороні або безпеці прибережної держави" або "будь-який акт пропаганди, що має на меті посягання на оборону або безпеку прибережної держави".

До речі, стаття 24 Конвенції забороняє прибережній державі "перешкоджати мирному проходу іноземних суден через територіальне море... пред'являти до іноземних суден вимоги, які на практиці зводяться до позбавлення їх права мирного проходу або порушення цього права".

Крім того, між РФ та Великою Британією існує Угода про недопущення інцидентів на морі за межами територіальних вод (1986 року). Тільки 27 травня цього року вона була оновлена, відповідно до нового протоколу, який вніс зміни стосовно безпілотних літальних апаратів, лазерних технологій, засобів встановлення контактів.

І хоча Угода стосується вод за межами територіальних, а РФ наполягає, що інцидент стався у її територіальних водах, тим не менш, такі активні дії російських ВМС та прикордонників біля мису Фіолент, за версією російської сторони, явно порушують дух угоди та співробітництва ВМС.

Напередодні Sea Breeze 2021

Не варто забувати, що все це відбувається на фоні загострення риторики щодо проведення в Чорному морі традиційних україно-американських навчань Sea Breeze, які розпочинаються вже за тиждень. Цього року вони очікують рекордну кількість учасників – 32 кораблі, 40 літаків, 18 команд спеціального призначення – загалом 5000 особового складу з 32 країн.

Якраз вранці середи російське посольство у Вашингтоні опублікувало заяву, в якій ішлося, що "розмах та агресивна природа військових навчань SeaBreeze не відповідають безпековим потребам у Чорному морі. Вони підвищують ризики ненавмисних інцидентів. Надихають мілітаристські амбіції України. Ми закликаємо США та їхніх союзників припинити військові операції в Чорному морі".

Вони навіть раптом згадали Блексіфор (об'єднання ВМС шести прибережних чорноморських країн), яке фактично паралізоване з 2014 року і яке лише формально залишалось існувати, хоча українські військові не раз ставили питання, що, можливо, вже час і юридично вийти з організації, а не тільки де-факто припинити діяльність.

Натомість, за оцінкою росіян, ця напівжива організація є "прикладом багатосторонніх зусиль для підтримки стабільності в регіоні".

"Кожна проблема, яка виникає в регіоні, може бути вирішена самими прибережними державами, без того, щоб "нав’язувати" допомогу іззовні", – додають у російському посольстві.

Відповідь на питання, яке відношення багатонаціональні навчання мають до забезпечення регіональної безпеки, залишимо для хворої логіки російського посольства, оскільки відпрацювання злагодженості дій може відбуватися у будь-якому регіоні, а застосовуватися потім в інших. Але, беручи до уваги, що подібні заяви робив нещодавно і сам президент РФ, це говорить про навмисне загострення політичної риторики напередодні навчань, намагання перекласти відповідальність за будь-які можливі (спровоковані російською стороною) інциденти на американську або українську сторону.

Більше того, саме напередодні українські експерти помітили, що вкотре російська сторона надіслала повідомлення NAVTEX до відповідальної структури щодо перекриття ділянок Чорного моря у липні, які частково збігаються з тими ділянками, які за два тижні до цього повідомили українські інституції. Таке вже було на попередніх навчаннях, і навіть призводило до часткової зміни сценарію з метою уникнення інцидентів.

Додамо до цього і інциденти, які на тлі іншого видаються невеликими, але привернули увагу фахівців.

Напередодні інциденту біля мису Фіолент, поки британський есмінець стояв в Одесі, його координати, разом з голландським кораблем, "прогулялися" в міжнародній системі, яка дозволяє бачити розташування всіх суден, до Севастополя.

А в сам день інциденту, буквально відразу після нього, координати HMS Defender "перелетіли" з Чорного моря у Бахрейн, де і залишалися до сьогодні. Причому ці координати формуються автоматично відповідно до сигналів системи автоматичної ідентифікації (AIS), розробленої свого часу Міжнародною морською організацією, і чиї прилади стоять на всіх суднах, як комерційних, так і військових.

Втручання у системи GPS вже відбувалися за російської участі в Північному морі, тому нові інциденти, які можуть мати серйозні наслідки для безпеки судноплавства, на думку американських військових, потребують серйозного розслідування. Питання лише в тому, чи захоче Британія робити це розслідування публічним.

* * * * *

Подальші дії та можливе продовження залежить лише від британської сторони. Деякі журналісти питали, чому не було заяви НАТО з цього приводу.

Але заява мала з’явитися у разі, якби Велика Британія хоча б підтвердила цей інцидент.

Теоретично Лондон міг скликати навіть зустріч відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору.

Але поки що ми бачимо, що прийнято рішення не розвивати цю ситуацію далі з безпекової точки зору і не давати росіянам інформаційних приводів.

У Сполученого Королівства все ще залишається можливість підняти це питання у рамках Міжнародної морської організації, а також розслідувати кіберінцидент з координатами.

Але по факту есмінець Королівського флоту досяг головної мети – демонстрації невизнання російських посягань та сили британського флоту.

А в умовах тільки проголошеної нової стратегії глобальної присутності Великої Британії у світі видається, що Чорне море отримує своє місце в цьому баченні.

Автор: Ганна Шелест,

кандидат політичних наук, головний редактор UA: Ukraine Analytica,

директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма"