Євросоюз погрожує Варшаві фінансовими санкціями – до такого кроку Брюссель довело рішення польської влади про бойкот рішення Суду ЄС.

Погроза санкціями – не єдина можлива реакція Єврокомісії. Уповноваженому з питань юстиції ЄС доручено вжити заходів, щоб змусити офіційну Варшаву дотримуватися цього судового рішення.

Це далеко не перша криза у відносинах між ЄС і Польщею, що з'явилася після приходу до влади партії "Право і справедливість". Втім, досі польська влада не доводила ситуацію до безвихідної.

Та нинішня криза стала прецедентом – питання виявилося як ніколи принциповим для обох сторін.

Останнє європейське попередження

20 липня Європейська комісія (ЄК) опублікувала другий річний звіт про стан верховенства права в країнах ЄС. Як виявилося, у багатьох із них є проблеми, однак ситуація в Польщі та Угорщині стала особливим випадком.

Так, європейський комісар з питань юстиції, фундаментальних прав і громадянства Дідьє Рейндерс надіслав уряду Польщі листа з проханням дотримуватись тимчасових заходів Суду ЄС.

Рейндерс встановив крайній термін для відповіді – 16 серпня – і сказав, що Комісія почне процеси, щоби просити Суд накласти фінансові санкції, якщо задовільна відповідь не буде отримана.

Де виникли проблеми?

Чому Польща опинилася серед країн-штрафників, ризикуючи як добрими відносинами з Брюсселем, так і загалом своєю репутацією?

Річ у тім, що проведені з 2015 року реформи, на переконання Єврокомісії, посилили вплив виконавчої та законодавчої гілок влади на судову на шкоду незалежності суддів, змусивши ЄК на це відреагувати. Через що у звіті останньої Польща згадується декілька разів.

Слід зазначити, що так званому ультиматуму Єврокомісії передувало рішення Великої палати Суду ЄС, яка, в якості тимчасового заходу, заморозила усі дії Дисциплінарної палати Польщі, а також оголосила рішення про несумісність її дисциплінарної системи для суддів з договорами ЄС.

У відповідь на це Конституційний трибунал Польщі ухвалив власне рішення, в якому йдеться про те, що рішення Суду ЄС суперечить конституції.

Власне, бойкот тимчасового заходу Суду ЄС і став причиною того, що Єврокомісія має намір накласти на Польщу фінансові санкції, включаючи штраф, що стягується за кожен наступний день роботи Дисциплінарної палати.

Окрема процедура може також охоплювати дії Конституційного трибуналу, які ставлять під сумнів верховенство права ЄС у Польщі.

Окрім цього, у річному звіті Комісія зазначає про подвійну роль міністра юстиції (мається на увазі Збігнев Зьобро), який також обіймає посаду генерального прокурора, що "продовжує викликати занепокоєння" у ЄС.

Серед інших зауважень: досі не вирішені побоювання з приводу незалежності і легітимності Конституційного суду Польщі, проблеми із прозорим та справедливим розподілом державних коштів на рекламу (їх отримують лише провладні медіа), а також із новим законом про медіа.

Сукупності цих порушень виявилося достатньо, щоб ЄС дістав "жовту картку", відправивши польській владі жорсткий ультиматум.

Початок PolExit?

Реакція не змусила себе довго чекати. Зокрема, на рішення Єврокомісії відреагував речник уряду Польщі Пьотр Мюллер.

"Польський уряд проаналізує документи, представлені ЄК. Польща, як і інші країни ЄС, наголошує на необхідності дотримання положень євросоюзівських договорів", — написав високопосадовець у своєму Twitter.

На допис Мюллера відповів заступник міністра юстиції Себастьян Калета.

"Цей діалог триває вже три роки. Він безплідний, жодних аргументів, докази подвійних стандартів — то шпурляння горохом об стіну. ЄК діє несумлінно, порушуючи норми договорів та ігноруючи польський конституційний лад. Подальші запрошення до переговорів узаконюють ці дії", — зазначив він.

В опозиції, навпаки, вбачають у цьому конфлікті початок шляху на вихід Польщі зі складу ЄС.

"Вже цілком зрозуміло: або поляки відсторонять ПіС від влади, або ПіС виведе Польщу з Європейського Союзу. Сьогодні Європейська комісія поставила ультиматум урядові ПіС: до 16 серпня робота незаконної Дисциплінарної палати Верховного суду має бути призупинена. Після цієї дати — клопотання про величезні фінансові штрафи", — написав у Twitter голова фракції опозиційної "Громадянської коаліції" у Сенаті Марчін Босацький.

З думкою політика з опозиційного табору погоджується й професор Варшавського університету Марчін Матчак.

"ПіС веде Польщу по схилу PolExit. Поняття не має, як щось побудувати в ЄС, тому в ситуації ослаблення рейтингу робить ставку на конфлікт, щоб активізувати електорат. Тепер вони нам скажуть, що Комісія винна в накладенні на нас стягнення. Поліцейський не винен у виконанні припису", — заявив правник-науковець.

До речі, це далеко не єдині застереження щодо можливого виходу Польщі зі складу Євросоюзу. Так, одразу після того, як Конституційний трибунал вирішив, що Польща не повинна виконувати рішення Суду ЄС, від опозиційного крила один за одним почали лунати заяви, що рішення трибуналу буде рівнозначним виходу з ЄС.

Не промовчав і Дональд Туск, який нещодавно знову очолив опозиційну "Громадянську платформу". Він також переконаний, що якщо Польща не виконає рішення Суду ЄС, вона буде змушена залишити Євросоюз.

"Всупереч пропаганді ПіС, ніхто нікого в ЄС не тримає силою", — зазначив Туск.

Хто прагне конфлікту з ЄС?

Видається сумнівним, що правляча польська партія "Право і справедливість" має бажання виходу Польщі з ЄС.

Утім, дехто з її молодших партнерів може цього хотіти. Приміром, лідер "Солідарної Польщі" Збігнев Зьобро. Він давно виступає проти політики Євросоюзу, зокрема через критику останнім реформування системи правосуддя у Польщі, яке відбувалося саме за каденції Зьобро.

"Із задоволенням приймаю рішення польського Конституційного трибуналу, яке ґрунтувалося на захисті польського конституційного ладу від незаконного втручання, узурпації і правової агресії з боку органів ЄС. Без будь-яких підстав вони намагалися призупинити діяльність конституційних органів польської держави", — прокоментував останні події міністр юстиції Польщі.

Саме "Солідарна Польща" наприкінці минулого року домагалася ветування бюджету Європейського Союзу на 2021-2027 роки.

І хоча блокування не вийшло вдалим, однопартійці Зьобро ще неодноразово намагалися "підкласти свиню" під життєво важливі проєкти ЄС, зокрема Фонд реконструкції, голосуючи проти відповідного законопроєкту.

Тож, цілком ймовірно, що задля мобілізації електорату подібні кризові ситуації можуть піти на користь певним політичним силам у Польщі.

Втім, це завдасть удару не лише по польській владі, а й, без перебільшення, по цілій державі, відкинувши її на багато років назад, від чого програє більшість польських громадян.

Автор: Станіслав Желіховський,

кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка